Магія скрипкового зізнання | Music-Review Ukraine
Головна
Інтерв'ю
Магія скрипкового зізнання
Академічний симфонічний оркестр Львівської філармонії
Магія скрипкового зізнання
«Цим концертом я живу»: польський скрипаль Бартоломей Телев’як зіграє концерт Бартока у Львівській філармонії
13 квітня, неділя
Поширити у Facebook

Завдяки унікальному мистецькому проєкту «Диригенти. Українською» у Львівській філармонії молоді й талановиті музиканти з різних куточків України отримують можливість гучно заявити про себе на світовій сцені.

Виконавці виступають разом з одним із найіменитіших колективів країни — Академічним симфонічним оркестром.

Саме такі творчі тандеми сприяють появі нових потужних симфонічних програм, що поєднують українську та європейську музичні традиції.
 
11 квітня о 19:00 програма містить музичну сенсацію — Концерт для скрипки з оркестром № 1 Бейли Бартока. Цей твір має дивовижну історію: 50 років він залишався невідомим, адже композитор присвятив його угорській скрипальці Стефі Гейєр, яка не захотіла розголошувати свої стосунки з митцем. Лише після її смерті світ дізнався про цей концерт, який дослідники називають музичним портретом їхніх почуттів. Тепер українські слухачі матимуть унікальну нагоду почути цей шедевр у виконанні талановитого польського скрипаля Бартоломея Телев’яка.
  
— Приїзд в країну, у якій триває війна, для виконання музики є сміливим вчинком. Що надихнуло вас відвідати Україну саме тепер?  
 
 — Для мене цей концерт є своєрідним посланням — залишатися з Україною. Музика — це універсальна мова, яка не повинна стихати навіть у найскладніші часи, і саме музиканти мають підтримувати її звучання.  
 
 — Та не лише музиканти — сьогодні Україну має підтримувати весь світ. Важливо показувати, що труднощі не стають на заваді творчим зв’язкам між народами. Зрештою, мистецтво допомагає нам усім залишатися сміливими.
 
— Чи працювали ви раніше з Академічним симфонічним оркестром Львівської національної філармонії? Чи можете поділитись враженнями від спільної роботи?
 
— У 2021 році я виконав Концерт для скрипки з оркестром № 1 Кароля Шимановського разом з оркестром під час фестивалю Любомирських. Це був чудовий досвід, переконатись у чому ви можете, переглянувши запис концерту. Наступна моя зустріч з оркестром відбулась близько двох років тому у польській Зеленій Гурі, там ми виконали Концерт для скрипки з оркестром Бейли Бартока, який і прозвучить 11 квітня о 19:00. 
 
Я захоплююся майстерністю музикантів оркестру і з нетерпінням чекаю наступного виступу. Вважаю, що такі проєкти, як «Диригенти. Українською», надзвичайно важливі для молодих виконавців. Для талановитих музикантів, як-от Оксана Кротик, це унікальна можливість виступити з таким видатним оркестром. З нетерпінням чекаю на початок репетицій!
 
— Отже, Концерт для скрипки з оркестром № 1 Бейли Бартока займає чільне місце у вашому репертуарі. Що саме вас так вразило у цьому творі?
 
— Це один із моїх улюблених скрипкових концертів усіх часів — він звучить абсолютно магічно. Це присвята коханій Стефі Гейєр, яку вона берегла майже до власної смерті, не наважуючись відкрити світові. Я захоплююся всією музикою Бартока, але саме цей концерт уже п’ять років посідає особливе місце в моєму репертуарі. Можу сказати, що я не просто виконую його — я ним живу, і він став частиною моєї особистості.  
 
Щодо моєї інтерпретації, то перша, лірична частина — це романтичне зізнання, звернене до Стефі Гейєр. У музиці відчутне щире захоплення Бартока, його спроба висловити свої почуття. Це глибока, емоційна, пізньороманична музика, у якій я почуваюся дуже вільно як виконавець. Друга частина — віртуозна, яскраво виражена в стилі Бартока, наповнена угорськими фольклорними мотивами, динамічна, із несподіваними змінами темпу й характеру. Але водночас вона є своєрідним музичним портретом Стефі Гейєр, її внутрішнім світом, який Барток передає найвишуканішими звуковими фарбами.  
 
Як згадувала Стефі Гейєр, Барток писав цю музику для «скрипаля, яким захоплювався». Однак вона так і не виконала концерт, зробивши його символом їхнього нерозділеного кохання. Світова прем’єра твору відбулася лише в 1958 році в Базелі — через 13 років після смерті композитора.
 
— Ви працюєте з оркестром, який є відомим амбасадором української музики у світі. Чи є українська музика у ваших програмах? Можливо, маєте улюблені композиції?
 
—  Так, я виконую твори Мирослава Скорика та Бориса Лятошинського. Музика Лятошинського нагадує мені також польську традицію — вона експресивна, насичена яскравими мелодіями та драматизмом, що мене глибоко захоплює. Особливо мене вражає його симфонічна балада «Гражина» — це справді фантастична музика, сповнена сили та глибини.
 
А «Мелодія» Мирослава Скорика для мене, як і для багатьох музикантів, стала вкрай значущою. Вона звучить у моєму серці з перших днів повномасштабного вторгнення..


Автор: Марія Левкович
Колективи: Академічний симфонічний оркестр Львівської філармонії
Концертна організація: Львівська національна філармонія
Джерело: zbruc.eu



Інші:

Магія скрипкового зізнання
Концерт "PrimaVera" в Одесі: запрошення на новий формат класичної музики (відео)
Війна викликала величезний інтерес у світі до української музики
«Із першого дня великої війни починаємо вистави з Гімну України»
"Опера Орфа — чоловічий світ, як і світ театру в Україні": Тамара Трунова про прем'єри та провокації для акторів
«Кожен точно почує щось своє»
Іван Небесний: Важливо створити якісний конкурентоздатний на світовому ринку продукт
Музика, що виховує: директор Луцької музичної школи №2 про навчання, натхнення та виклики війни
Василь Коваль: «Диригент має вести співака і підтримувати його музично»
"Музика не знає кордонів": інтерв'ю з французьким диригентом Ніколя Шавліном
Костянтин Фесенко: «Я не одразу полюбив професію оперного концертмейстера»
"Теми пов’язані з нашою майбутньою перемогою": балетмейстерка Олеся Шляхтич про вистави "Мойсей" і "Кассандра"
Музикознавиця Adelina Yefimenko та диригент Artem Lonhinov – про здійснення українських мрій, які неодмінно стають реальними
День народження української королеви скрипки з трьома прем’єрами
Культурний егрегор Олександра Шимка
«Я їхала крізь Бучу, назустріч мені їхали російські танки». Інтерв’ю з композиторкою Вікторією Польовою
Художній керівник Київської опери Петро Качанов: "Тепер у нас є абсолютно український "Лускунчик"!"
Диригент Української капели у США пояснив таїнство Різдва
Людмила Монастирська: «У співака має бути такий агент, якому можна повністю довіряти»
Герман Макаренко, диригент Національної опери України, художній керівник оркестру «Київ-Класик»
Кері-Лінн Вілсон, канадсько-американська диригентка
Василь Гречинський, художній керівник і диригент нью-йоркського хору «Думка»
«В Україні надзвичайно цінують органне мистецтво»
Віталій Пальчиков: "Одержимість ідеєю я взяв за основу..."
Анжеліна Швачка: «Оперний співак повинен мати залізну волю і залізні нерви»
Концерт заради миру: як Омар Арфуш змінює світ через музику
Диригентка Оксана Линів — про дебют в Метрополітен-опера і просування української музики в світі
"У нас іншого шляху немає, ми мусимо інтегруватися в світову культуру" – Струтинський
Йорг Цвікер: «Якщо тримати очі відкритими, життя пропонує стільки чудових речей!»
Незрівнянний світ краси: що розповідає і що приховує фільм про Назарія Яремчука
Музична керівниця Національної філармонії Наталія Стець: «Представили за сезон понад 1 тис. 120 концертів»
Як готують шоу Within Temptation на ATLAS UNITED 2024 — інтерв'ю з композиторкою Марією Яремак
Наталія Пасічник, директорка Українського інституту у Швеції
Петро Качанов: «Без глядачів театр – це просто приміщення»
Я не заспівала жодної російської опери, — Софія Соловій
«Елегія військового часу»
Головний диригент Полтавського театру імені Гоголя Олександр Сурженко відзначає 65-річний ювілей
Ярослав Ткачук: життя у… балеті
Андрейс Осокінс, латвійський піаніст
КОМПОЗИТОРКА БОГДАНА ФРОЛЯК: «ТРАГІЗМ, СВІТЛО, ДРАМАТИЗМ І НАДІЮ ПЕРЕЖИВАЄМО МИ, УКРАЇНЦІ, В ЦЕЙ ТЯЖКИЙ ЧАС ВІЙНИ»
      © 2008-2025 Music-review Ukraine






File Attachment Icon
1.jpg