Добровільно-примусовий культпохід | Music-Review Ukraine
Головна
Огляд
Добровільно-примусовий культпохід
Чекан Юрій Іванович
Добровільно-примусовий культпохід
Першою прем’єрою сезону в Національній опері України стала дитяча вистава — «Казка про царя Салтана»
26 листопада 2013, вівторок
Поширити у Facebook

"КАЗКА ПРО ЦАРЯ САЛТАНА". ФОТО ОЛЕКСАНДРА ПУТРОВАДумаю, не кожен чув повністю «Ріголетто» Верді, однак кожен знає знамениту пісеньку Герцога «Серце красавицы».

Немає людини, яка б не чула куплетів Тореадора з «Кармен» Бізе, Марша з «Любови к трем апельсинам» Прокоф’єва або арії Фігаро «Мальчик резвый» з опери Моцарта.

До таких відомих класичних хітів відноситься і «Полет шмеля» Римського-Корсакова.

Широку популярність цьому блискучому оркестровому скерцо забезпечили численні перекладення: від академічних інструментальних (фортепіанна версія Сергія Рахманінова) — до хорових (британський ансамбль «Свінгл Сінгерс» та «Хор Турецького») і джазових (варіант вокаліста Бобі Макферріна та віолончеліста Йо-йо Ма).

До речі, в Книзі рекордів Гіннеса зафіксовано найшвидше виконання «Полета шмеля» Бразильським гітаристом Тьяго делла Вега, що виконав композицію Римського-Корсакова за 46 секунд замість нормативних 70—75!

«Полет шмеля» чули всі, але оперу «Казка про царя Салтана», в якій «Полет» є однією з яскравих кульмінацій, знають лише деякі.

Вона не настільки популярна, як інші твори Римського-Корсакова — «Псковитянка», «Снегурочка» або «Золотой петушок», які входять до стандартного репертуару світових оперних театрів за останні 350 років.

Тому коли Національна опера України оголосила про прем’єру «Казки», київські театрали водночас зраділи і засмутилися. Зраділи — тому що з репертуару, що давно застоявся, повіяло хоч чимось новим (до чотирьох російських опер поточного репертуару додалася п’ята). Засмутилися — оскільки вибір впав на твір, який у театральній афіші столиці живе півтора десятки років: у Київському муніципальному академічному театрі опери і балету для дітей та юнацтва «Казку про царя Салтана» грають з 1997 року!

Невже в «першій опері України» амбіцій і сил вистачає лише на змагання з «братами меншими»? У театрі, репертуар якого не включає жодної опери Вагнера,  жодної барокової опери, в афіші якого «Весілля Фігаро» Моцарта — не опера, а балет, де десятиліттями не ставляться шедеври російської класики («Пікова дама», «Князь Ігор», «Руслан і Людмила»), де про сучасну західноєвропейську музику і не чули, — в такому театрі кожна прем’єра на вагу золота! Втім, репертуарна політика Національної опери — болюча тема, що заслуговує на окрему розмову.

Афіша обіцяла нам «казку в двох діях з хореографічними епізодами і мультиплікаційними та проекційними ефектами». Було майже все обіцяне, однак не було тільки опери Римського-Корсакова!

По-перше, авторський музичний текст було нещадно скорочено. В результаті багато дій героїв не були сюжетно вмотивовані, деякі персонажі (Гвідон, Мілітриса, Старий Дід) «розгубили» важливі характеристики а опера в цілому втратила казково-епічні риси. У представленому варіанті зникли властиві «Салтану» некваплива оповідність, характерні для казки повтори і картинна мальовничість корсаковської оркестрової партитури. Тому, хоч яких би зусиль докладали актори, які чудово впоралися зі своїми ролями, Лілія Гревцова (Царівна-Либідь) та Сергій Пащук (Гвідон), Сергій Ковнір (Салтан) та Вікторія Ченська (Мілітриса), Олександр Дяченко (Старий Дід) і Тетяна Пімінова (Бабариха), Ірина Петрова і Тамара Калінкіна (Ткачиха та Повариха), — створити повноцінні образи казкових героїв, задуманих Римським-Корсаковим, в рамках вистави-дайджеста артистам виявилося складно.

По-друге, обіцяні «мультиплікаційні та проекційні ефекти» вступили в дисонанс зі сценографічним рішенням вистави. Розкішні костюми та декорації (художник-постановник Марія Левитська) тонко відповідають поетичному задуму Римського-Корсакова. Характерний для композитора романтичний двосвіт підкреслено опозицією колірного колориту: костюми та декорації простодушно-наївного царства Салтана — Тьмутаракані — вирішені в лубкових, теплих тонах: яскраво-червоному, насичено-зеленому, помаранчево-жовтому. Інший, казково-фантастичний світ — місто Льодяник, в якому править Гвідон, — білосніжний, сріблясто-блакитний, іскристий. Це колірне рішення цілком відповідає і стилістиці, і драматургічному задуму композитора.

Проте мультиплікаційні фрагменти (морські хвилі, гонитва шуліки за лебедем, чудеса казкового Льодяника — білка, що гризе золоті горіхи та морські витязі на чолі з дядьком Чорномором) — нагадують радянські мультфільми середини минулого століття. Вони настільки ж далекі від лубково-фантастичної сценографії вистави, як натужний фольклор радянської епохи — від щирої народної веселості. А проекційні ефекти (заставка-зображення мечеті з чотирма мінаретами, що крутиться під час зміни декорацій, палацу, візерункових орнаментів та дивного птаха, що нагадує одночасно сороку і пелікана) взагалі не витримують критики. Всупереч волі спливала у пам’яті нещодавя гастрольна вистава «Летючий Голландець» Вагнера в постановці Донбас Опери, де проекційні ефекти  використовувалися дуже широко і майстерно, — і ці порівняння були зовсім е на користь Національної опери України!

По-третє, в постановці (режисер Анатолій Солов’яненко) був відсутній м’який гумор, властивий опері-казці Римського-Корсакова. Він був замінений на комікування, розраховане на зовнішній ефект. Це комікування поєднувалося зі статуарною і шарнірною пластикою массовки, що зовсім не сприяло цілісності режисерського рішення вистави. А танцювальні фрагменти, «вмонтовані» до кантиленних (нетанцювальні за своєю природою епізодів), лише підсилювали враження недостатнього розуміння постановником жанрових особливостей цієї опери.

На кого розрахована нова постановка «Казки про царя Салтана» в Національній опері? Очевидно, на дітей. Саме тому після прем’єри вистава йтиме лише вдень. Ризикну передбачити, що в репертуарі він затримається доти, доки всі київські школярі не переглянуть його в добровільно-примусовому порядку в рамках культпоходів. А ось культурною подією в житті столиці він не стане. Та й чи може стати культурною подією дайджест — нехай яскравий і візуально ефектний?


Автор: Юрій Чекан
Музикознавці: Юрій Чекан
Концертна організація: Національний академічний театр опери та балету України імені Т.Г. Шевченка
Концертний зал: Глядачевий зал Національної Опери України
Джерело: Газета "День"



Інші:

Фотомиті "Київської пекторалі". Подія, яка вже стала історією
"Вечір української музики" у Кропивницькому
Маріупольський оркестр «Ренесанс» взяв участь у великому концерті в Італії
Музичний символ солідарності: на другу річницю великої війни оркестр Львівської філармонії виступив у Варшаві
"Музика без меж": у Дніпровській академії музики провели Міжнародний фестиваль академічного музичного мистецтва
Сучасна академічна музика та саунд-перформанси в іменах — 11 українських композиторів, чиї концерти не варто пропускати
Від Бетховена до Скорика: пам’ять Небесної сотні в Харкові вшанували музикою
“Музичні мости”
Полтавська обласна філармонія презентувала програму «Присвята Астору П’яццолі».
Абстракція в дикому вигляді: The New York Times про українську оперу Chornobyldorf
У Києві показали сучасний балет «Д.І.М.» про вимушену міграцію
У Львові під час концерту колядок і щедрівок хор "Дударик" зібрав понад 80 тисяч для військових
У "Карнегі-хол" у Нью-Йорку прозвучали твори відомих українських композиторів
Прем’єри та присвяти на концерті «Тиха молитва» у Львівській філармонії
З 3 по 8 січня у філармонії пройшов перший цьогорічний фестиваль органної та камерної музики «Bach Contemporary». Цьогоріч фестиваль представив публіці 8 різноманітних концертів обʼєднаних генієм Баха
"Мрії щасливого року": артисти Запорізької філармонії порадували глядачів ще однією прем"єрою
Ансамбль "Полтава" обласної філармонії відтворив на сцені різдвяні традиції
27 грудня у знаменитому будинку Роліт відбулась прем’єра перформансу-променаду «Гра в хованки з паном Лятошинським»
"Нове Різдво" хору ім. Бортнянського
«Котигорошко проти вікінгів»: ПРЕМ’ЄРА ВИСТАВИ
Напередодні Різдва у великій залі Ніжинської музичної школи відбувся святковий благодійний концерт на допомогу ЗСУ
Дивовижна прем'єра на Святвечір: у філармонії відтворили концертну програму капели Кошиця
"Сойчине крило": через 67 років після прем'єри повернувся на сцену балет Анатолія Кос-Анатольського на сюжет новели Івана Франка
У харківському метро пройшли концерти зірок оперного театру
Концерт юних віртуозів
Культурна дипломатія в дії
Незламній Україні присвячується
“Лісова пісня” у Будапешті
Урочисте відкриття Конкурсу імені Сліпака пройшло у Львівській філармонії
13 грудня у знаменитому залі Берлінській філармонії відбувся концерт Академічного симфонічного оркестру Львівської національної філармонії під назвою «Sound of Ukraine»
Концерт ентузіастів
Культурна дипломатія вищого гатунку
Харківський кросовер-оркестр PRIME ORCHESTRA гастролює містами Туреччини
«Пиши листи до Миколая!»
У Рівненській обласній філармонії звучали різдвяні пісні
«Сарсуела. На хвилях іспанської пристрасті»
Відважний проєкт
У Львівській філармонії з успіхом пройшла прем’єра опери польського композитора
У Києві відбулася прем’єра опери “Родинний альбом” Єжи Корновіча (Польща), а 10 грудня її почують у Львові
Повернення Дона Карлоса: вердіївський шедевр вперше за два роки прозвучав у Києві
      © 2008-2024 Music-review Ukraine



File Attachment Icon
127.jpg