«Шоко–класика» у режимі нон–стоп | Music-Review Ukraine
Головна
Стаття
«Шоко–класика» у режимі нон–стоп
«Шоко–класика» у режимі нон–стоп
Четвертий сезон у мистецькому центрі «Шоколадний будинок» проходить музичний фестиваль «Шоко–класика»
20 березня 2014, четвер
Поширити у Facebook

Ніна Сіваченко. Фото з сайту: http://www.umoloda.kiev.uaЩонеділі Біла зала «Шоколадного будинку» збирає шанувальників класичної музики.

Ніби відвідувачі аристократичних музичних салонів початку XX століття, кожен бажаючий за невелику платню може насолодитися класичними музичними шедеврами у виконанні камерних інструментальних і вокальних ансамблів та солістів.

Усі, хто відвідує «Шоколадний будинок», ідуть із приємними враженнями від затишної і дружньої атмосфери залу, від спілкування з мистецтвом (музичним і образотворчим), у захваті від розкішних і вишуканих інтер’єрів мистецького центру.

Про «Шоко–класику» розповідає один iз фундаторів фестивалю — скрипалька, доцент НМАУ ім. Чайковського Ніна Сіваченко.

— Ніно Миколаївно, скажіть, будь–ласка, як і коли виникла ідея створити музичний фестиваль «Шоко–класика»?

— Ще в дитинстві, розглядаючи шлюбні фотографії моїх батьків, я звернула увагу на красу зали, де вони розписувалися. Відтоді завжди хотіла знайти це місце і подивитися своїми очима на його внутрішнє оздоблення. Близько 30 років «Шоколадний будиночок», в якому в 60—80–тi роки розташовувався ЗАГС, був закритий для відвідувань і поступово руйнувався. У 2010 році із сайта «Цікавий Київ» я дізналася, що двері «Шоколадного будиночка» нарешті відкрилися, що в ньому тепер «Дитяча картинна галерея» і дирекція запрошує волонтерів на допомогу — прибирати сміття, мити вікна тощо.

Після одного з концертів, просто зі скрипкою, завітала до «Шоколадного будинку». Так сталося, що саме в цей день у гостях у директора — Тетяни Арсеніївни Скирди — був заслужений архітектор України Віталій Сергійович Шкляр, небайдужа людина, яка по суті спасла цей шедевр архітектури, доклала максимум зусиль, щоб присвоїти будинку статус пам’ятки архітектури. Разом піднялися на другий поверх у Білу залу, я взяла скрипку і після перших звуків зрозуміла, що тут прекрасна акустика і можна проводити концерти.

Подивившись на стелю, побачила ліпнину на плафоні центральної люстри — скрипку зі смичком і нотний аркуш — підтвердження того, що тут була музична кімната. Так виникла ідея та бажання допомогти «Шоколадному будиночку», даючи концерти класичної музики силами музичної громади Києва. Поділилася цією думкою з органісткою, заслуженою артисткою України Ольгою Дмитренко.

Разом придумали назву фестивалю, макет афіші — це була «Шоколадниця» Ліотара, але з музичним листочком замість підноса з шоколадом. Вирішили, що концерти будуть проходити в певний день тижня, у форматі «музичного салону», як це робилося на початку минулого століття. Важко було знайти рояль — інструмент, без якого неможливо було розпочати концерти. Але коли починаєш добру справу, Бог допомагає. Дякуючи прекрасній людині, реставратору та настроювачу Андрію Юрійовичу Гінсару, в Білій залі з’явився рояль. Ідею проведення фестивалю «Шоко–класика» підтримали провідні митці України. Фактично всі учасники концертів є меценатами, які виступають безкоштовно заради реконструкції цього архітектурного шедевра.

Перші концерти фестивалю «Шоко–класика» відбулися в червні 2010 року. У них брали участь: Ніна Матвієнко з ансамблем давньої музики під керівництвом Костянтина Чечені, заслужені артисти України піаністи Юрій Кот, Ольга Дмитренко, Роман Коляда та Наталя Толпиго, оркестр ARCHI під керівництвом заслуженого діяча мистецтв України Ігоря Андрієвського, народний артист України бандурист Роман Гриньків iз дружиною Ларисою Дедюх та інші. Музичний фестиваль «Шоко–класика» триває вже протягом чотирьох концертних сезонів, нон–стоп, лише у серпні закритий на канікули.

— Скажіть, хто ще з відомих музикантів брав участь у музичному фестивалі «Шоко–класика»?

— Наш фестиваль підтримали солістка Національної філармонії піаністка Тетяна Андрієвська і професор Національної музичної академії скрипаль та диригент Ігор Андрієвський, скрипалька Мирослава Которович і акордеоніст Роман Юсіпей, піаністка Наталія Мальцева, Маргарита Левицька, солісти Національної академічної хорової капели «Думка». Постійно виступають Вадим Мітряєв (контр–тенор) і Галина Ходаківська (сопрано); цікаві програми робила заслужена артистка України клавесиністка Світлана Шабалтіна. З власної ініціативи у фестивалі беруть участь музиканти з Італії, Німеччини, Швейцарії, Франції, тож його вже можна вважати міжнародним. 6 квітня чекаємо на подружжя з Норвегії, Хаакона та Марту Сміт, чий дует називається «Музичне правосуддя». Вони присвячують свої концерти соціально важливим темам (Голокосту, пам’яті жертв війни тощо) і виступають по всьому світу.

— Яка головна мета музичного фестивалю «Шоко–класика»?

— Як я вже казала, це підтримка «Шоколадного будину». Хоч в матеріальному плані це, можливо, і невелика допомога (квиток на концерт коштує 30 грн., як і екскурсія), але нові слухачі й відвідувачі народжують нові ідеї та проекти. Коли ми починали фестиваль, навіть найближчі сусіди по вул. Шовковичній не вірили, що «Шоколадний будиночок» відкрито. А зараз важко знайти киянина, який не знає про його існування.

Одне з найважливіших завдань фестивалю — залучення молоді до участі у концертах і до теми благодійництва. В Києві, і взагалі в Україні, існує величезний творчий потенціал молодих виконавців. Але місць для реалізації цього потенціалу надзвичайно мало. Частково через невелику кількiсть концертних майданчиків, пристосованих для камерної музики. Малодоступними є і визнані концертні зали, адже за них треба платити оренду. Відсутній, на жаль, менеджмент класичної музики. Не вистачає і професійної доброзичливої критики. З іншого боку, ми зацікавлені в нових слухачах молодого покоління, не упереджених «складністю» класичної музики. Тому наші виконавці самі ведуть концерти, розповідаючи про виконувані твори та висловлюють своє ставлення до них.

Хотілось би назвати імена, які несуть традиції наших виконавських шкіл в Україні та за її межами і є учасниками фестивалю. Це піаністи Марія Пухлянко, Анна Федорова, Костянтин Товстуха, Лідія Ночовська, Дмитро Чоні, Арсен Яковенко, Денис Яворський, Марія та Олександра Народицькі, Варвара та Софія Турта, Марія Алесандрова; скрипалі Орест Смовж, Катерина Бойчук, Анна Асєєва, Тетяна Андрієвська, Андрій Павлов, Кирило Бондар, Янжима Морозова, віолончелісти Юлія Білоусова та Андрій Александров; вокалісти Олена Шиналь, Діана Маслєннікова, Олег Чорнощоков, Михайло Гуменний–Петрівський, Олена Гончарук, Світлана Коваленко, Вікторія Заболоцька, Марина Зубкова.

— «Шоко–класика» — фестиваль класичної музики. Чи виконується сучасна академічна музика під час концертів?

— Так. У рамках фестивалю з успіхом пройшов концерт «Творча майстерня Михайла Шуха», присвячений 60–річчю композитора, в різних концертах звучали твори Станковича, Сильвестрова, Скорика, Щербакова, Алексійчук, Яковчука, Іщенка. Плануємо запрошувати на «Творчі майстерні» молодих українських композиторів.

— Які цікаві проекти відбуваються в рамках музичного фестивалю «Шоко–класика»?

— Вже склалися певні теми концертів, серед інших: «Портрети композиторів», «Музичні династії Києва», «Живопис і музика», цикл «Видатні кияни», присвячений Городецькому, Ніколаєву, Сікорському, Некрасову. Незабаром — вечір, присвячений відомому меценату Терещенку. Підготувати та провести такі виконавсько–історичні екскурси допомагає музикознавець Вікторія Гогенко.

------------------------------
Трохи історії. Будинок № 17/2 по вул. Шовковичній — колишній особняк відомого купця і мецената Семена Семеновича Могильовцева — побудований у 1901 р. талановитим архітектором Володимиром Миколайовичем Ніколаєвим і названий киянами «Шоколадним будинком» за характерний колір і багатий декор фасадів. Особливу архітектурно–художню цінність, що не має аналогів у Києві, представляють інтер’єри особняка, оскільки в їх декорі чергуються мотиви майже всіх історичних стилів, які й дали назви кожному з залів: Мавританський, Ренесанс, Модерн, Рококо, Візантійський, Французький.

З січня 2010 року після розчищення залів від будівельного сміття «Шоколадний будинок» відкрив свої двері для киян і гостей столиці в статусі «Дитячої картинної галереї» — філії Київського національного музею російського мистецтва. З 2013 року назва змінилась на «Мистецький центр «Шоколадний будинок».

На даний час тут проводяться художні виставки, концерти класичної музики, дитячі свята, лекторії з історії мистецтва для дітей і дорослих, екскурсії по залах особняка й інші культурні заходи.


Автор: Ольга Приндюк
Концертний зал: Мистецький центр "Шоколадний будинок"
Джерело: Газета "Україна молода"



Інші:

Як у Львівському органному залі лікують душі музикою
100 років від дня народження видатного українського оперного співака Дмитра Гнатюка
Фестиваль-Премія ГРА оголосив лонгліст
Хореографка Катерина Курман — про нову постановку "Соляріс" у Львові та сучасний балет
Сто п’ять миттєвостей успіху
Повітряні коридори життя
«Два кольори душі Дмитра Гнатюка»
Вінницька дослідниця Лариса Семенко видала унікальну монографію про Леонтовича
«Letters and Notes». Музика Грабовського на Ukrainian Contemporary Music Festival
«І в той момент стався вибух»: нові свідчення про російський авіаудар по драмтеатру у Маріуполі
Як дивитися оперу
26 лютого день пам'яті Костянтина Данькевича
Музиканти Київського симфонічного оркестру стали біженцями у Німеччині, але збирають повні зали на своїх концертах
Як народжується балет «Соляріс» Олександра Родіна?
Що запорожець робив за Дунаєм? Історія культової української опери та її видатного творця
Бетховен присвятив кілька своїх симфоній другу-українцю: хто це був
Ігор Шамо відмітив би ювілей
Олена Михайлівна Потапова відмітила ювілей
ДРУГИЙ ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ КОНКУРС НА НАПИСАННЯ І ПОСТАНОВКУ КАМЕРНОЇ ОПЕРИ У ЛЬВІВСЬКІЙ НАЦІОНАЛЬНІЙ ОПЕРІ
Корифейка української опери
11 лютого 1938 року в селі Довбиші Баранівського району Житомирської області народився видатний український хоровий диригент і композитор, Народний артист України Анатолій Пашкевич
Фільм Анастасії Фалілеєвої «Я померла в Ірпені» отримав нагороду на найбільшому в світі фестивалі короткого метру
Одеська філармонія після обстрілу - масштаби збитків
100 років ХНАТОБу: як театр працює в умовах війни
Леся Українка музикою Франца Шуберта
Новий фільм Катерини Горностай СТРІЧКА ЧАСУ обрано до основного конкурсу 75-го Берлінського міжнародного кінофестивалю
Вона була довершеною гармонією: Соломія Крушельницька в авторській розповіді Олександра Балабка
Пам’ятаємо: Івану Карабицю виповнилось би 80!
«Шароварщина – це не те, що ми маємо показати в Європі»
ТОП-10 вистав 2024 року столичної сцени
130 років Борису Лятошинському: що варто знати про відомого українського композитора
Десять поглядів на Різдво: добірка класичної музики
Кропивницька музична школа імені Юлія Мейтуса відзначила 50-річчя від заснування
Тріумф театру у часи викликів:
Станція, або розклад бажань: друга прем’єра за тиждень
Проєкт «Спадок» спільно з Музеєм Ханенків представляє альбом романсів на тексти класиків і обробки народних пісень ХХ століття
Королева українського театру. Як Марія Заньковецька "поставила на місце" Росію ще в XIX столітті і відреклася від родини заради сцени
Актор та керівник головного столичного театру звернувся до українців за кордоном
У Києві відбулася світова прем’єра першої опери Бортнянського, яка вважалася втраченою
«Театральна вечірка non stop»
      © 2008-2025 Music-review Ukraine






File Attachment Icon
43.jpg