«Мамо, не плач» | Music-Review Ukraine
Головна
Стаття
«Мамо, не плач»
Радейко Петро
Львівський муніципальний хор
Академічний камерний оркестр
«Мамо, не плач»
3 квітня 2014, четвер
Поширити у Facebook

У час сороковин загиблих Героїв на Майдані львівські музиканти записали пісню пам’яті загиблих на Майдані «Мамо, не плач» на слова львівської журналістки Оксани Максимишин-Корабель.

Зараз вона мешкає у Португалії. Музику написав молодий львівський композитор, учасник Євромайдану Михайло Олійник.

Пісня написана 21 лютого у час піку трагічних подій на Майдані.

Михайло Олійник розповів: «Перебуваючи у той час на Майдані, я був вражений текстом вірша Оксани Максимишин-Корабель і музика просто сама вийшла із серця.

Записавши демоверсію пісні, я зв’язався з автором тексту. Для кожного композитора важливо, щоб його музика звучала, тому я розпочав пошук виконавця, адже кожна пісня має знайти свого виконавця. Я познайомився з творчістю соліста Львівського національного театру опери та балету Петра Радейка, хоч особисто не був знайомий. Після того розпочалася активна робота. Долучилося багато музикантів, зокрема Андрій Яцків, автор проекту, художній керівник Академічного інструментального ансамблю «Високий Замок», який зробив заранжував твір. До Академічного інструментального ансамблю «Високий Замок» долучилися Академічний камерний оркестр «Віртуози Львова», Галицький муніципальний хор «Гомін» та хор Львівського училища культури і мистецтв. Мене підтримали багато людей у Львові, чого я не очікував, близько 70 людей взяли участь у відеозйомці кліпу. Я вдячний за співпрацю. Це надихає на майбутю ще більш активнішу роботу».

Як розповів автор проекту Андрій Яцків: «Оскільки початковий варіант пісні був винятково під фортепіано, хотілося додати їй динаміки, зробити більш емоційно насиченою, барвистою, якщо так можна сказати, і власне Петро Радейко звернувся до мене з ідеєю, щоб втілити цей задум. Коли я прослухав пісню у виконанні автора, то відчув її співзвучність нашим думкам про сьогодення. Пісня переконала. Розпочали втілювати цю ідею з ансамблем «Високий Замок», але згодом долучилися інші виконавці. І, звичайно, твір отримав інший масштаб звучання. Переконаний, що ця річ не робиться для популяризації якоїсь особи, чи для показу майстерності виконавців. Це є внеском з нашого боку до тих кроків, які робить наш український народ для того, щоб зрозуміти хто він і де він. Щоб ми самоідентифікувалися й збагнули, які проблеми нас чекають, або можуть чекати, якщо ми не об’єднаємося.

З одного боку, це пісня-сповідь, а з іншого пісня-реквієм. Зараз пісня вже записана в аудіоваріанті, йде доопрацювання, розпочата робота над відеопроектом. Хочеться, щоб ця робота мала вплив і на наступні покоління і щоб більше такого не повторилося. Нехай це буде нагадування, що є речі дуже важливі у житті, про які варто пам’ятати щодень».

Петро Радейко додав: «Коли я вперше послухав пісню «Мамо, не плач», у мене було відчуття, що заспівати її буде непросто, а, може, й неможливо. Коли розпочав роботу над репетицією, щось защеміло в горлі і ноти не лилися. Потрібно хіба бути черствим, щоб просто відспівувати. Звичайно, що був період переосмислення, настроювання, тому я себе свідомо заставляв, включав холодний розум, щоб у певний момент контролювати.

Драматизм пісні надзвичайно великий. Хоч в житті мені доводилося співати різні пісні, але ця навіть містична. Свого роду такі пісні співати непросто. Мене навіть запитали якось, чи не страшно співати такі пісні. Але я скажу: «Страшно мовчати у такій ситуації». Для митців зброя – це мистецтво.

Ми бачимо, що у третьому тисячолітті йде інша війна. Це війна інформаційна. І ми мусимо долучатися, а слово пісні – це величезна зброя, якою український народ володіє дуже сильно. Потрібно об’єднуватися і переконувати інших людей, які, можливо, думають по-іншому через ту фальшиву інформацію, яка зараз поширюється російськими мас-медіа.

Достукатися до серця, до душі, щоб правда торжествувала, а в цій пісні вся правда, кожен може сприймати по-своєму, але кожен, послухавши, може зробити для себе висновок».



Колективи: Львівський муніципальний хор "Гомін", Академічний камерний оркестр "Віртуози Львова"
Виконавці: Петро Радейко
Концертна організація: Львівська обласна філармонія





Інші:

100 років від дня народження видатного українського оперного співака Дмитра Гнатюка
Фестиваль-Премія ГРА оголосив лонгліст
Хореографка Катерина Курман — про нову постановку "Соляріс" у Львові та сучасний балет
Сто п’ять миттєвостей успіху
Повітряні коридори життя
«Два кольори душі Дмитра Гнатюка»
Вінницька дослідниця Лариса Семенко видала унікальну монографію про Леонтовича
«Letters and Notes». Музика Грабовського на Ukrainian Contemporary Music Festival
«І в той момент стався вибух»: нові свідчення про російський авіаудар по драмтеатру у Маріуполі
Як дивитися оперу
26 лютого день пам'яті Костянтина Данькевича
Музиканти Київського симфонічного оркестру стали біженцями у Німеччині, але збирають повні зали на своїх концертах
Як народжується балет «Соляріс» Олександра Родіна?
Що запорожець робив за Дунаєм? Історія культової української опери та її видатного творця
Бетховен присвятив кілька своїх симфоній другу-українцю: хто це був
Ігор Шамо відмітив би ювілей
Олена Михайлівна Потапова відмітила ювілей
ДРУГИЙ ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ КОНКУРС НА НАПИСАННЯ І ПОСТАНОВКУ КАМЕРНОЇ ОПЕРИ У ЛЬВІВСЬКІЙ НАЦІОНАЛЬНІЙ ОПЕРІ
Корифейка української опери
11 лютого 1938 року в селі Довбиші Баранівського району Житомирської області народився видатний український хоровий диригент і композитор, Народний артист України Анатолій Пашкевич
Фільм Анастасії Фалілеєвої «Я померла в Ірпені» отримав нагороду на найбільшому в світі фестивалі короткого метру
Одеська філармонія після обстрілу - масштаби збитків
100 років ХНАТОБу: як театр працює в умовах війни
Леся Українка музикою Франца Шуберта
Новий фільм Катерини Горностай СТРІЧКА ЧАСУ обрано до основного конкурсу 75-го Берлінського міжнародного кінофестивалю
Вона була довершеною гармонією: Соломія Крушельницька в авторській розповіді Олександра Балабка
Пам’ятаємо: Івану Карабицю виповнилось би 80!
«Шароварщина – це не те, що ми маємо показати в Європі»
ТОП-10 вистав 2024 року столичної сцени
130 років Борису Лятошинському: що варто знати про відомого українського композитора
Десять поглядів на Різдво: добірка класичної музики
Кропивницька музична школа імені Юлія Мейтуса відзначила 50-річчя від заснування
Тріумф театру у часи викликів:
Станція, або розклад бажань: друга прем’єра за тиждень
Проєкт «Спадок» спільно з Музеєм Ханенків представляє альбом романсів на тексти класиків і обробки народних пісень ХХ століття
Королева українського театру. Як Марія Заньковецька "поставила на місце" Росію ще в XIX столітті і відреклася від родини заради сцени
Актор та керівник головного столичного театру звернувся до українців за кордоном
У Києві відбулася світова прем’єра першої опери Бортнянського, яка вважалася втраченою
«Театральна вечірка non stop»
Закарпатський народний хор увійшов у свій 79-й концертний сезон і розпочав підготовку до 80-літнього ювілею
      © 2008-2025 Music-review Ukraine






File Attachment Icon
36.jpg