Музика Гії Канчелі (1935-2019 рр.) сповнена проникливості та щирості, довгі моменти тривання у його творах перемежовуються, на думку критиків, з «моментами великої та пронизливої краси». Його творчість перегукується із музикою українця Станковича, латвійця Васкса, естонця Пярта, які у 1980-х створювали музику емоційну, глибоку, ніби протиставляючи насичені переживання мистецтва задушливості совіцького повсякдення.

Симфонічні ж твори Канчелі відрізняються всеохопністю музичного простору та глибиною занурення слухача у музичний матеріал. Саме такі прозвучать на концерті до 90-ліття композитора у виконанні Філармонічного оркестру та запрошеного грузинського диригента Ніколоза Рачвелі.
 
ПРОГРАМА:
Гія Канчелі. Nu.Mu.Zu для симфонічного оркестру (2015)
7 п’єс для фортепіано та струнного оркестру
Гія Канчелі. «Янголи смутку» для скрипки, віолончелі, дитячого хору і струнного оркестру (2013)
«Кавказьке крейдяне коло» для симфонічного оркестру (1975)


****
Гія Канчелі закінчив Тбіліський державний університет у 1959 році за спеціальністю геологія. Отримавши диплом, він продовжив навчання на композиторському факультеті Тбіліської консерваторії, яку він закінчив у 1963 році. З 1972 року працював музичним керівником у Державному академічному театрі ім. Шота Руставелі. У 1979 році він став секретарем Спілки композиторів Грузії.

Композитор написав сім симфоній, за одну з яких (Четверта симфонія "Пам'яті Мікеланджело") отримав Державну премію СРСР у 1977 році.

Крім того, Канчелі вкрай негативно ставився до політики Путіна і підтримував Україну. За його словами, події, пов'язані з Україною, змусили переглянути багато переконань, тому він довгі роки не відвідував росію.

Гія Канчелі, один із кращих композиторів сучасності, після тривалої хвороби на 85-му році життя помер у Грузії 2 грудня 2019 року, де проходив лікування в одній із тбіліських клінік. З 1991 року маестро мешкав за кордоном, спочатку в Німеччині, а з 1995 року, на запрошення фламандського Королівського симфонічного оркестру, — в Антверпені, але часто прилітав на батьківщину…

Оригінальність музики Гія Канчелі — в поєднанні граничної відвертості стилю з суворою вибірковістю, в поєднанні національної основи з загальнолюдською значущістю художніх ідей, в поєднанні бурхливих емоцій з музикою тиші, в поєднанні простоти з глибиною, а доступності — з екстремальною новизною.
 
"Аскет з темпераментом максималіста", "маестро тиші", "мало нот, але так багато … музики!" — це все про нього та його музику. У його творчості немає невдалих, експериментальних чи прохідних творів. Його музика сприймається як щось, що зійшло до нас із небес… Це особливе відчуття не покидає нас, незважаючи на те, слухаємо його музику до фільмів чи до театральних постановок, його симфонію або хоровий спів…

Колективи: Академічний симфонічний оркестр Національної філармонії України
Виконавці: Андрій Павлов, Артем Полуденний
Концертна організація: Національна філармонія України
Концертний зал: Колонний зал ім. М.В. Лисенка Національної філармонії України

Інші: