«Композитор — теж людина!» | Music-Review Ukraine
Головна
Стаття
«Композитор — теж людина!»
Зінькевич Олена
«Композитор — теж людина!»
У Київському інституті музики ім. Р. Глієра видали збірку «Веселе музикознавство. Із музикознавчих маргіналій»
20 листопада 2013, середа
Поширити у Facebook

Збірка "Веселе музикознавство"Автор ідеї та редактор-упорядник книжки професор НМАУ ім. П. Чайковського Олена Зінькевич, певно передбачала, що видання матиме подвійний ефект.

З одного боку, тут перетворюються з небожителів на людей композитори-класики, і хочеться заново переслухати всю хрестоматійну музичну літературу.

А з іншого — книжка «приземлює», в хорошому сенсі, й самих її авторів, поважних (переважно, київських) музикознавців з ученими степенями.

Вони враз бачаться іншими — веселими, добрими, безмежно дотепними людьми, а не строгими й вимогливими, як під час семінарів та заліків.

А ще ця музикознавча збірка, крім того, що пізнавальна, — корисна для здоров’я. Бо сміх, як стверджують філософи, лікує серце і душу.

Усе почалося зі щорічних першоквітневих конференцій на кафедрі етносів України та музичної критики НМАУ, яку очолює О. С. Зінькевич.

На кожному симпозіумі обговорювали ту чи іншу тему у жартівливому ключі: «Композитор теж людина», «Як слухати і розуміти музику», «Зоопростір музики», «Музика про смачну і здорову їжу», «Композитор і ґендер», «Інша історія музики», «Вороги і друзі в житті та творчості музикантів», «Ці мерзенні лібрето...», «Музикознавець — це звучить!». Ці теми й дали назви розділам майбутньої збірки, а тексти доповідей стали матеріалом статей.

У книжці поєднано кілька жанрів і традицій. Основою є наукові тексти. Формально збережено усі позиції наукового апарату (об’єкт, предмет, постановка питання, актуальність і т. ін.), є обов’язкові зноски на джерела й літературу, примітки. Але за змістом це — інша наука! Вслухайтеся в назви статей: «Козли і кози в семантиці оперного тексту», «Їжа як дзеркало культури», «Дискримінація жінок у російській опері», «Суничка-ягідка»: куртуазна символіка в опері Римського-Корсакова «Снігуронька».

Наприклад, Ольга Соломонова у статті «Чи був ситий Мусоргський?» розмірковує про наслідки... хронічного недоїдання композитора, що, судячи з усього, є правдою. Авторка аналізує листи Мусоргського і зауважує цікаву деталь: описуючи власний творчий процес, композитор часто порівнює його з процесом поглинання їжі. Наприклад, про роботу над «Хованщиною»: «Хорошая вещь варится, да, пожалуй, вместо мужицких серых щей выйдет суп. Чего не бывает на всероссийской кухне!».

Олена Дьячкова віртуозно адаптує в рамках музикознавства метод Вуді Аллена. Американський режисер переконаний, що для розуміння музики людині необхідно «1) знати місце народження композитора і 2) відрізнити рондо від скерцо, підтвердивши це вміння відповідними вчинками...». На прикладі аналізу Другої з Трьох мініатюр для скрипки і фортепіано Кшиштофа Пендерецького дослідниця приходить до висновку, що Пендерецький підступно пожартував зі слухачем. Композитор «сховав» у організованій за принципом рондо авангардній п’єсі народний наспів, більше того — зробив це саме у другій частині циклу, що за класичною традицією — повільна. Тож ось вона — подвійна скерцозна алюзія. Тоді, як пісенний «слід» у музиці Пендерецького, — додаткова інформація для роздумів музикознавців, що займаються творчістю композиторів, народжених у Польщі.

Може здатися, що це — альтернативне музикознавство. Ні, воно просто веселе й легке. І якщо говорити про традиції, то без дотепних літературознавчих студій Шкловського і Тинянова, а за ними і Вайля з Ґенісом, авторів популярного «антипідручника» літератури «Уроки вишуканої словесності», — ніяк.

Крім наукових текстів, тут є і літературна пародія, що рясніє цілим набором жанрів: сонет, верлібр, поема, п’єса, парафраз. Тексти нагадують про консерваторські капусники.

Ще один пласт — фольклор. Пригадуєте популярну серію «Музиканти сміються»? Ще наприкінці 1960-х музикознавець Антон Муха написав однойменну книжку, що стала бестселером. Так ось, у «Веселе музикознавство» потрапив, в основному, студентський фольклор (не даремно всі автори — викладачі). Тут можна прочитати, наприклад, що Шопен мав любовні відносини з відомим літератором на ім’я Жорж, але Жорж — жінка, яка носила чоловіче вбрання; що сурок — це музичний інструмент, з яким Бетховен ніколи не розлучався, і тому написав пісню про це...

Книжка з картинками! А отже, як сказала б Керролова Аліса, в ній є смисл. «Аліса в Задзеркаллі» пригадалася невипадково. Уважний читач помітить, що зображені на обкладинці портрети класиків взято з обкладинки шкільного підручника музлітератури Прохорової. Але тут їх не впізнати (доклав руку музикознавець із Одеси Сергій Шип, знаний і як майстер карикатури): вони усміхаються! Ця збірка — своєрідне Задзеркалля українського музикознавства. Зазирнути сюди корисно хоча б для того, щоб переконатися: музикознавство — це наука, створена одними веселими людьми для інших.


Автор: Олеся Найдюк
Музикознавці: Олена Зінькевич
Навчальний заклад: Київський інститут музики імені Р. М. Глієра
Джерело: Газета "День"



Інші:

100 років від дня народження видатного українського оперного співака Дмитра Гнатюка
Фестиваль-Премія ГРА оголосив лонгліст
Хореографка Катерина Курман — про нову постановку "Соляріс" у Львові та сучасний балет
Сто п’ять миттєвостей успіху
Повітряні коридори життя
«Два кольори душі Дмитра Гнатюка»
Вінницька дослідниця Лариса Семенко видала унікальну монографію про Леонтовича
«Letters and Notes». Музика Грабовського на Ukrainian Contemporary Music Festival
«І в той момент стався вибух»: нові свідчення про російський авіаудар по драмтеатру у Маріуполі
Як дивитися оперу
26 лютого день пам'яті Костянтина Данькевича
Музиканти Київського симфонічного оркестру стали біженцями у Німеччині, але збирають повні зали на своїх концертах
Як народжується балет «Соляріс» Олександра Родіна?
Що запорожець робив за Дунаєм? Історія культової української опери та її видатного творця
Бетховен присвятив кілька своїх симфоній другу-українцю: хто це був
Ігор Шамо відмітив би ювілей
Олена Михайлівна Потапова відмітила ювілей
ДРУГИЙ ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ КОНКУРС НА НАПИСАННЯ І ПОСТАНОВКУ КАМЕРНОЇ ОПЕРИ У ЛЬВІВСЬКІЙ НАЦІОНАЛЬНІЙ ОПЕРІ
Корифейка української опери
11 лютого 1938 року в селі Довбиші Баранівського району Житомирської області народився видатний український хоровий диригент і композитор, Народний артист України Анатолій Пашкевич
Фільм Анастасії Фалілеєвої «Я померла в Ірпені» отримав нагороду на найбільшому в світі фестивалі короткого метру
Одеська філармонія після обстрілу - масштаби збитків
100 років ХНАТОБу: як театр працює в умовах війни
Леся Українка музикою Франца Шуберта
Новий фільм Катерини Горностай СТРІЧКА ЧАСУ обрано до основного конкурсу 75-го Берлінського міжнародного кінофестивалю
Вона була довершеною гармонією: Соломія Крушельницька в авторській розповіді Олександра Балабка
Пам’ятаємо: Івану Карабицю виповнилось би 80!
«Шароварщина – це не те, що ми маємо показати в Європі»
ТОП-10 вистав 2024 року столичної сцени
130 років Борису Лятошинському: що варто знати про відомого українського композитора
Десять поглядів на Різдво: добірка класичної музики
Кропивницька музична школа імені Юлія Мейтуса відзначила 50-річчя від заснування
Тріумф театру у часи викликів:
Станція, або розклад бажань: друга прем’єра за тиждень
Проєкт «Спадок» спільно з Музеєм Ханенків представляє альбом романсів на тексти класиків і обробки народних пісень ХХ століття
Королева українського театру. Як Марія Заньковецька "поставила на місце" Росію ще в XIX столітті і відреклася від родини заради сцени
Актор та керівник головного столичного театру звернувся до українців за кордоном
У Києві відбулася світова прем’єра першої опери Бортнянського, яка вважалася втраченою
«Театральна вечірка non stop»
Закарпатський народний хор увійшов у свій 79-й концертний сезон і розпочав підготовку до 80-літнього ювілею
      © 2008-2025 Music-review Ukraine






File Attachment Icon
107.jpg