|
|
Ювілей ансамблю «Artes Liberales» зібрав провідних музикантів із Швейцарії та України
27 березня 2015, п'ятниця
Поширити у Facebook
«Вільні мистецтва» («Artes Liberales») – саме так називався перший в Україні професійний колектив, створений у 1990 році групою ентузіастів-випускників і студентів київських вишів. Його учасники поставили собі за мету не просто виконувати мало знайому у нас вокальну й вокально-інструментальну музику доби бароко, а відтворити її, максимально наблизившись до «автентичної» інтерпретації (на той час вельми популярної в Європі).
Назву вибрали не випадково: дух свободи справді витав у повітрі, впала багато десятилітня «залізна завіса», спочатку поодинокими несміливими струмочками, а згодом і повноводими потоками забринів «горизонтальний» (тобто прямий, без обов’язкового втручання й регулювання-квотування з Москви) обмін виконавцями із багатьма країнами. Невдовзі новостворений колектив, де були хористи (зокрема й володар рідкісного тембру контра тенор Олексій Холодов – один із співавторів нинішнього проекту) й інструменталісти почали активно освоювати європейський простір: брати участь у міжнародних фестивалях старовинної музики (Польща, Німеччина, Словенія тощо).
У результаті знайомства, а відтак і тісної співпраці з західними колегами з Кьольна успішно реалізувався міжнародний проект – вперше в Україні було виконано «Вечірню діви Марії» Клаудіо Монтеверді та мотети Йоганна Себастьяна Баха. Своєю чергою, “Artes Liberales” відкрив світові український партесний спів, зокрема твори Миколи Дилецького.
Швидко проминув час… Доля й життєві обставини розкидали колишніх учасників ансамблю по різних світах. Вони активно концертували, продовжували й удосконалювали освіту в Україні та Європі, зараз самі є викладачами в закладах різних рівнів. Проте, завдяки нинішнім засобам комунікації, вони й сьогодні підтримують тісні зв’язки й усе ще залишаються однодумцями.
Тож концерт під промовистою назвою «Все минає, але не Бог і не Любов…» було організовано на ознаменування 25-річчя ансамблю «ArtesLiberales». Він став, як зазначив Олексій Холодов, «даниною пам’яті про незабутні для артистів ансамблю часи відкриття європейського культурного простору на початку нової історії незалежної України і, водночас, спробою на новому історичному етапі поглибити творчу співпрацю вітчизняних і європейських виконавців заради культурної інтеграції України в Європу».
Отже, в концерті, що відбувся в Колонному залі ім. Миколи Лисенка, взяли участь зі «швейцарської сторони» – Олена Холодова (мецо-сопрано) – колишня керівниця “ArtesLiberales”, а нині викладачка музики й сольного співу кантональної гімназії Люцерна; її партнерка по спільних виступах у Європі Франціска Мартіна Дахінден (сопрано і флейта), Віталій Шестопаловта Єлизавета Козлова (барокова скрипка), які активно концертують у складі різноманітних європейських барокових оркестрів і ансамблів.
Співавтором проекту з «української сторони» та його «двигуном» стала відома клавесиністка Наталія Сікорська – нині викладачка Національної музичної академії України, яка невтомно популяризує старовинну музику на вітчизняних і європейських теренах; Світлана Шабалтіна – професор кафедри старовинної музики НМАУ, засновниця класу клавесина; відома віолончелістка, також педагог НМАУ, заслужена артистка України Ганна Нужа та Володимир Пономарьов (бароковий альт) – соліст ансамблю української музики «Дніпро». який свого часу створив свій ансамбль «Perola Barocca».
Програма концерту складалася з двох відділень: духовної і світської музики ХVІІ–ХVІІІ століття і була побудована для найкращої презентації кожного учасника як соліста, так і в ансамблі. Кілька творів, зокрема «Symphoniaesacrae II» для двох скрипок і bassocontinuo (тобто акомпаную чого баса) Генріха Шютца в Україні прозвучало вперше.
Це було театралізоване видовищне дійство, сповнене доволі рідкісних для нашого вуха тембрів (клавесина – на сцені їх було аж два! – та барокових струнних), нетрадиційного складу, котрий змінювався з кожним новим твором,музики. Що переносила нас в епоху чоловіків у панчохах і париках та жінок у чепцях і гофрованих париках, що чопорно пливли у сарабандах і чаконах. Насамкінець на сцену запросили учасників того, самого першого складу “Artes Liberales” (десь близько 20 осіб), які з таким величезним захопленням проспівали фрагмент із тої історичної прем’єри Монтеверді, що ніби й не проминуло чверті століття… що зайвий раз підтвердило: все минає…. Але не Бог, і не Любов…. І не Музика, бо вони вічні.
Автор: Ірина СІКОРСЬКА
Виконавці: Наталія Сікорська, Ганна Нужа
Концертний зал: Колонний зал ім. М.В. Лисенка Національної філармонії України
Джерело: Газета "День"
|