«Ріголетто»: погляд із ХХI століття | Music-Review Ukraine
Головна
Стаття
«Ріголетто»: погляд із ХХI століття
Магера Сергій
Симфонічний оркестр Національної опери України ім. Т.Г. Шевченка
Дядюра Микола
«Ріголетто»: погляд із ХХI століття
6 і 7 липня гала-концертами завершує 145-й театральний сезон Національна опера України
7 липня 2013, неділя
Поширити у Facebook

"Ріголетто". ФОТО ОЛЕКСАНДРА ПУТРОВАВ репертуарі головної сцени нашої країни 53 вистави (23 опери і 30 балетів), а однією з найкращих постановок є шедевр Джузеппе Верді, який давно підкорив увесь світ, — опера «Ріголетто»!

Півтора століття, що відділяють нас від прем’єри (1851 р., Венеція), не зробили етичні проблеми постановки менш актуальними.

Сюжетні колізії опери легко переносяться на наш сьогоднішній побут, дотепні репліки персонажів аж просяться до коментарів останніх подій, а яскраво змальовані герої нагадують знайомих нам людей.

Час, як кажуть, не владний... Проте він, зберігаючи незмінність дійових осіб, невблаганно змінює склад виконавців київської вистави.

Вперше кияни почули «Ріголетто» в далекому 1863 році у виконанні італійської оперної трупи (антреприза П. Борковського). З того часу відбулося п’ять київських постановок опери, починаючи з сезону 1933—1934 рр. Остання прозвучала в сезоні 1996—1997 рр. Незабутню виставу відзначили: нагородили двох оперних співаків (Ольгу Нагорну і Михайла Дідика, які виконали партії Джильди і Герцога Мантуанського) Державною премією імені Тараса Шевченка. Видатне творче досягнення молодих вокалістів стало своєрідним еталоном у трактуванні, виконавській інтерпретації цих партій і в створенні яскравих сценічних образів: зворушливої, самовіддано люблячої Джильди і порочного, але чарівливого Герцога.

Натхненно диригував оркестром у виставі Микола Дядюра. Разом із режисером Іриною Молостовою, художником Андрієм Злобіним і костюмером Ганною Іпатьєвою йому вдалося тоді створити дійсно прекрасну, оригінальну постановку, що відповідає європейським оперним стандартам. «Ріголетто» і до цього дня користується успіхом у столичної публіки. Хоча багато що в опері змінилося. Під впливом обставин і нових виконавців. І водночас залишилося головне: творча аура, емоційна відвертість, щирість виконавського трактування.

І в цьому — заслуга, насамперед, диригента Миколи Дядюри, який відкриває нові грані в інтерпретації оперного твору. Вистава стала більш динамічною, вільною, імпровізаційною навіть, що відчувається і у володінні партитурою, і у грі акторів. Зникла вокальна і диригентська «старанність», поступившись місцем творчому злету над тисячами нотних знаків і слів у тексті лібрето. Опера виконується на одному диханні. Вишукана краса музики, вдалий переклад лібрето українською мовою (вистава звучить італійською, а український текст глядачі можуть прочитати на спеціальному табло).

Інша складова успіху — спів наших відомих вокалістів. Майже всі вони увінчані високими артистичними званнями, але, звичайно, публіка приходить до театру саме за насолодою від музики і вокалу, який представлено в партитурі «Ріголетто» у всьому класичному діапазоні: колоратурне сопрано, меццо, тенор, баритон і бас. Вистава завжди збирає кращих «носіїв» українських голосів.

У червневому київському «Ріголетто» складну партію Джильди бездоганно виконала Ольга Нагорна. І погляд з ХХІ століття упевнено виокремлює її зі складу виконавців: красивий, теплий тембр голосу (він справді став найкращим за минулі шістнадцять років), дивна здатність перевтілення, художня і сценічна переконливість — це далеко не все хороше, що можна сказати про її Джильду. Співачка перетворилася на зрілого майстра оперної сцени. До того ж — завжди надійного, багато працюючого і в нашому театрі, і на інших оперних сценах. Ми, до речі, і сьогодні пам’ятаємо блискучі виступи в цій партії мами співачки — професора Національного педагогічного університету ім. Драгоманова Надії Куделі.

Партія Джильди — діамант європейської музичної літератури — існує у виставі в яскравому обрамленні інших оперних персонажів. Відзначимо цікаві виконавські трактування образів Герцога (Микола Шуляк), бандита Спарафучіле (Василь Колибабюк), графа Монтероне (Сергій Магера), Маддалени (Наталя Кисла) і звичайно могутній, красивий голос Володимира Опенька, який прекрасно виконав партію Ріголетто. Саме нові артисти в канві вистави освіжають її сприйняття, вносять яскраві елементи до творчого результату.

Публіка довго аплодувала вокалістам, оркестру і хору. Слухачі переконалися в тому, що і в ХХІ столітті шедеври оперного мистецтва знаходять на київській сцені своє гідне творче втілення!


Автор: Євген Куришев
Колективи: Симфонічний оркестр Національної опери України ім. Т.Г. Шевченка
Виконавці: Сергій Магера
Диригенти: Микола Дядюра
Концертна організація: Донецький національний академічний театр опери та балету імені А. Солов’яненка
Концертний зал: Концертний зал Донецького національного академічного театру опери і балету ім. А. Б. Солов'яненка
Джерело: Газета "День"



Інші:

Правила ринку: агент Линів пояснив, чому диригенти виконують твори російських композиторів
В Мюнхені запрошують на «Страту» та «Дванадцяту ніч»
Національна опера України поставить оперу "Конотопська відьма"
Українська опера Chornobyldorf виборола Премію Королівського філармонічного товариства
А ви знали, що Шевченко міг би стати й відомим музикантом?
Премʼєри в імʼя Перемоги
ЛІТЕРАТУРА З МУЗИКИ, МУЗИКА З ЛІТЕРАТУРИ
«Незламні»: музичне послання українців у другу річницю початку повномасштабної війни
«Десять років чекаємо на перемогу»: історія оркестру, який двічі з дому вигнала війна
Найкращий концерт Кіровоградської філармонії - попереду. Він буде присвячений Дню перемоги!
Музичні інструменти змінили на автомати: історії артистів театру Одеси
Оновлений репертуар, літній фестиваль та інтерактивна "Ластівка Щедрика": майбутнє Івано-Франківської філармонії в баченні Володимира Рудницького
Змінив пуанти на армійські берці: згадаймо артиста балету Ростислава Янчишена
"Музичні вечори у будинку родини Мейтусів"
«Для мене дім – там, де серце» – Віктор Рекало, автор музики до балету про вимушену міграцію «Дім»
Як розтопити «Крижане серце»?
В Одеській опері відновили незвичайну виставу
Хмельницький фаховий музичний коледж ім. В.І.Заремби: 65 років від дня заснування
До дня Соборності: в Національній опері представлять всеукраїнський музичний проєкт
Як доктор мистецтвознавства став... диригентом
Досліджуємо славні сторінки бандурного мистецтва
На Волині в Горохові привітали з 80-річчям відомого композитора
Роман Орленко-Прокопович - ім’я між забуттям і легендами
“Пісні для України” з Лондона
“54 хвилини до Різдва”
Диск "Зимовий шепіт" від піаністки Віоліни Петриченко
Українські переклади лібрето світових опер в Україні
Військовий зі Львова випустив альбом фортепіанної музики, яку створив на передовій
Раду Поклітару - герой книжки
Сенсаційні знахідки та версії Трипільської культури - “ світової колиски”
У Львівській філармонії визначили переможців Конкурсу молодих вокалістів імені Сліпака
Концерт-реконструкція «Гай, Рожество!»
Сторіччя Балетної трупи Одеської опери
Харизматичний диригент українського походження, який втілив "американську мрію": хто такий маестро Леонард Бернстайн
"Вистави ще немає, але є кредит довіри": продюсерка Opera aperta про співпрацю з міжнародним фестивалем O.Festival
В Ужгороді відкрили мініскульптуру на честь графа Нандора Плотені
Понад 200 народних пісень: де шукають і кому співають солістки ансамблю "Антонівчанка" з Прилуччини
8 неочікуваних речей, що носять ім’я Шопена
Фридерик Шопен та Микола Лисенко: точки перетину
Згадуємо Миколу Колессу
      © 2008-2024 Music-review Ukraine






File Attachment Icon
807.jpg