|
|
Жива класика у Станіславі (від Баха до джазу)
У Івано-Франківську завершився фестиваль “Прикарпатська весна – 2014″
21 квітня 2014, понеділок
Поширити у Facebook
 Протягом тижня з 1 до 6 квітня Івано-Франкіська філармонія поринула в чарівний світ класичної музики.
Не зважаючи на всі складнощі, у яких зараз опинилася Україна, і особливо мистецькі акції, акі протягом минулого місяця скасовувались або переносились на всій території нашої держави – щорічний фестиваль класичної музики “Прикарпатська весна” відбувся!
В цьому році програму фестивалю відкрив академічний камерний оркестр “Harmonia Nobile”, який присвятив свій виступ творчості Й. С. Баха – генія епохи Бароко.
Струнний ансамбль “Quattro Corde” подарував слухачам вечір французької музики. А гостями цьогорічної “Прикарпатської весни″ стали чоловічий вокальний квартет “Акорд” з Тернопільщини, а також Київський квартет Саксофоністів, виступ якого в Івано-Франківську завжди відбувається з аншлагом. Крім того, цього разу столичний колектив, який наступного року відзначатиме 30 років заснування, ще й дав відкритий майстер клас музично обдарованій молоді Івано-Франківська.
Заключним мистецьким заходом фестивалю став концерт за участю симфонічного оркестру філармонії під орудою литовського диригента Дмитра Злотника. Окрім симфонії С. Прокоф’єва, молодий колектив виконав славнозвісний концерт №5 для фортепіано з оркестром Л. Ван Бетховена який має назву “Імператор”. Солістом на цей концерт було запрошено відомого київського піаніста, заслуженого артиста України Геннадія Дем’янчука, який блискуче, з притаманною йому романтичністю, виконав цей надзвичайно емоційний твір.
І піаніст після концерту відовий музикант поділився з редакцією своїми враженнями:
Геннадій Геннадійовичу, які враження у Вас залишив цей фестиваль?
- Для мене будь-який фестиваль класичної музики це завжди особливе, святкове відчуття. А в нинішній ситуації , коли подібні акції в Україні – рідкість - це важлива акція і хотілося б, щоб подібних проектів в Україні було якомога більше із залученням талантовитих і яскравих солістів, оркестрів і організовано з широкою рекламною підтримкою, що також дуже важливо! Щоб публіка приєднувалася до цього свята, як найбліше.
Для свого виступу ви вибрали фортепіанний Концерт №5 Л. Ван Бетховена «Імператор», чому?
- Перш за все Бетховен один з моїх найулюбленіших композиторів. І до творчості якого я звертаюся, найчастіше, у хвилину важких переживань. Його музика зміцнює мене духовно і морально , вона завжди дає певний заряд енергії , якусь « вперту » волю без якої музикант, на мій погляд, не може відбутися. І, певною мірою, Бетховен для мене , мабуть, один з тих священних каменів до яких я постійно припадаю. Його фортепіанні концерти для мене, як і, мабуть для більшості не лише піаністів, а й взагалі прихильників Бетховена є не в’янущими шедеврами. А «Імператор», взагалі, твір невичерпий, геніальний.
Як відомо, за останні місяці культурне життя України порушилось. Більшість фестивалів, конкурсів та й просто концертів якщо не скасовано , то перенесено на більш пізній термін. Як Ви розцінюєте сучасну музичну культуру і її вплив у цей не простий для Нас час?
- Дійсно , видно , що особливо зараз багато керівників в державних установах вважають ці події веилким фінансовим тягарем, і сприймають, в певій мірі, як «розважальну». І заяви, накшталт «Навіщо нам це все?» лунали і в більш легкі часи. Але сьогодні , я вважаю , саме в цю годину, навпаки , роль таких заходів , як фестиваль або просто концерт класичної музики – вартує набагато більше, і має унікальну можливість не тільки духовного збагачення, а через високе мистецтво претворювати народ України у націю, єдину націю!
 Яким ви бачите місце митця у світі лих трагічних подій в яких опинилася наша країна?
- Чи варто людині мистецтва сприймати чи не сприймати ситуацію, що склалася - кожен має сам відповісти на це запитання. Але події, які відуваютсья в Україні зараз, особисто на мене накладають дуже темний слід. І я рішуче засуджую тих російських митців, серед яких багато відомих музикантів, хто підтримав агресію стосовно України. Крім того, що більшість з них для нас була певним прикладом до творчого наслідування. І мені, музиканту, який до 30 років прожив у Москві, навчаючись у всіх вишах від ЦМШ до аспірантури Московської консерваторії ці заяви, пов’язані з захистом російськомовних громадян вдаються не тільки повною нісенітницею, і й небезпечними з позиції діалогу між нашими народами . Але сьогодні, я впевнений, настав той критичний момент, коли ми, як нація, маємо відкрити свої очі і нарешті зазирнути всередину себе у свою культуру і її якравих і талановитих представників. Впевнений, що , доклавши належну увагу і зусилля, в нас також з'явиться свої Башмети, Співакови, Мацуєви, Гергієви, чому ні? Не треба постійно чекати коли знову до нас приїде з іноземної країни таловиті музиканти, колективи. Бо чомусь, коли ми бачимо в афіші концерту маленьку приписку іноземної приналежності виконавця – то завжди підсвідомо віримо у більш високий, але як правило, не завжди найвищий рівень. Треба перестати вчиняти музичне ідолопоклоніння. Ми сильна талановита нація, а наша мета, мета митців – це віддавати все те найкраще, що має наша багатовікова культура.
Автор: Володимир Голубничий
Колективи: Симфонічний оркестр Івано-Франківської обласної філармонії
Виконавці: Геннадій Дем’янчук
Диригенти: Дмитро Злотник
Концертна організація: Івано-Франківська обласна філармонія, Національний портал академічної музики “Music-review Ukraine”
Концертний зал: Концертний зал Івано-Франківської обласної філармонії
Конкурс (фестиваль): Фестиваль мистецтв «Прикарпатська весна»
Фотоальбом:
|