«У нашому оркестрі вся Україна вчиться» | Music-Review Ukraine
Головна
Інтерв'ю
«У нашому оркестрі вся Україна вчиться»
Львівський камерний оркестр
Микитка Артур
«У нашому оркестрі вся Україна вчиться»
Керівник «Академії» Артур Микитка про те, чому плинність кадрів не шкодить колективу
14 квітня, субота

18 квітня Львівський органний зал і камерний оркестр «Академія» запрошують на концерт, присвячений 90-річчю з дня народження одного із засновників органної справи в Україні Самуїла Дайча. У програмі концерту будуть твори Баха, Вівальді, Брукнера та Пуленка.



Про те, як один концерт перекине місток творчого діалогу між композиторами різних епох та чому плинність студентських поколінь не впливає на міцні традиції і якість оркестру «Академія» ми поспілкувалися із концертмейстером Артуром Микиткою.

Які Ваші очікування від концерту?

Зазвичай для митців й артистів – це тривога, завжди хочеться бачити результат, реакцію аудиторії. Важливо усвідомити, чи програма та запропонована ідея пройшли апробацію, чи їх сприйняв слухач.

Розкажіть детальніше про програму, які твори будуть у неї включені?

Концепція концерту, на мій погляд, досить цікава, хоча, можливо, вона і виникла спонтанно. Тому що камерний оркестр «Академія» є навчальним колективом. Хоч ми працюємо над дуже різними програмами, цей концерт для нас дуже показовий. Це буде розкішна ретроспектива музики. Розпочнемо із Вівальді, якого завжди дуже радо сприймає слухач. Потім буде «місточок» до сина Баха, який фактично жив у часи Моцарта і працював у ХVIII столітті. У нього вимальовується інший стиль: класицизму із романтичними інтонаціями. Далі ми переходимо до композитора ХІХ століття Антона Брукнера, який відомий у світі передовсім, як симфоніст. І ми до програми взяли досить складний, але надзвичайно красивий його твір – другу частину Адажіо з його струнного квінтету. У ті часи музика була навіть експресіоністична, коли всі почуття напоказ. І далі музичний місточок ми перекидаємо на ХХ століття і так виходимо на надзвичайно французького композитора Пуленка.

Цей концерт присвячений пам’яті одного із засновників органної справи в Україні Самуїла Дайча. Як саме оркестр «Академія» пов'язаний із цією постаттю?

Львівський органний зал – це наша Мекка. Як тільки цей заклад почав функціонувати у Львові, наш оркестр здебільшого виступав саме у цій локації, це був наш майданчик. Сцена Органного була для нас доступною без оплати і ми виступали там постійно. Саме у цьому залі ми розпочали співпрацю із знаним професором, органістом Самуїлом Дайчем, якому і буде присвячений квітневий концерт. Це не випадково, адже 1975 році оркестр «Академія» разом із Самуїлом Дайчем вперше у Львові виконав концерт Франсіса Пуленка.

Основу оркестру «Академія» складають саме студенти?

Так, і попри те, що учасники оркестру юні, історія його вже поважна. Адже оркестр «Академія» заснували ще у 1959 році при Львівській консерваторії (зараз Львівська музична академія імені Лисенка) і це був перший камерний оркестр в Україні. Його ініціювала група ентузіастів. Скоро ми відзначатимемо шістдесятиріччя. Вся сила цього оркестру у тому, що поруч зі студентами, які постійно змінюють одне одного залишаються досвідчені музиканти.

Чи ця плинність кадрів відображається на злагодженості оркестру?

Оркестр «Академія» є доброю традицією, яка вже випробувана роками. Від самих початків роль концертмейстерів груп завжди виконували нещодавні студенти-викладачі. Так само і я брав участь в оркестрі, як викладач і коло мене гуртувалася молодь. Втім тепер не так. Зараз у нас плинність повна. Але є традиція, свій почерк, стиль оркестру і налагоджена система праці. Важливо, що поруч із музикантами-початківцями у оркестрі беруть участь старшокурсники. Тоді учасникам стає дуже легко у оркестрі. Головне, щоб вухо «правильно працювало» Так відбувається своєрідна передача естафети.

Як особисто Ви готуєтеся до кожного концерту?

Тут є декілька аспектів. Сам вибір програми вимагає моєї внутрішньої підготовки, аби налаштувати колектив. Переді мною люди від 18 до 23 років. Вони зовсім молоді. У нашому оркестрі вся Україна вчиться. Ця юна людина шокована вже самим Львовом. Я їм часто кажу: «Друзі мої, не ходіть із похнюпленою головою і виключно стежкою із консерваторії у гуртожиток. У Львові потрібно дивитися вгору». Для них це знайомство з містом і професією. Можливо це зовсім вперше відбувається. Але у нас організований навчальний процес. Тричі на тиждень відбуваються репетиції. Я закликаю їх раціонально використовувати час.


Колективи: Львівський камерний оркестр "Академія"
Діячі мистецтв: Артур Микитка
Концертна організація: Львівський будинок органної і камерної музики
Концертний зал: Концертний зал Львівського будинку органної і камерної музики
Навчальний заклад: Львівська національна музична академія ім. М. В. Лисенка
Джерело: Zaxid.net



Додати: Share on Facebook

Інші:

Класична музика і закони... ринку
«У нашому оркестрі вся Україна вчиться»
Марина Бондас, німецька скрипалька і волонтерка українського походження
Віктор Рудь: «Рушійні сили для мене — інтерес, бажання і виклик, який несуть у собі ролі різних стилів та епох»
«Я боюся дорогих подарунків...»
Як фінансист став оперною зіркою
Станіслав Христенко: «Хотілося б, щоби Харків увійшов у нішу «най-най» з KharkivMusicFest»
Кирило Стеценко: «Drum & Bach» — це гра контекстами і часами
Орф-педагогіка: Черкащанка Анна Комкіна закохує діток у музику
Полтавська філармонія готується до насиченої концертної весни
Монтсеррат Кабалье: "Я страшная сладкоежка"
Синергія KharkivMusicFestа
Етелла Чуприк: "Я не можу жити без рояля"
«До музики слід ставитися з благоговінням, інакше...»
«Моє покоління музикантів можна назвати пограбованим»
«У своїй творчості опираюся на народну пісню»
Культурне життя України знову переживає кризу 1990-х років, - Андрій Ільків
Чернівчанин Володимир Соложук понад 25 років виготовляє скрипки
Як змінюється Львівський будинок органної музики
Валентин Сільвестров: «Сенс авангарду — ризик»
Еміл Сокач: Ніщо і ніколи мене так не вражало, як музика
Класика – це завжди модно
Львівський скрипаль-віртуоз підкорює Європу
Лінні Хостетлер: «З приїздом в Україну я вперше виконала українські музичні твори Скорика, Колесси, Людкевича»
Диригентка Вікторія Свалявчик-Цанько: «Музика — це любов. А любов’ю треба ділитися»
«Оперні співаки схожі... на атлетів»
Тiльки голос і світові шедеври!
Січень Iвана Карабиця
Володимир Шейко: "Сонячна Італія – країна високого мистецтва"
Олександр ГОРНОСТАЙ: «Українська публіка — найвдячніша»
Якісно і чесно з музикою
«Оперним театрам треба розширювати коло традиційного репертуару»
Що в "скрині" у Оксани Линів?
Василь ТИМКІВ: У Івано-Франківській філармонії кожен концерт - прем'єра
Скрипач одесской национальности. Павел Верников об учителях, смехе и грусти
Михайло М’якуш: «У 16 років я поїхав з Підгайців на Донбас, щоб купити гармошку…»
Зоряна Кушплер: "З Пласідо Домінго ми на "ти"
Магія та харизма диригента
Сліпий кобзар, що бачив сонце
Український скрипаль-віртуоз Ілля Бондаренко: "Було б символічно, якби в будинку Леонтовича відкрили музичну школу"
      © 2008-2018 Music-review Ukraine