УКРАЇНСЬКА ВЕРСІЯ “РОДИННОГО АЛЬБОМУ”

- Ідея опери виникла після того, як я розіслав інформацію про «Родинний альбом» різним людям, зацікавленим сучасною польською культурою. Невдовзі твором зацікавилися й українські музиканти, - підкреслив композитор Єжи КОРНОВІЧ. - Мене це дуже зворушило, адже я глибоко співпереживаю з українцями останні події.

З вашою країною мене багато що пов’язує. Разом зі своєю сім’єю я неодноразово бував в різних українських містах.

Був і на Майдані у 2013 році.

Саме вашому Майдану присвятив свій 25-хвилинний симфонічний твір «Великий перехід» (Wielkie przejście).

Прем’єра відбулася в грудні 2013 року у залі Національної музичної академії України, тобто фактично на Майдані, в місці, де відбувалося українське повстання проти режиму Віктора Януковича.

Я з великим захопленням спостерігав за історичним процесом появи цивілізаційного шансу для молодого покоління українців і щиро вболівав за Україну. Брав із собою на Майдан трьох моїх, тоді ще малих дітей, аби вони бодай протягом тижня були там, де твориться історія.

Згодом я не раз подорожував до Києва, Львова, Одеси й бачив народження нової України. Після того, що побачив у вашій країні я не раз повторював, що українці значно більш рішучі у своєму прагненні торити родинну Європу, ніж ми - поляки, які у певний момент почали, так би мовити, менше прагнути.

Молоде покоління українців дуже талановите й надзвичайно вмотивоване. Ці люди мені страшенно імпонували своєю зрілістю та рішучістю... А потім був путін, анексія Криму... Нині повномасштабне вторгнення росіян в Україну. Я намагаюся постійно бути на зв’язку з Україною, я пишаюся тим, як у 2022 році поляки підтримали українців, причому і громадянське суспільство, і різноманітні інституції...

До прикладу, асоціація авторів ZAIKS неодноразово надавала фінансову підтримку людям культури з України. Мені відомі багато фактів такої підтримки й з боку багатьох польських митців. Тож тоді, коли виникла ідея поставити оперу в Україні, я був вражений. Адже чудово розумію, скільки нагальних проблем ви маєте тепер, зокрема й у сфері культури, де треба інтенсивно наголошувати на питаннях ідентичності та культурної осібності українського народу

Зараз, під час війни, коли людям культури так важко працювати, українські колеги вирішили поставити оперу неукраїнського композитора, та ще й не на таку тему, яку можна б висвітлити будь-коли, не обов’язково саме тепер. Я гадаю, що ці люди тонко відчули закладені в опері ідеї, які актуальні завжди. Зокрема те, що краще бути відкритим, ніж закритим, краще налагодувати зв’язки між людьми, ніж їх розривати, завжди краще розуміти іншу людину в її інакшості, ніж зациклюватися на своїх стереотипах...

Дитинство – це час, коли ми перебуваємо одразу в кількох світах - можливо, найменше в реальному, бо не маємо про нього жодного уявлення. Можливо, це й добре. Дитяче сприйняття паралельних реальностей якось римується зі знанням дорослого світу – ми згодні, що нас оточує багатство форм і неоднозначних відчуттів...

ЯК НАРОДИВСЯ “РОДИННИЙ АЛЬБОМ” В УКРАЇНІ?

Згадують причетні митці, постановники та виконавці.

- Я хочу подякувати Єжи Корновічу за те, що він є великим другом України. Ми з ним знайомі вже років із 15-ть, спільно реалізовували кілька міжнародних проєктів, - розповів Ігор ЩЕРБАКОВ голова НСКУ. - До речі, пан Корновіч 12 років очолював Спілку композиторів Польщі. Завдяки маестро народилися вагомі творчі фестивалі, коли лунали твори сучасних українських і польських композиторів. Він є багаторічним очільником дуже відомого міжнародного фестивалю сучасної музики “Варшавська осінь”.

До речі, “Київ музик фест 2022” відбувся завдяки допомозі польських колег і зокрема, Єжи Корновічу.

Я не забуду, як у 2013 році ми були у НМАУ, де виконувалися наші з Єжи фортепіанні концерти, а на площі вирував Євромайдан, зароджувалася Революція Гідності.

Як ми разом з його трьома доньками ходили на Майдан, допомагаючи протестувальникам. Як він говорив своїм дівчатам дивитися уважно і запам’ятовувати, бо це історичні події і боротьба українців за свободу, незалежність і європейські цінності...

Те, що “Родинний альбом” почули в Україні треба швидше подякувати Богдану Кривопусту, директору видавництва “Музична Україна”, який першим почув цей твір, коли був у Катовіце, і написав мені, що це “фантастична опера”. А далі ми домовлялися про ноти. До реалізації проєкту долучилися музиканти “Київської камерати”, диригентка Наталія Стець, режисерка Марина Рижова, вокалісти  - Анастасія Поважна і Станіслав Цема... Дуже хочеться, аби з “Родинним альбомом” познайомилися як можна більше слухачів, бо цей твір вартий уваги.

- Сенси опери “Родинний альбом” нині актуальні, як ніколи, - підкреслює диригентка Наталія СТЕЦЬ. - Основним акцентом є висвітлення важливості родинних зв’язків, переосмислення того, хто ми є і звідки наше коріння. Герої опинились у певній ізоляції й намагаються розрадити себе. Тут їм і стає в пригоді старий родинний альбом, або, в інтерпретації режисерки Марини Рижової, телевізор із відеопрогравачем і касетами, який вони переглядають протягом усієї вистави… Після того вони роз’їжджаються і, скоріше за все, побачаться вже не скоро, але спогади та міцний родинний зв’язок залишаються на все життя…

“НЕМАЄ ПОДІБНОГО АНАЛОГА”

- Коли я почала працювати над цим матеріалом, то зловила себе на думці, що ми дуже обмежуємо аудиторію опери, коли говоримо, що це твір для дітей, бо на справді це приклад, як ненав’язливо, інтерактивно розповісти дітям про історію родини, коріння сім’ї. і це важливо зробити разом, - вважає Марина РИЖОВА, режисерка. - У цьому творі для дорослого є важлива історія. Коли глядач прийде на оперу “Родинний альбом”, то він зможе згадати про що мріяв у дитинстві.

Це певний камертончик звіритись чи у вірному напрямку рухався сам і зараз виховує своїх дітей. А для дитини це дуже важливий приклад того, як подивитися на історію своєї сім’ї. Одна річ просто роздивлятися старі фотографії, де зображені дід чи прабабуся, і зовсім інакше, коли дитина подивиться виставу, а потім прийде додому і запропонує батькам: а у нас є родинний альбом і побачить, як виглядали наші предки. У цьому плані це надзвичайно важливий твір і проєкт. Я не знаю подібного творчого аналогу!

Журналісти мене запитують “Родинний альбом” - це опера чи мюзикл? У цьому творі є надзвичайно класні мюзиклові додатки, але до масштабного мюзиклу нам треба буде ще краще попрацювати з солістами. Зараз ми представили концертне виконання “Родинного альбому”. Партії складні і є поле для творчої реалізації співакам.

-8 грудня прем’єра відбулася у Києві, а 10 грудня її почують у Львові. Це лише разовий проєкт, чи є плани показувати оперу “Родинний альбом” в інших містах?

- Ми будемо старатися зробити все, аби цей проєкт не був лише разовою акцією двох філармоній. Хоча поки презентуємо “Родинний альбом” на сценах Національної та Львівської філармоній... Цей твір композитором орієнтований на європейській дім, на допомогу дитині самоліквідуватися в цьому світі. Тут є багато сенсів, кожен з яких може бути акцентований, але ми відштовхувалися від того часу, в якому зараз перебуваємо.

Опера була написана у часи пандемії ковіду. Твір має в собі тривожну “нотку”. У нас ця “тривожна нотка” набагато гостріша через повномасштабну війну, розв’язану рашистами в Україні. Ми акцентували у виставі ті речі, які суголосні зараз нам, проблемам і нашому суспільству. Тому певні загальнолюдські питання самоідентифікації, пошуків себе трошки відійшли на другий план, а на перший - ми вивели сімейні відносини, цінності, родину, взаємовідносини між братом і сестрою, важливість пам'ятати про своє коріння, завдяки якому зараз можна вчепитися...

Ми майже одноголосно, коли запитували учасників творчого проєкту: який з епізодів пов’язаний у вас з чимось персональним, то найчастіше відповідали, що це епізод про дідуся...

Окремо хочу висловити особисту вдячність автору “Родинного альбому” про єврейський епізод, бо я тут відчуваю вже персональну історію своєї сім’ї. Ми й досі розбираємося у родині про ті страшні часи Другої світової війни та Голокосту...

Вважаю, що у нас вийшов гарний старт проєкту, хоча з багатьма учасниками ми не були добре знайомі між собою, але у нашій творчій команді склалися певні родинні стосунки. Хоча під час репетицій ми встигали посваритися, помиритися, посміятися - тобто все, як у справжній родині буває... Я сподіваюся, що з часом, ми зможемо зробити не концертну, а повноцінну виставу. Зможемо реалізувати свої плани, дивлячись на те, який грант зможемо виграти. У нас вже є прекрасна оркестрова база, солісти, а лишилося знайти кошти на оренду приміщення, залучити до проєкту художника-сценографа, а це не так багато...

Відеоряд вистави - важлива складова опери. Ми зрозуміли, що для того, аби ставити сучасні твори, де використовуються відеосучасні технології, маємо мати хороший технічний персонал. Вдало працюємо з відеорядом, у нас є й ді-джейне наповнення дійства. Цей проєкт став певним навчанням, як краще, сучасніше презентувати виставу на сцені.

“ВИСТАВА “РОДИННИЙ АЛЬБОМ” - ЦЕ ІСТОРІЯ ПРО ТЕ, ЩО ВЖЕ БУЛО”...

- А диригент виконує певні теми під час дійства, - додає диригентка Наталія СТЕЦЬ. - Під конкретну “відеокартинку” я з музикантами виконуємо твір у певному ритмі.

Відеопроєкція у цьому творі це не якійсь фіксовані ролики, які вмикаються у точному такті. Це трошки інша історія. Вони не обмежені в часі й просторі, а є заданий, приміром, на півтори хвилини умовної анімації, які мають далі під себе підлаштовувати постановку. Ми отримали відео, партитури, виявили свої темпи і далі все скомпонували у загальну сценічну історію опери.

У нас концертна версія опери і ми прагнули відійти від ілюстрації, де дорослі грають ролі дітей. Це не події, які відбуваються тут і зараз. Вистава “Родинний альбом” - це історія про те, що вже було...

Музична драматургія, в тому числі і особливості вокальних партій, трактуються як спогад, ретроспектива.

Герої опери опиняються в батьківському домі, який продається. Вони збирають речі, які мають найбільшу цінність для них, це їх пам’ять та ідентифікація. Будинку більше немає, дитинство пройшло, лишились тільки коробки важливих дрібниць, старий «відик» з мультфільмами на касетах і майбутнє. Брат і сестра побачаться, скоріше за все не дуже скоро.

Можливо, вони живуть в різних містах або навіть країнах. Але це так важливо - не забути в дорослому житті те, що було важливо для тебе - дитини. А якщо забуваєш, то сімейний альбом завжди допоможе згадати...

“КЛАСНА МУЗИКА, В ОСНОВІ ЯКОЇ Є ПОТУЖНИЙ ІСТОРИЧНИЙ ПАЗЛ”

- Я дякую композитору за чудову музику. Для мене це перший досвід виконання сучасного твору, - каже Анастасія ПОВАЖНА, співачка. - “Родинний альбом” став для мене цікавим жанром де інший спосіб співу і звуковидобування. Партії віртуозні, аби вивчити цей музичний матеріал, то це, мабуть, як заспівати чотири “Тоски” чи “Набукко”.

Було важко і це, як розрив шаблонів... Спочатку бачиш набір “пазлів”, потім вони поступово збираються і тоді ти себе вже вільно почуваєш, виконуючи оперу. А ще розумієш на скільки "Родинний альбом” - це класна музика, в основі якої є потужний історичний пазл. За сюжетом є цікаві моменти... Для мене, як сопрано, є шикарний номер - велика арія, яка дуже складна для виконання. Вона вагома тому, що діапазон сопрано використовується у повному обсязі.

Якщо подивитися на партію дівчини, то вона знаходиться у низкому регістрі. Для сопрано заспівати “до” чи “ля” не так важко, як низькі ноти, яких дуже багато в цій опері. Впевнена, що “Родинний альбом” нікого зі слухачів не залишить байдужим з точки зору інтелектуальної, духовної ...

-Гарний діалог між братом і сестрою відбувається під час проєкції коли бабуся грає на фортепіано. Настя починає співати... Її низький регістр, коли важко для сопрано співати спочатку сприймається, мабуть, що композитор не те написав по вокальних регістрах, - додає Н. Стець. - А потім, коли ти заглиблюєшся, для чого маестро так написав, то розумієш, що цим зображується голос старої жінки й ноти співачці треба видавлювати...

- Знаєте, поступово я природно починаю почувати себе у цій партії, - зізнається Н. Поважна. - Арія написана у ефекті нагнітання... методом наростання звуку, діапазон стає ще вище й вище. Я входжу у такий радж, що вже не можу зупинитися... і партнер Станіслав допомагає моїй героїні зупинитися. Знаєте, з дитинства я співала і мене ніхто не міг зупинити, тому виконуючи цю оперу я згадую своє дитинство...

- Такі моменти дуже важливо враховувати, - вважає диригентка. - Композитор не ставив собі ціль, аби вокалістам було зручно, а щоб ширше та яскравіше у музиці передати образи героїв опери. Всі співаки хочуть, аби було гарно, а за сюжетом твору треба, щоб вийшло переконливо у передачі нюансів героя.

“ТВІР, ПІСЛЯ ПРОСЛУХОВУВАННЯ ЯКОГО ЗАЛИШАЛОСЯ ЩОСЬ, ЩО ТИ ПРИНЕСЕШ ДОДОМУ”

-Для мене в музиці головне інтелектуалізм, коли музика не лише задля задоволення, а й щоб твір, після прослуховування якого залишалося щось, що ти принесеш додому, і ще три дні будеш про це думати, - каже Станіслав ЦЕМА, співак. - А можливо будеш думати й далі... Це саме наявне в цьому творі. Я, стикаючись, певним чином, у своєму короткому й насиченому творчому житті, стикався, як з сучасною і не сучасною музикою. Скажу чесно, що “Родинний альбом” - це непересічний матеріал, який є унікальним за своєю стилістикою, який зрозумілий і його можна передати. Це дійсно цікавий експеримент для мене, як співака, який частіше виконує класику, ніж твори сучасних композиторів. Цей проєкт допомагає навчитись чомусь новому у вокальному виконанні, не в сенсі техніки співака, а у сенсі голосу, як складовою оркестру і один з важелів, якими композитор, лібретист і диригент роблять інтерпретацію твору.

У нас було не так багато зустрічей творчої команди і репетицій, але вони ставали насиченими, цікавими й плідними у процесі спільної роботи. Я не киянин, на реетиції приїздив з Одеси, але з теплотою згадую все, бо під час народження цієї опери ми були не просто єдиною творчою командою, а немов сім’я...

Знаєте, маю цікаву ситуацію, бо, з одного боку слухаю лекції, як аспірант Одеської національної музичної академії, а з іншого - сам викладаю студентам... Минулого тижня ми спілкувалися з проректором з наукової роботи Олександрою Іванівною Самойленко і коли обговорювали оперу “Родинний альбом”, то прийшли до висновку, що цей твір цікавий всім. Бо виконавцям є чому повчитися. До речі, коли я вночі, сидячи у навушниках, наспівував текст, то сусіди викликали поліцію...

Коли о четвертій ранку почув стукіт у двері, то здивувався: хто це може бути? Чому люди не сплять? Відкриваю двері, а там поліція запитує : “Що тут відбувається? Кого вбивають?”... Посміялися разом... Я вважаю, що не лише виконавцям музика “Родинного альбому” є цікавою в сенсі певного досвіду, а й для слухачів, і не лише дітям, а й для дорослих, бо ця опера унікальна тим, що цікава для всіх. Для дітей у “Родинному альбомі” є комічні моменти, відеоряд, а для дорослих - сама тема: повернення у дитинство, що глибоко в голові залишалося. Хтось не добігав, хтось не догрався, або просто згадав час коли все ще було по переду..

Можливо, що після вистави глядачі, повернувшись додому знайдуть якусь настільну гру, або захочуть погортати фотоальбом ... Впевнений, що “Родинний альбом” є цікавим й для музикознавців, бо вони мають унікальну можливість не лише почути новий твір, а й поспілкуватися з його композитором і підтвердити свої ідеї, або узнати щось цікаве особисто від маестро...

P.S. 10 грудня прем’єра опери “Родинний альбом” відбудеться на сцені Львівської філармонії

ДОВІДКА Music-Review Ukraine

Єжи Корновіч — композитор (Польща)

Відомий польський композитор, піаніст-імпровізатор та музичний промоутер.

Навчався композиції у Тадеуша Баірда і Мар’яна Борковського у Варшавській музичній академії, а також у Луї Андріссена у Гаазькій Королівській консерваторії.

Займається музикою багатьох жанрів, як нотованою, так і імпровізаційною.

Писав твори на замовлення багатьох інституцій, ансамблів та фестивалів, зокрема для Радіо BBC, Польського радіо, хору BBC Singers, фестивалів «Варшавська Осінь» та «Warszawskie Spotkania Muzyczne», оркестру «de Ereprijs», квартету Joachim, асоціації авторів ZAiKS, Міністра культури і національної спадщини Польщі, Інституту музики і танцю та ін. Записи його музики випускали такі лейбли, як BBC Music, Signum Classic, Polskie Nagrania, Acte Préalable, Polskie Centrum Informacji Muzycznej.

Музика композитора виконувалася в понад як 20 країнах світу. У 2000 році його твір «Figury w oplocie» отримав рекомендацію на Міжнародній композиторській трибуні UNESCO.

У 2015 твір «Wielkie przejście» – фортепіанний концерт, який в грудні 2013 мав прем’єру під час київського Майдану і в безпосередній близькості від нього, отримав номінацію до нагороди Polonica Nova.

Засновник групи інтуїтивної музики “Kawalerowie błotni”, яка об’єднує композиторів-імпровізаторів, альтернативних і джазових музикантів. З цим колективом презентував музичні проєкти у Польщі та в Європі, в тому числі і на Фестивалі “Контрасти” у Львові.

Єжи Корновіч поряд з творчою роботою провадить активну громадську та організаційну діяльність, присвячену популяризації нової музики. У 1988-1990 роках він був головою “Koła Młodych” Спілки композиторів Польщі, а у 1989-1992 та 2002-2007 роках був Членом Правління “Польського товариства сучасної музики”.

У 2003-2015 роках був Головою Спілки композиторів Польщі, а з 2016 року Єжи Корновіч є Директором Міжнародного фестивалю сучасної музики “Варшавська Осінь”.

***

Міхал Мацей Русінек — лібретист (Польща)

Народився 31 січня 1972 у Кракові. Польський літературознавець, перекладач, письменник, габілітований доктор гуманітарних наук, професор Ягеллонського університету. Секретар Віслави Шимборської, а після її смерті президент фундації її імені. У 1991– 1996 роках вивчав полоністику в Ягеллонському університеті.

У 2002 році він здобув ступінь доктора філософії за працю «Між класичною риторикою та постмодерністською риторикою». Спеціалізується на теорії літератури, став доцентом кафедри теорії літератури на факультеті полоністики Ягеллонського університету. У 2019 році був призначений до Ради польської мови VII каденції (2019– 2022). З 2020 року співпрацює з Radio Nowy Świat. З 2021 року входить до кладу журі конкурсу «Літературна подорож Гестії».

***

Тетяна Коротун — перекладачка

Народилася 31 травня 2002 року в містечку Заслав Хмельницької області. У 2023 році закінчила бакалаврат польської філології у Львівському національному університеті імені Івана Франка, а також була прийнята на навчання в магістратуру. У 2021 році брала участь в онлайн-курсі NAWA Summer Course.

У 2022 році стала переможницею Всеукраїнського академічного конкурсу «Ніч перекладачів». Зараз працює перекладачем з польської мови та викладачем польської мови для дітей та дорослих.

***

Наталія Стець – українська диригентка молодого покоління.
 
Професійну освіту Наталія Стець здобула у Національній музичній академії України в Києві на кафедрі оперно-симфонічного диригування у класі професора Ігоря Палкіна. Також Наталія навчалась у відомих українських диригентів: Святослава Литвиненка та Алліна Власенка.
 
У квітні 2023 року вона стала лауреаткою (І премія) International Conducting Competition Città di Brescia-Giancarlo Facchinetti (Італія), який спеціалізується по новій музиці, а саме репертуарі, що охоплює музику XX-XXI століття.
 
Свою кар’єру Наталія розпочала у Києві. Після роботи головним диригентом оркестру студії «Світанок» з 2015 по 2019 року, Наталія виграла конкурс на посаду асистента головного диригента та 2-го диригента в Kyiv Symphony Orchestra з 2019 по кінець 2021 року.
 
З 2017 року Наталія почала співпрацю з відомою українською диригенткою Оксаною Линів, як асистентка головної диригентки Opera Graz та асистенткою в Teatro dell'Opera di Roma, Teatro Comunale Bologna та диригенткою на фестивалі LvivMozArt
 
У 2022 році Наталія підписала контракт з Theater Bielefeld (Німеччина) в якості диригентки та музичної асистентки. З жовтня 2022 року отримувала стипендію від Sächsische Akademie der Künste у Дрездені.
 
У сезоні 2023 року успішно дебютувала в Німеччині з Дуйсбурзьким філармонічним оркестром, Elbland Philharmonie Sachsen та диригувала концертами з Молодіжним симфонічним оркестром України на фестивалі Moers klingt 2022, Konzerthaus Berlin, Théâtre du Châtelet у Парижі та на конкурсі пісні Євробачення у Туріні (Італія).
 
Наталія стала диригенткою постановницею української прем’єри (сценічної версії) опери «Замок герцога Синя Борода» Бели Бартока, а також диригувала світовими прем’єрами опери «Є. Назавжди» Вікторії Шинкаренко та опери «Одержима» Мирослава Волинського.
 
У серпні 2021 Наталія була диригенткою головного концерту до 30-річчя Незалежності України на НСК Олімпійський.
 
Окрім диригентської діяльності Наталія Стець була керівницею проекту Lviv-Salzburg: Mozart for Solidarit, який відбувся у співпраці фестивалю LvivMozArt та Фундації Mozarteum Salzburg, а також керівницею та кураторкою авторської програми Mozart Kids на фестивалі LvivMozArt 2021.
 
Диригентка співпрацювала з такими колективами: Національний ансамбль солістів «Київська камерата», Kyiv Symphony Orchestra, Театр Comunale di Bologna (Італія), Симфонічний оркестр Одеського оперного театру, Kaunas Citi Orchestra (Литва), RTV Словенський симфонічний оркестр, Oper Graz (Австрія), Duisburg Philharmonic Orchestra, Opernhaus Bielefeld, Elbland-Philharmonie Sachsen (Німеччина), Filharmonia Kameralna im. Witolda Lutoslawskiego w Lomza , Dedalo Ensemble Brescia (Італія), Symphony Orchestra of the National Philharmonic of Ukraine, Національний ансамбль солістів «Київська камерата», Національний президентський оркестр України, Оркестр Львівської філармонії, Академічний оркестр народної та популярної музики Українського радіо, Бароковий Оркестр капели ЛНМА, Ukrainian Festival Orchestra та ін.
 
З жовтня 2023 року є музичною керівницею Національної філармонії України.
 
***

Марина Рижова — режисерка музичного театру

• 2018-2021 – асистентка режисера Київського академічного театру «Золоті ворота»
• 2017-2023 – фундаторка та художня керівниця незалежної мистецької формації «Art.Razom». В рамках проєкту здійснила ряд постановок за сучасними українськими композиторами, серед яких «SOLARIS» за чернетками Ірини Губаренко в музичній редакції Марії Чабан, «День радості» Антона Стука,
«Одержима» композитора Мирослава Волинського за однойменною поемою Лесі Українки, оперна трилогія «KAVKA» за творами Франца Кафки та моноопера-спогад «Є» за інтерв‘ю Євгенії Мірошниченко композиторки Вікторії Шинкаренко
• Квітень-вересень 2023 – стипендіатка Саксонської академії мистецтв (Дрезден, Німеччина);
• Вересень-жовтень 2023 – стажування в Дрезденській Semperoper в постановці «Powder her face» Томаса Адеса (асистентка режисера);
• З листопада 2023 – режисерка-постановниця Національної музичної філармонії України та Камерної сцени.

***

Анастасія Поважна — сопрано

Лауреат Всеукраїнського конкурсу вокалістів «Співуча Україна» пам’яті О. Благовидової (Одеса, 2017, І премія), міжнародних конкурсів «Харківські асамблеї» (Харків, 2018, ІІІ премія), оперних співаків імені С. Крушельницької (Тернопіль, 2018, І премія), «Пам’яті Мусліма Магомаєва» (Трускавець, 2020, І премія), імені Єви Мартон (Будапешт, 2021, півфінал), «Neue Stimmen Vocal Competition» (Гютерсло, Німеччина, 2022, фінал).

Закінчила Кам’янський музичний коледж імені М. Скорика (2016; спів, клас Л. Градосельської) та Національну музичну академію України ім. П. І. Чайковського (2022; кафедра оперного співу, клас народного артиста України, професора О. Вострякова).
2021–2022 – солістка Київського муніципального академічного театру опери і балету для дітей та юнацтва.
З 2021 року – Національної опери України.

У сезоні 2021–2022 виконала партії Еврідіки («Орфей та Еврідіка» К. В. Глюка) в Азербайджанському державному академічному театрі опери та балету та Дрезденській опері, Фраскіти («Кармен» Ж. Бізе) і Сольвейг (балет «Пер Гюнт» Е. Гріга); у сезоні 2022–2023 – Графині («Весілля Фігаро» В. А. Моцарта) у театрі Аахена (Німеччина). Брала участь у концертах в рамках фестивалю класичної музики «LvivMozArt» у Дрездені, Пірні (Німеччина).

***

Станіслав Цема — контратенор

Народився в Криму, у місті Гурзуф. Змалку почав співати у дитячому хорі табору «Артек». Нині навчається на вокальному факультеті Одеської національної музичної академії ім. А. В. Нежданової.

Під час навчання став лауреатом кількох міжнародних та всеукраїнських конкурсів, серед яких — конкурс вокалістів ім. Бориса Гмирі (Дніпро, 2013), «Мистецтво ХХІ ст.» (Київ, 2016), ім. Оксани Петрусенко (Херсон, 2017).

Тепер працює над партіями Ромео з опери «Капулетті і Монтеккі» В. Белліні, Арзаче з опери «Семіраміда» Дж. Россіні, Рінальдо з однойменної опери Г. Ф. Генделя та Керубіно з опери «Весілля Фігаро» В. А. Моцарта.

***

Національний ансамбль солістів «Київська камерата»

Національний ансамбль солістів «Київська камерата» був створений Валерієм Матюхіним як Ансамбль камерної музики при Спілці композиторів України у 1977 році. Ідейних натхненних, невтомний керівник та диригент ансамблю Валерій Матюхін розвивав колектив впродовж 46 років. На зорі відновленої Незалежності та впродовж складного часу утвердження самостійної української держави і до 2023 року, «Київська камерата» працює як незалежний колектив.

У 2000 році оркестру присвоєно статус Національного, який утвердив чільне місце колективу через провідних оркестрів країни. В різний час з колективом працювали як художні керівники видатні музичні постаті країни – Мирослав Скорик, Іван Карабиць та Мирослав Скорик.

Серед українських авторів, які співпрацювали та писали для ансамблю знайдемо десятки імен – від класиків сучасної музики до молодих композиторів–шукачів нового звучання.

Для оркестру творили музику Валентин Сильвестров, Євген Станкович, Мирослав Скорик, Іван Карабиць, Олег Ківа, Віталій Губаренко, Юрій Іщенко, Левко Колодуб, Леонід Грабовський, Володимир Зубицький та Леся Дичко, Ганна Гаврилець, Золтан Алмаші, Юлія Гомельська, Кармелла Цепколенко та багато інших митців.

Валерій Матюхін пішов у засвіти весною у 2023 році.

Це стало великою втратою не лише для колективу, а й для всієї музичної спільноти в країні. Оркестр й надалі продовжує справу свого багатолітнього керівника та наставника.

У 2023 році в. о. генеральної директорки та художньої керівниці оркестру стала відома скрипалька та солістка оркестру Богдана Півненко. 
 




























Автор: Тетяна Поліщук
Фото: Вікторія Головченко
Колективи: Національний ансамбль солістів "Київська камерата"
Виконавці: Дмитро Таванець
Диригенти: Наталія Стець
Композитори:Ігор Щербаков
Діячі мистецтв: Тетяна Поліщук
Концертна організація: Національна філармонія України
Концертний зал: Колонний зал ім. М.В. Лисенка Національної філармонії України

Інші: