Директор полтавського музучилища: «У Польщі - Шопен, у Норвегії – Гріг, у нас- це Лисенко» | Music-Review Ukraine
Головна
Інтерв'ю
Директор полтавського музучилища: «У Польщі - Шопен, у Норвегії – Гріг, у нас- це Лисенко»
Директор полтавського музучилища: «У Польщі - Шопен, у Норвегії – Гріг, у нас- це Лисенко»
23 березня 2017, четвер
Поширити у Facebook

22 березня відзначають 175-років від дня народження українського композитора, піаніста, диригента, збирача пісенного фольклору і громадського діяча Миколи Лисенка. Уродженець Полтавщини залишив спадщину, в якій у поєднанні класичної композиторської школи відчуваються народні мелодії, пов’язані з рідною Україною - з селом Гриньки Кременчуцького повіту Полтавської області, де з’явився на світ видатний композитор 1842 року.


Так говорить про спадщину відомого земляка фахівець – директор Полтавського музичного училища імені Лисенка Микола Демченко.

Очолюване вами училище – єдине на Полтавщині із великих навчальних закладів, що носить ім’я славного земляка Миколи Лисенка. Як почуваєтеся з цим?

Це додає нам честі і гордості. Микола Лисенко - наш флагман музичний, засновник української класичної музики. Це велика й відповідальність. І вона охоплює кожного, хто вступає в наше училище, яке засноване в 1903 році. Я сам його закінчив колись. Бережемо в його стінах пріоритети високої класичної музики, професіоналізм, настрій творчості, атмосферу взаємоповаги, велику духовність і натхненнність. Адже, ми розуміємо, що у Польщі - Шопен, в Норвегії – Гріг, в Росії – там, наприклад, Глінка, а у нас - це Лисенко. Це класик, це людина, яка фактично є одним із символів нашої держави, нашої нації.

Якщо говорити про музику Лисенка. Яка вона?

Микола Лисенко чітко спирається у своїй творчості на народні пісні, мелодії. Маючи шикарну європейську освіту (він закінчив у Лейбцизі консерваторію), напевно, його душенька, його серце настільки прикипіло тут, у Гриньках на Глобинщині, на Полтавщині до пісенної народної спадщини, що це відчутно. Тож - це поєднання форм, жанрів, шляхів розвитку музики класичної композиторської школи, та водночас завжди й чути в його творах такі прекрасні і милі мелодії, теми, які чітко пов’язані з Україною. Його музика приємна та радує не лише фахівців (професійних музикантів), а широкий загал нашого люду, який любить українську пісню, народну гармонію. Це все Лисенко.

Чи належне пошанування творчості нашого земляка у загальному просторі? Як, на вашу думку?

Його музика може й не так широко звучить, як вона того достойна. Дуже багато гарної його музики ми в училищі в концертах виконуємо. Я спостерігав, як твори Лисенка виконувались в Італії, Іспанії. Це - просто шалений успіх. От, увертюра до опери «Тарас Бульба», наприклад. Там, де Січ – вона емоційна, гарна, відверта музика. Просто шалені оплески були. Його музику розуміє весь світ – її варто доносити більше і ширше.

Як ви шануєте пам’ять Миколи Лисенка в училищі його імені?

Щороку проводимо фестиваль «І струни Лисенка живії…». Цьогоріч зробили його більш масштабним, бо 175-річчя композитора.

Розкажіть про фестиваль більше?

Він проходить з 13 по 27 березня. Фактично весь колектив училища залучений. Всі щиро зголосились на це – і студенти, й викладачі готувались. Уже відбувся розкішний концерт. Ми провели також змістовну музично-теоретичну конференцію, присвячену життю і творчості Миколи Лисенка. Наші студенти поставили дитячу комічну оперу «Коза-Дереза» – шикарно все вийшло і щиро. Великий концерт з переповненою залою був у театрі Гоголя, де завершили «Молитвою за Україну» - співав весь зал. У день народження Лисенка їдемо 45 артистів на Глобинщину, на батьківщину, дамо концерт в Гриньках, де він народився, покладемо квіти до пам’ятника. Завершимо фестиваль концертом української фортепіанної камерної музики.





Автор: Наталя Очкань
Джерело: В Полтаві





Інші:

"Вже це все набридло": співачка Монастирська про те, як замінила путіністку Нетребко і настрої за кордоном
Львівський органний зал: українські ноти, які об'єднали світ
Музика свободи і віри
"Співпрацювати з руснею не буду", — як жив і загинув в окупованому Херсоні диригент Юрій Керпатенко
Василь Василенко: “Ми повинні відроджувати й репрезентувати своє мистецтво у світі
Олександр Родін про нові творчі проєкти
Допитували всю ніч та знімали з трапа літака: оперна співачка Марія Стеф'юк розповіла, як її переслідувало КД
Сюрпризи від Ігоря Саєнка
Актор Анатолій Хостікоєв - про театр під час війни, контакт із глядачем та чому Україні не можна програвати
Єжи Корновіч про оперу «Родинний альбом»: «Європа – це велика родина»
Микола Дядюра про прем’єру та гастрольні маршрути
Раду Поклітару: “Прем’єра “Тіней забутих предків” – це подія світового масштабу!”
Цьогоріч на Шевченківську премію подали 74 заявки у 7 номінаціях: Євген Нищук про критерії та залаштунки премії
Роман Ревакович: Останнім часом мене засипають питаннями про український репертуар [інтерв'ю]
«Україна ще має відбутися як оперна держава»: розмова з першим українським композитором, який пише музику для Метрополітен-опера
Балет “Мадам Боварі” - новинка в афіші Національної опери України
Як козаки і пірати москалів били: мюзикл «Неймовірні мандри і пригоди козака Василя Сліпака»
«Забудьте про російську культуру, яка пригнічує вашу власну»
Майбутня прем`єра “Сойчиного крила” стискатиме серце глядача, — директор-художній керівник “Київської опери” Петро Качанов
Зірка, патріотка і наша сучасниця
Рок Фаргас: «Я дізнався про багатьох неймовірних композиторів України»
Музика + театр
Михайло Швед: “Розширюємо репертуарні грані новими творами, виконавцями та ідеями”
“Я ентузіаст створення нового українського репертуару”
Казка від Юрія Шевченка
Олена Ільницька: «Сподіваюсь, мій твір є моїм внеском у Перемогу»
«Маріупольська камерна філармонія відроджується у Києві», — диригент колективу Василь Крячок
“Я хочу показати слухачам нашу потужну мистецьку школу, українську самобутню культуру”
У Львові відкрити Камерну залу імені Мирослава Скорика
“Псальми війни”
"Кіт у чоботях"
“Opera Europa - це велике інформаційне і колегіальне поле”
Володимир Сіренко: “Продовжуємо активно працювати”
“Ми займаємося творчими пошуками нових форм виразності, вдосконалюючи свій професіоналізм”
На Херсонщині завершився XXV Міжнародний театральний фестиваль "Мельпомена Таврії"
Як стати людиною?
«Життя неможливо зіграти під фонограму, як і справжню музику», — диригентка Леся Шавловська
“До перемоги”
Як народжується музика?
“Тримаємо культурний фронт”
      © 2008-2024 Music-review Ukraine