Нове звучання забутої спадщини | Music-Review Ukraine
Головна
Інтерв'ю
Нове звучання забутої спадщини
Муніципальна академічна чоловіча хорова капела України ім. Л. Ревуцького
Нове звучання забутої спадщини
Цьогоріч 50-річний ювілей святкує Київська академічна чоловіча хорова капела імені Левка Ревуцького
26 березня, вівторок

Про історію творчого колективу та його надбання розповідає генеральний директор капели Олександр КРУКОВСЬКИЙ:



— Витоки нашого колективу сягають 1969 року. Рішення про його створення було ухвалено на засіданні президії музично-хорового товариства УРСР. Перший концерт колективу відбувся наприкінці 1970-го під орудою головного диригента Семена Дорогого. Потім почалися активні гастролі Україною: наші артисти побували в усіх областях, вони виступали не лише в палацах культури, а й у сільських клубах і навіть під відкритим небом! І скрізь капелу зустрічали бурхливими оплесками. Через чотири роки колективу було присвоєно ім’я Левка Ревуцького — видатного класика української музики. Згодом Семена Васильовича у кріслі керівника змінив Євген Савчук, який сьогодні очолює Національну академічну капелу «Думка». Хочу згадати добрим словом і Зіновія-Богдана Антківа, який керував нашим колективом чверть століття! Богдан Богданович одним із перших звернувся до української духовної музики, літургій Кирила Стеценка, Олександра Кошиця, Миколи Леонтовича та інших корифеїв. Вперше відкрито прозвучали й стрілецькі та повстанські пісні, які раніше навіть згадувати було заборонено. Саме з ініціативи Антківа до репертуару увійшли світова класика, український фольклор і духовна спадщина. Завдяки його подвижницькій праці репертуар капели постійно оновлювався — розшукувались, виконувались і записувались забуті сторінки української хорової музики. Зокрема, колядки, щедрівки, старовинні кантати ба навіть розспіви Києво-Печерської лаври. А також твори Д. Бортнянського, М. Березовського, А. Веделя, М. Лисенка і К. Стеценка.

Після смерті Богдана Богдановича капелу очолював Юрій Курач, який до цього, починаючи з 1984 року, обіймав посаду диригента. Завдяки зусиллям та енергії Юрія Володимировича було записано майже 30 компакт-дисків, у яких зібрано велику мистецьку спадщину капели. Наш колектив є лауреатом І премії на Міжнародному фестивалі духовної музики «Хайнувка-2010» у м. Білостоку (Польща).

— Скільки нині працює митців у капелі імені Левка Ревуцького?

— Близько 40 високопрофесійних музикантів. У репертуарі хору, крім української музики, є твори слов’янської і зарубіжної церковної та класичної хорової музики як a capella, так і в супроводі. Серед них: «Реквієм» Л. Керубіні, опера-ораторія І. Стравінського «Цар Едіп», симфонія № 13 Д. Шостаковича і багато іншого. Потужний чоловічий спів прикрашають чудові солістки — Валентина Іваненко та Вікторія Заболоцька. Одним із старожилів колективу є помічник головного диригента Віктор Грицишин, який має академічні знання зі специфіки чоловічого хору, принципів його звучання, досконало володіє професією аранжувальника. У творчому доробку Віктора Миколайовича багато яскравих різноманітних творів для чоловічого хору — від канонічних церковних богослужінь, українських народних пісень до сучасних (Queen, Scorpions та ін.). Твори в обробках Грицишина у виконанні капели ім. Л. Ревуцького звучали в концертних залах багатьох міст Великобританії, України, Франції, Бельгії, Італії, Люксембургу та ін.

— Розкажіть про свої нові програми та проекти.

— Репертуар постійно оновлюється і розширюється. Використовуємо нові форми вираження. Наприклад, у програмі «Народжена вільною», яка була створена за підтримки Департаменту культури КМДА і представлена минулого року, особливу роль має відеоряд, який упродовж усього показу супроводжував пісні. Ми залучили Театр тіней «Данко», який діє при Відкритому міжнародному університеті розвитку людини «Україна», додали літературну складову, а також використовували листи бійців із АТО, малюнки дітей, які вони відправляли на фронт.
Нещодавно музично-літературну композицію «Народжена вільною» присвятили п’ятиріччю Революції Гідності, яку показали в залі КМДА. Концерт складався із кількох розділів: пісні козацької доби, визвольних змагань та боротьби за незалежність, буремних часів ХХ століття, коли постала Українська Народна Республіка, яку більшовицька Росія утопила в крові нашого народу... не забули й сьогоднішню війну на сході. Наприклад, пісня «У туркені по тім боці», що присвячена походу отамана Гамалії до Стамбула для визволення українських бранців, або «Ой, чого ти почорніло, зеленеє жито», в якій оспівується дванадцятиденна битва Війська Запорізького з армією Речі Посполитої, що відбулася під Берестечком і трагічно закінчилася для України. Не можна було слухати без сліз «Батуринську колискову», яку написав Тарас Компаніченко, присвятивши її жителям Батурина, яких росіяни вирізали за наказом царя...

Ми весь час у творчому пошуку. Так, одним із експериментів, який мав дуже широкий розголос та успіх, був проект «Музична прогулянка Андріївським узвозом» (про це писав «День» у №№173—174 за 28 вересня 2017 р.). Співаки проводили екскурсію найромантичнішою вулицею Києва, зупиняючись на десятьох локаціях, і після короткої історичної довідки про місце зупинки виконували твори, які пов’язані з цим місцем. Нашими зупинками були сходи біля Десятинної церкви, Андріївської церкви, Річардового замку і пам’ятника Тарасові Шевченку роботи Івана Кавалерідзе. Вийшов дуже цікавий проект.

Минулого літа ми організували і провели фестиваль From to. Надзвичайно цікавий формат, а учасники змогли проявити себе в незвичному амплуа і відійти від штампів. Класичні колективи виконували нестандартну для себе музику — рок, поп, джаз, і навпаки: рок-, поп-колективи виконували музику класичного репертуару у своєму баченні. На цьому фестивалі капела вперше виконувала твори з репертуарів гуртів Scorpions, Queen, Omega, «Статус-кво» під супровід рок-бенду.

Два роки тому на базі Чоловічої капели ім. Л. Ревуцького був створений квартет «Імпрессіо». У програмах квартету бере також участь солістка капели Анна Зарецька (сопрано). Цей колектив виконує вокальні твори в досить популярному стилі classical crossover, який поєднує в собі класичну музику з різними сучасними напрямками й виступає як на великих сценах, так і на невеликих майданчиках. Квартет бере участь у виставі Київського театру «Колесо» «Ми, Майдан», яка здобула нагороду «Київської пекторалі». Нині «Імпрессіо» має у своєму творчому доробку три сольні програми.

— Розкажіть про свої про гастрольні маршрути.

— У жовтні минулого року ми взяли участь у фестивалі «Покрова на Хортиці» (Запоріжжя), квартет «Імпрессіо» виступав на форумі «Українська Бессарабія» (Білгород-Дністровський). На початку року їздили в Івано-Франківськ на фест «Коляда на Майзлях», де виступали разом з Ніною Матвієнко Це я назвав декілька міст, а взагалі ми багато їздимо Україною з дуже різноманітними програмами.

Капела омолоджується. У нас в колективі з’явилось багато молодих талановитих виконавців, які пройшли конкурсний відбір, і співаки мають вищу музичну освіту.

— З ініціативи та сприяння професора НМАУ Елеонори Виноградової було створено Хор хлопчиків та юнаків. Скільки дітей у цьому хорі, які твори виконують?

— При капелі працює Хор хлопчиків та юнаків, яким незмінно, уже 30 років керує Аїда Зайцева. Нині готується святкова програма, до якої планують залучити й «ветеранів», які колись виступали в колективі. Зараз хор налічує майже 70 учасників у різних вікових групах. Є зовсім маленькі, віком від шести років, і старша група — до 25 років. Хлопці мають складний та цікавий репертуар. А ще вони беруть активну участь у концертних програмах капели. Наприклад, Хор хлопчиків та юнаків одержав звання Лауреата Міжнародних фестивалів мистецтв в Угорщині, Великобританії, США, Німеччини, Іспанії, Італії, Республіки Білорусь, Польщі, Росії та інших країнах.

Минулого року Хор хлопчиків та юнаків здобув перше місце на фестивалі «Хайнувка-2018» (Польща) та перше місце на «Щедрик-фесті» (Україна).

— У назві капели є слово «муніципальна». Чи означає це, що очолюваний вами колектив утримується за рахунок столичного бюджету?

— Так, левова частка на утримання колективу фінансується із бюджету міста.

— Розкажіть як почався ваш творчий шлях?

— Я закінчив Музичну школу ім. М. Лисенка і потрапив до першого набору диригентсько-хорового факультету, потім була Київська консерваторія. Її закінчив як диригент хору. Працював у різних філармоніях, гастролював. Потім багато років працював музичним керівником та директором-розпорядником Київського театру «Колесо». Здійснив музичну частину постановки у 16-ти виставах. Працював як композитор. 2016 року пройшов конкурсний відбір і став генеральним директором капели ім. Л. Ревуцького.


Автор: Сергій. Зятьєв
Фото: АРТЕМ. .СЛІПАЧУК
Колективи: Муніципальна академічна чоловіча хорова капела України ім. Л. Ревуцького
Джерело: Газета День



Додати: Share on Facebook

Інші:

Директор музичної школи Лисенка: ми маємо виховати аристократа і тоді буде країна аристократів, а не жебраків
Василь Вовкун: "До мого приходу у Львівську оперу аншлаги були рідкісним явищем"
Про музику як найшвидший шлях до серця
"Найкращий співак світу" Андрій Кимач: Після Консерваторії я працював на заводі у Польщі
Ми не маємо права на помилку історії пристрасті та успіху від прими-балерини Шишпор
"Iндустрій академічної музики в Україні катма"
Майкл Гуттман: "Мою скрипку звати Карло"
Секрети оперного співу та те, якою була поза сценою Євгенії Мірошниченко: розповідь її учениці
Про подальшу долю навчальних закладів естетичного освіти в інтерв'ю ZN.UA.
Музика Дилецького у знаковому просторі
«Плануємо спеціальний вагнерівський блок за участі кількох європейських театрів»
"На скрипці можна зіграти не тільки класику". Скрипаль Антон Вараниця розповів про можливості інструмента
Ольга Нагорна: «Мрію, щоб у кожному місті країни був оперний театр»
Наталія Пономарчук, шеф-диригент Київського камерного оркестру Національної філармонії України
Антоній Баришевський: "В Україні збільшується аудиторія, яка готова сприймати "складну" музику"
Головний учитель – це сцена! I ми вчимося все життя
«Керувати країною легше, ніж керувати оркестром»
Нове звучання забутої спадщини
Оркестр Національної філармонії України повернувся з гастролей по Китаю
Коли Нацрада з питань телебачення і радіомовлення оголосить форматний конкурс на 14 ФМ-частот в обласних центрах для розбудови мережі суспільного радіо «Промінь»?
Галина Бабій: концерти — це ті вітамінні ін'єкції, які підживлюють твій світогляд музиканта
Новатор Луїджі Гаджеро
Керівниця Академічної капели Українського радіо Юлія Ткач: «Не знаю досконалішого явища, ніж хоровий спів»
Німецький режисер Штурм: "Україна може більше ставити Вагнера"
Тарас Демко з Органного залу: Найскладніше – дивувати далі
Пласідо Домінго у Києві
''Щось в країні відбувається'' – прима-балерина Національної опери анонсувала '' Лебедине озеро ''
Іван Остапович: "Диригент не повинен бути ідіотом"
Взяли і зробили: Органний зал
Вікторія Польова: «Коли в тебе потрапляє музика, більше не відчуваєш болю»
«Бути сильною вимагає життя...»
«Наш основний конкурент – це бажання залишитися вдома». Молоді керівники Органного залу про перший рік роботи
У Києві напередодні дня народження Моцарта зіграють оперу "Дон Жуан"
Наталія Пономарчук: «Із музикою я проживаю іноді більш справжнє життя, ніж у дійсності»
«Українська музика – це моя ідея фікс»
Володимир Шейко розповів, як обирають дітей на проект “Я — віртуоз!”
Піаністка- вундеркінд Христина Михайличенко розповіла про конкурсну діяльність та новий сольний альбом
Інколи люди не розуміють класичну музику через невдале її виконання — Стелла Красовська
Диригент Володимир Сіренко
Українка з Перемишля здобула місце на сцені Цюрихської Опери
      © 2008-2018 Music-review Ukraine