Ромський піаніст – Дьордь Цифра | Music-Review Ukraine
Головна
Стаття
Ромський піаніст – Дьордь Цифра
Ромський піаніст – Дьордь Цифра
4 серпня, п'ятниця

Відомий, обдарований Дьордь Цифра під чуйним керівництвом свого батька вже у віці п’яти років імпровізував грою на фортепіано в громадських місцях. Народився він в бідній ромській родині, яка виживала за рахунок виступів в цирку. Дьордь навчився грати, спостерігаючи за заняттями своєї сестри. Вже в п’ять років слабкий, хворобливий хлопчик став сенсацією барів і цирків, де виконував імпровізації на популярні музичні мелодії. Крім того, він на слух підбирав і аранжував будь-яку мелодію, яку наспівував клієнт. Заробітки малюка допомагали жебракуючій сім’ї виживати, але згодом ці виступи стали об’єктом глузування з боку критиків.



Щоденно працюючи над собою, вже у віці дев’яти років він увійшов до приміщення Академії Франца Ліста в Будапешті в якості учня і таким чином став наймолодшим студентом за всю її історію. У віці дванадцяти років Цифра продовжує виступати для великих аудиторій, даючи концерти в багатьох головних містах Угорщини. У 1937 році він грав в Голландії і Скандинавії. Але восени 1942 року його призвали до армії. Угорщина воювала на боці націонал-соціалістичної Німеччини; незважаючи на ідеї націонал-соціалізму, всі країни-союзники Німеччини, в тому числі сама Угорщина, активно використовували євреїв та ромів на полі бою, залишаючи в якості заручників їх сім’ї. У Дьордя була дружина і маленький син. Спочатку він був піхотинцем, потім – танкістом, але при нагоді дезертував і в результаті став єдиним, хто вижив зі свого батальйону.



Його переживання, цього часу, зафіксовані в його автобіографії «Гармати і квіти». Важче за все читати його нотатки в часи, коли його взяли до полону. З цього періоду він писав: «Озираючись назад, я дивлюсь за цей період мого життя; я намагаюся зайняти більш збалансовану позицію, щоб намалювати картину мого життя: життя спустошення цим огидним раком розуму, який вів згубне та ганебне життя, поки не перетворив мене в живий труп». Його переживання були нестерпні. Але найгірше було те, що він не бачив піаніно.

Повернувся до Угорщини в 1947 р., він грав на фортепіано в барах і клубах, щоб утримувати сім’ю. У 1950 році він був заарештований з політичних мотивів. У в’язниці його піддавали знущанням: знаючи, що Цифра музикант, наглядачі били його по руках, по пальцях, під час виконання робіт підбирали таку, яка давала велике навантаження на кисті. Але він пережив три роки важкої ручної праці, відокремлений як від його сім’ї так і від фортепіано. У 1953 році він був звільнений і знову почав грати. Два роки по тому він виграв міжнародний конкурс піаністів Франца Ліста в Будапешті і в наступному році Цифра і його сім’я бігли до Відня, де він дав концерт в листопаді 1956 року. Через кілька тижнів він викликав сенсацію в Парижі і Лондоні, майже відразу ставши знаменитістю.


Цифра оселився зі своєю сім’єю у Франції, де в кінці кінців приймає французьке громадянство і змінює своє ім’я на Жорж. Він почав відновлення органу абатства Ла-Шез-Дьє в Оверні, пізніше заснувавши там фестиваль, і створивши фонд, основною метою якого було підтримувати молодих художників. Ближче до кінця своєї кар’єри він дав кілька концертів, можливо тільки шість або сім на рік, присвячуючи весь свій час фонду. Великою трагедією в житті Цифра була смерть його сина Дьордя (1942-1981), який загинув в результаті пожежі. Після цієї трагедії Цифра ніколи більше не працював з оркестрами.

Основу його репертуару складали твори Ліста. Виконував також концерти з оркестром Шопена, Гріга, Рахманінова, Чайковського, мініатюри Моцарта, Бетховена, власні перекладання і транскрипції оперних фрагментів Россіні, Гуно, Штрауса, Чайковського та ін. Унікальність піанізму Д.Цифри полягала в поєднанні віртуозної техніки з запальністю і внутрішньою енергією.

Цікавим є факт, що у документальному фільмі «The Art of Piano – Great Pianists of 20th Century» (1999) один з епізодів присвячений Цифрі. Ім’ям Д.Цифри названий фортепіанний конкурс у Відні.


Автор: Ірина Миронюк
Джерело: Розвиток



Додати: Share on Facebook


Інші:

Львів, Європа і – світ
17 серпня - 75 років Мусліму Магомаєву
"Котяча фуґа" та її історія
Скромного українського співака визнали одним із найкращих тенорів світу
Стравінський у ПАР: композитор, який кинув виклик апартеїду
Оксана Линів: українка на чолі кращих оркестрів Європи
Рахманіновські гостини
Ромський піаніст – Дьордь Цифра
Ваґнерівський фестиваль у Байройті: з червоним килимком і без скандалів
Україномовна опера: загибель відкладається?
Молода українська скрипалька діагностує інструменти Страдіварі, Аматі та Гварнері
Класична італійська опера. Ази та аналогії з сьогоденням
Джордж Гершвін: 80 роковини смерті відомого композитора
Основоположник династії музикантів
Заняття класичною музикою – це не так складно
Потрібне перезавантаження
Україна у звуках: забуті народні музичні інструменти
Історія піаніста, якого могло не бути
Опера в свинарнику: європейські рецепти відродження малих українських міст
Як музика зустрічає розум?
Родом з України: українське коріння композитора Ігоря Стравінського
Що робить Віденську Оперу найпопулярнішою і визнаною у всьому світі?
Яку історію має будинок Полтавської філармонії
Між дерев співається найкраще
ODESSA CLASSIC 2017: в Одессе проходит Международный музыкальный фестиваль
Насолода «живим звуком»
Священик, композитор, диригент, член Української Національної Ради ЗУНР Остап Нижанківський
Пам’ять про автора українського гімну Михайла Вербицького потрібно повернути в Україну – дослідниця
Київському оркестру New Era Orchestra виповнилося 10 років
Зробиш бандуру — візьмемо: як «посвячують» у сучасних кобзарів
Посол і меценат української культури
Музична зброя України: тулумбас викликає дощ, а звуками дримби лікують хворих
Як народилася пісня «Рідна мати моя»?
Симфонічний оркестр Вінницької філармонії відкрив фестиваль П. І. Чайковського та Н. Ф. фон Мекк
У Чернівцях була своя консерваторія
Вінниця у травні проводить ХV Міжнародний фестиваль ім. Петра Чайковського та Надії фон Мекк
Родом з України: Норберт Гланцберг - композитор
Урочисте закриття Першого Всеукраїнського конкурсу піаністів імені Олега Криштальського
Музи Бейли Бартока: найбільша любов
Голгофа Артемія Веделя
      © 2008-2017 Music-review Ukraine. Усі права застережено. При цитуванні інформації посилання на Music-review Ukraine обов'язкове