|
Вечір барокової музики
Шостий концерт циклу Music-review Weekend
23 січня 2010, субота
Поширити у Facebook
23 січня у приміщенні Фонду сприяння розвитку мистецтв відбувся Шостий концерт циклу Music Review Weekend. Цей мистецький вечір відкрив рік 2010 і отримав власну назву «Бароковий» та став своєрідним продовженням новорічних свят, що минули..
Цікавість до музики епохи Бароко та її ідеалів проявилася вже на початку ХХ століття в творчості композиторів Західної Європи, зокрема у представників німецької школи Макса Регера та Пауля Хіндеміта. Невдовзі цей історичний період і стильовий напрямок отримавши назву модернізм, згодом перетворився у найбільш відому його течію - неокласицизм. Проте всеохоплююча увага до стилю Бароко відбулася наприкінці ХХ ст. у Швейцарії, Франції, Італії, Німеччині та поступово поглинала нові країни, а з ними плеяду молодих музикантів виконавців та слухачів.
У цей період полістилічності в мистецтві ХХ ст. новітня генерація митців потребувала свіжого дихання. Адже кінцева ідея будь-якого покоління створити власне обличчя, власне Я. У творчості саме композиторів епохи Бароко молоді музиканти прагнули досягти не тільки музичного а й естетичного ідеалу загалом. І гасло "Без минулого неможливе майбутнє" – якумого точно може характеризувати цей період.
Крім тенденцій у музичній стилістиці важливою складовою стає так звана автентичність виконання. Тобто зв'язок зі старими епохами музиканти починають вбачати у відповідному звучанні музичних інструментів. І поряд з найвідомішим інструментом епохи Бароко, органом, який суттєво не змінив ані свій вигляд, ані звучання, починають з'являтися забуті барочні інструменти: лютня, клавесин, спінет, віола да гамба та інші, часом навіть утворюючи цілі камерні оркестри.
За останні роки цікавість до старовинної музики в музичному світі залишається сталою. А однією з музичних Мекк серед країн Європи вже тривалий час є Швейцарія. Однією з причин цікавості швейцарців до цього напрямку мистецтва і його культивації можна вважати відсутність власного яскравого «музичного генофонду», що склалася частково і з історичних причин.
Крім того велика кількість музичних заходів, зокрема фестивалів та концертів, а також наукових симпозіумів та майстер класів, що об’єдную велику кількість європейських музикантів свідчить про велике значення мистецтва епохи Бароко у сьогоденні.
Власне в Україні заходи з тематикою барокової музики поступово набувають популярності як у колі музикантів так і серед слухачів. Для перших це жага до пізнання першоджерел з можливістю автентичного виконання творів, адже поступово в арсеналі українських виконавців з’являються барокові інструменти...Для інших, поціновувачів академічної музики, це занурення у таємниче звучання творів XVI, XVII першої половини XVIII століть. Яскравим взірцем та вершиною епохи бароко є творчість Йоганна Себастьяна Баха про якого великий нащадок німця композитор Макс Регер сказав так «Бах – це початок і кінець музики».
Отже на вечорі барокової музики відбувся виступ своєрідного квартету молодих музикантів, які популяризують барокову музику в Києві. Це Олена Жукова (клавесин), Галина Ходаківська (сопрано), Ольга Жукова (віолончель) та Вадим Мітряєв (контр-тенор).
До уваги слухачів були представлені твори у різних складах від клавесину соло до дуетних оперних арій з акомпанементом бассо контінуо – клавесину та віолончелі.
Ольга Жукова (віолончель)
У програмі концерту прозвучали твори італійських, французьких та німецьких композиторів, проте більша частина творів була з “Туманного алібіону” Великої Британії, яка в період епохи Бароко була великим музичним центом, консолідуючи творчість багатьох композиторів – Джованні Санчеса, Генрі Персела, Георга Фрідріха Генделя. Саме твори цих композиторів були фундаментом концерту.
Під час концерту у виконанні Олени Жукової прозвучали декілька творів для клавесину соло. Слід відзначити яскраве виконання Прелюдії та Фуги фа-дієз мажор Й.С. Баха у його автентичному звучанні, адже такого інструменту як рояль за життя Баха ще не існувало.
Олена Жукова (клавесин)
У виконанні Галини Ходаківської та Вадима Мітряєва прозвучали декілька сольних творів. І хоча за тематикою та характером вони були близькі одна до одної – проте з перших нот демонтували невичерпність композиторської думки у дусі старих епох.
Галина Ходаківська (сопрано)
Вадим Мітряєв (контр-тенор)
Безперечно родзинкою концерту стали так звані оперні дуети у виконанні усього складу музикантів, які сублімували у собі перші ростки драматургії сучаної опери. Адже для авторів перших опер взірцем були давньогрецкі трагедії – їхня театральність, змістовність та акторська гра. Саме у цьому контексті музиканти яскраво, з притаманною часу театралізованость виконали арії Джованні Санчеса та Орфея англійської бароковой музики – Генрі Персела.
Так завершився вечір барокової музики. Загалом сприйняття концерту за декількома прикрими інтонаційними всплесками є позитивним. Проте ще не достатньо розвинена культура як з боку виконавців так і слухачів за умови виниклого у часі музичного вакууму щодо старовинної музики – не надає сталого та об’єктивного відчуття “ідеального” звучання.
Вадим Мітряєв, Олена Жукова, Галина Ходаківська та Ольга Жукова
|
Автор: Олександр Пірієв
Фото: Сергій Пірієв
Виконавці: Олена Жукова, Ольга Жукова, Галина Ходаківська, Вадим Мітряєв
Концертна організація: Національний портал академічної музики “Music-review Ukraine”
Концертний зал: Галерея Фонду сприяння розвитку мистецтв
|