| Новина |
|
|
|
|
Чим порадує Національна філармонія меломанів у жовтні
програма концертів пропонує різноманіття та великий вибір концертних програм
2 жовтня, середа
Поширити у Facebook
Цьогоріч відбувається XXХV Міжнародний фестиваль «Київ Музик Фест», який представить цілу низку прем’єр сучасних композиторів, зокрема й світових!
Впродовж жовтня цікаві новинки подарують слухачам різні творчі колективи. Зокрема, почують semi-оперу «Король Артур: у пошуках героя» Г. Перселла та Дж. Драйдена від Open Opera Ukraine, відзначення 200-річчя Антона Брукнера, щорічний концерт до дня народження композитора Ференца Ліста, який презентує знана угорська піаністка Клара Вюрц. Також публіка матиме змогу почути найкращі та найцікавіші зразки польської музики, яку традиційно в Україні представляє і диригує Маестро Роман Ревакович та відзначити 85-річний ювілей композиторки Лесі Дичко програмою-вітанням, що складається із непересічно яскравих творів композиторки-шестидесятниці. У Націоналіній філармонії звучатимуть Людкевич, Лятошинський, Бібік, Сильвестров, Станкович, Степурко, Ляшенко, Губаренко, Фроляк, Полева, Алмаші, Родін, й, звісно ж Бах, Люллі, Куперен, Рамо, Моцарт, Мендельсон, Шуман, Шопен, Брамс, Малер, Дебюссі, Равель, Масланка, Мартінайтіс, Пярт і Васкс…
Буде презентовано приховані можливості фоє, відзначено креативним проєктом День ментального здоров’я, слухатимуть і вітатимуть молодих переможців Всеукраїнського конкурсу композиторів імені Дмитра Клебанова й досліджуватимуть людський голос разом з молодими музикантами Ensemble 24. Не забудуть й про юних меломанів, запропонувавши їм дві цікавезні програми: «НЕзвичайні пригоди Смичка або Фальшива Нота» та мюзикл «Бременські музики»...
1 жовтня відзначається свято Українського козацтва та Міжнародний день музики. Символічно, що саме цього дня, 45 років тому – було створено Національний академічний духовий оркестр України. Цього вечора музиканти подарують слухачам українську прем’єру твору «Bury and Rise» австралійської композиторки українського походження Катерини Ліхути. А відкриє концерт промовистий твір одного із засновників оркестру Левка Колодуба «Троїсті музики». У другому відділі на сцені царюватиме шикарний Біг-Бенд НАДОУ. Ба більше, на цьому концерті ви побачите не одного а трьох диригентів: Івана Стецького, Олексія Рощака та Володимира Спасіченка.
6 жовтня у філармонії звучатиме «Симфонія світу»: Музична подорож від молитви до планети, від людської душі до космічних глибин у виконанні Національного президентського оркестру, духового оркестру під орудою Сафета Джемалядінова та за участю академічного камерного хору «Хрещатик».
Публіка почує два видатні твори, які об'єднує спільна тема – святкування життя та краси світу. Твір Девіда Масланки, навіяний словами молитви «Отче наш,» передає відчуття невідкладності та яскравості життя в даний момент. Його музика, сповнена енергії та емоцій, торкається глибин людської душі, нагадуючи нам про цінність кожної миті. Симфонія №3 «Планета Земля» Йохана де Мея в адаптації для духового оркестру – це музична подорож від космічних глибин до серця нашої планети. Ці два твори – два різних погляди на світ, що нас оточує. Один звернений до духовного, інший – до матеріального. Один нагадує про швидкоплинність життя, інший – про його красу та велич. Разом вони створюють гармонійну картину світу, де духовне та земне переплітаються.
9 жовтня – Велика програма із творів Бетховена, яка представить симфонічну творчість видатного віденського композитора із різних ракурсів. Перший фортепіанний концерт – один із ранніх творів, який виказує на міцну опору творчості Бетховена на сучасну музичну традицію і водночас демонструє творчу сміливість та оригінальний почерк митця – з його енергійними фортепіанними пасажами через усю клавіатуру та задерикуватими скерцозними елементами. А програмна «Пасторальна» симфонія демонструє творчу зрілість композитора у її найвиразніших проявах. Слухатимемо Бетховена в інтерпретації симфонічного оркестру Національної філармонії України під орудою диригента Антонія Кедровського. Соліст Андрій Заходякін, фортепіано
12 та 13 жовтня на сцені Національної філармонії України відбудуться прем’єрні покази нової постановки semi-опери «Король Артур: у пошуках героя» від Open Opera Ukraine. Semi-опера Г. Перселла та Дж. Драйдена «Король Артур» – поєднує драматичний текст із музичними епізодами. Постановка є сучасною інтерпретацією міту про короля Артура, що значно відрізняється від класичних історій, адже в цій версії перед нами постає Артур-герой, що прагне повернути свою кохану, яку викрав його заклятий ворог, саксонський король Освальд Кентський. Таким чином, протягом опери пубілка спостерігає за Артуром як лідером, воїном, чий шлях сповнений любові, болі втрат, вірності та стійкості. Постановники запрошують разом віднайти відповіді на питання: які є герої нашого часу, які риси визначають лідерів, та що означає любов і пам'ять про них?
Semi-stage постановка – є економічно та екологічно орієнтовним форматом, адже мінімізує використання декорацій та костюмів, інтегруючись у будь-який простір. Кураторка проєкту: Анна Гадецька, продюсерка: Галина Григоренко, артистична директорка: Наталія Хмілевська, драматург: Андрій Бондаренко, режисерка: Олена Савчук, диригент: Рок Фаргас, Німеччина.
16 жовтня – популярна класика у виконанні Національного камерного ансамблю «Київські солісти» – це нагода зануритися у світ відомих мелодій світових композиторів. Проникливе «Адажіо» Барбера, котре озивається у слухачів болем втрати – такі асоціації виникають після численного використання цієї музики у зв’язку зі смертю таких видатних особистостей як Франклін Рузвельт, Альберт Айнштайн, Джон Кеннеді тощо. «Адажієтто» Малера сповнене світла та мрійливості. Дружина композитора Альма Малер пізніше стверджувала, що Густав створив ще й вірша, який лягає на мелодію цього твору: «Як я кохаю тебе, моє сонце, / Я не можу те висловить словами». Лишившись тривалий час невідомими, ці слова лише свідчать про глибину та щирість почуттів композитора до дружини. Зрештою, музики достатньо, аби відчути це. За диригентським пультом Володимир Сіренко. Соліст Андрій Васін, фортепіано
В основі концерту 18 жовтня – водна стихія. Симфонічні ескізи «Море» Клода Дебюссі – яскраве модерністське полотно, що по-різному змальовує морські маси залежно від часу доби, вітряності та настрою споглядальника. Французький композитор по-особливому любив водну стихію. Своє зачарування він втілив у симфонічних ескізах, об’єднаних назвою La Mer, що полонить різноманіттям настроїв та відчуттів. Так само, як море складається з великої кількості хвиль, у музиці Дебюссі – безліч коротких мелодій, що швидко міняють одна одну, безліч оркестрових барв та гармоній, за якими уявляєш вічний та безперервний потік та оновлення.
Фортепіанний концерт Моріса Равеля сам композитор із притаманною йому легкістю пропонує сприймати, «не більше, ніж розвагу». Елементи джазу та баських народних пісень, яскраве оркестрове звучання та енергійні стрімкі пасажі. Солістом виступить піаніст Роман Лопатинський – визнаний музикант як в Україні, так і закордоном.
Геннадій Ляшенко – представник українського модернізму, який, через радянські репресії, цензуру та пропаганду, що почалися у 1920-х, уповні зміг розкритися лише у 70-80-х роках. Його музика – це спроба вибудувати ідеалістичний, гармонійний світ серед зіткнень протилежностей та загострення протиріч. Його Симфонієта №2 демонструє, на основі чого композитор вибудовує цілість свого художнього світу: вікова традиція класичної музики, модерністькі пошуки нового, українська традиційна музика. За диригентським пультом маестро Наталія Стець.
19 жовтня програма Національного будинку музики «Токати і пасакалії» у виконанні Валерії Балаховської та Ганни Бубнової, орган. Токата – віртуозний жанр вільного імпровізаційного характеру, який часто слугує вступом до більш «складних» поліфонічних творів. Швидкість та блиск – те, що вирізняє токату з-поміж інших музичних жанрів. Пасакалія ж, тридольний танець-хода, що зародився в Іспанії як музика для проводів гостей після святкувань. Згодом пасакалія набула нових значень у творчості композиторів бароко, де незмінний танцювальний метр збагачувався складними поліфонічними нашаруваннями.
20 жовтня Київський камерний оркестр під орудою маестро Наталії Пономарчук приєднається до всесвітнього відзначення 200-річчя Антона Брукнера. Струнний квінтет, що звучатиме цього вечора, – єдиний твір, який австрійський композитор присвятив камерно-інструментальному жанру. Англійський композитор Роберт Сімпсон назвав його «одним з найбільш своєрідних, але найглибших камерних творів з часів Бетховена». Він написаний у 1878/79 роках у Відні для двох скрипок, двох альтів і віолончелі та складається з чотирьох частин Замовив Брукнеру струнний квартет Йозеф Хельмесбергер-старший. Проте замість струнного квартету Брукнер склав альт-квінтет. Квінтет було присвячено герцогу Максиміліану Емануелю Баварському. Подивившись партитуру, Хельмесбергер виявив, що скерцо занадто складне для виступу. У відповідь Брукнер написав менш вимогливе, восьмихвилинне «Інтермецо» в тій же тональності, що і скерцо. Лише у 1885 році квартет Хельмесбергера таки зіграв квінтет з оригінальним скерцо. Герцог Емануель залишився задоволений композицією і подарував Брукнеру діамантову шпильку.
21 жовтня відбудеться другий концерт нового колективу Ensemble 24 – «Артефакти голосу» за участю запрошеної української зірки Віткорії Вітренко, яка працює та проживає у Німеччині. Якщо у вересні музиканти і слухачі досліджували голоси тварин і комах, то цього разу досліджуватимуть людський голос, його сприйняття та здатність слугувати носієм культурної пам’яті. У п’яти творах голос опиняється у різних аудіальних просторах, естетиках, оптиках, які розширюють уявлення про класичну музику, її минуле та майбутнє.
22 жовтня щорічний концерт до дня народження композитора Ференца Ліста зіграє знана угорська піаністка Клара Вюрц. Композитор, який відкривав нові можливості у сфері симфонічної та фортепіанної музики. Менеджер, котрий розвивав музичну інфраструктуру – підтримував активну діяльність оперних театрів, оркестрів, консерваторій різних міст. Полум’яний піаніст, який вивів образ романтичного виконавця-інтерпретатора на інший рівень та об’їздив з концертами пів Європи: від Парижа до Києва. Саме таким був угорський композитор Ференц Ліст. Крім його власних творів, цього вечора прозвучить музика його сучасників: Фредеріка Шопена та Роберта Шумана. Окрім особистого спілкування, композитори разом творили образ романтичної фортепіанної музики, якою ми її знаємо: пристрасної, виразної, віртуозної. Звучатиме і твір Бейли Бартока – композитора-модерніста, що представляє угорську музику ХХ століття, що загалом продемонструє лінію розвитку угорської музики, підвалини якої заклав Ференц Ліст.
23 жовтня – Мендельсон, Шуман, Полева: від світлої мрійливості до болючої щемкості – такий діапазон ліричних висловлювань композиторів, твори яких прозвучать у цій симфонічній програмі. Композиторів-романтиків часто цікавив внутрішній світ людини: її переживання, емоції, розмірковування. Так і в Концерті Шумана втілено найменші порухи душі – мрійливість, схвильованість, піднесеність – не зважаючи на те, що робота над твором відбувалася не у сприятливих обставинах, оскільки композитор часто хворів та почувався виснаженим. Тим не менш, омріяний Фортепіанний концерт, який він давно планував написати, вийшов напрочуд світлий.
Шотландська симфонія Мендельсона виникла завдяки пристрасті композитора до подорожей – за своє недовге життя Мендельсон встиг об’їздити чимало міст та країн, у тому числі і такі віддалені, як Шотландія. Свої враження від природи, зустрічей з новими людьми та місцевою культурою він утілив у своїй симфонії №3, над якою працював протягом 12 років, що вже і не сказати, наскільки «шотландською» вона лишилася насамкінець.
«Langsam» для симфонічного оркестру Вікторії Полевої – це тихий плин повільної музики разом із непоказною зовнішньою, втім, потужною внутрішньою оркестровою силою. Авторка, більш як через півстоліття продовжує традиції знаменитого малерівського adagio. За диригентським пультом маестро Володимир Сіренко. Солістка Тетяна Шафран.
24 жовтня Національний будинок музики разом із Liatoshynskyi Capella під орудою Богдана Пліша з нагоди 85-річного ювілею композиторки Лесі Дичко підготував програму-вітання, що складається із непересічно яскравих творів Лесі Василівни.
«Серед плеяди українських композиторів-шістдесятників яскраво зоріє творчість Лесі Дичко. Художній світ її музики постає як неповторна сфера хвилюючих духовних осяянь і мистецького пошуку. Лірична за своєю природою, музика Лесі Дичко чарує тонким чуттям природи і емоційною силою переживань, туга недолі межує тут з образами героїчної боротьби, стихія палкого танцювального руху – з благосним філософським роздумом. Подиву гідний обшир інтересів композиторки, особливо зважаючи на глибинність задумів та відточеність форми творів», – так про творчість Лесі Дичко відгукувалася музикознавиця Лю Пархоменко.
Прозвучать: Цикл романсів «Настрій» та «Пейзажі», «Фрески за картинами Катерини Білокур» для скрипки та органа, «Карпатські фрески» для органа соло, «Київські голоси» для камерного оркестру, «Французькі імпресії» для камерного оркестру та Фінал ораторії «І нарекоша ім’я Київ». Солісти: Мар’яна Боднар сопрано, Назарій Пилатюк скрипка, Ірина Харечко орган.
25 жовтня на сцені філармонії звучатиме Польська музика в Україні. Симфонічним оркестром Національної філармонії диригуватиме Маестро Роман Ревакович, який, як відомо завсідниками наших концертів, – знайомить поляків з українською музикою, а українців – з польською. Багато років він організовує Дні української музики у Варшаві і щорічно влаштовує концерти польської музики в контексті світової класики – в Україні. Цьогоріч концерти відбуваються у Хмельницькому, Полтаві Черкасах і два у Києві. Перша подія у Києві – є відлунням концерту, який відбувся 25 років тому у цьому ж залі, з цим же оркестром і диригентом й з цією ж програмою! В ній звучатиме музика Кшиштофа Пендерецького, Вітольда Лютославського поряд з твором Йоганнеса Брамса. Солюватиме Дмитро Таванець, фортепіано.
26 жовтня бездоганно красива програма Spiegel im Spiegel – Київського камерного оркестру під батутою маестро Наталії Пономарчук з музикою Арво Пярта, Петеріса Васкса, Йоганна Баха, Людвіга Бетховена. Солісти Юрій Стьопін та Марк Комонько скрипка; Максим Шадько фортепіано
31 жовтня концерт Liatoshynskyi Capella під орудою Богдана Пліша з нагоди бенефісу української скрипальки Мирослави Которович. Наскрізною темою програми «Закликання віри і надії» є примусові переселення литовців у часи сталінських репресій, які резонують з теперішніми депортаціями сучасної російсько-української війни у долях тисяч українських родин, дітей з тимчасово окупованих територій. Водночас твори українських композиторів Євгена Станковича, Валентина Сильвестрова, Віталія Губаренка увиразнять тему української національної ідентичності.
Мирослава Которович: «Навесні 2024 року разом із Литовським національним симфонічним оркестром я виконувала ораторію Альгірдаса Мартінайтіса «Закликання віри і надії», присвячену оголошеній Урядом Литовської Республіки даті вшанування пам’яті депортованих і політичних в’язнів. Під час прем’єри зі мною відбулася абсолютно унікальна історія – проживання травми нашої родини, яка у ХХ столітті пережила депортацію з Холмщини до Туркменістану, повернення додому і чергове виселення з Холмщини 1945 року. У Литві, де я перебуваю майже рік, практично кожна родина має сімейну історію, як когось з рідних вивозять до Сибіру. Досвід цих трагедій болить, але водночас має цілющу силу: попри все, пам’ять про власну землю, своє коріння, власну культуру долають тисячі вимушених кілометрів розлуки і вертають щоразу додому.
У нашій концертній програмі вперше в Україні прозвучить ораторія Альгірдаса Мартінайтіса «Заклинання віри і надії». Спеціально до цієї прем'єри литовський композитор нині працює над 5-тою часиною твору, що буде присвячена Україні та нашій боротьбі за національну ідентичність. Тисячі литовських родин, які долучилися до підтримки українців під час великої війни, знають ціну власної державності. І те, що у сучасних творах мистецтва ми маємо змогу проговорити свої досвіди, озвучити свої мрії, як я це зроблю через твір литовського композитора, мого колеги Арвідаса Мальціса, подякувати один одному за стійкість і взаємопідтримку, безцінно сьогодні».
Фестиваль
4 жовтня ефектним акордом у межах 35-го, ювілейного фестивального марафону «Київ Музик Фест» стане концерт Національного ансамблю солістів «Київська камерата» із характерною програмою: творами сучасних українських композиторів. Для багатьох наших митців взірцем та натхненником став Борис Лятошинський – класик української музики ХХ століття. Саме його Квартетом №4 почнеться концерт, саме йому присвячено Камерну симфонію №3 Володимира Зубицького. Унікальності концерту додадуть три прем’єри: Альтового концерту Олександра Родіна та Скрипкового – Золтана Алмаші. Творчість цих композиторів є знаною для київського слухача, позаяк часто звучить на концертних майданчиках. А ось музика Дмитра Гордона-молодшого, котрий нині живе в США, стане відкриттям цього автора для української публіки. Солісткою скрипкового концерту Алмаші та композиції Гордона виступить відома українська скрипалька, і художня керівниця «Київської камерати» – Богдана Півненко. За диригентським пультом – американсько-канадська музикантка Кері-Лінн Вілсон, котра нещодавно стала головною диригенткою ансамблю.
5 жовтня концерт-закриття щорічного Міжнародного фестивалю «Київ Музик Фест» – одного з найповажніших і наймасштабніших музичних форумів в Україні, добре відомого у світі. Цьогоріч фестивалю виповнюється 35 років, але його концепція залишається незмінною: «Українська музика в контексті світової». Тож, у фестивалі звучатимуть 122 твори 80 комползиторів, з яких – 75 українських. Зокрема, 51 прем’єра! Дві з них прозвучать у цій програмі: Симфонічна драма № 8 «Народна» Віктора Степурка та Патріотичні пісні («Пісня про Київ», та «Збережи мрію») для солістів, мішаного хору і оркестру Олега Безбородька на англійські тексти Пола Торсона.
Крім світових прем’єр, Національний симфонічний оркестр України та Хорова капела імені Платона Майбороди Українського радіо під орудою маестро Віктора Плоскіни, – виконають Концерт № 1 «Музичний дарунок Києву» для оркестру Івана Карабиця, Симфонічну поему «Дніпро» Євгена Станковича та Gloria in excelsis Deo для скрипки, голосу і симфонічного оркестру Богдани Фроляк із солістами Назарієм Пилатюком, скрипка та Наталією Половинкою, голос.
Музика для дітей
20 жовтня – музична вистава для дітей 6+ «НЕзвичайні пригоди Смичка або Фальшива Нота». Цікава музична історія про хитреньку Фальшиву ноту Ольга Єременко, що намовляє Смичка покинути нібито невдячну Скрипку Герман Сафонов та знайти собі більш достойну пару серед музичних інструментів. Відкриваючи собі світ музичних інструментів, Смичок Володимир Шпудейко разом з дітлахами познайомиться з їхнім звучанням на прикладі відомих творів класичної музики. Тарілки, бандура, флейта, акордеон – кого ж обере собі Смичок до пари, коли світ музичних інструментів такий багатий?
27 жовтня Мюзикл «Бременські музики» 4+. Вхід з дітьми дозволено і рекомендовано. На численні прохання публіки – музична казка за улюбленим сюжетом братів Грімм знов на сцені філармонії. Крутий Brass Ukraine: дві труби, валторна, тромбон, туба і ударні, Принцеса-сопрано і актори тріо Argentum здійснять у місті Бремен, ой!, у Колонній залі філармонії, – найзаповітніші мрії кожного, хто прийде! Допомагатиме їм Оповідач, який є файним знавцем казок і не проти долучитися до створення нової пригодницької історії про веселого Віслюка, підстаркуватого Пса , милого Котика та голосистих Півників. Мюзикл для усієї родини подарує яскраві враження, кольорові емоції й зарядить дітлахів та їх батьків на весь сезон!
Фоє філармонії у новому форматі
2 жовтня публіку запрошують відзначити день народження Багряного і поглянути на фоє філармонії трохи під іншим кутом й відкрити його приховані можливості. Сьогодні цитати з творів Івана Багряного друкують на футболках, а про кількість нових перевидань «Тигроловів» жартують, що їх мусить мати кожне поважне видавництво. Філармонія ж вирішила показати те, що не так широко відомо в контексті творчості поета, прозаїка, драматурга, публіциста, журналіста, політичного діяча, Голови УНР та номінанта на Нобелівську премію з літератури, – повстанські пісні на його вірші, але й не тільки. Проєкт-присвята Багряний. Етюд – заклик до теми військовополонених та політв’язнів, які наразі знаходяться на ворожих територіях. Синтетичний же формат «Багряного. Етюду» потребує особливого простору. Поміж колон та закапелків, де ви зазвичай очікуєте на початок концертів, нині постане дійство від режисерки та авторки ідеї Марини Рижової, у якому сплететься пластика Діани Коваль, художнє слово від Наталії Насікан, фортепіанні імпровізації Гліба Щербакова та повстанські пісні у виконанні Сергія Бортника.
10 жовтня відбудеться Затишна бесіда з музикою і про музику «Почути і Відчути» до Дня ментального здоров’я. Побілку запрошують у невимушеній атмосфері фоє філармонії разом із модераторкою події музикознавицею Тетяною Новицькою, – поговорити про емоції в музиці, сприйняття цих емоцій у різні епохи, а також разом порефлексувати над власними емоціями під час слухання музики у виконанні піаніста Дениса Кашуби. Гостею події стане психотерапевтка платформи онлайн психології Pleso, яка розповість про вплив музики на ментальне здоров’я людини, зокрема, і під час війни, з точки зору доказової медицини.
Філармонія стала однією з перших культурних інституцій в Україні, яка долучилась до унікального проєкту відновлення ментального здоров’я військовослужбовців через застосування просунутих технологій.
Команда американського стартапу з українським корінням Aspichi працює над VR-платформою для інтерактивного стрімінгу 360-градусного просторового відео й аудіо у VR-шоломі.
Спеціально для цієї платформи було здійснено відео і аудіозапис музики Моцарта у виконанні струнного квартету Київського камерного оркестру.
Тож, у всіх бажаючих цього дня буде можливість протестувати технологію і готовий продукт у VR-шоломі й, власне, опинитися у віртуальній реальності, завдяки психологічній програмі Luminify, яка ефективно використовує інтерактивні підходи для підтримки емоційного стану, зокрема, під час війни, допомагаючи справлятися з психологічними розладами, такими як тривога, депресія і посттравматичний стресовий розлад.
Музичний салон
3 жовтня – концерт переможців всеукраїнського конкурсу композиторів імені Дмитра Клебанова, на якому прозвучать твори, відзначені журі, у складі якого знані композитори українського зарубіжжя, включені як у загальноукраїнський, так і в світовий культурний контекст: Вірко Балей (США), Леонід Грабовський (США/Україна) і Олександр Ґрінберґ (Німеччина/Україна). За умовами конкурсу його учасники мали написати твір для альта соло або для альта з фортепіано. Такий інструментальний склад – це символічна присвята Дмитрові Клебанову, що був не лише композитором, а й професійним альтистом.
Першу премію одностайним рішенням журі отримала Соната для альта соло «Голосіння» Володимира Богатирьова з Харкова. Як зазначається у вердикті журі, цей масштабний, ориґінальний за задумом і досконалий за формою твір яскраво передає відчуття трагізму непоправних втрат, поєднує образну глибину і модерну музичну ідіоматику.
Дипломами Конкурсу нагороджені «Варіації на тему зі двічі гармонічного мажорного тетрахорду» для альта і фортепіано Ірини Казмірук (Полтава) та «У передчутті неминучого» для альта і фортепіано Кіри Майденберг-Тодорової (Одеса).
На завершення концерту прозвучить Соната № 2 для альта і фортепіано Валентина Бібіка – видатного українського композитора, одного з найкращих учнів Клебанова.
Виконають знані музиканти: Ігор Завгородній, альт; Олександр Свєт, альт; Анастасія Чеснокова, фортепіано. Концерт веде композитор і організатор конкурсу Олександр Щетинський.
4 жовтня унікальний концерт з творів 8-ми річного Вольфганга Моцарта. Виникнення його Шести флейтових сонат, які прозвучать у виконанні флейтиста Юрія Шутка, що грає на золотій флейті японської фірми SANKYO та піаністки Анастасії Бики, – пов’язане з дружиною британського короля Георга ІІІ, Шарлотою, яка стала героїнею популярного сучасного серіалу «Історія Бріджертонів». Життя Моцарта оплутане загадками та легендами, а також тісно пов’язане з флейтою. Цей музичний інструмент переслідував композитора із самого дитинства й до смерті (опера «Чарівна флейта»). Восьмирічним , він написав перші твори – сонати для флейти та клавіру під час перебування у 1764-1765 роках у Лондоні, де разом із батьком та сестрою давав концерти місцевим аристократам та особисто королю Георгу ІІІ із його дружиною – королевою Шарлотою, яка стала героїнею пріквелу до нашумілого серіалу «Історія Бріджертонів»... На жаль, в Україні дуже рідко виконують флейтові сонати Моцарта. «А дарма, – вважає Юрій Шутко – Адже у цих творах відчутна рука генія.
На жаль, вони є незаслужено забутими й не входять до репертуару студентів та професійних виконавців, хоча є прекрасними за стилем і формою написання».
5 жовтня у програмі концерту «Людкевич 145», що пройде в межах туру Наталії Гордєєвої скрипка та Віоліни Петриченко фортепіано, присвяченого річниці Людкевича, – прозвучать твори визначного українського композитора Станіслава Людкевича. Слухачі матимуть унікальну нагоду почути прем'єрні виконання його варіацій для скрипки і фортепіано, які були віднайдені в рукописах та вперше видані завдяки співпраці з данським видавництвом «Svitzer». Програму доповнять інші рідкісні перлини Людкевича, зокрема соната для скрипки і фортепіано, колискова пісня, а також фортепіанні твори: «Ноктюрн після прочитаного листа від О.Ю.», «Тихий вечір» (тема з Брамса) і «Valse-Lente». Ця програма покликана відкрити слухачам непересічний музичний світ Людкевича, що поєднує в собі глибокий романтизм, віртуозність та пошук нових гармоній.
6 жовтня у програмі «Мрія Короля-Сонця», – Валентина Матюшенко, сопрано, Ольга Табуліна, мецо-сопрано, Тетяна Жук-Сєдова, фортепіано та ведуча Наталія Данченко – запрошують насолодитися музикою французького бароко: Ж.Ф. Рамо, Ж.Б. Люллі, Л. Дакена, Ф. Куперена.
30 жовтня – проєкт «Із бабусиної скрині»: вибірка українських автентичних пісень, які перейшли у спадок Ярославі Руденко від її бабусі Ганни Василівни. Програма поєднує особистісну ноту виконавиці та історію українського пісенного фольклору, що століттями передавався із покоління в покоління. Окрім музичної складової, проєкт містить в собі перформативну частину в режисурі Марини Рижової. Виконавиця оповідатиме історії життя українських жінок різних часів через артефакти з особистої колекції: старовинні вінки, колиску, хустки, намиста, скриню. Музичне дійство відбуватиметься у супроводі бандури Олени Немеш.
Концертна організація: Національна філармонія України
|