Сила 100-літньої "ДУМКИ" | Music-Review Ukraine
Головна
Стаття
Сила 100-літньої
Національна заслужена академічна капела України
Сила 100-літньої "ДУМКИ"
21 березня, четвер

Назва "ДУМКА" походить не від слова думка, це - Державна Українська Мандрівна Капела: в 20-ті роки ХХ ст. абревіатури в назвах були в тренді.

Ювілейний концерт до 100-річчя Національної капели України "ДУМКА" відбувся 11 березня на сцені Національної філармонії України, де рівно 100 років тому (тоді зал Купецького зібрання Києва) прозвучав перший офіційний концерт хору, присвячений роковинам смерті Тараса Шевченка. Тоді, у Шевченківські дні, хор Дніпросоюзу виконував твори на вірші Кобзаря. Нині, вже у незалежній Україні, "ДУМКА" запропонувала слухачам програму з творів Стеценка, Леонтовича і Кошиця - сучасників народження "ДУМКИ". Вони були знайомі й разом працювали, більше того - започаткували духовну музику тієї автокефалії, яка зараз відроджена… А продовжили програму ювілейного концерту твори провідних українських композиторів сучасності - Мирослава СкорикаЄвгена Станковича, Валентина Сильвестрова, Лесі Дичко, що написані на вірші геніального Шевченка. За сто років українська шевченкіана збагатилась новими музичними трактовками пророчих віршів Кобзаря. "ДУМКА" під орудою Євгена Савчука є не тільки першим, а часто і єдиним виконавцем багатьох творів сучасних українських композиторів. Серед останніх прем'єр - "Диптих" та "Реквієм для Лариси" В. Сильвестрова, "Бабин Яр", "Панахида" та "Слово про Ігорів похід" Є.Станковича, "Палімпсести" Ю. Ланюка...

Якщо б виникла необхідність визначити творчу неповторність "ДУМКИ" та її керівника одним словом, то найбільше їхньому творчому кредо відповідало б слово "універсалізм". Він проявляється насамперед у репертуарній політиці, яку свідомо формує Євген Савчук. Принаймні дві сфери є тут визначальними. Перша - це музика для хору a cappella. Традиційні для репертуару українських хорових колективів обробки народних пісень співіснують у програмах концертів та численних записах "ДУМКИ" з музикою західноєвропейського Відродження, а надбання національної духовної спадщини (твори М. Дилецького, М. Березовського, А. Веделя, Д. Бортнянського, П. Чайковського, М. Лисенка, К. Стеценка, М. Леонтовича) - зі зразками російського романтизму (духовні композиції О. Архангельського, С.Рахманінова). Друга сфера репертуарного всесвіту "ДУМКИ" - вокально- симфонічна музика.


Головний 
диригент і художній керівник "ДУМКИ", академік, професор Національної музичної академії України Євген Савчук, який очолює капелу вже 35 років, говорить: "Зараз ми записуємо всі концерти Дмитра Бортнянського. Їх 35. Це наш план на 3-5 років наперед. За останній рік ми записали 15 концертів, за останні кілька років випустили 22 компакт-диски".

Твори "ДУМКИ" чарували слухачів Італії та Бразилії, Польщі та Мексики, Австрії та Уругваю, Швейцарії та Аргентини, Німеччини та Чилі, Голландії та США, Франції та Іспанії, Бельгії та Великобританії. Національна капела України "ДУМКА" є номінантом премії GRAMMY (2004) за краще хорове виконання. 1927 року в капелі співала майбутня кінозірка, оперна співачка, володарка "Оскара" Милиця Кор'юс (США). Капела виступала у престижних концертних залах світу зі всесвітньо відомими музикантами - Енніо Морріконе, Хосе Каррерасом, Кшиштофом Пендерецьким, а також під орудою видатних 
диригентів, зокрема Двайта Беннетта (Канада), Вальтера Хаупта (Німеччина), Міхаеля Шьонгайта (Німеччина). 2019 року "ДУМКА" здійснить великий концертний тур, присвячений 100-літньому ювілею і маючи багато запрошень, буде бажаним гостем багатьох концертних залів світу.


Колективи: Національна заслужена академічна капела України "Думка"
Джерело: Слово Просвіти



Додати: Share on Facebook

Інші:

Яку музику слухають найрозумніші люди
Українка, що зачарувала Пабло Пікассо
Іфігенія у геріатричному пансіонаті
Нова мистецька школа: шлях у нікуди
Український піаніст, який написав музичні шедеври у концтаборі: вражаюче відео
Тому що не Петлюра, або Як держінституції не підтримали проект з найбільшим потенціалом для промоції України у світі
Історія про кременчуцького хлопчика, який взяв чотири «Оскари»
Перший лавровий вінок для хору Олександра Кошиця з Праги
Як народилася легенда?
Кому варто слухати сумну музику
Творчість Олени Лущик у «музичних прем’єрах сезону»
Вихованка С. Лифаря в Києві
«Український прорив»
Яким буде «Севільський цирульник» у Національній опері
Великий Серж Лифар із Києва: історія життя директора паризької Гранд-Опери
«ФРАНЦУЗЬКА ВЕСНА»: У КИЄВІ ВИКОНАЮТЬ «ЗАСУДЖЕННЯ ФАУСТА»
Музика заради життя: мандрівний скрипаль влаштовує благодійні концерти просто неба
Музей, де можна пізнати і почути Гуцульщину
Виготовив 100 діджеріду. Як мелодія аборигенів змінила життя стоматолога з Вінниці
28 березня 1925 року народився Дмитро Гнатюк
Три несчастливые любви «отца украинской музыки» Николая Лысенко
Музыкальная терапия: полезные свойства классической музыки
Сила 100-літньої "ДУМКИ"
Захоплююча історія Віоли Сміт – 106-річної барабанщиці, яка досі продовжує грати і пити вино
У Львові демонізували Вагнера...
Чи розкриється знову скринька Пандори?
Левко Ревуцький: геній, який знищив свій талант, щоб не танцювати під кремлівську дудку
Як впливає музика на мозок і чи розумнішають від Моцарта?
Священик УГКЦ протягом життя записав понад 4 тис. українських народних мелодій
«Святий Франциск Ассізький» Олів’є Мессіана як духовний досвід
“У селі немає жодної сім’ї, де б хтось не грав у сопілку”. Іван П’ятничук і його сопілкарі
«День» надихає на шедеври
Слова іноді потребують музики, але музика не потребує слів...
Спадщина Січинського: Станіславський «Боян» та українські пісні за крону
Галицька додекафонія: Юзеф Кофлер і Тадеуш Маєрський
Звуки – живі: вони можуть бути цілющими або вбивчими…
Музичні столиці Європи: де послухати академічну музику в Гамбурзі
Методика Сузукі, або Як навчають музики з трьох років
"Кантус" – хор, який дарує крила
Композитор, що вмів дружити
      © 2008-2018 Music-review Ukraine






File Attachment Icon
1000606_002.JPG