Чого найбільше боявся Фридерик Шопен? | Music-Review Ukraine
Головна
Стаття
Чого найбільше боявся Фридерик Шопен?
Чого найбільше боявся Фридерик Шопен?
20 жовтня 2018, субота

17 жовтня 1849 року зупинилося серце Фридерика Шопена. У 39 років його ім'я було відоме всій Європі. І хоча з 21 року музикант жив і працював у Франції, на його батьківщині, у Польщі, сприйняли цю звістку як національну трагедію.

Батько Фридерика, Ніколя Шопен, був вчителем французької у маєтку графа Скарбека в Желязові-Волі, що неподалік Варшави. Зберігся лист, в якому Ніколя, колишній робітник тютюнової фабрики, пояснює причину своєї еміграції у Польщу: бажання уникнути призову в армію.

35-річний Француз побрався з далекою родичкою графа Скарбека, 24-річною Юстиною Кжижановською. Дівчина походила з шляхетної родини, рано осиротіла, і Скарбеки взяли її до себе. Пані Юстина була надзвичайно музикальною, майстерно грала на фортепіано, мала чудовий голос.

Фридерик народився слабким, хворобливим, і мати оточила його максимальною турботою. Коли син хворів, пані Юстина грала для нього на фортепіано і читала йому. На звуки музики малюк реагував по-особливому, відразу відволікався і припиняв плакати, а в чотири роки він вперше сів за фортепіано.

У сім років відбувся перший виступ Фридерика, у вісім він уже виконував перші власні композиції, за що його назвали "польським Шопеном". А у 20 років він, уже випускник Варшавської консерваторії, гастролював Європою і вважався одним із напопулярніших паризьких піаністів, суперзікою того часу.

Студенти вишукувалися у чергу на уроки до Шопена. У Франції, Австрії, Італії, Іспанії його концерти викликали ажіотаж. Віртуозне виконання, вишукані манери паризького кавалера, екстравагантні шовкові плащі, обов'язкові світло-лавандові шкіряні рукавички (казали, що це - колір Шопена) - усе це створило неповторний образ музиканта.

Його захоплено приймали у вищому світі, музика Шопена доводила жінок до екстазу, деякі особливо чутливі панянки навіть непритомніли. Від інших композиторів того часу Шопена відрізняв талант драматизувати популярні танці – мазурку, полонез, вальс. Він вміло поєднував класичність форми з новаторством.

У 1839 році Шопен познайомився з Авророю Дюпен, баронесою Дюдеван, яка вже мала на той час широку літературну популярність під псевдонімом Жорж Санд. Пара оселилася у сімейному маєтку письменниці у Ноані. Шопену було тоді 28 років, мадам Санд — 34. Його навеличніші твори, зокрема 24 неповторні прелюдії, написані саме у час, коли він був поряд з Авророю.

Одна з найтужливіших, мабуть, композицій, прелюдія № 4 (мі-мінор), створена Шопеном в той час, коли вони з Жорж Санд жили на Майорці. Жінка сподівалася, що південний клімат піде Фридерику на користь, але це був сезон дощів. Сирість і сірість пригнічували Шопена. А, можливо, він передчував неминучий розрив з Авророю.

Під час життя на Майорці Шопен пережив і одне з найсильніших загострень хронічної хвороби, що зрештою вкоротила йому віку. За найпоширенішою версію, це був туберкульоз, за альтернативною - генетична недуга муковісцидоз, яка робить особливо вразливими органи дихання. На неї, як вважають дослідники, хворіла і молодша сестра Шопена, Емілія. Дівчинка померла у 15.

В останні дні Шопена поряд із ним була лише його старша сестра Людвіка. Перед смертю він просив: "Коли цей кашель вб'є мене, заклинаю: розріжте моє тіло, щоб мене не поховали живцем". А ще, стверджують дослідники біографії великого композитора, він знав, що Паскевич (тодішній царський намісник у Варшаві) не дозволить перевезти його тіло у Варшаву – за підтримку польського повстання. Тому Шопен заповів відвезти до Польщі хоча б серце…

Людвіка виконала цю останню волю: розпорядилася витягнути серце брата і покласти у кришталеву урну з коньяком. Згодом серце привезли в Варшаву і замурували в колонні церкви Святого Хреста. А тіло композитора поховали на цвинтарі Пер-Лашез у Парижі.

Згідно з волею покійного, на його похороні були виконані "Реквієм" Моцарта і – та сама прелюдія № 4.


Автор: Ірина Конторських
Джерело: Експрес



Додати: Share on Facebook

Інші:

Музичний інструмент розорив винахідника
Штучний інтелект завершив твір композитора через 115 років після його смерті
У Житомирській обласній філармонії ім. С. Ріхтера закрито концертний сезон
19 червня 1867 року народився Євген Купчинський - український композитор
Національний симфонічний оркестр України зірвав гучні оплески на концерті в Австрії
Нові інструменти, персонажі і відеомаппінг: чим киян здивує сучасний балет "Вій"
Опера-антиутопія GAZ: Третє пришестя сюжетної лінії
Яку музику слухають найрозумніші люди
Українка, що зачарувала Пабло Пікассо
Іфігенія у геріатричному пансіонаті
Нова мистецька школа: шлях у нікуди
Український піаніст, який написав музичні шедеври у концтаборі: вражаюче відео
Тому що не Петлюра, або Як держінституції не підтримали проект з найбільшим потенціалом для промоції України у світі
Історія про кременчуцького хлопчика, який взяв чотири «Оскари»
Перший лавровий вінок для хору Олександра Кошиця з Праги
Як народилася легенда?
Кому варто слухати сумну музику
Творчість Олени Лущик у «музичних прем’єрах сезону»
Вихованка С. Лифаря в Києві
«Український прорив»
Яким буде «Севільський цирульник» у Національній опері
Великий Серж Лифар із Києва: історія життя директора паризької Гранд-Опери
«ФРАНЦУЗЬКА ВЕСНА»: У КИЄВІ ВИКОНАЮТЬ «ЗАСУДЖЕННЯ ФАУСТА»
Музика заради життя: мандрівний скрипаль влаштовує благодійні концерти просто неба
Музей, де можна пізнати і почути Гуцульщину
Виготовив 100 діджеріду. Як мелодія аборигенів змінила життя стоматолога з Вінниці
28 березня 1925 року народився Дмитро Гнатюк
Три несчастливые любви «отца украинской музыки» Николая Лысенко
Музыкальная терапия: полезные свойства классической музыки
Сила 100-літньої "ДУМКИ"
Захоплююча історія Віоли Сміт – 106-річної барабанщиці, яка досі продовжує грати і пити вино
У Львові демонізували Вагнера...
Чи розкриється знову скринька Пандори?
Левко Ревуцький: геній, який знищив свій талант, щоб не танцювати під кремлівську дудку
Як впливає музика на мозок і чи розумнішають від Моцарта?
Священик УГКЦ протягом життя записав понад 4 тис. українських народних мелодій
«Святий Франциск Ассізький» Олів’є Мессіана як духовний досвід
“У селі немає жодної сім’ї, де б хтось не грав у сопілку”. Іван П’ятничук і його сопілкарі
«День» надихає на шедеври
Слова іноді потребують музики, але музика не потребує слів...
      © 2008-2018 Music-review Ukraine