Ми стали краще розуміти одне одного.. | Music-Review Ukraine
Головна
Стаття
Ми стали краще розуміти одне одного..
Халітова Мерзіє Ібрагимівна
Ми стали краще розуміти одне одного..
Композиторка з Криму Мерзіє Халітова побувала у Франковому краю
8 листопада 2014, субота
Поширити у Facebook

«Мови різні та країна у нас одна!», «Єдина країна – единая страна!» - ці та подібні гасла опинилися нині на поверхні нашого суспільного буття. Когось вони зачіпають за живе, хтось байдуже їх вислуховує, не вникаючи у зміст. Сьогодні Крим в Україні – болюча рана. Підступна анексія півострова російськими військами багатьох змушує замислитися над тим, що насправді сталося.

Незважаючи на драматичні події, життя продовжується, триває воно й у мистецькій сфері... Коли торкнемося реалій музичного мистецтва, особливо його «високих» пластів – академічної музики, зазначу, що дійсно, у нас одна країна високої культури, і це особливо впадає в очі, коли глибше пізнаєш її в етнічних чи субетнічних відгалуженнях. Власне цим характеризується сучасний стан не лише української музичної культури.

Кожна нація та держава розв’язує проблеми національної культури по-своєму. Адже нині в складі нашої Національної спілки композиторів українці співпрацюють із представниками інших етносів – білорусами, греками, кримськими татарами, поляками, росіянами, угорцями… І кожен із них (так чи інакше), виявляючи у творчості свої коріння, збагачують українську національну культуру.

Питання національної ідентичності у зіставленні з музикою неоднозначне і багатовимірне. Процеси глобалізації, «інтернаціоналізації» особливо відчутні у сфері звуків – мови взагалі та музики як мови зокрема.

Мерзіє Халітова

Візит Мерзіє Халітової – сучасної композиторки з Криму – з творчою метою до Франкового краю планувався віддавна. Зрештою, газета «День» уже друкувала інтерв’ю з нею. На початку грудня минулого року М. Халітова вже мала квиток із ще не окупованого Сімферополя до Львова. Та не склалося… Бо постав Майдан, і в Галичині розпочалися свої резонансні, тривожні акції.

Згодом дрогобицькі організатори вже у травні цього року вирішили запросити композиторку до Дрогобича з нагоди традиційного вшанування Каменяра, яке зазвичай відбувається у дні його відходу у вічність. Але Крим було вже окуповано російськими агресорами, і його мешканці – передовсім кримські татари та українці – опинилися в небезпідставній напрузі та безвиході.

Річ у тому, що Мерзіє Халітова – відома композиторка, член НСКУ, заслужений діяч мистецтв України, лауреат авторитетної премії ім. М. Лисенка – чудово розуміє як авторка музики свою мистецьку місію. Природно, що у своїй творчості вона віддзеркалює сторінки історії, культури свого народу, який 70 років тому було нещадно, з численними жертвами депортовано з Криму. Отже, Мерзіє народилася в м. Янгіюль (Узбекистан) і лише на початку 1990-х разом із батьками повернулася на рідну землю вже як професійна композиторка. На даний час вона є автором численних симфонічних (шість симфоній), вокальних та камерно-інструментальних творів.

Кілька років тому на мою пропозицію втілити у своїй творчості щось із української тематики, наприклад, із поезій Івана Франка, композиторка охоче відгукнулася. Так постав її талановитий, за словами проф. Михайла Степаненка, вокальний триптих на вірші нашого уславленого поета. Це й було тим взаємним «магнітом притягання» М. Халітової та дрогобичан до творчої зустрічі, яка, незважаючи на вкрай несприятливі обставини війни та анексії Криму, неодмінно мала відбутися. Допоміг випадок…

У Львові планувався авторський концерт композиторки у рамках Міжнародного музичного фестивалю сучасної музики «Контрасти». Цього року фестиваль «Контрасти» завершився величним концертом симфонічної музики, що розпочався власне виконанням Симфонії № 2 Мерзіє Халітової. Польський диригент Станіслав Веляник, під керівництвом якого прозвучав цей твір, написаний ще в 1990-х, дав йому найвищу оцінку.

Доречно додати, що в цьому концерті прозвучали твори наших сучасників із Києва, Львова, Донецька. Без перебільшення зазначу, що найбільший успіх мав твір кримськотатарської мисткині, й, мабуть, не потрібно пояснювати додаткові обставини цього факту.

Після львівського успіху М. Халітова приїхала у Дрогобич, де її вже чекала доволі широка програма заходів: творча зустріч із представниками громадських, мистецьких, освітянських кіл у залі міськради; екскурсія до давно омріяного Франкового центру – с. Нагуєвичі, з відвідуванням музею І. Франка; авторський концерт в актовій залі Дрогобицького педагогічного університету ім. І. Франка; повторення цього концерту в м. Стрий в залі школи мистецтв та ін. Акції проходили змістовно і зацікавлено, авторка була вражена батьківщиною поета, його музеєм. Також вона була задоволена високим рівнем виконання фортепіанних та вокальних творів.

Успішно прозвучали частини з вищеназваного триптиха на слова Івана Франка («Як почуєш уночі», «Лице небесне прояснилось»). Кілька своїх фортепіанних творів, навіяних кримськотатарським фольклором, авторка виконала на концертах у Дрогобичі та в Стрию, що викликало велике зацікавлення присутніх. Між іншим, вже після концертів немало слухачів відшукали відлуння інтонацій творів кримської мисткині в музиці Карпатського регіону.

На зустрічі з громадськістю М. Халітова розповіла багато цікавого й актуального. Крім того, що вже відомо зі ЗМІ, було корисно почути слова очевидців про справжніх патріотів України – кримських татар, які в переважній більшості засуджують окупацію Криму, про особисту небезпеку тих, хто висловлює протест проти «нових» порядків. Чи ще один промовистий факт, що підтверджує неприхований геноцид у Криму: авторитетну українську гімназію у Сімферополі «перероблено» на звичайну російську школу. Щоправда, в ній залишено один (!) український клас, у якому, до речі, половина учнів – кримські татари.

Водночас пані Мерзіє влучно висловилася про Севастополь як місто фанатичних і зачумлених прихильників Путіна: коли він відвідував це місто, до нього кинувся натовп «ощасливлених» жінок похилого віку, щоб бодай лише доторкнутися до господаря Кремля… На мою пропозицію поетично привітати композиторку з Криму відгукнувся віршем відомий майстер слова, член НСПУ Роман Пастух. Його вірш присвячено кримськотатарському народові й називається «Сонце поборе пітьму», де є такі рядки:

Супутнику гнаної долі –
Татарський народе в Криму,
Важкі нам дісталися ролі,
Та сонце поборе пітьму!

Після концерту в Стрию вдалося відвідати затишний Музей родини С. Бандери, що вичерпно розкриває історію цієї української родини, яка дала Україні та світові низку видатних постатей – священиків, правників, учителів – безкорисливих патріотів своєї Вітчизни. Учасникам екскурсії та особливо М. Халітовій було цікаво почути розповіді й побачити, не відомі, на жаль, ширшим колам української спільноти, експонати музею, що розкривають героїчні сторінки життя провідника української нації.

Творчі зустрічі відомої композиторки відбулися і, напевно, дали величезну користь не лише в контексті мистецтва. Вони бодай частково заповнили ту прогалину чи ті недоліки співіснування в Україні в минулі десятиліття, коли, як висловився один відомий кримськотатарський актор, «ми мало спілкувалися». Отже, ми стали краще розуміти одне одного. А музика продовжує лунати, попри гуркіт гармат. Розгортаються нові творчі контакти, складаються нові твори, триває мистецьке життя…


Автор: ГРАБОВСЬКИЙ, Володимир
Фото: ГРАБОВСЬКИЙ, Володимир
Композитори:Мерзіє Халітова
Джерело: Газета "День"



Інші:

100 років від дня народження видатного українського оперного співака Дмитра Гнатюка
Фестиваль-Премія ГРА оголосив лонгліст
Хореографка Катерина Курман — про нову постановку "Соляріс" у Львові та сучасний балет
Сто п’ять миттєвостей успіху
Повітряні коридори життя
«Два кольори душі Дмитра Гнатюка»
Вінницька дослідниця Лариса Семенко видала унікальну монографію про Леонтовича
«Letters and Notes». Музика Грабовського на Ukrainian Contemporary Music Festival
«І в той момент стався вибух»: нові свідчення про російський авіаудар по драмтеатру у Маріуполі
Як дивитися оперу
26 лютого день пам'яті Костянтина Данькевича
Музиканти Київського симфонічного оркестру стали біженцями у Німеччині, але збирають повні зали на своїх концертах
Як народжується балет «Соляріс» Олександра Родіна?
Що запорожець робив за Дунаєм? Історія культової української опери та її видатного творця
Бетховен присвятив кілька своїх симфоній другу-українцю: хто це був
Ігор Шамо відмітив би ювілей
Олена Михайлівна Потапова відмітила ювілей
ДРУГИЙ ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ КОНКУРС НА НАПИСАННЯ І ПОСТАНОВКУ КАМЕРНОЇ ОПЕРИ У ЛЬВІВСЬКІЙ НАЦІОНАЛЬНІЙ ОПЕРІ
Корифейка української опери
11 лютого 1938 року в селі Довбиші Баранівського району Житомирської області народився видатний український хоровий диригент і композитор, Народний артист України Анатолій Пашкевич
Фільм Анастасії Фалілеєвої «Я померла в Ірпені» отримав нагороду на найбільшому в світі фестивалі короткого метру
Одеська філармонія після обстрілу - масштаби збитків
100 років ХНАТОБу: як театр працює в умовах війни
Леся Українка музикою Франца Шуберта
Новий фільм Катерини Горностай СТРІЧКА ЧАСУ обрано до основного конкурсу 75-го Берлінського міжнародного кінофестивалю
Вона була довершеною гармонією: Соломія Крушельницька в авторській розповіді Олександра Балабка
Пам’ятаємо: Івану Карабицю виповнилось би 80!
«Шароварщина – це не те, що ми маємо показати в Європі»
ТОП-10 вистав 2024 року столичної сцени
130 років Борису Лятошинському: що варто знати про відомого українського композитора
Десять поглядів на Різдво: добірка класичної музики
Кропивницька музична школа імені Юлія Мейтуса відзначила 50-річчя від заснування
Тріумф театру у часи викликів:
Станція, або розклад бажань: друга прем’єра за тиждень
Проєкт «Спадок» спільно з Музеєм Ханенків представляє альбом романсів на тексти класиків і обробки народних пісень ХХ століття
Королева українського театру. Як Марія Заньковецька "поставила на місце" Росію ще в XIX столітті і відреклася від родини заради сцени
Актор та керівник головного столичного театру звернувся до українців за кордоном
У Києві відбулася світова прем’єра першої опери Бортнянського, яка вважалася втраченою
«Театральна вечірка non stop»
Закарпатський народний хор увійшов у свій 79-й концертний сезон і розпочав підготовку до 80-літнього ювілею
      © 2008-2025 Music-review Ukraine






File Attachment Icon
211.jpg