| Стаття |
|
|
|
|
Режисер Херсонського театру випустив виставу «Д.І.М.» завдяки гранту Президента
Сьогодні
Поширити у Facebook
28 листопада у Миколаєві відбулась прем’єра вистави Херсонського обласного академічного музично-драматичного театру ім. М. Куліша «Д.І.М.». Вистава була створена завдяки гранту Президента для молодих діячів у галузі культури у 2025 році, який отримав режисер Євгеній Резніченко.
«Сьогодні ми змушені шукати простір, залу, де можна випустити цю виставу. Вона розповідає історії нашої з вами втрати дому. Адже доки сам не пережив момент, коли в одну мить маєш усе – сім’ю, будинок, роботу – а потім раптово втрачаєш це через те, що окупант виганяє тебе з рідної оселі, важко усвідомити масштаб цього болю. Ти змушений тікати, і все, що залишається з тобою, – валіза та кілька речей, здатних нагадати про дім. Ми пройшли через це. І ви в Миколаєві також це пережили. У залі сьогодні сидять переселенці з Херсона та області, які знають, що це означає», – цими слова директор театру Куліша Олександр Книга зустріч глядачів та відкрив виставу.
«Вистава вирішена як постдокументальний сторітелінг-концерт. Це концерт, в якому ми розповідаємо історії, в ній дуже багато музики. Така форма використовується тому, що дуже хотілося відтворити наш сьогоднішній повсякдень, нашу реальність. Адже на тлі драматичних подій, які щодня відбуваються в житті, на тлі складних і подекуди трагічних новин ми все одно продовжуємо жити, шукати свій дім, рухатися далі. Або продовжуємо просто в ньому жити, або будувати і створювати його собою, своєю енергією», – каже режисер.
Вистава – це поліфонічна історія, сплетена з голосів людей із різним життєвим досвідом. Вона дбайливо розбирає на частини концепт «дому» – того простору, який кожен із нас носить у собі. Це розповідь про нашу різність і водночас про дивовижну спільність, яка єднає.
Це ліричні роздуми про найважливіше! Про бабусину печену картоплю, і смак раків з кропом і сіллю. Про найатмосферніший бар у далекій холодній Ризі, і «Арома Каву» на Хрещатику. Про те, як ми тікаємо з батьківського городу, а потім мріємо завести свій. Про те, як багато може значити шкіряний мішечок, в якому зберігаються ключі. Про маленький далекий «вогник», що підтримує нас у найскладніші моменти й не дає зупинитися.
«Для мене ця вистава про те, як одне коротке слово, яке складається з трьох літер, може мати в собі багато різних сенсів. Це була спроба розібрати на частини, на маленькі деталі концепт дому – того простору, який дуже важливий, дуже дорогоцінний для кожної людини. Мені здається, що сьогодні для кожного з нас ця тема стала резонуючою. Це не спроба осягнути втрату, а спроба взагалі розібратися і зрозуміти, що таке насправді дім: чи це коробка, чи це стіни, чи це якась філософська категорія, чи що це взагалі таке. Розібрати на деталі і спробувати опрацювати цю нашу колективну травму, і свою травму власну, тому що для мене це також дуже особиста історія», – зазначив Євгеній Резніченко.
У виставі використовуються інтерв’ю людей з різними життєвими досвідами, каже Євгеній.
«Є монологи людей, які виїхали в окупації. Які в окупації втратили все своє майно. Є монолог ветерана, який пішов захищати свій дім. Історії жінок, які були вимушені залишити свої домівки і зараз перебувають за кордоном. Що таке дім для людини, яка ніколи і нікуди не виїжджала і перебуває в іншому прифронтовому місті, в Одесі? Що таке дім для людини, яка втратила його ще у 2014 році, як тільки почалося вторгнення, яка вперше зіткнулася з цим у 2014-му і втратила остаточно вже під час повномасштабного вторгнення», – сказав режисер.
У роботі над постановкою взяла участь драматургиня та редакторка Ксенія Швець. Художнє оформлення та створення костюмів здійснила художниця-постановниця Наталія Ридванецька. Музичне оформлення підготував заслужений діяч мистецтв України Олексій Пономарьов. За музичну частину також відповідав головний диригент, заслужений діяч мистецтв України Артем Філенко. Світлове рішення створив художник по світлу Артем Білозубов, а відеоконтент – Дмитро Галютдінов, звукорежисер – Ігор Скороход.
У виставі задіяні такі виконавці: роль Володі виконує народний артист України Сергій Михайловський, образ Оксани втілює заслужена артистка України Ольга Бойцова. Поліну грає Євгенія Кірсанова, Олександра – Андрій Клочко, Даню – Майкл Мухтаров, а Софію – Марія Шапочка.
Наступний показ запланований у лютому наступного року.
|