|
|
У світі духовної краси. Авторський концерт композиторки Ганни Гаврилець
Цикл концертів камерної музики Music-Review WEEKEND
9 квітня 2011, субота
Поширити у Facebook
 Ще не завершилася післямова тріумфального цьогорічного фестивалю Київської організації Національної спілки композиторів України «Музичні прем’єри сезону», а у галереї Фонду сприяння розвитку мистецтв відбувся авторський концерт заслуженого діяча мистецтв України, лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка композитора Ганни Гаврилець.
Імпреза пройшла в рамках циклу концертів камерної музики «Music-review Weekend», що їх ось уже другий сезон проводить Національний портал академічної музики «Music-review Ukraine» (керівник проекту – Олександр Пірієв).
Ганна Гаврилець – видатна композиторська особистість України ХХІ століття.
Її ім’я стало відомим ще у 1980-ті роки, і вже перші твори вирізнялися тільки їй притаманними інтонаціями, які завжди розкривали багатий світ людських емоцій.
Найсильніша сторона доробку мисткині – національна самобутність, поєднана зі щирістю висловлення, новітніми засобами композиторської техніки, творчим розвитком традицій класиків.
 Це й обумовлює неповторність стилю музики Ганни Гаврилець.
Вона звертається у творчості до різних жанрів – від невеликих вокальних, хорових та інструментальних п’єс до масштабних симфоній. Нещодавно на фестивалі у виконанні «Київської камерати» ми прослухали її Симфонію-диптих. Композиція вразила глибиною занурення в космос душі кожної людини і людства в цілому. Людина і Вічність, плинність буття – такі філософські категорії лягли в основу твору.
Як же формувалася дивовижна творча постать мисткині? По-перше, родинне середовище: дідусь, бабуся, тато, мама, сестра і брат. Красиве село Видинів Снятинського району Івано-Франківської області. Усі діти стали музикантами. Богдана Фроляк – відомий композитор, лауреат премій імені Левка Ревуцького, Бориса Лятошинського, Миколи Лисенка. Брат Роман закінчив Дрогобицьке музичне училище як хормейстер і пише пісні для естради, твори для дітей. Ота унікальна музичність, притаманна творчості Ганни Гаврилець, генетично пов’язана з корінням талановитого українського роду.
Другий важливий фактор справдження таланту композиторки – учителі. У Видиневі – Василь Куфлюк, який вражав дітей ерудицією і любов’ю до музики. Потім – директор Львівської середньої спеціальної музичної школи-інтернату імені Соломії Крушельницької Олександр Дмитрович Тищенко, де дівчина навчалася фортепіано і композиції. У 1982 році Ганна закінчила Львівську консерваторію імені Миколи Лисенка у Володимира Флиса та аспірантуру в Київській державній консерваторії (тепер Національна музична академія України) іменіПетра Чайковського у Мирослава Скорика.
 Василь Куфлюк – Олександр Тищенко – Володимир Флис – Мирослав Скорик. Це та когорта видатних вчителів, які вплинули не тільки на професійну майстерність, але і життєві та естетичні погляди Ганни Гаврилець.
Вони створили музиканта, вірного душею і серцем своїй справі, але ж і людину, яка віддає себе родині й студентам Національної музичної академії, де працює, композиторам і музикознавцям Київської організації Національної спілки композиторів України, яку зараз очолює. Вона, беззаперечно, – один із лідерів сучасної композиторської школи.
Її талант оцінений державою. 1989 року – лауреат фестивалю «Червона рута», 1995-го – Міжнародного конкурсу композиторів імені Іванни та Мар’яна Коців, у 1999 році удостоєна Шевченківської премії, у 2001-му стала володарем Гран-прі, І, ІІІ премій і Призу глядацьких симпатій Всеукраїнського конкурсу композиторів «Духовні псалми ІІІ тисячоліття», у 2005-му – лауреат мистецької премії «Київ» імені Артемія Веделя…
 Музика Ганни Гаврилець часто виконується, має своїх слухачів.
У чому ж полягає секрет такої популярності?
Усі композитори і видатні виконавці зійшлися на тому, що це талант, який вийшов зі стихії народної музики й відшліфований професійним ставленням до всього, що вона пише. Останній приклад – неперевершений хоровий концерт «Барбівська коляда», в якому майстриня ювелірно, шляхетно опрацювала автентичні різдвяні пісні, записані на Буковині.
Із особливою увагою Ганна Гаврилець ставиться до камерного жанру. Квартети, квінтети, п’єси для ансамблів різних складів і солюючих інструментів, композиції для камерного оркестру… Для її камерної творчості характерне виразне інтонування, відточеність форми, шліфування деталей. Твори сприймаються, як внутрішній монолог митця, котрий ділиться роздумами, відчуттями навколишнього життя, пробуджуючи в кожного з нас духовне начало. Вона ділиться своїм потаємним і через творення інтонаційної краси вступає у діалог зі слухачем.
Програма авторського концерту була добірна. Кожен опус – особлива сторінка книги життя і творчості мисткині.
«Екслібриси» для скрипки соло (1995 р.) – чотири п’єси за мотивами ранніх поезій Софії Майданської, яка була першою виконавицею цього твору в США, Канаді, Україні (у концерті їх зіграла Олександра Савченко).
Композиція для двох скрипок «За межею тіла і душі» (2007 р.) була написана для австрійських музикантів Анни Савицької та Якуба Дзялака. Прем’єра відбулася на фестивалі «Два дні й дві ночі нової музики» в Одесі.
 «Експресії» – одночастинний струнний квартет (2003 р.), на сьогодні останній із трьох опусів цього жанру, створених Ганною Гаврилець.
Названі твори, що склали перше відділення концерту, прозвучали у майстерному виконанні музикантів Національного камерного ансамблю «Київські солісти» Олександри Савченко (скрипка), Тетяни Хоменко (скрипка), Костянтина Кулеби (альт), Ігоря Пацовського (віолончель).
В «Осінній музиці» для тенора-саксофона і фортепіано (1996 р.) відчувається вплив джазового музикування з його імпровізаційністю та свінгуванням. Виконавці – Олександр Москаленко (тенор-саксофон) і Віола Таран (фортепіано).
Три романси на вірші Софії Майданської – «Сніговиця», «Земля така холодна», «Колисанка» чудово проспівала солістка Київського муніципального академічного театру опери і балету для дітей та юнацтва, лауреат премії імені Левка Ревуцького Тамара Ходакова (концертмейстер – Наталя Королько).
Слід зазначити, що Софія Майданська – скрипалька, поет, режисер – відіграє у творчості Ганни Гаврилець важливу роль. Вона – автор ідеї і лібрето унікального музично-сценічного дійства «Золотий камінь посіємо», натхненниця інструментальних і вокальних творів композиторки. Ганну Гаврилець приваблюють у віршах Софії Майданської музичність, глибина, національне коріння.
Як завжди, блискуче виконав «Гравітації» для фортепіано (1999 р.) заслужений артист України Юрій Кот. Назва циклу з чотирьох настроєвих п’єс прийшла на думку авторці у Будинку творчості композиторів «Ворзель». Вона грала на роялі, пішов сніг, майнула думка: «А чому він так падає? – Гравітація».
 Соната для альта і фортепіано – знаковий твір для Ганни Гаврилець. Його перший виконавець – відомий альтист, заслужений діяч мистецтв України Дмитро Гаврилець. Соната дуже популярна серед виконавців.
В інтерпретації Андрія Війтовича – соліста оркестру Королівської опери у Лондоні – вона звучала і у Великій Британії, і в Україні. Фінал сонати був обов’язковим твором на Міжнародному конкурсі альтистів імені Зенона Дашака. На авторському концерті Ганни Гаврилець цей опус віртуозно й артистично відтворили Олександр Лагоша (альт) і Леся Гришко (фортепіано).
«Sotto voce» для віолончелі і фортепіано (1996 р.) присвячено Олександрові Дмитровичу Тищенку, директорові Львівської музичної школи-десятирічки, який багато зробив для того, щоб талант Ганни Гаврилець розвинувся й став надбанням широкого кола шанувальників.
 Ця, без перебільшення, видатна людина виховала таких усесвітньо відомих музикантів, як Наталя Хома (зараз у США), львівський композитор і віолончеліст Юрій Ланюк, Марсель Бергман (Ізраїль) і багато інших.
Коли Олександр Дмитрович уже працював у Києві, в школі мистецтв у нього навчався Олександр Пірієв. До речі, йому перейшла і віолончель учителя.
На такому перехресті доль зустрілися виконавці останнього твору концертної програми – визначний український композитор Ганна Гаврилець і віолончеліст, палкий пропагандист української академічної музики Олександр Пірієв.
Пронизливо щемлива, невимовно прекрасна журлива мелодія линула у чудовій залі як данина глибокої пошани близькій людині, розкриваючи водночас величезний ліричний дар і духовну красу її автора.
Галина Степанченко,
музикознавець, заслужений діяч мистецтв України, доктор філософії мистецтва
Матеріал надано редакцією журналу «Музика»
Автор: Галина Степанченко
Фото: Сергій Пірієв
Колективи: Національний камерний ансамбль "Київські солісти"
Виконавці: Ганна Гаврилець, Олександр Лагоша, Леся Гришко, Тетяна Хоменко, Костянтин Кулеба, Ігор Пацовський, Юрій Кот, Олександр Пірієв, Тамара Ходакова, Олександра Савченко, Олександр Москаленко, Віолетта Таран, Наталія Королько
Композитори:Ганна Гаврилець
Музикознавці: Галина Степанченко
Концертна організація: Національний портал академічної музики “Music-review Ukraine”
Концертний зал: Галерея Фонду сприяння розвитку мистецтв
Джерело: Журнал "Музика"
Фотоальбом:
|