| Стаття |
|
|
|
|
"Балетні діти" згадують
25 листопада 2020, середа
Поширити у Facebook
У Національній опері України відбувся вечір пам'яті Аніко Рехвіашвілі, екс- керівниці балету
Програма концерту складалася з номерів балетів, поставлених хореографом (Аніко Юріївна померла рік тому 16 листопада на 56 році життя після тривалої хвороби). Артисти виконували фрагменти з вистав "Дама з камеліями", "Віденський вальс", "Юлій Цезар", "El sombrero de tres picos", "Снігова королева". А ще прем'єри Національної опери Анастасія Шевченко і Ян Ваня виконали адажіо з балету "Красуня і чудовисько" на музику Войцеха Кіляра, який балетмейстер почала ставити, але не встигла закінчити...
Аніко Рехвіашвілі, як керівник балету, встигла пропрацювати в Національній опері лише шість років... При ній балетна трупа театру вперше з 1964 (!) року поїхала на гастролі до Парижу. Світова балетна столиця зустріла наших артистів афішами в паризькому метрополітені та на міських автобусах. Глядачі 16 разів вщент заповнювали залу Театру на Єлисейських полях, аплодуючи "Лускунчику". А потім французи вже просили, щоб наступного разу Аніко приїхала з новими, своїми, постановками, а не тільки з класикою.
Рехвіашвілі вдалося створити унікальну балетну трупу, з великою кількістю талановитих і різноманітних за своїм талантом артистів. Вона ніколи не вважала український балет ні сестрою, ні дочкою, ні падчеркою якогось чужого балету. Адже саме ми дали світу стільки яскравих імен. Недарма театральні агенти буквально чатували в хореографічному училищі та в Академії танцю імені Лифаря, щоб встигнути перехопити молоді таланти, укласти контракт і вивезти за кордон.
Коли Аніко Юріївна тільки прийшла працювати в Національну оперу, на конкурс в трупу театру приходило по 8-6 людей. А в останні роки вже пробували свої сили півтори сотні танцівників. Тому що в театрі постійно ставилися нові балети, і артисти бачили свої перспективи.
- Вона була дуже строгою. Особливо до тих, в кому бачила потенціал.
Чим краще вона до тебе ставилася, тим більш вимогливою була. Не тільки на сцені. Стежила, як ти поводишся в театрі, як і де проявляєшся в соціумі, як даєш інтерв'ю та ін. Якщо ти входив в коло тих, кого вона вважала своїми учнями, з ким багато працювала, всі вони повинні були відповідати її вимогам", - згадує соліст балету або, як це правильно називати в театрі, прем'єр Микита СУХОРУКОВ.
За цю вимогливість і в той же час материнське ставлення балетні боготворили свого балетмейстера. Так, Анастасія Шевченко, яку Аніко Рехвіашвілі бачила своєї головною героїнею в балеті "Дама з камеліями", перед телекамерою не могла стримувати сліз. Сама ж Аніко Юріївна нескінченно у різних інтерв'ю розповідала про своїх "балетних дітей". Згадаймо ще раз її слова:
"Особливо пишаюся тим, що вони різні. Тому одного можна любити за одне, іншого - за інше. Звичайно, я люблю Анастасію Шевченко. Це не секрет. Вона - моя учениця. У неї дивовижна манера виконання. Шалено жива балерина. А ще Микита Сухоруков. Ці артисти не брешуть на сцені. Це дивовижна властивість. Адже балет трохи егоїстичне мистецтво. Балерини повинні себе "нести" і любити. У Микити і Насті ж вистачає сили розуміти, що вони все це роблять задля глядача.
Я дуже люблю наших двох провідних майстрів Дениса Недака і Яна Ваню. Напевно, за те, що вони - втілення балетного ідеалу. Справжні лицарі балету. Ось танцівники мають бути такими. Якісь недосяжні принци, про яких всі мріють. Вони дуже красиві.
Мені дуже подобається Наталя Лазебникова. Дуже розумна балерина, яка тонко працює. Ось яку партію ти їй не даси, виконає з ювелірною точністю. Потім дивишся і думаєш: ну ось як вона здогадалася, що ти думав? На неї дивитися одне задоволення. Крім неймовірної чарівності, там така кількість розуму... Така ж Таня Льозова. Дуже талановиті Юлія Москаленко, Ганна Муромцева. Це той золотий стратегічний запас, який повинен бути у кожного театру.
І чим вони всі мені ще дуже подобаються: це покоління довгоногих і довгоруких, гарно складених, з приємною зовнішністю танцівників"...
ДОВІДКА "Дня"
Аніко Рехвіашвілі (1963-2019 рр.) закінчила хореографічну студію Державного академічного ансамблю танцю України ім. П. П. Вірського (1982), хореографічне відділення Київського інституту культури (1990).
Була організатором, художнім керівником і балетмейстером балетного театру "Аніко балет" (1995). З 1996 року завідувала кафедрою сучасної класичної хореографії Національного університету культури і мистецтв.
Серед хореографічних постановок Рехвіашвілі: "Болеро", "Чотири поцілунки", "Пристрасть", "Пори року", "Італійський альбом", "Незакінчена сповідь".
На сцені Національної опери України поставила балети: "Віденський вальс", "Даніела", "Дама з камеліями", "Дафніс і Хлоя", "Снігова королева", "Ночі в садах Іспанії" і "El sombrero de tres picos", "Юлій Цезар", "Половецькі танці", балетні сцени в операх "Мойсей", "Ярослав Мудрий", "Норма", "Наталка Полтавка", низку хореографічних номерів і танців для солістів.
Рехвіашвілі була лауреатом Міжнародного конкурсу ім. Сержа Лифаря (в 1996 році, третя премія в номінації хореографія), а також лауреатом 25-ї премії "Київська пектораль" у номінації "Краще пластичне рішення вистави" (балет "Снігова королева")...
Автор: Людмила ТРОЇЦЬКА
Концертна організація: Національний академічний театр опери та балету України імені Т.Г. Шевченка
Джерело: Газета День
|