|
|
Прем’єра у DniproOpera - “Хитрий Лис”
Враження від співпраці двох театральних колективів у форматі “Схід та Захід разом”
19 вересня 2023, вівторок
Поширити у Facebook
Презентувавши у 2020 році сімейну оперу «Лис Микита» за однойменною поемою Івана Франка, Львівська Національна Опера підняла ставки в українському музичному світі.
І хоча новітні опери й балети сучасних українських композиторів вже почали з’являтися на сценах оперних театрів України, – «Лис Микита» (ідея Львівської опери, «Українського прориву» і Василя Вовкуна), – став історично першою сучасною українською оперою на замовлення українського театру за останні майже 20 років.
На одну з прем’єрних вистав до Львова приїхав директор-художній керівник DniproOpera Костянтин Пінчук і зрозумів, що «вистави саме такого рівня не вистачає в репертуарі» його театру. Це було правильне й ефектне продюсерське рішення. Адже, в Дніпровському академічному театрі опери та балету не було жодної сучасної опери. Мало того, до приходу нового очільника театру у 2018 році, – не було й жодної вистави українською мовою чи на музику українських композиторів.
Спочатку, Пінчук поставив українську оперну класику – «Запорожця за Дунаєм» Гулака-Артемовського. Традиційно.
Згодом взявся за український балет і зробив «Лісову пісню» на музику Скорульського. Оригінально. Настільки, що вистава пройшла у лонглист вельми конкурентного всеукраїнського театрального фестивалю-премії «ГРА». Це стало знаковою і резонансною подією у контексті кардинальної зміни вектора розвитку репертуарної політики театру.
Нарешті, 16 і 17 вересня у DniproOpera відбулася прем’єра «Хитрого Лиса» на музику сучасного композитора Івана Небесного. Для її втілення, Пінчук запросив творчу команду Львівського національного академічного театру опери та балету імені Соломії Крушельницької, яка працювала над своїм «Лисом» у 2020 році (і, до речі, стала переможцем фестивалю-премії «ГРА» у номінації «За найкращу музичну виставу у жанрі опери/оперети/мюзиклу»).
Цю прем’єру, слід розглядати не тільки як успішну з художньої точки зору, але й як вдалий менеджерський хід, який можна наслідувати і практикувати.
Особливо, в такий важкий час для оперного жанру як такого в нашій країні. «Ставка зіграла» і було отримано блискучий результат: прем’єрні аншлаги, очевидний захват публіки, абсолютна командна робота творчого і технічного складу театру, зацікавленість, професійність й готовність виходу за звичні межі.
Врешті прифронтове місто, в якому дуже багато вимушених переселенців, які тільки у Дніпрі потрапили вперше в оперний театр і мають пізнавати його на кращих зразах жанру, – отримало свою власну, сучасну, українську оперу для сімейного перегляду. Не кажучи вже про те, що її нова й навіть більш досконала інтерпретація, у буквальному сенсі підняла рейтинг DniproOpera на якісно новий рівень.
З перших звуків, а потім вже нот, глядач пірнає у справжнє видовище. Ефектна музика – театральна, яскрава, власне як і оперна форма, що узгоджується із сюжетом, який розвивається за класичним казковим колом. Рефрени-епізоди зумовили й сценографічне рішення і додали важливий акцент в ідею гротескної «комедії суду».
Лейтмотиви, лейттембри, музичні та ритмічні спецефекти, жанрові танці, електроніка, органічно введені в партитуру автентичні українські народні музичні інструменти: трембіта, цимбали, бандура, колісна ліра, – весь потужний звуковий арсенал працює на створення ефекту, що вражає.
Партитура, зі всією її різноманітністю, стилістичною виразністю, природністю для не дуже підготовленого слуху публіки, – ретельно адаптована на увесь виконавський склад. Диригент-постановник Сергій Горкуша зробив її буквально прозорою і публіка, яка, звісно, не має досвіду сприйняття сучасних опер, – отримала шанс почути кожну ноту, інтонацію, прийом, музичний «спецефект», зчитати музичну цитату чи вгадати стилістику того, чи іншого епізоду. Їх, до речі, композитором дотепно «розсипано» всією оперою: тут і коломийки, і псалми, і баркові та classical crossover алюзії.
Важливо сказати, як тільки було отримано згоду на постановку т.з. «франшизи» «Лиса Микити», постановчий склад Дніпровської опери їздив не менше 3-х разів до Львова. Проте задачі зробити копію львівської постановки не було. DniproOpera разом із художницею костюмів Ганною Іпатьєвою зробили нову версію ефектних костюмів. Бутафори, реквізитори, художники-гримери на найвищому рівні попрацювали над оригінальними каркасними масками персонажів-звірів, перуками, зачісками та шоу-гримом.
Світлова партитура заграла ще більш яскраво на найновішому світловому пульті дніпрян, аналогів якому нема в жодному театрі України (Рузалія Комисарик та Людмила Бакі).
Все це разом створило бажаний ефект сучасного, синтетичного видовища. Видива, за Вовкуном.
Виконавський склад DniproOpera – вельми природно існував у нових запропонованих обставинах сучасної, ігрової, жанрової української опери. Ще й продемонстрував високий вокальний та акторський рівень. Режисер-постановник Василь Вовкун залучив на ролі не тільки солістів, але й хористів, давши їм можливість продемонструвати свій потенціал й майстерність.
Яскравий Лис Микита – Михайло Газін. До речі, колишній артист Одеської Опери. Вочевидь, нова зірка і справжнє відкриття DniproOpera: легкий, вправний, природній, із гнучким тембром і яскравою акторською харизмою.
Артисти DniproOpera у ролях Льва і Левиці (Андрій Ломакович та Анастасія Добриніна), Лисиці (Софія Сорока), Мавпи Фрузі (Тетяна Галкіна), Вовка (Олександр Прокопенко), Ведмедя (Даниїл Риндін), Півня (Віктор Мельник), Цуцика Гектора (Дмитро Трач), Кота Мурлики (Дмитро Єлагін), Борсука Бабая (Олексій Вєтров), Рисі (Альона Трач), Зайця (Андрій Вовк), Охріма (Ігор Бабенко), Осла (Олексій Стріжак), Цапа (Сергій Гомон) та всі артисти хору (хормейстер Ірина Непочатих), балету і мімансу (балетмейстер-постановник Андрій Литвоинов) влаштували справжній парад талантів й продемонстрували крутий рівень усього колективу, який, вочевидь, зберігає робочий тонус та знаходиться в прекрасній формі.
Проєкт «Хитрий Лис» і менеджерський підхід до створення опери у сучасних реаліях у DniproOpera – вартий ретельного вивчення й достойний закордонних гастролей з представництва сучасної української музичної культури. Це стратегічно важлива постановка і тактична перемога Пінчука та Вовкуна.
Двох абсолютно різних очільників різних оперних театрів в різних регіонах України, об’єднаних єдиним бажанням і поривом: створювати новий сучасний репертуар, конкурентоспроможний, комерційно успішний і талановитий.
Фото: Віталій Загинайло
Діячі мистецтв: Василь Вовкун
Концертна організація: Дніпропетровський академічний театр опери та балету, Львівський Національний академічний театр опери та балету ім.С. Крушельницької
|