|
|
30-ліття «Віртуозів Львова»
25 квітня, п'ятниця
Поширити у Facebook
Минулого року подзвонив до мене Сергій Бурко, диригент та художній керівник Камерного оркестру «Віртуози Львова», і нагадав, що наближається вже 30-та річниця ансамблю з запитанням, чи я не хотів би приєднатися до цього ювілею. Питання риторичне! З «Віртуозами Львова» пов’язують мене багато музичних дій, отже я радо пристав на це запрошення зі зворотною пропозицією, щоб концерт цей пройшов у рамках проєкту «Польська музика в Україні», реалізованого Фондом Pro Musica Viva за підтримки польського міністерства культури та національної спадщини у співпраці з Польським інститутом у Києві та філармоніями різних міст України.
Мій перший концерт з «Віртуозами Львова» мав місце 16 лютого 1995 року в Органному залі під назвою «Вечір прем’єр у Львові». Всі твори виконувалися тоді у Львові вперше, а твір Олександра Козаренка «Chanson triste» (Сумна пісня), присвячений померлому роком раніше Вітольдові Лютославському, для органу і струнних мав тоді своє прем’єрне виконання. На репертуар цього концерту склалися тоді ще «Скарга терну» Юрія Ланюка та Лютославського «Chantefleurs et chantefables» (Пісні-квіти і пісні-казки), в яких партію сопрано чудово виконала Ольга Пасічник і «Покаянний стих» Ігоря Щербакова зі знаменито заграною сольною скрипковою партією Володимиром Дудою – можна сказати – співтворцем разом з Сергієм Бурко цього вагомого львівського оркестру.
Концерт отримав чотири схвальні рецензії. Нехай його відлунням будуть рядки Григорія Храмова з «Високого замку»: «Це був ризик. Меломани – люди вередливі: понад усе вони люблять слухати те, з чим уже знайомі і що вже лягло на серце. А тут усе нове! Та ще й по-сучасному "серйозне", безумовно складне, незвичайне, нелегке для сприйняття. (…) А хвиля напливала у холодний (опалення мізерне!) органний зал за правилами морського припливу: спочатку тихенько, лагідно (піанісимо "Сумної пісні" були найніжніші і настроювали філософічно), згодом – гучніше й яскравіше, бо лунали відповідно озвучені Антоничеві рядки-перли ("гуркоче мідяний псалом…" і червоніє "краплина крові з рани ночі"), а за тим "розгулялася" скрипка Володимира Дуди з оркестровим конкурентом-супроводом, а дев’ятим валом, нарешті, піднялася "Пісня квітів і пісня фантазій" – з перекотиполем і шипшиною, гліцинією і трояндою, трьома сотнями метеликів, черепахою та крокодилом… Тут уже була овація і, звичайно, "біс" (найчарівнішу частину вокального циклу виконали ще раз), і суцільне задоволення справді розігрітих слухачів».
Григорій Храмов «зловив» на гарячому думки композиторів і виконавців. Олександр Козаренко розказав, як виникла присвята: «Рівно через рік після смерті Вітольда Лютославського прозвучав твір, який я написав у ті години, коли він помирав. Я не знав про це, лише відчував, що музика виходить у мене якась дуже сумна… Раптом включив радіо "Свобода" (воно першим повідомило, що помер В. Лютославський, а в нас, на жаль, промовчало і радіо, і телебачення, не написала про це жодна газета) і зрозумів, що це в мене за музика і чому вона саме така. І сталася моя "Сумна пісня" пам’яті В. Лютославського…» Юрій Ланюк сказав: «Велика радість для кожного автора – почути свій твір, тим більше – в такому залі. До речі, тут ніколи ще моя музика не звучала. Бачу з радістю, що зал заповнений. Саме на сучасну музику. Програма є дуже вдалою. Над нами всіма, молодшими композиторами-українцями, витала в цій програмі душа видатного майстра – Вітольда Лютославського». А мені тоді сказалося таке: "І дуже важливо, що поруч із циклом метра і класика Вітольда Лютославського прем’єрні твори молодих українських композиторів не виглядали блідо. Отже, у контексті світового мистецтва їхня творчість є сильна і гідна того, щоб її у світі показувати…"»
Розписуюся так детально про цей концерт, бо з нього багато що починається. Цей репертуар вже через кілька місяців 14 травня 1995 року був виконаний у Києві на фестивалі Форум музики молодих, а після нього повстала ідея організації фестивалю сучасної музики – так вже восени цього року виринули «Контрасти», на яких також мав місце концерт за участю «Віртуозів Львова» під моїм диригуванням. Продовженням моєї співпраці з «Віртуозами Львова» були концерти у рамках польських фестивалів, де ми виконували також українську музику. Вже в травні 1996 року оркестр заграв на «Варшавських музичних зустрічах» та на фестивалі «Музика краківських композиторів». Після цього останнього виступу Дорота Шварцман, відома польська музична критикиня, написала в «Русі музичному»: «Молода українська композиторська школа є, хіба не тільки для мене, одним з найбільш прекрасних відкрить останніх років».
Це події майже тридцятирічної давнини. З «Віртуозами Львова» я мав ще можливість працювати і в Польщі, і в Україні. Вже на цьому нашому першому концерті з’явилися ідея, яка визначила мої чергові, сьогодні вже можу сказати – багатолітні кроки: виконувати польську музику в Україні та українську в Польщі. Українська в Польщі звучить на заснованому мною фестивалі «Дні української музики у Варшаві». Цей фестиваль виник ще у 1999 році як потреба донести до польського слухача звістку про українську музику в контексті повної її відсутності на польських сценах. Можу сказати, що з успіхом ми вже реалізували 10 едицій, цього року на початку вересня пройде 11-та. Про це сповіщу згодом.
Зараз сердечно запрошую на концерт з нагоди 30-річчя Камерного оркестру «Віртуози Львова», який відбудеться 27 квітня 2025 року в Концертному залі Львівської національної філармонії імені Мирослава Скорика. З «Віртуозами Львова» виступатимуть знамениті львівські солісти – скрипалька Лідія Футорська та піаніст Йожеф Ермінь.
Ось програма концерту:
• Генрик Міколай Ґурецький – "3 п'єси в старовинному стилі" для струнного оркестру
Твір написаний у 1963 році як один з перших, де композитор відходить від авангардних звукових принципів і поринає в минуле. Інспірацією для третьої частини є танець з весілля польського короля Зигмунта з першої половини XVI ст. Генрик Міколай Ґурецький славний своєю Симфонією № 3 для сопрано та симфонічного оркестру, якої запис продався тиражом більш як мільйон примірників.
• Міколай Пьотр Ґурецький – "Concerto notturno" для скрипки та струнного оркестру
Син Генрика Міколая Ґурецького пішов успішно в сліди батька. Його твір для скрипки та струнних сповнений ліричної ніжності та активної моторики, що дає йому добру музичну форму і захоплює несподіваними поворотами.
• Мєчислав Карловіч – «Серенада для струнних» тв. 2
Твір 20-літнього композитора захоплює зрілістю та шармом і є відлунням епохи, яку називають «Прекрасною» (Belle Époque). Карловічу судилось ще жити лише 12 років – загинув під лавиною у віці 32 років, а попри це його творчість сьогодні складається на дуже вагомий пласт польської музики.
• Мирослав Скорик – «Диптих» для струнного оркестру
Не могло в програмі концерту забракнути твору патрона Львівської національної філармонії. «Диптих» Мирослава Скорика зачарує ностальгією, захопить енергійністю та львівською салонністю.
• Войцех Кіляр – Фортепіанний концерт № 2
Народжений у Львові у 1932 році Войцєх Кіляр написв свій Другий фортепіанний концерт у 2011 році – рік після Смоленської катастрофи, де загинув цвіт польської нації з президентом Лєхом Качинським. Вже перші фортепіанні акорди цього твору вводять поминальний наcтрій як дзвони, що кличуть на панахиду. Він чергується з місцями енергетично напруженими, немов гусарський політ, який фінально вводить тріумфальну коду: побажання перемоги добра над злом.
Проєкт «Польська музика в Україні» охоплює кілька міст. Вже відбулися концерти у Хмельницькому та в Івано-Франківську. Перед нами концерт у Львові (27 квітня), Тернополі (19 червня), Полтаві (17 жовтня) та Києві (24 жовтня).
Інформація на сторінці Фонду Pro Musica Viva
Сердечно запрошую!
Роман Ревакович,
диригент, голова Фонду Pro Musica Viva
Автор: Роман Ревакович
Колективи: Академічний камерний оркестр "Віртуози Львова"
Виконавці: Йожеф Ермінь, Лідія Футорська
Диригенти: Роман Ревакович
Композитори:Мирослав Скорик
Концертна організація: Львівська національна філармонія
Джерело: zbruc.eu
|