|
|
Музей Соломії Крушельницької оцифровує свою спадщину за підтримки Українського культурного фонду
28 серпня, четвер
Поширити у Facebook
Музей Соломії Крушельницької розпочав роботу над створенням цифрової платформи, мета якої — збереження та відкриття унікальної спадщини видатної української співачки для всього світу. Завдяки грантовій підтримці Українського культурного фонду вже розпочалося масштабне оцифрування фондів, а повна реалізація проєкту відбудеться у жовтні цього року.
Соломія Крушельницька — ім’я, яке звучить в унісон із найвищими досягненнями світової опери. Її життя і творчість — частина культурного коду України та важлива сторінка європейської музичної історії. Створювана цифрова платформа стане віртуальним простором, де оживатимуть голоси епохи, а унікальні документи та артефакти стануть доступними широкій аудиторії.
“Ми прагнемо, аби кожен, хто любить культуру і цікавиться історією музики, міг доторкнутися до унікальних артефактів і відкрити нові сторінки життя Соломії Крушельницької та інших славетних митців, чиї імена зберігає наш музей”, — зазначає керівник Музею Тарас Демко.
Сьогодні у фондах музею понад 26 тисяч одиниць збереження — від особистих матеріалів Соломії Крушельницької до архівів, пов’язаних з іменами Олександра Мишуги, Модеста Менцинського, Любки Колесси, Марії Крушельницької, а також композиторів Станіслава Людкевича, Василя Барвінського, Остапа й Нестора Нижанківських.
“Наші фонди є готовою джерелознавчою базою для дослідження історії українського музичного мистецтва і світової культури”, — наголошує головна зберігачка фондів Ірина Криворучка.
Для оцифрування обрано найцінніші матеріали, зокрема архів Михайла Головащенка — одного з перших дослідників життя Крушельницької. Це рецензії, опубліковані в різних країнах, переклади з європейських мов, фотографії, афіші, програми та особисті спогади.
“Ці матеріали надійшли до нас безпосередньо від дослідника, а після його смерті — від його сина. Вони складають серцевину нашої колекції”, — підкреслює керівниця наукового відділу Данута Білавич.
Проєкт втілюється у співпраці з відновленим Галицьким музичним товариством — однією з найдавніших і найвпливовіших культурних інституцій Галичини.
У XIX–XX століттях саме ця організація формувала музичне середовище Львова, виховавши цілу плеяду виконавців і композиторів світового рівня — від Соломії Крушельницької та Василя Барвінського до Стефана Ашкеназі й Рауля Кочальського. Після більш ніж восьмидесятирічної перерви товариство відновило діяльність у 2020 році, продовжуючи місію розвитку української музичної культури.
Майбутня цифрова платформа дозволить не лише переглядати архівні документи, але й працювати з ними поглиблено, відкриваючи нові перспективи для дослідників і шанувальників оперного мистецтва. Це стане важливим кроком до збереження та поширення культурної спадщини, що належить не лише Україні, а й усьому світові.
Діяч мистецтв: Тарас Демко
|