Нове дослідження з музичної історії Львова | Music-Review Ukraine
Головна
Стаття
Нове дослідження з музичної історії Львова
Нове дослідження з музичної історії Львова
18 листопада 2017, субота

Днями побачила світ монографія музикознавиці Тереси Мазепи «Соціокультурний феномен європейських музичних товариств XIX – початку XX століть на прикладі Галицького Музичного Товариства», що вийшла друком у Львові 2017 року – перше комплексне дослідження однієї з маловідомих сторінок історії музичних товариств, насамперед Галицького Музичного Товариства. Книга важлива не лише з огляду на титанічну багатолітню працю авторки, котра зібрала й узагальнила цінний історичний матеріал, але й спробою систематизувати причини, з яких скромні аматорські музичні товариства протягом вельми тривалого хронологічного відтинку зберігали настільки вагому суспільну позицію. Усвідомлення унікальної місії в історії європейської культури, багатоманітності форм і видів діяльності спонукали до формулювання суспільних і культуротворчих функцій товариств



У монографії специфіка діяльності музичних товариств як основоположної соціокультурної моделі певного історичного хронотопу проектується на конкретний приклад – Галицьке Музичне Товариство з центром у Львові. Цей приклад виявився вельми вдалим, оскільки Галичина завжди була багатонаціональним, багатокультурним, багатоконфесійним регіоном, і в культурних стратегіях і художньо-естетичних пріоритетах ГМТ відобразилася взаємодія різних традицій.

Музичні товариства які діяли у Галичині, на чолі з Галицьким Музичним Товариством, відігравали важливу соціокультурну роль та виконували різноманітні функції не лише в розвитку музичного мистецтва, але й загалом у формуванні сучасного суспільства. Їм належали важливі ініціативи у становленні національної ідентичності бездержавних народів, у піднесенні загального культурно-освітнього рівня, збереження історичної пам’яті та вікових традицій, збирання безцінних артефактів, які лягли в основу сучасних фондів провідних бібліотек. Музичні товариства стимулювали заснування консерваторій, філармоній, оперних театрів, утворення оркестрів, камерних ансамблів, хорів, музичних шкіл та інших осередків культури, патронували талановиту молодь, яка потім ставала репрезентантом галицького регіону в світі, опікувалася бібліотеками і архівами, відкривали музеї, виробляли стратегії концертного та освітнього життя і впроваджували в суспільно-культурну практику ще багато здобутків, без яких немислимий сучасний музичний процес.

Багатоманітні соціокультурні функції музичних товариств, які виявляються у праці на основі детального аналізу великого фактичного історичного матеріалу, можуть бути по-новому осмислені у сучасному духовному просторі та знайти своє застосування в глобалізованому світі, звісно, трансформувавшись відповідно до актуальних технічних можливостей і суспільних завдань. Наприклад, нині дуже популярною є концепція анімації культури в антропологічному вимірі, яку популяризує Інститут польської культури Варшавського університету. Ця концепція полягає у відродженні, розповсюдженні і підтримці культури, творчості та розвитку окремих осіб і груп. Замість активізації аматорської творчості в сенсі наслідування відомих зразків та банальної графоманії, антропологічний підхід до анімації культури спрямований на створення умов, у яких учасники певних культурно-мистецьких осередків могли би реалізувати свої потреби в сфері високої культури – проте самостійно її відкривати або й винаходити якісь нові її форми. Адже зараз виразно спостерігається потреба у формуванні таких товариств, не лише спонтанно самоорганізованих, але й логістично структурованих для досягнення найкращих результатів. Тому, безперечно, важливо озирнутися на історичний досвід і, ґрунтуючись на ньому, шукати оптимальні способи поширення академічної музики минулого і сучасності, як і певних інших форм звукового мистецтва.



Автор: Лідія Мельник
Джерело: Zbruch



Додати: Share on Facebook

Інші:

Исключительное звучание скрипок Страдивари связали с их высоким «голосом»
Браво, Маестро!
Мирослав Скорик ніколи не забував впливу Соломії Крушельницької
У Києві відбувся Перший Всеукраїнський конкурс імені Богодара Которовича
Гармонія, традиції та … авангард
Як народився «Запорожець за Дунаєм»
Як Бах рекламував каву
Оперу Моцарта імператор вважав неполіткоректною
Квітка - кохання Лесі
Кирило СТЕЦЕНКО: "Проект "DRUM & BACH" - двері в майбутнє"
Буковинська пісня галичанина
Наодинці з С. С. Гулаком-Артемовським
Всесвітньо відомий Володимир ГОРОВИЦЬ: «Я з України, і покажу тим англійцям…»
Український баритон Гнат Палажій
Оксана Линів - одна з навідоміших жінок-диригенток світу
Соліст Петербурзької опери Семен Гулак‑Артемовський спілкувався українською мовою
Музична школа не має права носити імені Миколи Колесси?
Опера Киева началась с романтической Могилы
URBAN MUSIC HALL – українська мрія формату Surroun Sound
Американка з українським серцем
Як емігрант з Києва став всесвітньо відомою зіркою: життєвий шлях Сержа Лифаря
Крізь терни до... Борткевича
В Ужгороді відомий музикант Йожеф Ермінь провів майстер-клас для студентів
В Ужгороді визначили переможців у конкурсі піаністів
У Києві проходив IV Всеукраїнський відкритий конкурс класичної музики «Обрії класики»
Юні піаністи з Мукачева та Ужгорода - серед переможців конкурсу
Анатолій Авдієвський зробив хор Верьовки українським брендом
24 березня 1900 року народився великикй український співак Іван Козловський
Что нужно знать при покупке саксофона
176 років тому на Полтавщині народився композитор Микола Лисенко
Святослав Ріхтер давав концерти у цілковитій темряві
100 символов культуры: музыкальная академия им. Я.Витолса
Влада в опозиції до Леонтовича
Як молода співачка з Рівного підкорила Париж
П’ять поглядів на «Цвіт папороті»
В Устилузі знаходиться єдиний у світі меморіальний музей геніального композитора
Дитячі мультфільми про музику
Працювати із повною самовіддачею – життєвий принцип сім’ї Тітяєвих
Не другорядний предмет: як музика змінила поведінку школярів-мігрантів у британській школі
Творчість Остапа Нижанківського
      © 2008-2018 Music-review Ukraine