Інтерв'ю |
|
|
|
|
Директор полтавського музучилища: «У Польщі - Шопен, у Норвегії – Гріг, у нас- це Лисенко»
23 березня 2017, четвер
Поширити у Facebook
22 березня відзначають 175-років від дня народження українського композитора, піаніста, диригента, збирача пісенного фольклору і громадського діяча Миколи Лисенка. Уродженець Полтавщини залишив спадщину, в якій у поєднанні класичної композиторської школи відчуваються народні мелодії, пов’язані з рідною Україною - з селом Гриньки Кременчуцького повіту Полтавської області, де з’явився на світ видатний композитор 1842 року.
Так говорить про спадщину відомого земляка фахівець – директор Полтавського музичного училища імені Лисенка Микола Демченко.
Очолюване вами училище – єдине на Полтавщині із великих навчальних закладів, що носить ім’я славного земляка Миколи Лисенка. Як почуваєтеся з цим?
Це додає нам честі і гордості. Микола Лисенко - наш флагман музичний, засновник української класичної музики. Це велика й відповідальність. І вона охоплює кожного, хто вступає в наше училище, яке засноване в 1903 році. Я сам його закінчив колись. Бережемо в його стінах пріоритети високої класичної музики, професіоналізм, настрій творчості, атмосферу взаємоповаги, велику духовність і натхненнність. Адже, ми розуміємо, що у Польщі - Шопен, в Норвегії – Гріг, в Росії – там, наприклад, Глінка, а у нас - це Лисенко. Це класик, це людина, яка фактично є одним із символів нашої держави, нашої нації.
Якщо говорити про музику Лисенка. Яка вона?
Микола Лисенко чітко спирається у своїй творчості на народні пісні, мелодії. Маючи шикарну європейську освіту (він закінчив у Лейбцизі консерваторію), напевно, його душенька, його серце настільки прикипіло тут, у Гриньках на Глобинщині, на Полтавщині до пісенної народної спадщини, що це відчутно. Тож - це поєднання форм, жанрів, шляхів розвитку музики класичної композиторської школи, та водночас завжди й чути в його творах такі прекрасні і милі мелодії, теми, які чітко пов’язані з Україною. Його музика приємна та радує не лише фахівців (професійних музикантів), а широкий загал нашого люду, який любить українську пісню, народну гармонію. Це все Лисенко.
Чи належне пошанування творчості нашого земляка у загальному просторі? Як, на вашу думку?
Його музика може й не так широко звучить, як вона того достойна. Дуже багато гарної його музики ми в училищі в концертах виконуємо. Я спостерігав, як твори Лисенка виконувались в Італії, Іспанії. Це - просто шалений успіх. От, увертюра до опери «Тарас Бульба», наприклад. Там, де Січ – вона емоційна, гарна, відверта музика. Просто шалені оплески були. Його музику розуміє весь світ – її варто доносити більше і ширше.
Як ви шануєте пам’ять Миколи Лисенка в училищі його імені?
Щороку проводимо фестиваль «І струни Лисенка живії…». Цьогоріч зробили його більш масштабним, бо 175-річчя композитора.
Розкажіть про фестиваль більше?
Він проходить з 13 по 27 березня. Фактично весь колектив училища залучений. Всі щиро зголосились на це – і студенти, й викладачі готувались. Уже відбувся розкішний концерт. Ми провели також змістовну музично-теоретичну конференцію, присвячену життю і творчості Миколи Лисенка. Наші студенти поставили дитячу комічну оперу «Коза-Дереза» – шикарно все вийшло і щиро. Великий концерт з переповненою залою був у театрі Гоголя, де завершили «Молитвою за Україну» - співав весь зал. У день народження Лисенка їдемо 45 артистів на Глобинщину, на батьківщину, дамо концерт в Гриньках, де він народився, покладемо квіти до пам’ятника. Завершимо фестиваль концертом української фортепіанної камерної музики.
Автор: Наталя Очкань
Джерело: В Полтаві
|