Нове дослідження з музичної історії Львова | Music-Review Ukraine
Головна
Стаття
Нове дослідження з музичної історії Львова
Нове дослідження з музичної історії Львова
18 листопада, субота

Днями побачила світ монографія музикознавиці Тереси Мазепи «Соціокультурний феномен європейських музичних товариств XIX – початку XX століть на прикладі Галицького Музичного Товариства», що вийшла друком у Львові 2017 року – перше комплексне дослідження однієї з маловідомих сторінок історії музичних товариств, насамперед Галицького Музичного Товариства. Книга важлива не лише з огляду на титанічну багатолітню працю авторки, котра зібрала й узагальнила цінний історичний матеріал, але й спробою систематизувати причини, з яких скромні аматорські музичні товариства протягом вельми тривалого хронологічного відтинку зберігали настільки вагому суспільну позицію. Усвідомлення унікальної місії в історії європейської культури, багатоманітності форм і видів діяльності спонукали до формулювання суспільних і культуротворчих функцій товариств



У монографії специфіка діяльності музичних товариств як основоположної соціокультурної моделі певного історичного хронотопу проектується на конкретний приклад – Галицьке Музичне Товариство з центром у Львові. Цей приклад виявився вельми вдалим, оскільки Галичина завжди була багатонаціональним, багатокультурним, багатоконфесійним регіоном, і в культурних стратегіях і художньо-естетичних пріоритетах ГМТ відобразилася взаємодія різних традицій.

Музичні товариства які діяли у Галичині, на чолі з Галицьким Музичним Товариством, відігравали важливу соціокультурну роль та виконували різноманітні функції не лише в розвитку музичного мистецтва, але й загалом у формуванні сучасного суспільства. Їм належали важливі ініціативи у становленні національної ідентичності бездержавних народів, у піднесенні загального культурно-освітнього рівня, збереження історичної пам’яті та вікових традицій, збирання безцінних артефактів, які лягли в основу сучасних фондів провідних бібліотек. Музичні товариства стимулювали заснування консерваторій, філармоній, оперних театрів, утворення оркестрів, камерних ансамблів, хорів, музичних шкіл та інших осередків культури, патронували талановиту молодь, яка потім ставала репрезентантом галицького регіону в світі, опікувалася бібліотеками і архівами, відкривали музеї, виробляли стратегії концертного та освітнього життя і впроваджували в суспільно-культурну практику ще багато здобутків, без яких немислимий сучасний музичний процес.

Багатоманітні соціокультурні функції музичних товариств, які виявляються у праці на основі детального аналізу великого фактичного історичного матеріалу, можуть бути по-новому осмислені у сучасному духовному просторі та знайти своє застосування в глобалізованому світі, звісно, трансформувавшись відповідно до актуальних технічних можливостей і суспільних завдань. Наприклад, нині дуже популярною є концепція анімації культури в антропологічному вимірі, яку популяризує Інститут польської культури Варшавського університету. Ця концепція полягає у відродженні, розповсюдженні і підтримці культури, творчості та розвитку окремих осіб і груп. Замість активізації аматорської творчості в сенсі наслідування відомих зразків та банальної графоманії, антропологічний підхід до анімації культури спрямований на створення умов, у яких учасники певних культурно-мистецьких осередків могли би реалізувати свої потреби в сфері високої культури – проте самостійно її відкривати або й винаходити якісь нові її форми. Адже зараз виразно спостерігається потреба у формуванні таких товариств, не лише спонтанно самоорганізованих, але й логістично структурованих для досягнення найкращих результатів. Тому, безперечно, важливо озирнутися на історичний досвід і, ґрунтуючись на ньому, шукати оптимальні способи поширення академічної музики минулого і сучасності, як і певних інших форм звукового мистецтва.



Автор: Лідія Мельник
Джерело: Zbruch



Додати: Share on Facebook

Інші:

Незвичайний метод знищення ракових клітин
"Папороть" Станковича: повернення легенди
В Сьомій симфонії Бетховен використав мотиви народних пісень
Фестиваль "Одеське бельканто": юні вокалісти представили свою творчість
Німецька традиція виготовлення органів та італійська піца як спадщина ЮНЕСКО
Видатний оперний співак і талановитий художник Федір Стравінський був тісно пов’язаний із Україною
Національній опері виповнилося 150 років: які таємниці зберігає театр
Відлунали акорди Міжнародного пректу "Музика є вищим одкровенням"
У Музеї Максима Рильського презентували видання "Максим Рильський. Лібрето опери "Євгеній Онєгін". Український переклад"
Сергій Подолянчук: "Обдарована українська молодь не налаштована на перемогу"
Кароль Шимановський - погляд з туманного Альбіону
Одна з перших у світі жінок-диригенток ─ родом з Уманщини
Тетяна Сергеєва: "Музичне мистецтво необхідно вивчати і в загальноосвітній школі"
Зірка світової опери зійшла в Ірклієві
Нове дослідження з музичної історії Львова
Діамант буковинської музики
Названо найкращу музику для смерті
Київську оперу перейменовували сім разів
Головний академічний концертний зал Києва намагається стати ближчим до слухача
Сергій Борткевич: il memoria
Священик, композитор, патріот: як Остап Нижанківський боровся з нафтовими спекулянтами
Ігор Стравінський і Коко Шанель
Флейта чистого золота
Марко Р. Стех: Світові потрібний Борис Лятошинський
Сіднейську оперу будували 14 років
Молодість, енергія і віртуозність
Не закохатися після цього в Бартолі, Генделя, оперу , Зальцбург неможливо.
Пам'яті берегівчанки Євгенії Ніткулинець - відомої композиторки Закарпаття
Чар-голос українського Орфея
Марко Р. Стех: Світової слави композитор-модерніст Ігор Стравінський – українського роду
Композитор Віктор Теличко збагачує дитячу музику закарпатським інтонаційним колоритом
"Найталановитіший танцюрист покоління". Як українець підкорив Велику Британію
Відлуння столітніх оплесків
Закарпатський камерний хор «Кантус»: становлення, перемоги, плани
Психологи розповіли, в якому віці краще починати навчання музиці
Вчені з'ясували, яка музика покращує креативність
Ян Сибелиус (1865-1957) композитор
Артем Ведель – українська традиція хорового співу
А на Вкраїні – там сонечко сяє
Лікарі радять хропунам регулярно... співати
      © 2008-2017 Music-review Ukraine. Усі права застережено. При цитуванні інформації посилання на Music-review Ukraine обов'язкове