Кістки та фрески: про що мовчать стіни Львівського органного залу | Music-Review Ukraine
Головна
Стаття
Кістки та фрески: про що мовчать стіни Львівського органного залу
Кістки та фрески: про що мовчать стіни Львівського органного залу
23 вересня 2018, неділя
Поширити у Facebook

Як відомо з історії, після Другої світової війни, зокрема у Львові, радянська атеїстична влада взялась паплюжити святині. Не став винятком і колишній костел св. Марії Магдалини, де сьогодні функціонує органний зал (вул. С. Бандери).

Гал-інфо поспілкувалось з керівниками Будинку музики – з Іваном Остаповичем і Тарасом Демком, які розкрили нам ще не одну таємницю.

Фрески Яна Розена про хрещення Христа

Ще до середини ХХ століття у каплиці храму святої Марії Магдалини вінчали закоханих та хрестили дітей вірян. Саме тому зображення на стінах розповідають про Богоявлення під час хрещення Ісуса Христа в ріці Йордан.

Свого часу для розпису стін святині було запрошено талановитого польського майстра сакрального живопису Яна Розена. Це всесвітньо відомий модерніст, який розмалював не тільки в Європі, а в Америці. До речі, його авторству належить і розпис Вірменської церкви, що у Львові.

Та з приходом червоної влади на терени Західної України, зокрема після Другої світової війни, тиск проти вірних Богові активізувався. Одні йшли у підпілля, а хтось, ризикуючи життям відкрито залишався християнином. Чого тільки вартує так звана «інструкція 58», де розписався сам Сталін 17 березня 1945 року. Там було чітко прописано, в який спосіб має відбутися знищення Греко-Католицької Церкви.

Тож говорячи про радянське паплюження святинь варто сказати, що у 1962 році на місці християнської та мистецької перлини Львова, червоні спорудили туалет. Від тоді і до сьогодні на місці старої каплички вбиральня, де над рукомийниками чітко проглядаються старовині імениті розписи.

Цю проблему львівські журналісти порушували ще у 2015 році. Проте тодішнє керівництво тільки розводило руками, і так й не вирішило цієї проблеми. Відновити культурну та історичну спадщину Львова, та й світу загалом, пообіцяло нове керівництво Будинку органної та камерної музики – Іван Остапович і Тарас Демко.

«Перше, що всім кидається в очі, це те, що в приміщенні, де зараз в нас туалети, на стінах під штукатуркою видніються фрагменти розписів. Для того, щоб дізнатись про походження цих зображень і авторство робіт, ми звернулись до відповідних професіоналів. Реставратори зробили експертизу, відкрили шматок фрески і дали своє заключення, яким підтвердили оригінальність робіт польського художника Яна Розена.

Ми прийшли до висновку, що будівля може зберігати й інші цінні факти Тож, для того, щоб розпочати ремонтні роботи, нам довелося спочатку зробити дослідження всього приміщення, щоб не зруйнувати культурну та історичну спадщину Львова. Ми, як представники сфери мистецтва розуміємо цінність таких речей, тому відповідально ставимось до їх збереження.

Сьогодні ми маємо висновок професійних реставраторів, які робили дослідження в коридорі і фойє, що там нічого немає. І тому ми можемо робити ремонт. Всі наші роботи, оскільки це пам’ятка національного значення, ми повинні узгоджувати з управлінням захисту історичного середовища: яку фарбу ми обираємо, які використовуємо матеріали. Це все ми повинні узгоджувати, інакше матимемо великі проблеми.

Наступного року ми перенесемо туалет. Після чого на його місці плануємо зробити камерну сцену. Це не тільки дозволить насолоджуватись музикою, а й дасть можливість ознайомитись з роботами видатного всесвітньо відомого польського художника», - розповіли Тарас Демко та Іван Остапович, і продовжили.

Під вівтарем розміщена крипта

"Підземелля Органного залу і відповідно сама будівля поділені на дві частини. Одна з них була збудована у 1610 роках – це там, де є вівтар. А пізніше, у 19 ст. добудували іншу частину, де сьогодні стоїть орган.

Більша частина підвалу розміщена під залом. Там ніхто не був понад 80 років. Тобто не відомо, про що сьогодні мовчить підземелля, адже входу туди нема в принципі. Наразі продовжуємо пошуки і сподіваємось, що вже після завершення ремонту ми знатимемо, як потрапити в середину. Ми також намагались дізнатись якусь інформацію про підземелля через архіви, про нічого не знайшли.

Інша частина підземелля – крипта – відкрита. Вона розташована під вівтарем. Там було знайдено багато людських решток – кісток. Відомо, що ще в 90-х роках там були нелегальні розкопки, здається, що навіть якийсь скарб тоді знайшли.

Ми, розуміючи усю відповідальність та дотримуючись всіх процедурних моментів, віддали знахідку до відповідної установи. І вже декілька місяців рештки перебувають на експертизі. Певно, що після того, як ми отримаємо результати експертної перевірки, і дізнаємось, кому належали ці частини тіла, кістки перепоховають".


Концертна організація: Львівський будинок органної і камерної музики
Джерело: Galinfo.com.ua



Інші:

Правила ринку: агент Линів пояснив, чому диригенти виконують твори російських композиторів
В Мюнхені запрошують на «Страту» та «Дванадцяту ніч»
Національна опера України поставить оперу "Конотопська відьма"
Українська опера Chornobyldorf виборола Премію Королівського філармонічного товариства
А ви знали, що Шевченко міг би стати й відомим музикантом?
Премʼєри в імʼя Перемоги
ЛІТЕРАТУРА З МУЗИКИ, МУЗИКА З ЛІТЕРАТУРИ
«Незламні»: музичне послання українців у другу річницю початку повномасштабної війни
«Десять років чекаємо на перемогу»: історія оркестру, який двічі з дому вигнала війна
Найкращий концерт Кіровоградської філармонії - попереду. Він буде присвячений Дню перемоги!
Музичні інструменти змінили на автомати: історії артистів театру Одеси
Оновлений репертуар, літній фестиваль та інтерактивна "Ластівка Щедрика": майбутнє Івано-Франківської філармонії в баченні Володимира Рудницького
Змінив пуанти на армійські берці: згадаймо артиста балету Ростислава Янчишена
"Музичні вечори у будинку родини Мейтусів"
«Для мене дім – там, де серце» – Віктор Рекало, автор музики до балету про вимушену міграцію «Дім»
Як розтопити «Крижане серце»?
В Одеській опері відновили незвичайну виставу
Хмельницький фаховий музичний коледж ім. В.І.Заремби: 65 років від дня заснування
До дня Соборності: в Національній опері представлять всеукраїнський музичний проєкт
Як доктор мистецтвознавства став... диригентом
Досліджуємо славні сторінки бандурного мистецтва
На Волині в Горохові привітали з 80-річчям відомого композитора
Роман Орленко-Прокопович - ім’я між забуттям і легендами
“Пісні для України” з Лондона
“54 хвилини до Різдва”
Диск "Зимовий шепіт" від піаністки Віоліни Петриченко
Українські переклади лібрето світових опер в Україні
Військовий зі Львова випустив альбом фортепіанної музики, яку створив на передовій
Раду Поклітару - герой книжки
Сенсаційні знахідки та версії Трипільської культури - “ світової колиски”
У Львівській філармонії визначили переможців Конкурсу молодих вокалістів імені Сліпака
Концерт-реконструкція «Гай, Рожество!»
Сторіччя Балетної трупи Одеської опери
Харизматичний диригент українського походження, який втілив "американську мрію": хто такий маестро Леонард Бернстайн
"Вистави ще немає, але є кредит довіри": продюсерка Opera aperta про співпрацю з міжнародним фестивалем O.Festival
В Ужгороді відкрили мініскульптуру на честь графа Нандора Плотені
Понад 200 народних пісень: де шукають і кому співають солістки ансамблю "Антонівчанка" з Прилуччини
8 неочікуваних речей, що носять ім’я Шопена
Фридерик Шопен та Микола Лисенко: точки перетину
Згадуємо Миколу Колессу
      © 2008-2024 Music-review Ukraine