У Полтаві віднайшли могилу українського композитора Григорія Давидовського | Music-Review Ukraine
Головна
Новина
У Полтаві віднайшли могилу українського композитора Григорія Давидовського
У Полтаві віднайшли могилу українського композитора Григорія Давидовського
18 червня 2025, середа
Поширити у Facebook
Джерело: suspilne.media


У Полтаві на Монастирському кладовищі віднайшли могилу видатного українського композитора Григорія Давидовського. З кінця 1970-х років могила митця вважалася втраченою.

Про це Суспільному розповіла наукова співробітниця бібліотеки Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського Світлана Капко.
Заслужений артист УРСР Григорій Давидовський (1866-1952) зазнав слави в Україні та за її межами ще до більшовицького перевороту 1917 року, написавши на основі українських народних пісень хорові сюїти "Бандура" і "Кобза", а пізніше – музичну поему "Україна" на вірші Тараса Шевченка.
      "Давидовський відомий своїми українськими хоровими творами. "Бандура", "Кобза" — це великі хорові сюїти. Він називав "хорова сюїта на основі українських пісень". Також композитор відомий прихильністю своєю до УНР, до автокефальної української церкви у той час. Він писав багато церковних творів, зараз їх виконують у всіх православних церквах, і не тільки в Україні".

До Полтави 80-річного Григорія Митрофановича направили у 1945 році для створення і керівництва хорової капели обласної філармонії. Капелу він створив, але по тому пропрацював недовго. Композитор вийшов на пенсію і 1952 року помер.

      "Пішов він на пенсію, відзначили 85-й його ювілей і через рік, на 87-му році життя, помер. Поховали його артисти філармонії і близькі родичі".

З кінця 1970-х років його могила вважалася втраченою, оскільки нащадків, які б доглядали за нею, не лишилося.

      "У нього залишилася дружина, яка й поставила пам'ятник, про це на ньому зберігся напис. Тепер ми знаємо, що це була саме дружина, адже мали сумніви. Дружина, Ганна, була років на 30 молодша, а йому було 85. Теж музикантка, теж хормейстер. Свій шлюб вони приховували, невідомо з яких причин, дехто зі знайомих згадували, що це його сестра або секретарка, яку він наймає. Ніхто не знав, що це справді дружина. Спочатку вона виїхала з Полтави, була десь у Курській області регентом церковного хору, а потім у 70-х роках теж померла. Ну там десь і губляться її корені. А за могилою ніхто не доглядав".

З часом пам’ятник впав портретом і написами донизу, частина огорожі навколо нього зруйнувалася. Піднявши та очистивши надгробок, фахівці переконалися, що поховання дійсно належить Григорію Давидовському.
      "Чисто природні фактори. По-перше, Монастирське кладовище знаходиться на схилі, воно поступово повзе, і одна могилка наїжджає на другу. По-друге, дерева повиростали здорові, і вони падали, і на цю могилку теж впало дерево. Хлопці його прибирали, розчищали. Тобто просто так підняти, подивитися — це було неможливо. Хотіли знайти цю могилу, та не могли. В одній статті, яку я зустрічала, написано, що похований на Монастирському кладовищі, але могила втрачена".

За словами Світлани Капко, вона писала наукову статтю про полтавський період життя митця та намагалася розшукати місце поховання.

      "Я багато працювала з архівами і знайшла фотографію могили 76-го року, чорно-білу. Фотографія не дуже вдала. Ракурс такий не дуже вдалий, тому було важко щось ідентифікувати. Ми ходили з колегою по тому кладовищу. Пізніше ще декілька разів. Потім звернувся студент Луганського університету Дмитро Луценко. Розповів, що він хоче писати магістерську роботу по Давидовському, і попросив допомогти з матеріалами. Я з ним поділилася матеріалами та фотографією цієї могили. І йому хтось підказав".

Отже, віднайшли могилу Григорія Давидовського магістр музичного мистецтва Дмитро Луценко, кандидат мистецтвознавства, доцент, секретар Полтавської організації національної спілки краєзнавців Галина Полянська та наукова співробітниця Полтавського краєзнавчого музею Світлана Капко, які досліджували полтавський період життя композитора.
      "Знайшли, але не були впевнені, тому що у джерелах писали, що обеліск був із рожевої гранітної крихти. Пам’ятник лежить обличчям вниз, підняти його просто так не могли. Нас підтримав директор музею Олександр Супруненко. На наше прохання виділив нам машину та робочі інструменти, відрядив наукових співробітників відділів охорони пам’ятників, археології. ГО "SavePoltava" теж нам допомогли дуже робочою силою. І так спільними зусиллями здійснили виїзд 12-го червня. Перевернули той пам'ятник, підняли його, почистили від грунту і бруду, і виявили, що це дійсно Григорій Давидовський".

Оксана Бєлявська встановила мітку на Google-мапі, і тепер кожен зацікавлений може самостійно відвідати поховання митця. У майбутньому пам’ятку планують відремонтувати.
      "Пам'ятник загалом цілий. Постамент поїхав, нахилився сильно. Звісно, що треба ремонтувати, приводити до ладу. Порахували обсяг робіт – близько 44 тисяч гривень. Що треба зробити? Треба вирівняти схил, доцементувати, встановити рівно постамент, закріпити зверху обеліск. Також благоустрій зробити – чи плиткою викласти, чи квітники посадити. У січні наступного року буде 160 років від дня народження Григорія Давидовського. Хотілося б щось до цього ювілею встигнути. Ми, напевно, будемо оголошувати збір коштів. Хотілося б знайти спонсорів. Поки подумаємо, як це робити. Якщо хтось має конструктивні пропозиції і бажання допомогти – завжди відкриті до співпраці".




    Автор: Катерина Семисал
    Фото: Оксана Бєлявська, Світлана Капко
    Джерело: suspilne.media



    Інші:

    Згадуємо Володимира Кожухаря
    «Полотна свободи»
    NAMU виступив співорганізатором виставкового проєкту у Франції
    У Сумах зіграють "Оду стійкості" - концерт, який ініціювали військові 5-ї штурмової бригади
    У Швеції вчетверте пройде фестиваль "Українська весна"
    18-річний музикант з аутизмом та його ансамбль зібрали понад 250 тисяч гривень на ЗСУ
    Австралія вшановує жінку-композиторку класичної музики
    Твори Федора Якименка лунали у Німеччині
    Цикл концертів «Бах: Звук і сенс»
    УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ Про присудження Національної премії України імені Тараса Шевченка
    Британське музичне видання опублікувало інтерв`ю з органісткою з Рівного
    Відбулася презентація видання "Кобзар" Тараса Шевченка композитора Владислава Заремби
    Центр Кеннеді продовжує втрачати співробітників: директорка Національного симфонічного оркестру йде у відставку
    Міжнародний фестиваль майстрів мистецтв імені Святослава Ріхтера
    Музиканти оркестру "Київ-Класик" виконають на Майдані концерт-нагадування про 4 роки великої війни
    Кіровоградська обласна філармонія: мистецтво, що тримає тил
    Ігоря Муравйова обрали генеральним директором Львівської національної філармонії
    Симфонію Саратського в Органному залі запише Радіо Культура
    У Галереї органного залу відкривається виставка про хор “Гомін”
    Які прем'єри українські театри покажуть весною 2026
    Березень під знаком Баха
    130 років тому, 3 березня 1896 року на Катеринославщині народився знаменитий оперний співак Іван Сергійович Паторжинський
    Камерний оркестр Бахмутського коледжу імені Івана Карабиця повернувся з міжнародного туру
    Парламент пропонує запровадити День української музики
    Новий сезон культурного проєкту Kyiv Art Sessions стартує з благодійного туру камерного хору "Київ" у Британії та Франції
    Баяніст з Полтавщини перегнав в Україну вже 58 "швидких"
    В Одесу везуть Травіату в постановці Раду Поклітару
    “Симфонія тривалістю в життя” — оркестр “Філармонія” продовжує проєкт
    У столиці визначили кандидатів на здобуття Мистецької премії «Київ» у 2026 році
    Березень у домі Соломії Крушельницької: програма подій та щоденні екскурсії
    Конкурс на здобуття Премії імені А.Ф. Шекери у 2026 році
    Дайджест подій на березень 2026 року в Національній філармонії України
    Зустрічайте весну разом з Національною оперою України!
    Відчути подих весни запрошує Львівський органний зал
    Український диригент Роман Кофман помер за кілька місяців до свого 90-річчя
    У Полтаві вшанують композитора, чию могилу вважали втраченою пів століття
    У Львові презентували мистецький проєкт «Україна стоїть! Україна бореться! Україна молиться!»
    Виставковий проєкт «Весна. Жіночі імена бойчукізму» в Українському Домі
    Нова програма про монументалістів «Мистецтво, що проходимо повз» на Суспільне Культура
    Український інститут оголошує 2026-й Роком Федора Якименка
          © 2008-2026 Music-review Ukraine




    File Attachment Icon
    4.jpg