Цьогоріч на Шевченківську премію подали 74 заявки у 7 номінаціях: Євген Нищук про критерії та залаштунки премії | Music-Review Ukraine
Головна
Інтерв'ю
Цьогоріч на Шевченківську премію подали 74 заявки у 7 номінаціях: Євген Нищук про критерії та залаштунки премії
Цьогоріч на Шевченківську премію подали 74 заявки у 7 номінаціях: Євген Нищук про критерії та залаштунки премії
2 грудня 2023, субота
Поширити у Facebook

На Шевченківську премію 2024 року подали 74 заявки у семи номінаціях, наразі вже відсіяно 44 з них. 28 листопада комітет оголосив список номінантів на премію, які пройшли у другий тур. Попереду ще відбір у третій тур. Один із критеріїв, за словами Нищука, — наратив спротиву і внесок у перемогу.

Про це повідомив голова Шевченківського комітету Євген Нищук в етері на Радіо Культура.

Суспільне Культура публікує текстову версію розмови Євгена Агаркова з Євгеном Нищуком.

Наступного року Шевченківська премія буде вручена згідно з традиціями, без затримок 9 березня — на 210-ту річницю з дня народження Тараса Григоровича Шевченка. Чи вдалося налагодити роботу комітету до тої міри, щоб почалася стабільність?

Стабільність — це річ відносна, проте роботі нашого комітету і моїй як голови комітету передували гарячі дискусії і дещо, як я казав, підігріта гаряча пательня. Проте все ще влітку було врегульовано, всі лауреати були нагороджені і за 2022 рік, і за 2023 рік.

Традиційно 9 березня оголошують переможців у день народження Тараса Григоровича. Однак не цього року. Замість цього з'явилася заява голови комітету премії щодо перенесення нагородження на 22 травня через необхідність визначити лауреатів номінації. І тому з'явилося обурення в суспільстві. Колишній голова комітету Юрій Макаров склав свої повноваження. І ви стали новопризначеним головою.

Усе врегульовано, всі лауреати нагороджені, всі щасливі й натхненні. Ми знайшли консенсус і в суспільстві, і серед фахового експертного середовища. Не хотілось би ставати, звичайно, на ці граблі вдруге, тому ми розпочали вчасно кампанію. Ми не мали повноцінного часу для того, щоб змінювати в багатьох нюансах положення, бо воно потребує певного часу і юстування. Хоча є в нас такі прагнення в деяких пунктах це зробити.

Це ви про додаткові номінації говорите, так?

І про додаткові номінації, і про деякі пункти, які дещо обмежують. Але знову ж таки наголошую, що кампанія була вчасно розпочата. В серпні, практично до Дня Незалежності, були нагороджені (номінанти — ред.) у Бородянці, в символічному місці біля Тараса Шевченка, якого намагалися окупанти російські розстріляти.

Там практично було оголошено про початок нової кампанії, яка розпочалася 14 вересня і тривала до 31 жовтня, себто півтора місяця було для того, щоб подати заявку. Це достатньо часу. На якомусь етапі в мене була до певної міри паніка, що мало заявок, проте на фініші ми практично досягли рекордної кількості поданих заявок — 74.

Кого ви вже можете відзначити серед учасників? Розкажіть, які ще етапи попереду.

Відразу наперед скажу, що і з етичних міркувань, і для того щоб зберігати інтригу, я персоналізувати зараз не буду. Було подано 74 заявки, і переможці будуть визначені в семи номінаціях. Це література, де, як завжди, найбільше подано заявок — і серед прози, і серед поезії.

Наступна номінація — це літературознавство і мистецтвознавство. Там також було подано достатньо заявок, хоч є делікатні нюанси, які особливо стосуються мистецтвознавства, бо іноді всі прекрасні роботи. Хочу сказати, щоб той, хто не пройшов до другого туру, ніяким чином собі не подумав, що щось не те робив. Вони робили велику роботу.

Просто є один із нюансів, який, можливо, в майбутньому ми будемо доповнювати в положенні. Але наразі — і так історично склалося впродовж всіх попередніх років — наголошується, що оцінюється автор і творець. А за упорядкування, за альбоми премія не дається. Себто чимала кількість була відразу практично відхилена через невідповідність положенню.

Третя номінація — це публіцистика і журналістика. Очевидно, що ця номінація є зараз дуже живою, дуже важливою. Це те, коли ваші колеги перебувають дуже часто на межі великого ризику і для життя, і для здоров'я та виконують свою роботу дуже професійно і якісно.

Четверте — це візуальні мистецтва у широкому розумінні. У цій номінації нам би на майбутнє хотілося все ж таки розділити або ж відокремити роботи, які стосуються народно-прикладного мистецтва, які є великою родзинкою і великим надбанням, себто порівнювати роботи, які стосуються народного мистецтва, гончарства, кераміки, вишивки, різьбярства тощо, і водночас сучасне мистецтво. Це трішечки різні нюанси, і хотілось би в майбутньому їх розділити.

Далі кіномистецтво, в якому, на превеликий жаль, чи не найменша конкуренція. Я не знаю, чому так трапилося, ми всім поширювали інформацію. Робіт є достатньо для боротьби, вони чудові, проте було подано чотири чи п'ять робіт, а залишилося на другий тур — дві. Далі у нас театральне мистецтво і музичне мистецтво.

Особливістю хотів би зазначити, що робота першого туру полягала ще й у заслуховуванні експертної ради. Окрім сформованого комітету, в нас є експертна рада, яка здійснює експертизу перших поданих робіт і робить просіювання щодо відповідності положенням і критеріям. Саме цього року, згідно з указом президента, один із важливих критеріїв є наратив спротиву і внесок у перемогу практично в кожній номінації.

Чи почули учасники вимогу, яку оголосив президент?

Це не обмеження, це ситуація рефлексії, реакції на той спротив, на ту героїчну боротьбу українського народу, яку ми ведемо зараз проти російського окупанта. І очевидно, що в цей гарячий і піковий час хотілось би дійсно побачити практично у всіх номінаціях цю рефлексію. В жодному разі не йдеться про буквальність чи "агітку". Я не хочу знову ж таки зараз називати роботи, але це може бути засобами виразності саме мистецької мови.

Але очевидно, що до певної міри якась частина робіт подана, як традиційно подавали там разів 10 до того, подають і далі. І подають роботи, які й раніше подавалися. А нам би якраз хотілося, і про це зазначали експертна рада і члени комітету, мати "живі" роботи. Ми ж задля цього, саме на цей рік, скасовували одну умову — раніше завжди було, коли за 6 місяців до початку кампанії мала відбутися прем'єра, виставка, презентація того чи іншого твору.

Ця умова на цей рік знята саме через цей критерій, коли станом на 13 вересня могла відбутися прем'єра, яка говорить про теперішнє, про події, які ми переживаємо, і в неї немає жодних обмежень у цьому. Відтак ми маємо 74 робіт поданих і уже 44 відсіяних.

Наступного року ми ж будемо відзначати 210-річчя Тараса Шевченка. Чи є вже план відзначення цього заходу? Як просувається питання?

Секретаріатом комітету і мною особисто на Кабінет Міністрів, на Міністерство культури був поданий план заходів на наступний рік. Він широкого спектра: це й інноваційні речі, які б по-іншому відкривали світ духу Шевченка, зокрема сучасними засобами візуалізації, 3D-презентації тих чи інших картин та творів.

Себто зараз ми повинні йти в ногу з часом — те, про що завжди говорив у своїх творах Тарас Григорович. Ми згадували про 9 березня як урочисту церемонію нагородження і, очевидно, якийсь захід. Формат його буде також коригуватися згідно з тим, в якій ситуації ми будемо перебувати. Адже я згадував сьогодні про Бородянку.

Це була моя ідея провести там церемонію нагородження за минулі роки. Бо біля цього розбомбленого будинку російськими окупантами, біля цього пам'ятника був живий наратив нашого спротиву. Також передбачена ще велика мистецька академія "Шлях до перемоги Шевченка". Тож багато різних заходів на наступний рік.


Джерело: suspilne.media



Інші:

Диригент Української капели у США пояснив таїнство Різдва
Людмила Монастирська: «У співака має бути такий агент, якому можна повністю довіряти»
Герман Макаренко, диригент Національної опери України, художній керівник оркестру «Київ-Класик»
Кері-Лінн Вілсон, канадсько-американська диригентка
Василь Гречинський, художній керівник і диригент нью-йоркського хору «Думка»
«В Україні надзвичайно цінують органне мистецтво»
Віталій Пальчиков: "Одержимість ідеєю я взяв за основу..."
Анжеліна Швачка: «Оперний співак повинен мати залізну волю і залізні нерви»
Концерт заради миру: як Омар Арфуш змінює світ через музику
Диригентка Оксана Линів — про дебют в Метрополітен-опера і просування української музики в світі
"У нас іншого шляху немає, ми мусимо інтегруватися в світову культуру" – Струтинський
Йорг Цвікер: «Якщо тримати очі відкритими, життя пропонує стільки чудових речей!»
Незрівнянний світ краси: що розповідає і що приховує фільм про Назарія Яремчука
Музична керівниця Національної філармонії Наталія Стець: «Представили за сезон понад 1 тис. 120 концертів»
Як готують шоу Within Temptation на ATLAS UNITED 2024 — інтерв'ю з композиторкою Марією Яремак
Наталія Пасічник, директорка Українського інституту у Швеції
Петро Качанов: «Без глядачів театр – це просто приміщення»
Я не заспівала жодної російської опери, — Софія Соловій
«Елегія військового часу»
Головний диригент Полтавського театру імені Гоголя Олександр Сурженко відзначає 65-річний ювілей
Ярослав Ткачук: життя у… балеті
Андрейс Осокінс, латвійський піаніст
КОМПОЗИТОРКА БОГДАНА ФРОЛЯК: «ТРАГІЗМ, СВІТЛО, ДРАМАТИЗМ І НАДІЮ ПЕРЕЖИВАЄМО МИ, УКРАЇНЦІ, В ЦЕЙ ТЯЖКИЙ ЧАС ВІЙНИ»
Світова зірка Людмила Монастирська
Роман Григорів, Ілля Разумейко: «Сучасне мистецтво, сучасна опера — це те, що відрізняє нас від росії»
«В Європі почали слухати українську музику»
Диригентка Оксана Линів: Чайковського треба українізувати
Творчий шлях композитора і диригента з Луцька Володимира Рунчака
"Вже це все набридло": співачка Монастирська про те, як замінила путіністку Нетребко і настрої за кордоном
Львівський органний зал: українські ноти, які об'єднали світ
Музика свободи і віри
"Співпрацювати з руснею не буду", — як жив і загинув в окупованому Херсоні диригент Юрій Керпатенко
Василь Василенко: “Ми повинні відроджувати й репрезентувати своє мистецтво у світі
Олександр Родін про нові творчі проєкти
Допитували всю ніч та знімали з трапа літака: оперна співачка Марія Стеф'юк розповіла, як її переслідувало КД
Сюрпризи від Ігоря Саєнка
Актор Анатолій Хостікоєв - про театр під час війни, контакт із глядачем та чому Україні не можна програвати
Єжи Корновіч про оперу «Родинний альбом»: «Європа – це велика родина»
Микола Дядюра про прем’єру та гастрольні маршрути
Раду Поклітару: “Прем’єра “Тіней забутих предків” – це подія світового масштабу!”
      © 2008-2024 Music-review Ukraine






File Attachment Icon
3.jpg