| Стаття |
|
|
|
|
Музика нас об’єднає
В Києві з 4 по 9 лютого відбудеться Перший Міжнародний конкурс молодих виконавців на дерев’яних духових інструментах ім. Володимира Антонова
16 січня 2013, середа
Поширити у Facebook
 Один із найстаріших музичних навчальних закладів України, якому в 2013 році виповнюється 145 років, Київський інститут музики ім. Глієра вирішив відзначити свій ювілей проведенням першого в історії нашої держави конкурсу “духовиків”. На рахунку цього поважного інституту визнані в світі проекти: Міжнародний конкурс молодих піаністів пам’яті Володимира Горовиця, Міжнародний фестиваль “Київські літні музичні вечори” та багато інших мистецьких заходів.
Про ідею заснування нового конкурсу, про творчі плани, перспективи і проблеми “Хрещатику” розповіли голова журі конкурсу, композитор, ректор КІМ ім. Р. М. Глієра, Народний артист України, професор Олександр Злотник та генеральний директор конкурсу, завідувач відділу “Оркестрові духові та ударні інструменти”, заслужений працівник культури України Олександр Кочерженко.
Що надихнуло на проведення конкурсу
“За історію нашого навчального закладу, якому виповнюється 145 років, ми виховали велику кількість “духовиків”, які зараз працюють майже в усіх провідних оркестрах світу. Виросло нове покоління виконавців, які продемонстрували високий рівень професійної підготовки й видатні творчі здібності на огляді виконавців на духових інструментах “Дніпровські зорі”, а пізніше — на Першому Всеукраїнському конкурсі молодих виконавців на дерев’яних духових інструментах”,— розповідає Олександр Кочерженко.— Результати виконавців настільки вразили нас, що виникло бажання провести конкурс міжнародного рівня, щоби показати світу творчі здобутки української школи “духовиків”.
Пан Кочерженко додав, що ні для кого не є секретом той факт, що в Україні давно існує чудова школа виконавців на духових інструментах зі своїми здобутками і традиціями. “Це додало нам ще більшої впевненості в тому, що ми зможемо започаткувати і провести й міжнародний конкурс на базі нашого інституту”,— розповів він.
Легендарний флейтист Володимир Антонов
Знаковим є той факт, підкреслюють організатори дійства, що конкурс носить ім’я одного з найвидатніших флейтистів сучасності Володимира Антонова, який здобув світове визнання як віртуозний виконавець і видатний педагог. Він продовжив традиції української флейтової школи й виховав не одне покоління видатних музикантів, які й сьогодні прославляють Україну.
“Ми повинні знати і пам’ятати своїх талановитих особистостей, які зробили колосальний внесок у розвиток музичного мистецтва, внесок не лише в українську, а й світову музичну культуру. Володимир Антонов — уславлений флейтист, дуже інтелігентна людина, визнаний фахівець, соліст симфонічного оркестру Державного академічного театру опери і балету імені Тараса Шевченка (нині — Національна опера України імені Тараса Шевченка), викладач Національної музичної академії ім. П. І. Чайковського (раніше — Київська державна консерваторія ім. П. І. Чайковського), Народний артист України. Величезна кількість його учнів грають по всьому світу в найкращих світових симфонічних оркестрах,” — наголосив Олександр Злотник.
Олександр Кочерженко, в свою чергу, додав: “Конкурсанти мають усвідомлювати той факт, що участь в заході такого рівня — не тільки честь, а й велика відповідальність”.
У пошуках талантів
“Ми хочемо заявити про себе світові, щоби нас почали пізнавати і про нас почали говорити як про країну з величезним творчим потенціалом. Адже маємо чим пишатися в мистецтві й хочемо це продемонструвати на увесь світ,— говорить пан Кочерженко.— Нам є що показати, є як представити нашу талановиту молодь. Упевнені, що вона складе гідну конкуренцію конкурсантам із інших країн”.
Ректор КІМ ім. Р. М. Глієра пан Злотник визначив мету проведення конкурсу так: “Конкурс проводиться для того, щоби продемонструвати своє вміння, виконавський рівень і подивитися, що відбувається в світі серед виконавців на дерев’яних духових інструментах. Це — спілкування, це — обмін думками, обмін репертуарний”.
До слова, конкурс проводиться за підтримки Міністерства культури України та благодійного фонду “Таланти України”. Генеральний директор конкурсу — Олександр Кочерженко.
За призові місця в номінаціях Флейта і Кларнет змагатимуться 41 виконавець з 9 країн світу (Україна, Росія, Азербайджан, Білорусь, Угорщина, Польща, Франція, Естонія, Японія).
“Ми допустили до участі в конкурсі 41 учасника,— розповів Олександр Кочерженко.— Серед них чимало наших співвітчизників, що ще раз переконливо свідчить про високий рівень майстерності нашої молоді”.
Організатори заходу розповіли, що творчі змагання конкурсантів відбуватимуться у чотири тури:
“Перші два тури — це сольна програма під акомпанемент фортепіано, а третій тур і Гала-концерт відбудуться у супроводі симфонічного оркестру. А це — найкращий європейський рівень”,— наголосив генеральний директор конкурсу. За його словами, у фінал в кожній номінації пройдуть чотири учасники. Вони боротимуться за перше, друге і третє місця та звання лауреата.
“Ми дуже прискіпливо поставилися до підготовки програмних вимог, ретельно вивчали досвід найкращих європейських конкурсів і розробили таку програму, яка відповідає загальносвітовим вимогам”,— зазначив пан Кочерженко.
Зокрема конкурсанти виконають твори Й. С. Баха, Л. ван Бетховена, С. Прокоф’єва, І. Стравінського, В. А. Моцарта, Й. Брамса, К. М. Вебера та інших всесвітньо відомих композиторів.
У третьому турі флейтисти мають виступати у супроводі симфонічного оркестру Національної філармонії з творами Моцарта, грати якого — значить засвідчити свою виконавську майстерність. “Моцарт — це обов’язковий стиль, обов’язкова манера виконання, характерна для епохи композитора. Моцарта не можна грати по-українськи”,— підкреслив Олександр Кочерженко.
“Там (виконуючи твір Моцарта, ред.) неможливо сфальшивити, бо відчуваючи кожну нотку, виконавець не має права на помилку, це надзвичайно складно”,— додав Олександр Злотник.
Учасники конкурсу повинні показати технічну майстерність, рівень художнього виконання, чистоту інтонацій, образність, артистизм у виконанні, емоційність, виразність.
Компетентне журі
Оцінювати конкурсантів будуть видатні музиканти та викладачі з Ізраїлю, Росії, Японії та України. Для молодих виконавців дуже важливо отримати високу оцінку власних творчих здібностей від видатних суддів. Це значить встановити для себе певну планку, яка важлива для подальшої музичної кар’єри.
Очолює журі конкурсу Народний артист України, композитор, професор, ректор інституту КІМ ім. Глієра Олександр Злотник.
До складу журі також входить представник з Ізраїлю — Анатолій Коган, музичний директор Камерата Академус, випускник училища ім. Р. М. Глієра.
Запросили й видатного флейтиста з Японії Уено Такасі. Він — директор, диригент та соліст Японського нового філармонічного оркестру.
Представник з Росії — викладач РАМ ім. Гнєсіних, професор Іван Олєнчик.
Також до складу журі входить завідувач кафедри дерев’яних духових інструментів Національної музичної академії України ім. П. І. Чайковського, кандидат мистецтвознавства, професор Роман Вовк.
“Конкурс транслюватиметься он-лайн, в учасників є шанс стати помітними у світі, можливо, будуть якісь запрошення. Звісно, хотілося б, щоби вони тут собі раду дали. Але, як я вже сказав, музикант — це така творча одиниця, яка має рухатись по світу. Нещодавно я був в Брюсселі,— розповідає Олександр Злотник,— коли там виступав наш невеличкий духовий оркестр, чоловік сім, вони грали твори від середньовічної музики до сучасної. Захоплення у глядачів — а це були поважні гості з різних країн — було безмежним. Що приємно, бо це — обличчя України”.
Ректор КІМ ім. Глієра стверджує, що “конкурси й проводяться, аби побачити рівень і стан, а ще заради обміну досвідом, заради взаємозбагачення. Для викладачів і для членів журі це можливість побачити щось нове. Вони також дивляться, хто як грає, яка школа, які відмінності. Конкурс — це досвід, це школа для всіх, не тільки для виконавців”.
Про історію Київського державного музичного училища ім. Р. М. Глієра
Київське державне музичне училища ім. Р. М. Глієра (з 2008 року Київський інститут музики) — перший професійний навчальний заклад України, заснований 18 січня 1868 року. Професійна діяльність училища тісно пов’язана з видатними іменами музичної культури: П. І. Чайковським, С. Рахманіновим, О. Глазуновим, А. Рубінштейном, які опікувалися його долею, часто виступали з концертами перед студентами й викладачами. У 1914 році на посаду директора було призначено вихованця училища, на той час вже відомого композитора, засновника української композиторської школи Глієра Рейнгольда Морiцевича. Саме його учні, Лев Ревуцький та Борис Лятошинський, прославили українську композиторську школу.
З училищем пов’язані імена музикантів — фундаторів музичного мистецтва України. Серед них Володимир Пухальський, Микола Лисенко, Каміл Еверарді, Оскар Шевчик та багато інших.
Всесвітню славу музичному закладу принесли його видатні випускники, які зробили вагомий внесок в скарбницю світового мистецтва. Це піаністи Володимир Горовиць, Олександр Браїловський, Костянтин Михайлов, Леонід Ніколаєв; композитори — Левко Ревуцький, Григорій Майборода, Платон Майборода, Віталій Філіпенко; співаки — Марія Литвиненко-Вольгемут, Григорій Бакланов, Дмитро Гнатюк, Діана Петриненко та інші.
“І сьогодні в нашому навчальному закладі, продовжуючи традиції своїх знаних попередників, працюють провідні виконавці і педагоги, навчається талановита молодь,— розповів Олександр Злотник.— Міжнародній конкурс — це прекрасна можливість підтвердити високий статус нашого закладу — Київського державного вищого музичного училища ім. Р. М. Глієра — Київського інституту музики ім. Р. М. Глієра”
Автор: Мирослава Леус
Навчальний заклад: Київський інститут музики імені Р. М. Глієра
Конкурс (фестиваль): Міжнародний конкурс виконавців на дерев’яних духових інструментах ім.Володимира Антонова
Джерело: Газета "Хрещатик"
|