Зростає престиж духових інструментів | Music-Review Ukraine
Головна
Інтерв'ю
Зростає престиж духових інструментів
Зростає престиж духових інструментів
15 травня, вівторок

І Міжнародний конкурс виконавців на духових інструментах імені В. Антоніва та М. Закопця відбувся у Львові 17-21 квітня.

Учасники з семи країн зібралися у Львові (Україна, Польща, Чехія, Білорусь, Молдова, Литва та Японія), щоби позмагатися за звання найкращих у дев’яти номінаціях духовиків.

У конкурсі взяли участь молоді музиканти віком від 8 до 25 років, яких розподілили на чотири вікові категорії.

Про досвід проведення першого конкурсу та його підсумки говорили з автором ідеї конкурсу Левом Закопцем, директором Львівської середньої спеціалізованої школи-інтернат ім. С. Крушельницької.

У Львові відбувається багато конкурсів для молодих виконавців. Чому Ви зупинили свій вибір на проведенні конкурсу для виконавців на духових інструментах?

Мирон Закопець був знаним педагогом та гобоїстом, працював завідувачем відділу ЛДМУ ім. С. Людкевича понад 45 років. Валторніст Володимир Антонів обіймав посаду директора Львівської середньої спеціалізованої музичної школи-інтернату ім. С. Крушельницької. Вони виховали плеяду музикантів, хоча працювали у складні часи, організовували фестивалі, конкурси, майстер-класи, семінари та інші мистецькі заходи. Зараз легше це зробити. Тому на засіданні організаційного комітету було прийняте спільне рішення щодо проведення І Міжнародного конкурсу виконавців на духових інструментах імені цих двох видатних музикантів – В. Антоніва та М. Закопця. Конкурс присвячений спектрові всіх духових інструментів: від флейти до туби. У Львові такого конкурсу не проводили. Ми прагнули зібрати талановиту молодь з України та Європи, надіємось нам це вдалося.

Чи одразу конкурс творився як міжнародний?

Так, наша школа має багато міжнародних контактів, зокрема, завдяки проведенню різноманітних конкурсів та проектів, які ми заснували. Цього разу охопили всі можливі номінації: гобой, кларнет, саксофон, фагот, труба, тромбон, валторна та туба.

Як себе проявили на конкурсі українські учні?

Вони дуже сильні та професійні музиканти, які вибороли багато премій. Зокрема, 22 учні нашої школи стали лауреатами конкурсу і 9 отримали відзнаки дипломантів. Українська духова школа розвивається у європейському напрямку і ці зміни незворотні. Ми конкурентноздатні та потужні, зокрема тому, що зараз є змога придбати професійні інструменти для учнів та студентів. Приємною несподіванкою стала підтримка конкурсу з боку провідних фірм Європи, які надали інструменти у якості призів.

Які цінні призи отримали переможці у всіх дев’яти номінаціях?

Переможці конкурсу були нагороджені аксесуарами та інструментами провідних фірм виробників духових інструментів. Також конкурс отримав три інструменти для нагородження Гран-прі.

Іноземні учасники відзначилися на конкурсі?

У популярній номінації “флейта” І премія – за польськими учасниками у трьох вікових категоріях із чотирьох. Чеська виконавська школа дуже сильна, як і литовська. Має високий рівень. Литовські конкурсанти здобули І-ші премії серед наймолодших кларнетистів та саксофоністів. Польські конкурсанти отримали найвищі відзнаки серед гобоїстів й зібрали “врожай” відзнак у інших номінаціях.

Окрім нагород для переможців, вручили й Гран-Прі?

Так, після офіційної частини з врученням нагород усі члени журі та слухачі залишилися в залі. Журі конкурсу оголосили прізвища номінантів з різних вікових категорій. Це незвичайний випадок, коли Гран-прі розігрують просто перед аудиторією. Змагалися лауреати І премїі у своїх номінаціях. Кларнет «Yamaha» отримав Дмитро Фонарюк, студент НМАУ ім. П. Чайковсього, саксофон «Buffet» вручили японцеві Кенті Ігараші з КССМШ-І ім. М. Лисенка, а труба «Besson» дісталася Вікторії Грищук, студентці ЛНМА ім М. Лисенка. Вони працювали не один рік для цього результату і отримали чудові інструменти. Це пам'ять на все життя.

А чи буде для переможців концертна промоція, окрім подарунків?

Так, звичайно. Оркестр INSO-Львів надав двом переможцям з України та Польщі сертифікати на можливість виступу з симфонічним оркестром. Сертифікати отримали конкурсанти з України та Польщі. Також два сертифікати надав симфонічний оркестр Чернівецької філармонії – вони вручені українському та європейському конкурсантові.

Хто, окрім меценатів, дбав про організацію конкурсу?

У нас була справжня команда підтримки, якій ми дуже вдячні. Зокрема до організації активно долучився Департамент з питань культури, національностей і релігій ЛОДА в особі Мирослави Туркало, директор ЛДМК ім. С. Людкевича Андрій Охрім, директор ДМШ № 2 Галина Лаврись. Особлива подяка за проведення конкурсу виконавчому директору Максиму Лимарєву. Було спільне розуміння, що цей захід затребуваний у Львові та в Україні, адже він популяризує духове мистецтво нашої країни.

Хто увійшов до журі?

Запрошено 20 членів журі професорів та педагогів з різних країн, зокрема польську «делегацію» – Єжи Котичку, Кшиштофа Камінські, Барбару Свьонтек-Желязну, Міхала Мазуркєвіча, Пьотра Лято. З Нідерландів приїхала Марія Семотюк-Шлафке, з Чехії – Ігор Франтішак. До української частини журі увійшли В’ячеслав Цайтц, Віталій Титар, Андрій Карпяк, Олена Павленко, Назал Базів, Ярослав Сверлюк, Степан Цюлюпа, Віталій Возняк, Роман Вовк, Юрій Корчинський, Володимир Гойсак та Юрій Василевич. Такий великий склад суддів зумовлений тим, що оцінювати треба було багато категорій. Це відомі викладачі, поважні й авторитетні музиканти, які своєю роботою заклали фундаментальну національну школу у своїх країнах. Члени журі дуже вагомі для репутації конкурсу.

На кожному конкурсі є тема корумпованості. Коли учасник – учень чи родич когось з членів журі. Чи правила регламентують такі випадки конфлікту інтересів?

Окремі члени журі мали своїх учнів, які показали надзвичайно високий рівень. У положенні про конкурс не було прописано заборони про участь учнів членів журі. Проте судді не мали права голосувати за своїх підопічних. Під час проведення конкурсу на першому місці була об’єктивність.

Ми запровадили таємне голосування, а одразу після підрахунку балів загальні протоколи журі вивішували на дошці оголошень, щоби показати максимальну прозорість. Ми заохочували обговорення за підсумками виступів. Якщо учні хотіли дізнатися, чому вони отримали ту чи іншу оцінку, вони відкрито підходили до членів журі.

З чим пов'язаний стрибок у розвитку духової школи в Україні?

Перш за все – з’явився доступ до хороших, якісних, професійних інструментів. Батьки тепер розуміють, що коли дитина обирає музику за професію, їй потрібен найкращий інструмент. Також впливає і вільний доступ до музики. Музикант – це чи не єдина професія, яка дозволяє навчатися в будь-якому вузі, будь-де у світі. У нас таких прикладів багато – українські духовики працюють в Європі та США. І вони також перемагали на конкурсах. Такі змагання створені щоби відібрати кращих, подивитися на їхні сили й дати їм стимул на майбутнє. Я прирівнюю перемогу у конкурсі до олімпійських ігор. Олімпійський чемпіон ніколи не буває посереднім – він завжди залишається в історії. Кожна перемога дає учневі шанси побачити, що йому під силу. Імена, які ми бачимо зараз серед переможців, через два-три роки стануть відомими. Духове мистецтво було менш популярне донедавна, та працюючи в школі дев’ять років, я докорінно змінював підхід до цього мистецтва. Ми з викладачами напрацювали численні проекти. Спеціалізовані школи створені для того, що підтримувати молоді таланти в Україні. І бережемо надбання наших попередників.

Які подальші плани?

Наступний конкурс треба готувати вже: ми підняли планку високо і її не можна опускати. У мене є мрія: провести три конкурси, адже після цього можна зареєструватися в Асоціації європейських конкурсів, а це дасть змогу отримати додаткове фінансування. Плануємо проводити ці змагання щодва чи три роки.



Навчальний заклад: Львівська середня спеціальна музична школа-інтернат ім. С. Крушельницької



Додати: Share on Facebook

Інші:

Зростає престиж духових інструментів
«Для Чернігівщини я живу і творю»
Швейцарська арт-менеджер: "Податкову систему України слід змінити на користь культури"
Богдана Півненко: "Пріоритети конкурсу Которовича — молоді українські виконавці"
Назарій Пилатюк:«Оленочко, він знає що таке любов?»
Класична музика і закони... ринку
«У нашому оркестрі вся Україна вчиться»
Марина Бондас, німецька скрипалька і волонтерка українського походження
Віктор Рудь: «Рушійні сили для мене — інтерес, бажання і виклик, який несуть у собі ролі різних стилів та епох»
«Я боюся дорогих подарунків...»
Як фінансист став оперною зіркою
Станіслав Христенко: «Хотілося б, щоби Харків увійшов у нішу «най-най» з KharkivMusicFest»
Кирило Стеценко: «Drum & Bach» — це гра контекстами і часами
Орф-педагогіка: Черкащанка Анна Комкіна закохує діток у музику
Полтавська філармонія готується до насиченої концертної весни
Монтсеррат Кабалье: "Я страшная сладкоежка"
Синергія KharkivMusicFestа
Етелла Чуприк: "Я не можу жити без рояля"
«До музики слід ставитися з благоговінням, інакше...»
«Моє покоління музикантів можна назвати пограбованим»
«У своїй творчості опираюся на народну пісню»
Культурне життя України знову переживає кризу 1990-х років, - Андрій Ільків
Чернівчанин Володимир Соложук понад 25 років виготовляє скрипки
Як змінюється Львівський будинок органної музики
Валентин Сільвестров: «Сенс авангарду — ризик»
Еміл Сокач: Ніщо і ніколи мене так не вражало, як музика
Класика – це завжди модно
Львівський скрипаль-віртуоз підкорює Європу
Лінні Хостетлер: «З приїздом в Україну я вперше виконала українські музичні твори Скорика, Колесси, Людкевича»
Диригентка Вікторія Свалявчик-Цанько: «Музика — це любов. А любов’ю треба ділитися»
«Оперні співаки схожі... на атлетів»
Тiльки голос і світові шедеври!
Січень Iвана Карабиця
Володимир Шейко: "Сонячна Італія – країна високого мистецтва"
Олександр ГОРНОСТАЙ: «Українська публіка — найвдячніша»
Якісно і чесно з музикою
«Оперним театрам треба розширювати коло традиційного репертуару»
Що в "скрині" у Оксани Линів?
Василь ТИМКІВ: У Івано-Франківській філармонії кожен концерт - прем'єра
Скрипач одесской национальности. Павел Верников об учителях, смехе и грусти
      © 2008-2018 Music-review Ukraine