“Я хотів бути першим!” | Music-Review Ukraine
Головна
Інтерв'ю
“Я хотів бути першим!”
Комонько Дмитро
“Я хотів бути першим!”
Дмитро Комонько, альтист, професор кафедри струнно-смичкових інструментів Львівської національної музичної академії ім. М. Лисенка
9 листопада 2016, середа
Поширити у Facebook


Дмитро Комонько, альтист

Багато творчих особистостей концентруються на власній кар’єрі. Натомість ділитися знаннями хочуть далеко не всі, адже це потребує багато терпіння та зусиль. Та сьогодні “Пошта” друкує розмову з людиною, яка свідомо обрала для себе шлях педагога і вказала дорогу в музичний світ вже цілій плеяді учнів. Заслужений діяч мистецтв України, професор кафедри струнно-смичкових інструментів Львівської національної музичної академії ім. М. Лисенка Дмитро Комонько, у минулому – викладач Дрогобицького державного музичного училища, Донецького державного музично-педагогічного інституту, Львівського державного музичного училища, директор музичної школи-інтернату імені С. Крушельницької.

В цій розмові альтист та педагог з багаторічним досвідом розповів про власне музичне життя, своїх випускників і концерт “Присвята Вчителю”, який відбудеться 9 листопада у Львівській обласній філармонії.

– Чому зацікавилися музикою і обрали саме альт?

– Все почалося з Сибіру, куди вивезли моїх батьків. Вони обоє любили музику, особливо мама, і хотіли, щоб я навчався теж. Ми прийшли в музичну школу маленького шахтарського містечка. Коли зайшли в клас з фортепіано, там стояв сильний запах свіжої фарби, і я відмовився грати на цьому інструменті, тоді побачив скрипку і вона мені сподобалася. В школі наполегливо не займався, але дуже старався бути першим. Окрім музики, грав у шахи, виступав в театрі – хотілося спробувати все! Коли не був готовий до занять з музики, навіть струни скрипки підрізав.

Закінчив школу, поїхав на літні канікули в Україну до родичів, які проживали в мальовничому селі на Тернопільщині. Повертатися в Сибір більше не хотілося. Тож залишився і вступив до Тернопільського музучилища, де й запропонували грати на альті. З того моменту мене наче перемкнуло – просто не випускав інструмент з рук. На другому курсі почав перемагати у конкурсах. Хотів бути першим – не важливо, на якому інструменті граю. Потім вступив до Львівської консерваторії.

– А як вдалося поєднувати активну творчу та педагогічну діяльність? І що більше приваблювало?

– Педагогічна діяльність приваблювала більше, хоча з альтом не розлучався ніколи: давав сольні концерти, грав у різних оркестрах.

– Маєте багатьох талановитих випускників, близько півсотні з яких стали лауреатами міжнародних конкурсів. Розкажіть трохи і про них.

– Мені завжди вдавалося заохочувати студентів до занять і це приносило плідні результати. Маю ким пишатися: Андрій Чоп, нині – концертмейстер Київського камерного оркестру, Тучапець Андрій – викладач Національної музичної академії, Віталій Яремій, Устим Жук, Роман Жарковський, Зенон Дашак – одні з найталановитіших студентів – лауреати перших премій міжнародних та Всеукраїнських конкурсів. Випускники школи ім. С. Крушельницької, надалі мої студенти – Валентина Пришляк, Уляна Новікова, Андрій Гучок – зараз продовжують навчатися та працювати за кордоном. До слова, Дашак – єдиний, хто навчався у мене з шестирічного віку, він та Роман Жарковський братимуть участь у концерті “Присвята вчителю”, який відбудеться 9 листопада в Львівській філармонії.

– Ви не лише готували учнів до міжнародних конкурсів, але й самі були суддею на таких змаганнях, зокрема, у Словаччині. Як це відбувається?

– На міжнародному конкурсі у Словаччині я є постійним членом журі вже багато років. Конкурс проходить щорічно, географія та кількість учасників постійно розширюється, що свідчить про його популярність.

– Чи можна порівняти на таких конкурсах школи різних країн? Чого не вистачає українцям, щоби перемагати?

– Насправді українська музична освіта дуже високого рівня, тому наші учасники здобувають високі нагороди.

– Скажіть кілька слів про концерт 9 листопада “Присвята Вчителю”: чиєю була ідея його проведення?

– Це була спільна ініціатива. Проте ініціатива – одне, а реалізація – інше. Щоб реалізувати такий проект, потрібна підтримка багатьох – адміністрації філармонії, симфонічного оркестру Львівської музичної академії, диригента, солістів, а також цікавий підбір репертуару, придбання нот... Всім дотичним до проекту я надзвичайно вдячний і надіюся, що концерт пройде цікаво і принесе задоволення слухачам.




Автор: Наталія Матолінець
Викладачі: Дмитро Комонько
Джерело: lvivpost.net



Інші:

Герман Макаренко, диригент Національної опери України, художній керівник оркестру «Київ-Класик»
Кері-Лінн Вілсон, канадсько-американська диригентка
Василь Гречинський, художній керівник і диригент нью-йоркського хору «Думка»
«В Україні надзвичайно цінують органне мистецтво»
Віталій Пальчиков: "Одержимість ідеєю я взяв за основу..."
Анжеліна Швачка: «Оперний співак повинен мати залізну волю і залізні нерви»
Концерт заради миру: як Омар Арфуш змінює світ через музику
Диригентка Оксана Линів — про дебют в Метрополітен-опера і просування української музики в світі
"У нас іншого шляху немає, ми мусимо інтегруватися в світову культуру" – Струтинський
Йорг Цвікер: «Якщо тримати очі відкритими, життя пропонує стільки чудових речей!»
Незрівнянний світ краси: що розповідає і що приховує фільм про Назарія Яремчука
Музична керівниця Національної філармонії Наталія Стець: «Представили за сезон понад 1 тис. 120 концертів»
Як готують шоу Within Temptation на ATLAS UNITED 2024 — інтерв'ю з композиторкою Марією Яремак
Наталія Пасічник, директорка Українського інституту у Швеції
Петро Качанов: «Без глядачів театр – це просто приміщення»
Я не заспівала жодної російської опери, — Софія Соловій
«Елегія військового часу»
Головний диригент Полтавського театру імені Гоголя Олександр Сурженко відзначає 65-річний ювілей
Ярослав Ткачук: життя у… балеті
Андрейс Осокінс, латвійський піаніст
КОМПОЗИТОРКА БОГДАНА ФРОЛЯК: «ТРАГІЗМ, СВІТЛО, ДРАМАТИЗМ І НАДІЮ ПЕРЕЖИВАЄМО МИ, УКРАЇНЦІ, В ЦЕЙ ТЯЖКИЙ ЧАС ВІЙНИ»
Світова зірка Людмила Монастирська
Роман Григорів, Ілля Разумейко: «Сучасне мистецтво, сучасна опера — це те, що відрізняє нас від росії»
«В Європі почали слухати українську музику»
Диригентка Оксана Линів: Чайковського треба українізувати
Творчий шлях композитора і диригента з Луцька Володимира Рунчака
"Вже це все набридло": співачка Монастирська про те, як замінила путіністку Нетребко і настрої за кордоном
Львівський органний зал: українські ноти, які об'єднали світ
Музика свободи і віри
"Співпрацювати з руснею не буду", — як жив і загинув в окупованому Херсоні диригент Юрій Керпатенко
Василь Василенко: “Ми повинні відроджувати й репрезентувати своє мистецтво у світі
Олександр Родін про нові творчі проєкти
Допитували всю ніч та знімали з трапа літака: оперна співачка Марія Стеф'юк розповіла, як її переслідувало КД
Сюрпризи від Ігоря Саєнка
Актор Анатолій Хостікоєв - про театр під час війни, контакт із глядачем та чому Україні не можна програвати
Єжи Корновіч про оперу «Родинний альбом»: «Європа – це велика родина»
Микола Дядюра про прем’єру та гастрольні маршрути
Раду Поклітару: “Прем’єра “Тіней забутих предків” – це подія світового масштабу!”
Цьогоріч на Шевченківську премію подали 74 заявки у 7 номінаціях: Євген Нищук про критерії та залаштунки премії
Роман Ревакович: Останнім часом мене засипають питаннями про український репертуар [інтерв'ю]
      © 2008-2024 Music-review Ukraine






File Attachment Icon
05.jpg