Пан Музикант у академічному оркестрі "Філармонія" - головна рушійна сила | Music-Review Ukraine
Головна
Інтерв'ю
Пан Музикант у академічному оркестрі
Академічний симфонічний оркестр
Сукач Микола
Пан Музикант у академічному оркестрі "Філармонія" - головна рушійна сила
Микола Сукач. Інтерв'ю з диригентом академічного симфонічного оркестру "Філармонія" Чернігівського обласного філармонійного центру
17 березня 2011, четвер
Поширити у Facebook

Диригент академічного симфонічного оркестру "Філармонія" Чернігівського обласного філармонійного центру Микола СукачКонцерти академічного симфонічного оркестру "Філармонія" Чернігівського обласного філармонійного центру фестивалів і концертних програм давно набули заслуженої популярності серед шанувальників класичної музики у Чернігові.

А фестиваль "Сіверські музичні вечори", який 11 років поспіль організовує художній керівник і головний диригент колективу Микола Сукач, став яскравою, непересічною подією в музичному житті міста.

Завдяки їй Чернігову вдалося значною мірою піднятися над сірою провінційністю в музичному мистецтві і здобути повагу серед багатьох музикантів світового рівня.

Щороку вони залюбки їдуть до міста над Десною зі щирим бажанням зіграти з оркестром "Філармонія", поспілкуватися з його музикантами, відчути атмосферу дружби і творчого взаєморозуміння, яка панує в колективі.

Нині оркестр перебуває у стадії реформування. Після цього його склад оновиться майже на чверть. Подробицями цієї роботи заслужений діяч мистецтв України Микола Сукач поділився з кореспондентом Наталією Потапчук.

- Миколо Васильовичу, чим викликана необхідність реформування оркестру і така серйозна заміна його складу? Адже саме з цими музикантами ви "робили" оркестр із нуля, відточували його виконавський рівень до такого, що вивів вас на сцену Колонної зали ім. Лисенка Національної філармонії України.

- Так, дійсно. Музиканти, з якими ми грали майже 10 років, на мій погляд, зробили подвиг. Тому що змогли зламати стереотип містечкового мислення, при якому люди не працюють в музиці, а готують лише звітні концерти. Тобто, півроку чи рік вчать один твір, а потім у травні, скажімо, виконують його із шаленим успіхом. Наші оркестранти навчилися працювати практично в повному професійному режимі і давати регулярні концерти. Нам дуже боляче з ними розлучатися, але ми змушені це робити.

Поштовхом до реформування стало виконання облдержадміністрацію Постанови Кабінету Міністрів від 02.02.2010 р. "Про єдиний підхід до оплати праці артистів академічних колективів" і суттєве підвищення нам заробітної платні. До цього колективи, яким звання академічних було присвоєне до 2005 року, мали удвічі більшу зарплатню, ніж ті, хто отримав його після 2010 року, до яких належимо й ми. Тож, коли нарешті справедливість восторжествувала і нашу працю оцінили гідно, музикантів-сумісників ми поставили перед вибором: або ми, або оркестр військово-музичного центру, де вони також грають.

Звісно, вони залишилися в армії, сподіваючись на отримання квартир і пільг у майбутньому. А нам тепер доводиться шукати їм заміну. Це дуже тяжка праця. Ми вже прослухали близько 20 музикантів з різних міст України, але остаточний вердикт по більшості з них винесемо в останніх числах квітня. Проте до кінця сезону - до 1 серпня поточного року - ми гратимемо в старому складі, незалежно від того, приймемо нових музикантів чи ні.

- Кого саме вам потрібно замінити і як організоване прослуховування?

- Заміни потребує левова частка духової групи, причому, провідні солісти. Ми вже закінчили відбір у групу тромбонів (ці музиканти грали з нами на концертах у лютому-березні), а зараз запрошуємо валторністів. Є певна проблема зі скрипалями і віолончелістами, яку ми, на жаль, вже багато років не можемо вирішити в Чернігові. Тому шукаємо в інших містах.

Загалом прослуховуватися до нас уже приїздили музиканти зі Львова, Донецька, Дніпропетровська, Одеси, Умані, Харкова, Херсона. На період роботи з нами вони були забезпечені житлом і заробітною платнею. Це їх дуже дивувало і приємно вражало, адже вони думали, що житимуть у Чернігові за власний кошт. Але ми пішли таким шляхом, бо, на мій погляд диригента і людини, яка довгі роки сама була музикантом, він єдино вірний. Пан Музикант, я вважаю, повинен відчувати, що він - головна рушійна сила оркестру.

Як диригент повинен знати, що він без музикантів - нуль, так і музикант має відчувати, що він - особистість. Тоді тільки буде оркестр. Власне кажучи, саме на таких засадах наш оркестр і побудований. Незважаючи на мій авторитаризм за пультом, стосунки в нашому колективі такі, які, гадаю, має небагато оркестрів в Україні.

- Який підхід застосовується вами при підборі музикантів, що для вас головне?

- Весь тиждень, який музикант із нами працює, ми придивляємося до нього з усіх боків - і як до професіонала, і як до людини, котра повинна вміти не тільки грати в оркестрі, а й контактувати з колегами. Адже з ними музиканту доведеться мати стосунки багато років.

- Ви віддаєте перевагу людям з вищою музичною освітою?

- Ми надаємо перевагу місцю, яке людина займає в оркестрі. Річ у тім, що, ні музичні училища, ні консерваторії, на жаль, не виховують оркестрових музикантів. Вони виховують музикантів взагалі. А якщо говорити про ефект цієї освіти, то, приблизно, 80% випускників музичних навчальних закладів нині йде у менеджмент. У мистецтві залишається відсотків двадцять. Тому не головне, що ти закінчив, а як ти працюєш в оркестрі. Оркестровий музикант - це зовсім інша професія, аніж просто соліст. Не кожен чудовий соліст здатен стати часткою чіткого злагодженого організму, яким є симфонічний оркестр.

Шістдесят відсотків роботи оркестрового музиканта полягає в тому, щоб слухати, і тільки 40%, щоб грати. От, оці засади - головні. Я про це кажу, щоб ви зрозуміли, якою втратою для оркестру є звільнення людей, котрі, граючи в ньому 10 років, сформувалися як частка цього єдиного організму. Ясно, що оновлення завжди дає свій ефект, можливо, рівень і підвищиться (і я в цьому впевнений), але на все потрібен час. Доведеться знову багато працювати. Проте ми налаштовані оптимістично. По-перше, цей процес не йде спонтанно, прослуховування сплановане, триває півроку, і, врешті-решт, у нас уже працює 5-6 нових музикантів.

Зрозуміло, нам бракує ставок у оркестрі, але їх немає з самого початку. Академічний симфонічний оркестр належить до оркестрів І категорії. Тобто, в ньому має бути 82 музиканти. У нас - 64, і це - одна з наших проблем. Друга - відсутність гарного роялю, про що я вже неодноразово говорив. Це взагалі - наш біль, наша біда, я вже не вірю, що нам його куплять.

- Днями у Чернігові відкривається ХІ-й міжнародний фестиваль класичної музики "Сіверські музичні вечори". Там гратимуть музиканти-претенденти на роботу в оркестрі "Філармонія"?

- Так, і це буде особливістю цьогорічного фестивалю. На концерті 25 березня в якості солістів слухачі зможуть почути двох наших нових оркестрантів - Ігоря Васюка (кларнет) та Геннадія Колотила (фагот). Останній, до речі, - наш вихованець. Він працював в оркестрі два роки, починаючи з 3-го курсу музучилища. Потім вступив до Харківської консерваторії, грав там у молодіжному симфонічному оркестрі і зараз повернувся до нас. На останньому концерті фестивалю гратиме й майбутня наша гобоїстка.

В цілому ж XI-й фестиваль буде не менш зірковим, ніж попередні. З нами вже традиційно гратимуть видатні піаністи Вадим Руденко з Москви та Олег Полянський (Німеччина). Окрім них, до Чернігова завітають видатна японська скрипалька Маю Кішіма, прекрасний бас із Москви Дмитро Трапезніков, музиканти із США - Микола Сук, Стів Каплан, Ендрю Сміт, Білл Бернатіс. Гратимуть з нами і вітчизняні виконавці. На концертах звучатимуть твори Моцарта, Баха, Прокоф'єва, Рахманінова, Шопена, багатьох інших славетних композиторів.

Особлива увага на фестивалі буде приділена творам Ференца Ліста. Адже в цьому році світова музична спільнота відзначатиме його 200-річний ювілей. Ми композитора вшануємо виконанням його симфонічної поеми "Прелюди" та маловідомого Маршу хрестоносців з ораторії "Легенда про Святу Єлизавету". Олег Полянський зіграє два концерти Ліста для фортепіано з оркестром.

- Дякую за інтерв'ю. Бажаю вашому оркестру процвітання, подальших творчих удач і злетів. А ще - омріяного і вами, і вашими партнерами-піаністами, і нами, слухачами, роялю, який, дасть Бог, з'явиться у філармонії до вашого особистого цьогорічного ювілею


Автор: Наталія Потапчук
Колективи: Академічний симфонічний оркестр "Філармонія"
Диригенти: Микола Сукач
Концертна організація: Чернігівський обласний філармонійний центр
Джерело: Укрінформ



Інші:

Герман Макаренко, диригент Національної опери України, художній керівник оркестру «Київ-Класик»
Кері-Лінн Вілсон, канадсько-американська диригентка
Василь Гречинський, художній керівник і диригент нью-йоркського хору «Думка»
«В Україні надзвичайно цінують органне мистецтво»
Віталій Пальчиков: "Одержимість ідеєю я взяв за основу..."
Анжеліна Швачка: «Оперний співак повинен мати залізну волю і залізні нерви»
Концерт заради миру: як Омар Арфуш змінює світ через музику
Диригентка Оксана Линів — про дебют в Метрополітен-опера і просування української музики в світі
"У нас іншого шляху немає, ми мусимо інтегруватися в світову культуру" – Струтинський
Йорг Цвікер: «Якщо тримати очі відкритими, життя пропонує стільки чудових речей!»
Незрівнянний світ краси: що розповідає і що приховує фільм про Назарія Яремчука
Музична керівниця Національної філармонії Наталія Стець: «Представили за сезон понад 1 тис. 120 концертів»
Як готують шоу Within Temptation на ATLAS UNITED 2024 — інтерв'ю з композиторкою Марією Яремак
Наталія Пасічник, директорка Українського інституту у Швеції
Петро Качанов: «Без глядачів театр – це просто приміщення»
Я не заспівала жодної російської опери, — Софія Соловій
«Елегія військового часу»
Головний диригент Полтавського театру імені Гоголя Олександр Сурженко відзначає 65-річний ювілей
Ярослав Ткачук: життя у… балеті
Андрейс Осокінс, латвійський піаніст
КОМПОЗИТОРКА БОГДАНА ФРОЛЯК: «ТРАГІЗМ, СВІТЛО, ДРАМАТИЗМ І НАДІЮ ПЕРЕЖИВАЄМО МИ, УКРАЇНЦІ, В ЦЕЙ ТЯЖКИЙ ЧАС ВІЙНИ»
Світова зірка Людмила Монастирська
Роман Григорів, Ілля Разумейко: «Сучасне мистецтво, сучасна опера — це те, що відрізняє нас від росії»
«В Європі почали слухати українську музику»
Диригентка Оксана Линів: Чайковського треба українізувати
Творчий шлях композитора і диригента з Луцька Володимира Рунчака
"Вже це все набридло": співачка Монастирська про те, як замінила путіністку Нетребко і настрої за кордоном
Львівський органний зал: українські ноти, які об'єднали світ
Музика свободи і віри
"Співпрацювати з руснею не буду", — як жив і загинув в окупованому Херсоні диригент Юрій Керпатенко
Василь Василенко: “Ми повинні відроджувати й репрезентувати своє мистецтво у світі
Олександр Родін про нові творчі проєкти
Допитували всю ніч та знімали з трапа літака: оперна співачка Марія Стеф'юк розповіла, як її переслідувало КД
Сюрпризи від Ігоря Саєнка
Актор Анатолій Хостікоєв - про театр під час війни, контакт із глядачем та чому Україні не можна програвати
Єжи Корновіч про оперу «Родинний альбом»: «Європа – це велика родина»
Микола Дядюра про прем’єру та гастрольні маршрути
Раду Поклітару: “Прем’єра “Тіней забутих предків” – це подія світового масштабу!”
Цьогоріч на Шевченківську премію подали 74 заявки у 7 номінаціях: Євген Нищук про критерії та залаштунки премії
Роман Ревакович: Останнім часом мене засипають питаннями про український репертуар [інтерв'ю]
      © 2008-2024 Music-review Ukraine






File Attachment Icon
110307_284.jpg