Вікторія Польова: «Коли в тебе потрапляє музика, більше не відчуваєш болю» | Music-Review Ukraine
Головна
Інтерв'ю
Вікторія Польова: «Коли в тебе потрапляє музика, більше не відчуваєш болю»
Вікторія Польова: «Коли в тебе потрапляє музика, більше не відчуваєш болю»
Напередодні свого авторського концерту у Києві відома українська композиторка розповіла Karabas LIVE про тишу та діалог
31 січня 2019, четвер
Поширити у Facebook

Хорова музика та музика для оркесту – два боки творчості української композиторки Вікторії Польової. Першої кількісно більше, ніж другої. Але кожний з проявів займає своє особливе місце. Польова пояснює, яке саме: «Хор – зона піднесеного, оркестр – земного. Хор – сакральний, оркестр – людський вимір».

31 січня в Національній філармонії України відбудеться авторський концерт Вікторії, програма якого сформована саме з творів для оркестру (квитки — тут). Виконавці – Київський камерний оркестр під орудою Наталії Пономарчук та група солістів. Отже, мова про людське. Чи все-таки про піднесене?..

В одному інтерв’ю ви сказали, що музика народжується із болі. Що вам дає сили проживати і трансформувати, а не відкидати біль?

Намагаюсь все приймати із шаною та довір’ям, навіть біль. Як кожна людина, йду, переступаючи через свою гординю, гнів, страх, розчарування, зневіру і багато чого іншого. Але і музика з’являється, як немовля, із цього процесу, зцілює і дає спокійне відчуття себе людиною. Довіряю музиці, невимовній красі світу, його неймовірній гармонії, марності своїх спроб висловити цю гармонію, нескінченній печалі тих, хто залишає цей світ і нескінченній надії бути вічно з Творцем.

Хтось із великих сказав, що саме музика – найкращі ліки у скорботі. Згодні з цим?

Здається, це Боб Марлі сказав, що коли в тебе потрапляє музика, ти більше не відчуваєш болю. Але без смутку немає і музики. Краса світу переживається як біль, бо надто важко людині змиритися, що із цим дивом доведеться розлучатися. Звідси й печаль. Але і радість приходить з цього ж джерела. Явище краси завжди цілюще, бо вона є відкриттям прихованої глибини світу.

Хорова музика та музика для оркестру – у чому для вас головні відмінності між ними? Як ви обираєте форму для матеріалу?

Розділення чітке: хор – зона піднесеного, оркестр – земного. Хор – сакральний, оркестр – людський вимір. Це сталось несвідомо, може із часом зміниться.

Кому належить ідея вашого концерту 31 січня? Як формувалася програма і чому вона саме така?

Ідея належить дуету прекрасних київських музикантів, Олександрі Васильєвій та Дмитру Ульянову, і тому вони виконують соло в більшій частині творів. Колись я написала досить багато музики для Гідона Кремера і Андрія Пушкарьова і в мене утворився великий пласт творів для цього складу, цілий репертуар для солюючої скрипки та вібрафону з оркестром. Нинішній концерт – частка цього давнього процесу. Програма концерту логічно вибудувана, хоч і виглядає дещо примхливою. Це – твори різних років, які поєднані ідеями буття навколо Баха, гри з Бахом і навіть проти Баха:

«Послання простій людині». Три листи до поета. Три частини як три стани буття: Життя як танок енергій («Теплий вітер»), Смерть – це тільки довгий сон («Колискова для сплячого»), «Вдихання» страждання і «видихання» радості («Метта»).

«Біле поховання», камерна симфонія, дуже важливий для мене твір, відбиток життєвого досвіду. Досить чітко виражені риторичні фігури барочного часу в поєднанні із сучасним виміром змісту.

Транскрипція «Гольдберг-варіацій». Тихе невимовне блаженство створити Баха для себе.

«Пташеня Рухх», твір, написаний ще в консерваторії. Мереживо відносин флейти і ударних.

«Арія» з циклу «Мувашах» на теми старовинних андалузьких пісень, мелодика яких іноді напрочуд нагадує мелодику Баха.

Транскрипція прелюдії і фуги №14 fis-moll ХТК. Розпилення і збирання бахівської теми засобами чисто оркестровими і намагання прорвати звичну музичну реальність незвичним чином.

У програмі є дві транскрипції Баха, а «Біле поховання» – це своєрідний музичний переклад одного з віршів Геннадія Айгі. Діалог – це найважливіша для вас форма висловлення?

Так, саме діалог. Бо він означає подолання відчуження, означає, що є відповідь, є співзвуччя. Є включення у вібруючий звуковий космос, де все живе, все рухається, дихає і резонує… Живе життя – воно резонуюче.

Мабуть, у кожного композитора є уявлення про максимально комфортного виконавця. Що можете сказати про Київський камерний оркестр та диригентку Наталю Пономарчук?

З Наталею Пономарчук ми двічі працювали над моєю музикою. Це були «Ода Горація» і Langsam для великого оркестру. Маю відчуття дуже серйозної якісної праці, гарного контакту. Сподіваюсь, що це продовжиться й надалі.

Щодо виконавства, то мені здається, що музикант має увійти в певну систему дихання, що особливим чином організує його свідомість. Він повинен наблизитися до стану свідомості композитора і грати зсередини цього стану, немов творити музику наново. Це так, як любов з’єднує дихання люблячих, робить його єдиним диханням, зближує їхній розум. Думаю, сенс виконавства – знайти ключ до того, щоб так дихати.

Якби у вас був вибір – музика чи абсолютна тиша, що би ви обрали?

Колись я намагалась пояснити сутність «Білого поховання» словами: «…блаженна ясність, дихаюче поле. бездонний спокій. падіння в ніжну безодню сну, біле поле, поховання водами, жах найглибшого, біле дихання… співаюча уві сні земля, і раптово крізь пробивається золоте стебло голосу гобоя».

Тобто це – моя тиша. Жива, сповнена, нешліфована тиша.

ЇЇ обираю.

Авторський концерт Вікторії Польової організований Національною філармонією України спільно з компанією S.T. ART Foundation


Автор: Олеся Найдюк
Джерело: Karabas.live



Інші:

"Вже це все набридло": співачка Монастирська про те, як замінила путіністку Нетребко і настрої за кордоном
Львівський органний зал: українські ноти, які об'єднали світ
Музика свободи і віри
"Співпрацювати з руснею не буду", — як жив і загинув в окупованому Херсоні диригент Юрій Керпатенко
Василь Василенко: “Ми повинні відроджувати й репрезентувати своє мистецтво у світі
Олександр Родін про нові творчі проєкти
Допитували всю ніч та знімали з трапа літака: оперна співачка Марія Стеф'юк розповіла, як її переслідувало КД
Сюрпризи від Ігоря Саєнка
Актор Анатолій Хостікоєв - про театр під час війни, контакт із глядачем та чому Україні не можна програвати
Єжи Корновіч про оперу «Родинний альбом»: «Європа – це велика родина»
Микола Дядюра про прем’єру та гастрольні маршрути
Раду Поклітару: “Прем’єра “Тіней забутих предків” – це подія світового масштабу!”
Цьогоріч на Шевченківську премію подали 74 заявки у 7 номінаціях: Євген Нищук про критерії та залаштунки премії
Роман Ревакович: Останнім часом мене засипають питаннями про український репертуар [інтерв'ю]
«Україна ще має відбутися як оперна держава»: розмова з першим українським композитором, який пише музику для Метрополітен-опера
Балет “Мадам Боварі” - новинка в афіші Національної опери України
Як козаки і пірати москалів били: мюзикл «Неймовірні мандри і пригоди козака Василя Сліпака»
«Забудьте про російську культуру, яка пригнічує вашу власну»
Майбутня прем`єра “Сойчиного крила” стискатиме серце глядача, — директор-художній керівник “Київської опери” Петро Качанов
Зірка, патріотка і наша сучасниця
Рок Фаргас: «Я дізнався про багатьох неймовірних композиторів України»
Музика + театр
Михайло Швед: “Розширюємо репертуарні грані новими творами, виконавцями та ідеями”
“Я ентузіаст створення нового українського репертуару”
Казка від Юрія Шевченка
Олена Ільницька: «Сподіваюсь, мій твір є моїм внеском у Перемогу»
«Маріупольська камерна філармонія відроджується у Києві», — диригент колективу Василь Крячок
“Я хочу показати слухачам нашу потужну мистецьку школу, українську самобутню культуру”
У Львові відкрити Камерну залу імені Мирослава Скорика
“Псальми війни”
"Кіт у чоботях"
“Opera Europa - це велике інформаційне і колегіальне поле”
Володимир Сіренко: “Продовжуємо активно працювати”
“Ми займаємося творчими пошуками нових форм виразності, вдосконалюючи свій професіоналізм”
На Херсонщині завершився XXV Міжнародний театральний фестиваль "Мельпомена Таврії"
Як стати людиною?
«Життя неможливо зіграти під фонограму, як і справжню музику», — диригентка Леся Шавловська
“До перемоги”
Як народжується музика?
“Тримаємо культурний фронт”
      © 2008-2024 Music-review Ukraine