Чого найбільше боявся Фридерик Шопен? | Music-Review Ukraine
Головна
Стаття
Чого найбільше боявся Фридерик Шопен?
Чого найбільше боявся Фридерик Шопен?
20 жовтня 2018, субота

17 жовтня 1849 року зупинилося серце Фридерика Шопена. У 39 років його ім'я було відоме всій Європі. І хоча з 21 року музикант жив і працював у Франції, на його батьківщині, у Польщі, сприйняли цю звістку як національну трагедію.

Батько Фридерика, Ніколя Шопен, був вчителем французької у маєтку графа Скарбека в Желязові-Волі, що неподалік Варшави. Зберігся лист, в якому Ніколя, колишній робітник тютюнової фабрики, пояснює причину своєї еміграції у Польщу: бажання уникнути призову в армію.

35-річний Француз побрався з далекою родичкою графа Скарбека, 24-річною Юстиною Кжижановською. Дівчина походила з шляхетної родини, рано осиротіла, і Скарбеки взяли її до себе. Пані Юстина була надзвичайно музикальною, майстерно грала на фортепіано, мала чудовий голос.

Фридерик народився слабким, хворобливим, і мати оточила його максимальною турботою. Коли син хворів, пані Юстина грала для нього на фортепіано і читала йому. На звуки музики малюк реагував по-особливому, відразу відволікався і припиняв плакати, а в чотири роки він вперше сів за фортепіано.

У сім років відбувся перший виступ Фридерика, у вісім він уже виконував перші власні композиції, за що його назвали "польським Шопеном". А у 20 років він, уже випускник Варшавської консерваторії, гастролював Європою і вважався одним із напопулярніших паризьких піаністів, суперзікою того часу.

Студенти вишукувалися у чергу на уроки до Шопена. У Франції, Австрії, Італії, Іспанії його концерти викликали ажіотаж. Віртуозне виконання, вишукані манери паризького кавалера, екстравагантні шовкові плащі, обов'язкові світло-лавандові шкіряні рукавички (казали, що це - колір Шопена) - усе це створило неповторний образ музиканта.

Його захоплено приймали у вищому світі, музика Шопена доводила жінок до екстазу, деякі особливо чутливі панянки навіть непритомніли. Від інших композиторів того часу Шопена відрізняв талант драматизувати популярні танці – мазурку, полонез, вальс. Він вміло поєднував класичність форми з новаторством.

У 1839 році Шопен познайомився з Авророю Дюпен, баронесою Дюдеван, яка вже мала на той час широку літературну популярність під псевдонімом Жорж Санд. Пара оселилася у сімейному маєтку письменниці у Ноані. Шопену було тоді 28 років, мадам Санд — 34. Його навеличніші твори, зокрема 24 неповторні прелюдії, написані саме у час, коли він був поряд з Авророю.

Одна з найтужливіших, мабуть, композицій, прелюдія № 4 (мі-мінор), створена Шопеном в той час, коли вони з Жорж Санд жили на Майорці. Жінка сподівалася, що південний клімат піде Фридерику на користь, але це був сезон дощів. Сирість і сірість пригнічували Шопена. А, можливо, він передчував неминучий розрив з Авророю.

Під час життя на Майорці Шопен пережив і одне з найсильніших загострень хронічної хвороби, що зрештою вкоротила йому віку. За найпоширенішою версію, це був туберкульоз, за альтернативною - генетична недуга муковісцидоз, яка робить особливо вразливими органи дихання. На неї, як вважають дослідники, хворіла і молодша сестра Шопена, Емілія. Дівчинка померла у 15.

В останні дні Шопена поряд із ним була лише його старша сестра Людвіка. Перед смертю він просив: "Коли цей кашель вб'є мене, заклинаю: розріжте моє тіло, щоб мене не поховали живцем". А ще, стверджують дослідники біографії великого композитора, він знав, що Паскевич (тодішній царський намісник у Варшаві) не дозволить перевезти його тіло у Варшаву – за підтримку польського повстання. Тому Шопен заповів відвезти до Польщі хоча б серце…

Людвіка виконала цю останню волю: розпорядилася витягнути серце брата і покласти у кришталеву урну з коньяком. Згодом серце привезли в Варшаву і замурували в колонні церкви Святого Хреста. А тіло композитора поховали на цвинтарі Пер-Лашез у Парижі.

Згідно з волею покійного, на його похороні були виконані "Реквієм" Моцарта і – та сама прелюдія № 4.


Автор: Ірина Конторських
Джерело: Експрес



Додати: Share on Facebook

Інші:

Три несчастливые любви «отца украинской музыки» Николая Лысенко
Музыкальная терапия: полезные свойства классической музыки
Сила 100-літньої "ДУМКИ"
Захоплююча історія Віоли Сміт – 106-річної барабанщиці, яка досі продовжує грати і пити вино
У Львові демонізували Вагнера...
Чи розкриється знову скринька Пандори?
Левко Ревуцький: геній, який знищив свій талант, щоб не танцювати під кремлівську дудку
Як впливає музика на мозок і чи розумнішають від Моцарта?
Священик УГКЦ протягом життя записав понад 4 тис. українських народних мелодій
«Святий Франциск Ассізький» Олів’є Мессіана як духовний досвід
“У селі немає жодної сім’ї, де б хтось не грав у сопілку”. Іван П’ятничук і його сопілкарі
«День» надихає на шедеври
Слова іноді потребують музики, але музика не потребує слів...
Спадщина Січинського: Станіславський «Боян» та українські пісні за крону
Галицька додекафонія: Юзеф Кофлер і Тадеуш Маєрський
Звуки – живі: вони можуть бути цілющими або вбивчими…
Музичні столиці Європи: де послухати академічну музику в Гамбурзі
Методика Сузукі, або Як навчають музики з трьох років
"Кантус" – хор, який дарує крила
Композитор, що вмів дружити
Той, що відкрив світові музику української бандури
Як Ліст захворів Україною, а світ — Лістом
Заспівала ''Щедрик'' українською і підкорила світ: британська співачка розповіла, як це вийшло
Аккомпанемент искусству дирижера - музыка
Леонтович-ґейт: чи буде щасливий фінал в історії про нищення будинку легендарного композитора?
Рік під знаком «Мелодії»
Час сміливих, зухвалих, талановитих...
Музикант і громадянин на всі часи
«Травіата» — подорож у часі
Viva, Пуччіні!
Магічна трембіта, дзвінка зозулька та інші українські музичні інструменти, які мають особливий характер та колорит
Бетховен присвятив коханій "Місячну сонату"
Класична музика покращує серцебиття
Сміливі ініціативи Одеської опери
МАЙСТЕР ТРИ РОКИ ШУКАВ У КАРПАТАХ ЯЛИНУ, ЩОБ ЗРОБИТИ З НЕЇ СКРИПКУ
Уроки доброти
Легенды и были Одесской филармонии
Композитори пишуть спеціально для неї
Учитель Давида Ойстраха: "Деточка, сыграй мне эту фразу, как вкусный борщ"
Соломія Крушельницька в образі Аїди на фото 1900 року
      © 2008-2018 Music-review Ukraine