25 років на Волині: організатор міжнародного фестивалю про повернення «райського куточка» світового класика | Music-Review Ukraine
Головна
Інтерв'ю
25 років на Волині: організатор міжнародного фестивалю про повернення «райського куточка» світового класика
25 років на Волині: організатор міжнародного фестивалю про повернення «райського куточка» світового класика
8 грудня 2018, субота

Набирають конкретики абриси ХVІ музичного фестивалю «Стравінський та Україна» (1-14.10.2019). Через 25 років після старту мистецький проект обласної філармонії перебуває у постійному розвитку. На запитання інтернет-видання «Волинь24» відповідає художній керівник фестивалю журналіст Василь Ворон.

– Василю Олександровичу, з нагоди 25-річчя фестивалю, є смисл згадати, з чого все починалося. Яка роль засобів масової інформації у реалізації ідеї фестивалю музики Ігоря Стравінського?

– У сімдесяті роки будинок, де жив і працював композитор Ігор Стравінський в Устилузі могли знести, якби не енергійна постава педагога Володимира Терещука і його публікація у журналі «Музыкальная жизнь»…

В інтерв’ю «…і серця місячні сонати» на сторінках обласної молодіжної газети ідею фестивалю музики Стравінського першим підтримав видатний український скрипаль Богодар Которович. А 1983 року після відрядження до Устилуга у публікації «Ласкаво просимо, маестро» на сторінках «молодіжки» я підтримав позицію краєзнавця Петра Заклекти: не кімната-музей, а музей-садиба композитора, ось що нам потрібно.

Ідея фестивалю могла ще довго жевріти, якби не наша зустріч 1993 року з Олександром Федоруком, тодішнім головою Національної комісії з повернення в Україну культурних цінностей. Вона відбувалася за посередництвом власного кореспондента «Голосу України» лучанина Богдана Берекети. Повноваження заступника представника Президента з гуманітарних питань давали змогу не лише втілювати з однодумцями ідею класичного університету, але й реалізувати мою давню фестивальну мрію.

Отож, повертаючись з Устилуга з мистецтвознавцями Аллою Терещенко і Олександром Федоруком, ми обговорили абриси майбутнього фестивалю, який розпочинав 1994 року Богдан Самохваленко за участю новоствореного Волинського державного університету імені Лесі Українки та Національної спілки композиторів, новоствореного Волинського телебачення. Журналістка Ольга Боденкова записала тоді народного артиста України Анатолія Солов’яненка, який приїхав до Устилуга на запрошення Олександра Федорука…

– А реставрація будинку, де жив і працював Ігор Стравінський в Устилузі? Вона також відбувалася в рамках вашого проекту?

– Проект від початку не обмежувався музичним фестивалем із науковим супроводом. Спершу будинок, де жив і працював Ігор Стравінський, внесли до Переліку пам’яток історії національного значення, але здоровий глузд вимагав повернути пам’ятку до первісного вигляду. Перша серйозна спроба «підняти» цю та інші пам’ятки у рамках програми «Польща–Білорусь–Україна» провалилася, але 2009 року у співдружності з Петром Троневичем ми внесли пам’ятки в Устилузі, Володимирі, Затурцях до Угоди щодо регіонального розвитку Волинської області між Кабінетом Міністрів України та обласною радою і адміністрацією. І це спрацювало.

На початку 2013 навчального року реставровану «Стару мизу» стараннями Ігоря Новосада та його майстрів повернули школі мистецтв із оновленою музейною експозицією. Школі відвели ділянку з двома столітніми алеями, але тепер необхідно замовити, погодити і реалізувати проект благоустрою території пам’ятки національного значення. Наразі за сприяння голови Устилузької міської ради відремонтували вулиці Стравінського та Липову: обидві ведуть до будинку, де жив і працював композитор.

– Які, на ваш погляд, найголовніші мистецькі здобутки проекту «Стравінський та Україна» протягом минулих 25 років?

– Понад півсотні творів Ігоря Стравінського вперше прозвучали на його малій батьківщині, причому його присутність була ненав’язливою. «Серйозна» музика – сучасна і класична – подавалася у діапазоні зацікавлень «композитора тисячі стилів». Стараннями директора фестивалю Сергія Єфіменка волиняни мали нагоду послухати найвизначніші українські хорові колективи, симфонічні та камерні оркестри, знаних піаністів. Століття прем’єри балету «Весна священна» 2013 року відзначили разом з артистами балету Харківського національного академічного театру опери і балету імені Лисенка, які привезли постановки «Весни священної» та «Жар-птиці».

Із творчої майстерні народного артиста України Ігоря Блажкова на фестивальну сцену з 2009 року потрапили найвизначніші твори Стравінського, а музичні фільми почесного гостя наших фестивалів британського режисера Тоні Палмера ми презентували не лише у Луцьку, але й у Любліні і Замості. За його посередництвом музей в Устилузі отримав унікальні презенти, філармонія – шість томів нотного матеріалу від британського видавництва, що популяризує спадщину Стравінського, студенти університету імені Лесі Українки – радість спілкування з видатним режисером телебачення, кіно, театру.

– Наразі набирають конкретики абриси наступного ХVІ музичного фестивалю «Стравінський та Україна». З ким ведете перемовини?

– Плануються концерти за участю знаних хорів – академічного «Галичина» та «Почайни» із Києво-Могилянської академії. 6 жовтня – «польський день» у костелі св. ап. Петра і Павла» з музикою Стравінського, П’яццоли і найновішим твором Богдана Довлаша «KantorettaOptimistika» для хору, акордеону, струнного квартету (художній керівник Ельвіра Слівкєвич-Цісак). Готуємо вже треті «Музичні діалоги» пам’яті Федора Стравінського за участю студентів Музичного університету Ф. Шопена у Білостоку і молодих вокалістів із наших музичних академій. Оскільки Ігор Стравінський полюбляв компонувати з допомогою цимбалів, запрошуємо з концертом Григорія Івановича Агратіну, найвизначнішого серед наших цимбалістів. Ведемо переговори про презентацію великого концертного «Стенвея» на концерті фортепіанної музики. Ігор Іванович Блажков має велике бажання виконати два твори Стравінського – «Пісню солов’я» і «Месу». А наступний кіноконцерт Тоні Палмера, сподіваємося, розпочне сам… Герберт фон Караян!

– Яким ви бачите майбутнє проекту «Стравінський і Україна», «райського куточка для творчості» композитора?

– Можливо, з часом музей-садиба Ігоря Стравінського потрапить до Списку світової спадщини ЮНЕСКО. Світової слави митці – режисер Тоні Палмер і диригент Шарль Дютуа (торік він відвідав садибу з нагоди свого дня народження) – захоплені справою рук волинян.
Поблизу повернутої до експозиційного стану «Старої мизи» тривалий час занепадав будинок Бєлянкіних-Носенків, де оголосили про заручини композитора з Катериною Носенко. Якщо ремонтно-реставраційні роботи тут завершаться, Устилуг може отримати унікальний «іменний» історичний ареал на пограниччі народів і культур.

Але чи стане «райський куточок для творчості» Ігоря Стравінського таким же значущим для музичної культури, як німецький Байройт? Мальовничий ландшафт з алеями заохочує до масштабного музичного дійства на пленері (на природі – ред.), але охочих відвідувати філармонічні імпрези в Устилузі небагато, для них цілком вистачає місця в актовій залі музею-садиби. Ми будемо лише вітати і підтримувати ініціативи місцевої територіальної громади.

******

Ігор Федорович Стравінський (5 червня 1882, Оранієнбаум, Петербурзька губернія, Російська імперія – 6 квітня 1971, Нью-Йорк, США) – композитор і диригент українського козацького походження. Значну частину своїх творів Стравінський писав на українській землі, а їхні джерела знаходив в українському фольклорі. Райським куточком для своєї творчості Ігор Стравінський називав містечко Устилуг поблизу Володимира-Волинського. Він приїжджав сюди до родини. Тут зустрів своє кохання, жінку, з якою поєднав долю, – киянку Катерину Носенко.

Після одруження 1906 року Ігор Стравінський розробив проект, за яким на околиці Устилуга був побудований його власний дім. Разом з братом Гурієм він посадив липову алею, яка й нині милує око відвідувачів музею композитора і вихованців музичної школи, розміщеної в його будинку.

Щоліта з 1907 рокудо початку Першої світової війни композитор писав свої твори в Устилузі. В Устилузі він написав перший твір – фантазію для оркестру «Феєрверк», над яким напружено працював півтора місяця. Загалом же в Устилузі композитор працював над 17 творами, серед яких «Жар-птиця», «Петрушка» і широко відома «Весна священна».

У 1994 році у Луцьку вперше проведено міжнародний фестиваль «Стравинський та Україна», у програмі якого були концерти, а також наукова конференція, на якій чи не вперше в Україні розглядалося питання духовного зв'язку Ігоря Стравінського з українською культурою.

У 1990 в місті Устилуг Волинської області відкрито перший у світі музей видатного композитора.


Автор: Єлизавета НАХАМЕЦЬ
Концертна організація: Волинська обласна філармонія
Конкурс (фестиваль): Музичний фестиваль «Стравінський та Україна»
Джерело: V 24



Додати: Share on Facebook

Інші:

Ми не маємо права на помилку історії пристрасті та успіху від прими-балерини Шишпор
"Iндустрій академічної музики в Україні катма"
Майкл Гуттман: "Мою скрипку звати Карло"
Секрети оперного співу та те, якою була поза сценою Євгенії Мірошниченко: розповідь її учениці
Про подальшу долю навчальних закладів естетичного освіти в інтерв'ю ZN.UA.
Музика Дилецького у знаковому просторі
«Плануємо спеціальний вагнерівський блок за участі кількох європейських театрів»
"На скрипці можна зіграти не тільки класику". Скрипаль Антон Вараниця розповів про можливості інструмента
Ольга Нагорна: «Мрію, щоб у кожному місті країни був оперний театр»
Наталія Пономарчук, шеф-диригент Київського камерного оркестру Національної філармонії України
Антоній Баришевський: "В Україні збільшується аудиторія, яка готова сприймати "складну" музику"
Головний учитель – це сцена! I ми вчимося все життя
«Керувати країною легше, ніж керувати оркестром»
Нове звучання забутої спадщини
Оркестр Національної філармонії України повернувся з гастролей по Китаю
Коли Нацрада з питань телебачення і радіомовлення оголосить форматний конкурс на 14 ФМ-частот в обласних центрах для розбудови мережі суспільного радіо «Промінь»?
Галина Бабій: концерти — це ті вітамінні ін'єкції, які підживлюють твій світогляд музиканта
Новатор Луїджі Гаджеро
Керівниця Академічної капели Українського радіо Юлія Ткач: «Не знаю досконалішого явища, ніж хоровий спів»
Німецький режисер Штурм: "Україна може більше ставити Вагнера"
Тарас Демко з Органного залу: Найскладніше – дивувати далі
Пласідо Домінго у Києві
''Щось в країні відбувається'' – прима-балерина Національної опери анонсувала '' Лебедине озеро ''
Іван Остапович: "Диригент не повинен бути ідіотом"
Взяли і зробили: Органний зал
Вікторія Польова: «Коли в тебе потрапляє музика, більше не відчуваєш болю»
«Бути сильною вимагає життя...»
«Наш основний конкурент – це бажання залишитися вдома». Молоді керівники Органного залу про перший рік роботи
У Києві напередодні дня народження Моцарта зіграють оперу "Дон Жуан"
Наталія Пономарчук: «Із музикою я проживаю іноді більш справжнє життя, ніж у дійсності»
«Українська музика – це моя ідея фікс»
Володимир Шейко розповів, як обирають дітей на проект “Я — віртуоз!”
Піаністка- вундеркінд Христина Михайличенко розповіла про конкурсну діяльність та новий сольний альбом
Інколи люди не розуміють класичну музику через невдале її виконання — Стелла Красовська
Диригент Володимир Сіренко
Українка з Перемишля здобула місце на сцені Цюрихської Опери
Кшиштоф Пендерецький: «Найдосконаліша, найчистіша музика для мене та, де звучить людський голос»
Сам собі оркестр: вінничанин виготовляє інструменти з усього світу за описом з інтернету
Співати може кожен. Чому франківці плачуть у вокальній школі «Lika Music»
25 років на Волині: організатор міжнародного фестивалю про повернення «райського куточка» світового класика
      © 2008-2018 Music-review Ukraine