Тарас Шевченко – суперстар! Як прем’єра опери-кабаре "ТГШ. Подорож у часі" Харківської опери змінює уявлення  про поета | Music-Review Ukraine
Головна
Огляд
Тарас Шевченко – суперстар! Як прем’єра опери-кабаре
Алмаші Золтан Гаврилович
Тарас Шевченко – суперстар! Як прем’єра опери-кабаре "ТГШ. Подорож у часі" Харківської опери змінює уявлення  про поета
31 травня 2025, субота
Поширити у Facebook
Джерело: life.pravda.com.ua

18 травня в Харківському оперному театрі відбувся третій прем'єрний показ опери-кабаре "ТГШ. Подорож у часі" на музику сучасного українського композитора Золтана Алмаші. 

Глядачі побачили Кобзаря у незвичному образі: суперзірки епохи, героя якого цитували, яким захоплювалися, від якого втрачали розум жінки. Слова кохання і політичні гасла – все це відбувалося на тлі сцен пияцтва.

Чи виправдані такі прийоми, щоб охарактеризувати постать Тараса Шевченка, – розмірковує музична оглядачка УП. Культура Наталка Писанка.

Велика сцена Харківської опери чекає на свої аншлаги, а поки всі події з глядачами відбуваються у просторі Loft Stage, тобто укритті. Компактні розміри сцени зумовили просторові рішення опери-кабаре "ТГШ…". Художник-постановник Костянтин Пономарьов ділиться театральним закуліссям:


"Коли декорації були готові і ми виставили їх на сцену, виявилося, що місця для артистів немає".

Тож довелося зробити два рівні, де відбуваються дії: нижній слугує сценою кабаре, де герой оповідає свою історію життя, верхній – ретроспективним відображенням спогадів героя, тут відіграються сцени опери.

На нижньому рівні розміщений струнний оркестр Харківського оперного театру, саме він задає інструментальний вступ. Поруч з оркестром – герой опери, 45-річний Тарас Шевченко. На ньому модний жакет сучасного крою і джинси. Сидячи в петербурзькому трактирі, він згадує свої молоді роки, а тригером для спогадів стає мелодія, яку він чує, – модна мазурка, що часто звучала на балах за часів його юності.

Події переносяться на верхній рівень, де з'являється 29-річний Шевченко. Він у розквіті сил, його оточують фанати і фанатки, серед них – одружена з набагато старшим чоловіком Ганна Закревська, вона не приховує свого захоплення Шевченком, як і він нею. У цій же картині опери поета посвячують у товариство Мочиморд – однодумців, що за чаркою не цураються сміливих політичних гасел.

Знову 1859-й. Тарас Шевченко замовляє одну й ту саму мелодію для програвання у трактирі, аби спровокувати на емоції свого друга Миколу Костомарова, який живе поруч, і виманити його на розмову.

Костомаров згадує, як Шевченко привіз йому з експедиції череп, цей атрибут завдяки візуалізації на екрані трансформується на Смерть з Шевченкової гравюри "Казка". Так з'являється ще одна героїня опери, її сценічний образ викликає недвозначні асоціації з відомою українською політичною діячкою. Смерть на своїй дорозі зустрічає Москаля.

У наступних сценах дії переносяться з верхнього рівня на нижній, Шевченко з'являється то серед Мочиморд, то поруч із коханою княжною Варварою Рєпніною, то у товаристві Костомарова. Весь час на нижній сцені за дійством позирає Портрет Царя, це ще один колоритний персонаж. Арія розлюченого Царя – коли він дізнається про діяльність Шевченка і його сміливі задуми – один з найемоційніших моментів опери-кабаре.

Остання сцена відбувається вже у наші часи: Мочиморди постають в образі протестувальників під час Революції Гідності 2013-го. І символічний фінал: Смерть нарешті "прикурює" Москалю.

Такий хитромудрий сюжет натхненний недописаною "Повістю про гірке кохання поета Тараса Шевченка" Ґео Шкурупія. Задум поставити оперу про Шевченка і сучасність з'явився ще до повномасштабного вторгнення.

Режисер Армен Калоян звернувся з цією ідеєю до подружжя Міська Барбари і Світлани Олешко, і вони радо її підхопили. Світлана займалася документами – шукала щоденники, листування, а Місько запропонував розглянути недописану "Повість про гірке кохання поета Тараса Шевченка" Ґео Шкурупія.

"Я досі чую, як Місько зачитує сцену, де Шевченко сидить у ресторації і наспівує мазурку…" – згадує Армен Калоян.

Міська не стало у 2021-му, проте співпраця зі Світланою продовжилася і після її переїзду до Польщі з початком Великої Війни. Спершу Армен Калоян звернувся до Сергія Жадана з пропозицією написати лібрето, але той відмовився, бо саме збирався долучитися до лав Нацгвардії. Світлана Олешко порадила львівську поетку Олену Павлову. Ключовим меседжем у лібрето вона обрала слова Шевченка "Борітеся – поборете!" з поеми "Кавказ", присвячену Якову де Бальмену, другу Шевченка з товариства Мочиморд, який загинув на Кавказі.

"Саме ці слова читав Сергій Нігоян на Майдані. Саме ці слова побачили українські військові у звільненій Балаклії на Харківщині, зірвавши гасла окупантів про один народ", – пише на своїй сторінці у фейсбуці Олена Павлова.
Композитором Армен одразу побачив Золтана Алмаші, і це невипадковий вибір.

"Перший твір, який я почув у Харкові, коли повернувся до міста після тривалої перерви у зв'язку з війною, було "Місто Марії" Золтана – твір мелодичний і водночас драматургічний", – каже Армен Калоян.

Музика Алмаші мала би передати інше бачення Шевченка: не ідола, а живої людини, як у Семенка: "Тарас Шевченко – з черевом і мозком, а не висхлі, підмащені олією мощі" (епіграф до повісті Шкурупія).

Золтан і справді написав еклектичну, майже пранкерську музику: з рок-ритмами, джазовими мотивами і навіть посиланням на творчість Йоганна Себастьяна Баха…

Композитор наділив своїх героїв голосами різних інструментів в оркестрі: коли з'являється зрілий Шевченко, чуємо фортепіанне соло, вихід Варвари Рєпніної супроводжує соло альта, а молодий Шевченко "звучить" проникливою віолончеллю.

"Я знаю, що Шевченко дуже любив віолончель, але коли писав оперу, не замислювався над цим, все вийшло саме собою", – запевняє Золтан Алмаші, сам віолончеліст за фахом.

Не менш провокативні і вбрання героїв. Для Костянтина Пономарьова це перша робота з оперною тематикою, він ставив перед собою завдання, щоб співаки на повну розкрилися у його костюмах.

"Я одразу розумів, що ми не підемо шляхом історичного костюму – того, в який був одягнений Шевченко свого часу. Проте, якщо це навіть шкіряна косуха, то вона з фалдами, як у фрака. Коли створював образ молодого Шевченка, надихався героєм Джонні Деппа у фільмі "Плаксій", – коментує Костянтин Пономарьов.

Сцени опери динамічно змінювали одна одну, так само швидко змінювався характер музики. І все ж, складалося враження, що окрім виразних музичних тем, був ще й лейтмотив алкоголю.

"Але ж це сам Шкурупій пише про товариство Мочиморд! І є ще лист Рєпніної, де вона висловлюється проти дружби Шевченка з людьми, які споюють його", – пояснює Армен Калоян.

Лист Рєпніної в опері перетворився на одну з найвиразніших арій, де героїня співає, що Шевченко "п’є все, що горить".

Шевченко, перебуваючи у товаристві Мочиморд, не здається хронічним пияком і сам дає характеристики пияцтву: "не просихати, як багно", "скільки крові випили пани", і порівнює Царя з пустим барилом.

Чи виправдане таке засилля алкоголю на сцені – питання відкрите. До того ж, у планах театру – закордонні гастролі, де місцева публіка навряд чи оцінить такі художні прийоми.

Хоча подорож "ТГШ" країнами світу вже почалася: сюжет про оперу вийшов на Чилійському телебаченні у великому документальному проєкті про Україну журналіста Даніеля Матамали, який відвідав оперу в укритті Харківського оперного театру.





Автор: Наталка Писанка
Фото: Олексій Койчуренко
Композитор:Золтан Алмаші
Концертна організація: Харківський національний академічний театр опери та балету імені М.В. Лисенка
Джерело: life.pravda.com.ua



Інші:

Березовський, Моцарт, Майборода, Хілобокова
"Музика, що об'єднує: в Одесі відбувся яскравий святковий концерт до Дня Європи
В Коломийській філармонії імені Олександра Козаренка відбувся великий святковий концерт “4 роки: до нових вершин”
У Кропивницькому відбулося музичне травневе свято 
«Спочатку музика, а потім слова»
Враження про постановки «Сувій» і «Точка травми»
Музичний салон «Харків Опера» перетворився на музичну мапу світу, де замість кордонів — мелодії, а замість відстаней — голоси
Хіти Франца Легара
У місті Миколаєві відбулося яскраве завершення фестивалю "Золота струна"
У Великій залі Одеської філармонії музичний травень розпочався вечором фортепіанної музики
Браво, митцям «Єлисавет-ретро»!
«Inside the Music» та «Bolero I.R.»
Тетяна Бережна відвідала відкриття KharkivMusicFest-2026 у Харкові
“В тобі, о пісне чарівна, душі людської таїна…”
“Весняні барви” ансамблю “Сіверських клейнодів”
«Перлини оперети»
Як народжується новинка у репертуарі «Харків Опера»?
Про крихкість життя і силу почуття
Музичне рандеву
«Україна. Любов»
Уперше в Чернівцях відбувся конкурс юних піаністів і органістів «SOUNDS OF BACH 2026»
Шедеври трьох століть
Біжи, Альберіху, біжи!
Концерт «Воскресіння Христове — символ перемоги життя!»
Золото замість серця: Олексій Вертинський перетворив «Скупого» Мольєра на маніфест відвертого цинізму
Найстрашніші драми відбуваються не на сцені, а в людських серцях
Прем’єра «Марусі Чурай»: історія кохання і війни ожила на сцені Франківського драмтеатру
«Ave Maria»
«В ритмах Одеси»
Спадкоємці Петра Столярського
“Крила весняних надій”
Зранку у «Схід Опера» – казка, а у вечорі лунала кантата «Carmina Burana»
«О музико! У душу увійди…»
«Бал-маскарад» тріумфально повернувся на сцену Львівської опери
«Будапешт. Гуляш історій»
Прем’єра, яка об’єднала запорожців
Заспіваймо веснянки разом: Музей Соломії Крушельницької кличе на веснянкове дійство
Тиждень у Хмельницькій обласній філармонії видався багатим на яскраві та неординарні зустрічі
Концерт від незламних українських митців
«Оперна усмішка (Opera Smile)»
      © 2008-2026 Music-review Ukraine



File Attachment Icon
41.jpg