Згадаємо Андрія Іщенка | Music-Review Ukraine
Головна
Стаття
Згадаємо Андрія Іщенка
Згадаємо Андрія Іщенка
20 серпня 2017, неділя

Небагато шанувальників оперного мистецтва пам’ятають такі імена, як Людмила Єгорова-Кравченко, Олександр Востряков, Василь Третяк та багато інших, чиї голоси колись потужно лунали зі сцени київської опери, а вже про обізнаність серед широкого загалу й думати годі. Серед славнозвісних імен, що відійшли у забуття, – Андрій Іщенко, оперний співак, тенор, заслужений артист УРСР та просто талановита людина, яка 20 років свого життя віддала служінню Київському оперному театру.



В радянські часи співак об’їздив півсвіту з гастролями, що, до речі, було нечастим явищем в період СРСР. Так, його радо вітали у Франції, Англії, Іспанії, Португалії, Фінляндії, Канаді, Єгипті, Кубі, Мексиці та інших країнах.

Андрій Венедиктович Іщенко народився 20 серпня 1937 року в селі Ободівка Тростянецького району, що на Вінниччині, в селянській родині. Безмежна любов до співу та самобутній голос привели свого часу хлопця до військового ансамблю, в Німеччину, де він служив у лавах Збройних сил, а звідти – до столичної консерваторії. У 1965 році Андрія Іщенка запросили в Київський оперний театр солістом. А вже за три роки, в 1968-му, він отримує звання Заслуженого артиста УРСР. Неодноразово брав участь у гастрольних виступах хору ім. Г. Г. Верьовки в якості соліста.



Зі слів сучасників та колег по творчому цеху, Андрій Іщенко був неперевершеним з точки зору артистизму й емоційності, коли виконував партії, осяйні духом вільного українства: Іван Богун в опері «Богдан Хмельницький» К. Данькевича, Андрій – у «Запорожці за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського, Петро – в «Наталці-Полтавці» М. Лисенка. Надзвичайна ліричність, глибина і щирість почуттів вирізняли його Ленського з-поміж інших – в опері «Євгеній Онєгін» П. Чайковського. Завдяки унікальному тембру дивовижно звучав голос тенора у виставах: «Травіата» Дж. Верді, «Манон» і «Вертер» Ж. Массне, «Лючія ді Ламермур» Г. Доніцетті тощо.

Хтось із закордонних приятелів Андрія Іщенка зазначив, що з таким талантом, з такою артистичністю, з таким голосом і зовнішністю, якби співак жив не в СРСР, а на заході – став би світовою зіркою. І дійсно, в Канаді Андрія вмовляли залишитися, та він не міг, бо сім’я лишалася в Києві.


Після завершення сценічної кар’єри у 49 років через проблеми зі здоров’ям, Андрій Венедиктович викладав у київському педагогічному інституті, де був завідувачем кафедри теорії та методики постановки голосу. У 54 роки він вимушений був піти і з цієї роботи через хворобу.

Помер Андрій Венедиктович 2 червня 2005 року. Похований на Совському кладовищі м. Києва.

У 2007 році до 70-річчя з дня народження Іщенка Андрія Венедиктовича вийшов CD диск під назвою «Пливе моя душа», де було зібрано лише незначну частину величезного надбання співака, та яке дивом збереглося на плівках – відео, аудіо, фото, афіші і т.д.

У 2011 році було знято документальний фільм під назвою «Мой папа – оперный певец».

Цього року, 20 серпня, артистові виповнилося б 80 років.


Джерело: За матеріалами прес-релізу



Додати: Share on Facebook














Інші:

Магічна трембіта, дзвінка зозулька та інші українські музичні інструменти, які мають особливий характер та колорит
Бетховен присвятив коханій "Місячну сонату"
Класична музика покращує серцебиття
Сміливі ініціативи Одеської опери
МАЙСТЕР ТРИ РОКИ ШУКАВ У КАРПАТАХ ЯЛИНУ, ЩОБ ЗРОБИТИ З НЕЇ СКРИПКУ
Уроки доброти
Легенды и были Одесской филармонии
Композитори пишуть спеціально для неї
Учитель Давида Ойстраха: "Деточка, сыграй мне эту фразу, как вкусный борщ"
Соломія Крушельницька в образі Аїди на фото 1900 року
Патрік Генрі Хьюз: незрячий хлопець, який став віртуозним музикантом
Київський король світового фортепіано
Як вибрати музичну школу і не помилитися?
Українські "Варіації" у Скандинавії
Вуличним музикантам у Львові заборонили виступати без дозволів. Як все працює на практиці?
Чого найбільше боявся Фридерик Шопен?
Дует батька і сина Бочеллі
Музика пам'яті
Класична музика в контексті реклами і маркетингу
Вересень: творчий пошук ідей
Дні музики Мирослава Скорика у Львові
Мирослав Скорик і музика Львова
Кістки та фрески: про що мовчать стіни Львівського органного залу
З любов’ю, Скорик
Принц піаністів
Які фестивалі потрібні та де їх проводити?
Під звуки піаніно: юний принц Джордж займатиметься балетом
Покинуті фортепіано і роялі у дивних світлинах
Бах для ...корів
Клуб композиторів
Яна Тойбер показала удивительный мир балерин
Українські примадонни в музиці
190 років з дня народження Міхала (Михайла) Адамовича Завадського (1828-1887) – відомого польського і українського композитора, піаніста, педагога
Як створюється опера: від задуму до виходу на сцену
Вражаючий звук і кількасотрічні музичні інструменти: Чому Закарпаття називають органним краєм
Міжгалактичний арт-проект музика для прибульців
Уродженець Кременця, який врятував Карнегі-Холл
Класична музика в суді. А чому б ні?
Ще одна причина записати дитину на фортепіано
Марко Р.Стех: Творчість Василя Барвінського виявилася могутнішою від кремлівського диктату
      © 2008-2018 Music-review Ukraine