|
|
«Воєнний реквієм»
15 лютого, субота
Поширити у Facebook
23 лютого у Національній опері України буде виконано масштабний вокально-симфонічний твір всесвітньо відомого британського композитора, диригента та піаніста Бенджаміна Бріттена.
«Воєнний реквієм» написаний для солістів (сопрано, тенора, баритона), мішаного хору, хору хлопчиків, великого симфонічного та камерного оркестрів на канонічні тексти латинської заупокійної меси та вірші англійського поета і солдата Вілфреда Оуена.
Підготовка цього культурно-мистецького проєкту у Національній опері здійснена завдяки наданню твору музичним видавництвом BOOSEY & HAWKES за посередництва Британської Ради в Україні.
Нагадаємо, твір був замовлений Б. Бріттену 1961 року до відкриття собору Святого Михайла у місті Ковентрі, яке було ущент зруйновано німецькими бомбардувальниками під час Другої світової війни. При освяченні храму 30 травня 1962 року під орудою автора відбулася прем’єра одного з найбільш величних музичних творів ХХ ст.
«Воєнний реквієм» - вершина творчості Бріттена, що увібрала в себе найкращі риси творчості композитора. Драматургія будується зі зіставлення трьох планів. Передній - два солісти (солдати) і камерний оркестр - пов'язані з віршами Оуена. Це жах війни та страждання людини. Другий — ритуальний вислів жалоби — меса у виконанні сопрано, змішаного хору та симфонічного оркестру. Третій — невинність і чистота, що символізуються хором хлопчиків та органом.
«Ця триплановість і породжувані нею виключно напружені контрасти можуть нагадати про Дантовому триптиху - Пекло, Чистилище, Рай» (Г. Орлов). Музична мова твору поєднує в собі старовинну псалмодії, солдатську пісню, близьку до імпресіонізму речитатив, музику, подібну до баховських остинато, акордові фанфари, типові для англійських палацових свят.
Requem aeternam — траурна хода, що супроводжується похоронним дзвоном дзвонів. Його перериває хор хлопчиків (Ті decet hymnus — Тобі співаємо гімн), що звучить спокійно і відчужено, немов голоси ангелів. Жалобний хід відновлюється, перериваючись вдруге — тепер повним експресії трагічним монологом тенора (Не служать мес для жертв кривавої бійні). Dies irae відкривається войовничими фанфарами, повними надзвичайної сили. Традиційний образ жалобної меси наповнюється новим змістом – військового сигналу. Тричі проводиться чітко скандована основна тема частини, що передує щоразу більш потужними фанфарами і гуркотом ударних — немов моторошною канонадою, після чого монолог баритона «Горн пел» оповідає про короткий, сповнений тривоги відпочинок солдатів. Кульмінація наступного розділу - Recordare Jesu pie (Про пригадай, Ісусе) - відчайдушний зойк солдата, доведеного до межі страждання. Сопрано, що супроводжується жалобними звучаннями хору та оркестру, виконує зворушливу благання про пощаду (Lacrimosa — Слізна). У Offertorium розповідь (баритон) про жертвопринесення обрамляє хорова фуга. Центр реквієму - Sanctus, що складається з різко контрастних розділів. Святковий, тріумфуючий, з ювіляціями мідних інструментів, він раптово змінюється апокаліптичним монологом баритона. Після короткого Agnus Dei у надламано-втомленому ритмі настає заключна частина, Libera me — грандіозна фреска, в якій уперше об'єднуються усі виконавці. Її висновок — спокійна колиска, що поступово стихає…
«Воєнний реквієм» Б.Бріттена – це сповнене могутнього гуманістичного пафосу звернення до людства в ім’я миру, адже сам композитор у відповідь на питання про зміст цього твору, говорив, що «… в ньому багато жалю з приводу жахливого минулого, але саме тому Реквієм звернений до майбутнього. Вбачаючи приклади жахливого минулого, ми повинні запобігти таким катастрофам, якими є війни».
На сцені Національної опери України твір прозвучить у виконанні симфонічного оркестру, хору і солістів театру: Людмили Монастирської (сопрано), Олександра Нікіфорова (тенор), Олександр Киреєва (баритон).
Диригент-постановник – Микола Дядюра, хормейстер-постановник – Богдан Пліш.
У виконанні твору беруть участь: хор Капели імені Бориса Лятошинського Національного будинку органної та камерної музики, а також народні художні колективи київського Палацу дітей та юнацтва: хорова капела хлопчиків «Дзвіночок» (художній керівник – Рубен Толмачов) та дівочий хор «Вогник» (художній керівник – Олена Соловей).
Виконавці: Олександр Киреєв, Людмила Монастирська
Диригенти: Микола Дядюра, Богдан Пліш
Концертна організація: Національний академічний театр опери та балету України імені Т.Г. Шевченка
Концертний зал: Глядачевий зал Національної Опери України
|