|
|
Філософ і романтик балету
16 травня у Національній опері відбудеться концерт пам'яті видатного українського хореографа Анатолія Шекери (1935 – 2000 рр.)
12 травня 2023, п'ятниця
Поширити у Facebook
На цьому вечорі виступлять зірки сучасного балету.
Символічно, що концерт проведуть на передодні дня народження Анатолія Федоровича, якому 17 травня виповнилось би 88 літ, але тяжка хвороба забрала у засвіти митця у березні 2000-го.
Пам‘ять про знаного хореографа, філософа і романтика танцю жива, а його постановки й досі прикрашають афішу Національної опери.
Шекера залишив помітний слід у розвитку та становленні української хореографічної школи. Постановки Шекери поєднують романтично-поетичну природу балетного танцю, у його спектаклях є психологізм, енергетика, образність, монументальність, філософська глибина, що дають глядачам простір для аналізу, роздумів.
Самобутній талант балетмейстера спочатку був реалізований у Львові, потім у Харкові, а з 1966 р. тісно пов'язаний із Києвом. Для свого дебюту в столиці він вибрав «Легенду про кохання» Арефа Мелікова — балет, який є одним із найскладніших сучасних драматичних творів.
За чотири десятиліття роботи на сцені Національної опери України майстерність Анатолія Федоровича розквітла, було створено 16 вистав, а його балети «Спартак» та «Ромео та Джульєтта» вважаються еталонами. Його вистави відзначені високими міжнародними нагородами — преміями ЮНЕСКО ім. С. Дягілєва та ім. Т. Шевченка.
«Танець, як явище мистецтва, проявляється у різноманітних формах і має найширший діапазон. Говорячи про танець, я маю на увазі, перш за все, його академічну основу… Я завжди мріяв і все робив для того, щоб наш балет був не колективом «окремих зірок», а колективом, об'єднаним внутрішньою дисципліною та ансамблем однодумців», — говорив Анатолій ШЕКЕРА в одному з останніх своїх інтерв'ю.
Декілька поколінь артистів різних країн виросли на його балетах. Окрім України, Анатолій Федорович ставив вистави у Польщі, Хорватії, Македонії, Сербії, Туреччині та інших країнах.
— Я вперше зустрілася з Анатолієм Федоровичем 1963 році. Тоді тільки-но закінчила хореографічне училище, і вступила працювати до трупи Львівського театру опери та балету. Шекера відразу залучив мене до репетицій своїх вистав. Першою постановкою, в якій я танцювала, стало «Болеро». Ми, дівчата, виходили на сцену з верху — із колосників. Це було таке ефектно, незвичайно.
Шекера завжди йшов від музики і той його балет був дуже пристрасним, темпераментним… Я танцювала і в його таких відомих балетах, як «Лілея», «Попелюшка», «Легенда про кохання», «Спартак», «Досвітні вогні», — згадує колишня балерина Лариса СТУПКА. — Ми, артисти, з нетерпінням чекали на репетиції. Анатолій Федорович завжди приходив із чітким планм дій.
Майбутню виставу, всі мізансцени він ретельно продумував, а прийшовши в танцклас уже пропонував нам свої варіанти вирішення майбутньої вистави. Репетирував він складно, вимагаючи від танцівників філігранної техніки виконання. Якщо в нас щось не виходило, він сам показував, як треба танцювати.
На жаль, Шекера рано пішов із життя. Він був людиною величезного таланту і міг ще творити і творити… А те, що його балетні шедеври живуть — у цьому величезна заслуга його дружини Елеонори Стебляк, екс-балерини, а нині педагога-репетитора Національної опери, її копіткої праці. Вона сподвижник! Адже у балеті треба передавати досвід "нога в ногу".
Ви знаєте, шекерівські "Спартак" і "Ромео і Джульєтту" я обожнюю і можу дивитися щоразу, як тільки дізнаюся, що ці постановки в афіші. Над ними не владний час. У «Ромео…» Анатолію Федоровичу вдалося поєднати трагедію та поезію, дуже гармонійно передати палітру почуттів, конфліктів. А в «Спартаку» танець і музика створили поліфонію, де кожен жест, мізансцена, па наповнені ритмом і почуттям. Ці балети увійшли до балетної енциклопедії. Вважаю, що треба видати архів хореографа. Адже там справжня криниця ідей, які так і не встигла реалізувати Шекера. ..Це була неординарна особистість та великий балетмейстер.
— Шекера тонко відчував музику, тож його балети були високими драматичними спектаклями, — згадує композитор Євген СТАНКОВИЧ. — Я вважаю себе щасливою людиною, бо доля подарувала мені можливість не лише близько знати Анатолія Федоровича, а й працювати разом із нею. На мою музику він поставив у Києві балети «Ольга», «Прометей», «Цвіт папороті», а в Скоплі (Македонія) — «Распутіна»… Хоча не все безхмарно було у творчій долі балетмейстера. Так після «Прометея» нам приклеїли ярлик «націоналістів». Я згадую, як Анатолій Федорович важко переживав закриття спектаклю за М.Гоголем, який він створював разом з Ансамблем ім. Г. Верьовки на мою музику. Його цькували тодішні чиновники від культури. Та вакханалія закінчилася лише з перебудовою… Анатолій Федорович був дуже світлою людиною та майстром балету від Бога. Сьогодні нам не вистачає таких особистостей!
Вечір, який підготували митці Національної опери можна назвати гімном майстру та наступності поколінь.
ПРОГРАМА КОНЦЕРТУ:
Михайло Скорульський
Фрагмент 3-ї дії балету «Лісова пісня»
Виконують Ілона Кравченко, Ян Ваня та артисти балету
«Крила України»
Музика Мирослава Скорика, хореографія Ксенії Іваненко
Виконує Ольга Кіф'як-фон-Краймер
Вокал – Ксенія Бахрітдінова-Кравчук
Константин Данькевич
Адажіо з балету «Лілея»
Виконують Ольга Голиця, Микита Сухоруков
Людвіг Мінкус
«Індуський танець» з балету «Баядерка»
Виконують Райса Бетанкоурт, Руслан Авраменко, Андрій Скляр
Фрагмент балету «Широко заплющені очі»
Ф. Шопен, хореографія Віктора Іщука
Виконують Наталія Мацак, Сергій Кривоконь
«Чоловік, якого я кохаю»
Музика Джорджа Гершвіна, хореографія Джорджа Баланчина
Виконують Катерина Алаєва, Микита Сухоруков
Джузеппе Верді
Сцена з опери "Аїда"
Хореографія Анатолія Шекері
Виконують артисти балету та артисти хору
Диригенти концерту – Алла Кульбаба, Герман Макаренко та Віктор Олійник.
Диригенти: Герман Макаренко
Концертна організація: Національний академічний театр опери та балету України імені Т.Г. Шевченка
|