Огляд |
|
|
|
|
У Луцьку завершився ХIV Музичний фестиваль «Стравінський і Україна»
14 жовтня 2017, субота
Поширити у Facebook
Останній день ХІV музичного фестивалю “Стравінський та Україна” виявився на диво насиченим.
12 жовтня, у день його закриття, глядачів чекали аж два концерти.
Один із них відбувся у рамках проекту “Музичні діалоги”, присвяченого пам’яті батька Ігоря Стравінського – Федора Гнатовича. Незвичним був уже сам початок дійства – якщо можна так висловитися, глядачів зустрічала… родина Стравінських в особі батька, матері (збільшена світлина подружжя) та їх славетного сина (скульптурний портрет Ігоря Федоровича).
Відкриваючи концерт, член дирекції фестивалю, лауреат премії імені Ігоря Стравінського Василь Ворон надав слово завідувачці Художнього музею міста Луцька, заслуженому працівникові культури України Зої Навроцькій, котра розповіла про нелегку життєву і творчу долю автора згаданої скульптури Олега Байдукова (на превеликий жаль, нині покійного).
Василь Олександрович (а він був ведучим дійства) розкрив маловідомі сторінки біографії Федора Гнатовича Стравінського, наголосивши, що це був надзвичайно талановитий оперний співак (бас), котрий глибоко вивчав українську національну культуру, мав у своїй книгозбірні усі наявні на той час видання Шевченкового “Кобзаря”, чудово малював. Саме він позував свого часу (в образі похмурого осавула) Іллі Рєпіну для його знаменитої картини “Запорожці пишуть листа турецькому султанові”.
На самому концерті (варто сказати, за рахунком він був другим – перший відбувся 11 жовтня у Володимир-Волинській дитячій музичній школі) було представлено вокальний доробок молодих вокалістів – вихованців музичних академій України та Польщі. Першим виступив співак із Ґданська Павел Буцкі, котрий виконав твори Станіслава Монюшка (“Чи знаєш цей край?”, “Пісня хорунжого з опери “Графиня”) та Фридеріка Шопена (“Наречений”), вразивши всіх дивовижним бас-баритоном. Концертмейстером була Вікторія Ковальчук.
Після пана Павла мистецьку естафету підхопили студенти Львівської національної музичної академії імені Миколи Лисенка (акомпанувала Ольга Козлан). Назарій Федитник (баритон) представив слухачам монолог Богдана з опери Костянтина Данькевича “Богдан Хмельницький” та романс Едварда Гріга на вірші норвезького поета Осмунна Улафсона Віньє “Що я бачу” (“Видіння”). У чудовому виконанні Марії Петрів (меццо-сопрано) прозвучали “Пастораль” Ігоря Стравінського та “Intorno all’idol mio” Антоніо Честі.
Інна Федорій (сопрано) вразила присутніх інтерпретацією романсів Ігоря Стравінського (“Туча” на вірші Олександра Пушкіна) та Михайла Жербіна (“Пливе моя душа” на вірші Персі Біші Шеллі). Зачаровані були слухачі й тенором Михайла Кушлика, який виконав романс Петра Чайковського на вірші Льва Мея (власне, це переклад з Генріха Гейне) “Хотел бы в единое слово” та українську народну пісню на вірші Леоніда Глібова “Стоїть гора високая” (обробка Анатолія Кос-Анатольського).
По закінченні концерту Василь Ворон подякував співакам, концертмейстерам, усім присутнім за чудову зустріч і передав вітання наставникам талановитих молодих виконавців.
Заключне ж дійство відбулося того ж дня (точніше, вечора) у Волинському академічному обласному українському музично-драматичному театрі імені Т. Г. Шевченка (себто там, де й відкривався ХІV фестиваль). Перш аніж прозвучав перший номер концертної програми – а це була “Кантата з нагоди 50-річного ювілею Вищої православної реальної школи в Чернівцях” Євсевія Мандичевського у виконанні Академічного камерного хору “Чернівці” (художній керівник – Надія Селезньова) та Академічного симфонічного оркестру Чернівецької обласної філармонії (художній керівник – заслужений діяч мистецтв України Йосип Созанський), ведуча Оксана Єфіменко окреслила основні віхи музичного фестивалю “Стравінський та Україна”, згадавши, зокрема концерт “Мирослав Скорик у стилі джаз”, яким відкривався форум, два концерти вокальної музики, Польський день…
Кантата справила сильне враження на слухачів – цьому сприяла як музика, так і текст, український переклад якого демонструвався на спеціальному екрані. Як хор, так і солісти – Тарас Повх (тенор), Євген Гнатчук (другий тенор), Ігор Раца (баритон), Василь Мельничук (бас), – були на висоті.
У першому відділенні концерту прозвучали також твори доволі несхожих між собою композиторів Ріхарда Вагнера та Моріса Равеля (Вагнер – романтик, Равель – імпресіоніст). Слухацькій увазі були представлені увертюра до опери Р. Вагнера “Летючий голландець” та “Іспанська рапсодія” М. Равеля. Диригував у першому відділенні художній керівник Академічного симфонічного оркестру, заслужений діяч мистецтв України Йосип Созанський.
Друге відділення було справжнім тріумфом музики Ігоря Стравінського, оскільки складалося саме з його творів – написаних у різні періоди його діяльності як композитора.
До вручення дипломів і заключного слова було запрошено доктора філологічних наук, народного депутата України Ірину Констанкевич.
Фестиваль “Стравінський та Україна”, на її глибоке переконання, возвеличує і музику, і Україну, і Волинь. Теплим і вдячним словом згадала пані Ірина людей, котрі стоять біля витоків цього знакового музичного форуму – це, зокрема директор Волинської обласної філармонії (і фестивалю) Сергій Єфіменко, автор ідеї Василь Ворон, відомий сходознавець Олена Огнєва (усі вони – лауреати премії імені Ігоря Стравінського). Вона висловила сподівання, що нас знатимуть саме завдяки духовним велетам, якими були Ігор Стравінський, Леся Українка, Михайло Кравчук. Ірина Констанкевич вручила дипломи Ігореві Блажкову (висловивши при тому бажання побачити його й на наступному форумі) та колективам Чернівецької обласної філармонії (диплом з її рук прийняв Йосип Созанський), після чого оголосила ХІV музичний фестиваль “Стравінський та Україна” завершеним.
Концертна організація: Волинська обласна філармонія
Конкурс (фестиваль): Музичний фестиваль «Стравінський та Україна»
Джерело: Таблоїд Волині
|