|
|
Інші «Черевички»: концертна прем'єра
Прем'єра опери Петра Чайковського «Черевички» на сцені Колонного залу Національної філармонії України
22 січня 2010, п'ятниця
Поширити у Facebook
22 січня на сцені Колонного залу Національної філармонії України відбулася знаменна подія в музичному житті столиці - прем'єра опери Петра Чайковського «Черевички».
Складність будь якої прем'єри пов'язана перш за все з сприйняттям останньої публікою. Особливо, якщо ця прем’єра ще й концертна. Одразу згадується оперна постановка Черевичок у Сполучених Штатах в 2009 році в рамках відзначення ювілею Миколи Гоголя, яку не сприйняли взагалі. Хоча в американській версії ще під час підготовки було зроблено багато навіть літературних помилок, і це безумовно вплинуло на подальший хід події.
Столичне ж концертне виконання стало своєрідним продовженням яскравої постановки однойменної опери яка відбулася у Харкові на сцені академічного театру опери та балету в червні 2009 року в рамках закриття концертного сезону.
Режисером постановником прем'єри та автором композиції стала Ірина Нестеренко у співпраці зі знаним в Україні музичним режисером, художнім керівником Національної філармонії Володимиром Лукашевим, який, свого часу, більше двадцяти років обіймав посаду головного режисера Харківської Опери.
Академічна сцена Національної філармонії на один вечір перетворилася на «підмостки» музичного театру. Проте це вже була аж ніяк не опера - адже концертне виконання вимагало від усіх учасників мистецької події більшої індивідуальної сублімації - інше місце, інакша акустика, інші завдання. Своєрідний спектакль XXI століття.
Мирослава Гаврилюк (Солоха), Анатолій Юрченко (Біс)
Опера, що складалася з рівнозначних картин об’єднувалася оркестровими інтерлюдіями, утворюючи всеохоплююче сприйняття оперної дії.
Сурен Максутов (Вакула), Вікторія Ченська (Оксана)
Симфонічне підґрунтя було за оркестром Національної філармонії під орудою головного диригента Миколи Дядюри. Маестро, крім керівництва головним філармонічним колективом, також диригує у Національній Опері України. І цей досвід безумовно став неодмінною запорукою якісного звучання не тільки оркестру та хору, а й загального ансамблю.
Хор Київського академічного театру опери та балету для дітей і юнацтва
Слід додати, що за останні декілька років симфонічний оркестр філармонії професійно еволюціонує. Молода плеяда артистів оркестру за керівництва вже зрілого диригента подарувала слухачам цього вечора можливість долучитися до невідомого досі звучання Чайковського.
Академічний симфонічний оркестр Національної філармонії України
Творчість композитора, ювілей якого цього року відзначає увесь музичний світ, більш за все знана шанувальниками музичного мистецтва за його ключовими симфонічними творами – останніми симфоніями (П’ята та Шоста), балетами (Лебедине озеро, Лускунчик), операми (Пікова дама, Євгеній Онєгін) та безумовно його першим фортепіанним концертом. Його інші твори, особливо опери, наприклад Мазепа, практично не ставлять. Як і до останнього періоду оперу “Черевички”. Хоча саме у цих творах, що не зафіксовані еталонно-студійно, можна долучитися до думки автора. Особливо вагомим є той факт, що Петру Чайковському, який тривалий час жив на Україні, вдалося внести подих тогочасного світосприйняття у музичну тканину опери крізь призму повісті Миколи Гоголя “Ніч перед Різдвом”.
Сергій Бортник (Шкільний вчитель)
Феєричний безпосередній гумор Гоголя постійно відчувався у повітрі. Гра солістів часом перетворювалася на театральну виставу, де реальні образи артистів яскраво відображалися у жестах, міміці і навіть інтонації.
Важливим є факт злагодженості як окремих виконавців у ансамблях так і головний ансамбль між оркестром та солістами. А обрані режисером молоді виконавці чи не найкращий вибір у такому жанрі як комедійна опера: молодий ентузіазм з потребою яскравості у об’єднанні з акторськими здібностями додавали в музичну тканину концертний розмах. Ця сублімація стала однією з запорук успіху.
Олександр Печонкін (Голова), Михайло Гнатюк (Панас)
Ця постановка стала можливою з технічної сторони завдяки наявності спеціалізованого театрального обладнання яке з’явилося у філармонії під час її останньої реконструкції. Це сталося завдяки ініціативі тогочасного директора та художнього керівника філармонії Володимира Лукашева, що безперечно розширило можливості сцени. Світлові єфекти, які супроводжували оперу додавали відчуття врівноваженості та злагодженості усього процесу дій.
...Володимир Лукашев, Микола Дядюра, Ірина Нестеренко
Опера, яка виконалася ніби на одному диханні, лишила за собою відчуття справжнього свята, свята українського виконавства, тріумфу музичної режисури та віру в мистецьке майбутнє країни.
Автор: Олександр Пірієв
Фото: Сергій Пірієв
Колективи: Академічний симфонічний оркестр Національної філармонії України
Виконавці: Сергій Бортник, Сурен Максутов
Диригенти: Микола Дядюра
Діячі мистецтв: Володимир Лукашев
Концертна організація: Національна філармонія України
Концертний зал: Колонний зал ім. М.В. Лисенка Національної філармонії України
Фотоальбом:
|