Лисенко — Стеценко: триста років на двох! | Music-Review Ukraine
Головна
Стаття
Лисенко — Стеценко: триста років на двох!
Стеценко Кирило
Лисенко — Стеценко: триста років на двох!
У Будинку актора відбулася непересічна музична імпреза: започатковано серію концертних програм «Ексклюзиви»
12 грудня 2012, середа
Поширити у Facebook

Лисенко — Стеценко: триста років на двох! Фото: Микола Тимченко Власне, унікальність цієї акції в тяжінні уваги музичної громадськості до магічної дати — 300 років! — віртуального ювілею двох визначних діячів української музичної культури — Миколи Лисенка, 170-ліття від дня народження якого широко відзначається в Україні впродовж нинішнього року, і його талановитого учня — Кирила Стеценка, 130-річчя якого минає також цього року.

У низці ювілейних заходів, присвячених вшануванню пам’яті Миколи Віталійовича, з-поміж яких — Міжнародна наукова конференція «Постать Миколи Лисенка у світовому історико-культурному контексті», що відбулася навесні в Музеї композитора, підготовлений музикознавцями Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т.Рильського НАН України за її матеріалами збірник наукових статей у серії «Музична україністика. Сучасний вибір», а також нещодавній Міжнародний музичний конкурс імені М.Лисенка, ця резонансна акція посіла особливе місце.

За креативною задумкою онука композитора К.Стеценка — Кирила Стеценка-молодшого, вона мала сфокусувати увагу публіки на тяглості знаменитих українських музикантських династій, употужнивши її вагомість в уяві присутніх в залі простою математичною дією: 170 + 130 = 300! Насправді, з волі автора проекту — відомого скрипаля, педагога, продюсера Кирила Стеценка, програма цього неповторного вечора не лише об’єднала в концертному часопросторі музику двох знакових для української культури митців, а й сприяла заглибленню вдячної слухацької аудиторії у чудову, затишну атмосферу домашнього камерного музикування початку ХХ століття.

Знайомі та близькі присутнім українські мелодії, що нині, на жаль, так рідко лунають в ефірі радіо й телебачення, але на які миттєво відгукується генетична пам’ять меломанів, одразу занурили слухачів у неповторний світ української народної пісенності. Адже всі твори Кирила Стеценка, що звучали у першому відділі — «Пісня без слів», «Колискова», «Вечірня пісня» у виконанні К.Стеценка, солоспіви його діда у виконанні співачки Ганни Солоничної — щедро запліднені інтонаціями українського музичного фольклору.

Вони сповна розкрили елегійно-мрійливий, мелодійний звукосвіт композитора, його вразливу й трепетну душу, і слухачі винагородили виконавців заслуженими оплесками й вигуками «Браво!» Без сумніву, увага присутніх цього вечора була прикута насамперед до шляхетної постаті онуки Миколи Лисенка — народної артистки України, професора Ради Остапівни Лисенко, яка й нині, у свій 91-й рік, працює викладачем по класу фортепіано у Національній музичній академії.

У своєму вступному слові вона зазначила: «Мабуть, у всіх присутніх на слуху сумна, журлива музика знаменитого «Заповіту» Т. Шевченка «Як умру, то поховайте» на музику Г.Гладкого. І от уявіть собі: не так давно мені довелося почути цей твір із несподівано мажорною кодою. Він справив на мене дивовижне враження, мені вдалося дістати ці ноти, і саме сьогодні я виконаю для вас цю музику»...

Другий відділ концерту було присвячено творчості Миколи Віталійовича Лисенка. І тут не обійшлося без сюрпризу: «Героїчне скерцо» для фортепіано прозвучало у блискучому виконанні аспірантки Ради Остапівни Ма Сін Сін (Китай). Юна піаністка не лише віртуозно справилася із технічними труднощами цього твору, відчула стиль музики, а й примусила слухачів укотре усвідомити високий рівень професійної майстерності Миколи Лисенка — видатного композитора й піаніста європейського кшталту. У різних епізодах цього розгорнутого твору піаністці вдалося підкреслити й відверто салонні фрагменти, й романтичну поривчастість, і виділити баладні, героїко-епічні інтонації музики скерцо, що, зрештою, й виправдали назву цього твору.

Проникливо й задушевно прозвучала елегія «Сум» у виконанні відомого віолончеліста Тараса Менцинського. І після нього вибухово-темпераментно буквально увірвався у концертний простір залу Кирило Стеценко із виконанням скрипкової транскрипції знаменитої Другої рапсодії «Думка-шумка» М.Лисенка. Віртуозність і «гаряча», запальна енергетика скрипаля перекинулася публіці й наприкінці збурила просто шквал оплесків й вигуків «Браво, Кириле!»

Можливо, саме на такій високій емоційній ноті й варто було б завершити цей вечір, утім, публіка отримала ще один подарунок від композитора В. Ронжина, який зробив спеціально для Ради Остапівни перекладення для фортепіанного тріо п’єси М.Лисенка «Мрія» («На солодкім меду»). І ось ця елегійно-заспокійлива музика прозвучала у фантастично злагодженому виконанні Ради Лисенко (фортепіано), Кирила Стеценка (скрипка) і Тараса Менцинського (віолончель). Це був справжній апофеоз концерту, історичний момент єднання музичних династій Лисенків-Стеценків.

І не дивно, що на фінальній хвилі загального піднесення і артистів, і публіки після музичної частини програми ще довго тривав «інтерактив» — спільні фотосесії, а також церемонія роздачі автографів від Ради Остапівни, які вона на численні прохання щедро ставила у чудовому виданні — книжці-фотоальбомі «Світ Миколи Лисенка» (автори Тамара Булат і Тарас Філенко), що того вечора продавали у фойє.

Вечір видався навдивовижу емоційно розкутим, інтерактивним, пам’ятним, із рангу тих, що надовго залишаються у спогадах очевидців. Натомість, інтрига проекту серії концертів «Ексклюзив» цим концертом не вичерпується: вона, за словами організатора, матиме своє продовження. Але вже після новорічно-різдвяних свят.


Автор: Наталія Семененко
Фото: Микола Тимченко
Виконавці: Кирило Стеценко
Концертний зал: Концертний зал Будинку актора
Джерело: Газета "День"



Інші:

100 років від дня народження видатного українського оперного співака Дмитра Гнатюка
Фестиваль-Премія ГРА оголосив лонгліст
Хореографка Катерина Курман — про нову постановку "Соляріс" у Львові та сучасний балет
Сто п’ять миттєвостей успіху
Повітряні коридори життя
«Два кольори душі Дмитра Гнатюка»
Вінницька дослідниця Лариса Семенко видала унікальну монографію про Леонтовича
«Letters and Notes». Музика Грабовського на Ukrainian Contemporary Music Festival
«І в той момент стався вибух»: нові свідчення про російський авіаудар по драмтеатру у Маріуполі
Як дивитися оперу
26 лютого день пам'яті Костянтина Данькевича
Музиканти Київського симфонічного оркестру стали біженцями у Німеччині, але збирають повні зали на своїх концертах
Як народжується балет «Соляріс» Олександра Родіна?
Що запорожець робив за Дунаєм? Історія культової української опери та її видатного творця
Бетховен присвятив кілька своїх симфоній другу-українцю: хто це був
Ігор Шамо відмітив би ювілей
Олена Михайлівна Потапова відмітила ювілей
ДРУГИЙ ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ КОНКУРС НА НАПИСАННЯ І ПОСТАНОВКУ КАМЕРНОЇ ОПЕРИ У ЛЬВІВСЬКІЙ НАЦІОНАЛЬНІЙ ОПЕРІ
Корифейка української опери
11 лютого 1938 року в селі Довбиші Баранівського району Житомирської області народився видатний український хоровий диригент і композитор, Народний артист України Анатолій Пашкевич
Фільм Анастасії Фалілеєвої «Я померла в Ірпені» отримав нагороду на найбільшому в світі фестивалі короткого метру
Одеська філармонія після обстрілу - масштаби збитків
100 років ХНАТОБу: як театр працює в умовах війни
Леся Українка музикою Франца Шуберта
Новий фільм Катерини Горностай СТРІЧКА ЧАСУ обрано до основного конкурсу 75-го Берлінського міжнародного кінофестивалю
Вона була довершеною гармонією: Соломія Крушельницька в авторській розповіді Олександра Балабка
Пам’ятаємо: Івану Карабицю виповнилось би 80!
«Шароварщина – це не те, що ми маємо показати в Європі»
ТОП-10 вистав 2024 року столичної сцени
130 років Борису Лятошинському: що варто знати про відомого українського композитора
Десять поглядів на Різдво: добірка класичної музики
Кропивницька музична школа імені Юлія Мейтуса відзначила 50-річчя від заснування
Тріумф театру у часи викликів:
Станція, або розклад бажань: друга прем’єра за тиждень
Проєкт «Спадок» спільно з Музеєм Ханенків представляє альбом романсів на тексти класиків і обробки народних пісень ХХ століття
Королева українського театру. Як Марія Заньковецька "поставила на місце" Росію ще в XIX столітті і відреклася від родини заради сцени
Актор та керівник головного столичного театру звернувся до українців за кордоном
У Києві відбулася світова прем’єра першої опери Бортнянського, яка вважалася втраченою
«Театральна вечірка non stop»
Закарпатський народний хор увійшов у свій 79-й концертний сезон і розпочав підготовку до 80-літнього ювілею
      © 2008-2025 Music-review Ukraine






File Attachment Icon
120126_334.jpg