Щоб лунали вони частіше і ще краще | Music-Review Ukraine
Головна
Стаття
Щоб лунали вони частіше і ще краще
Рунчак Володимир Петрович
Щоб лунали вони частіше і ще краще
8 червня 2013, субота
Поширити у Facebook

Володимир Зубицький. Фото: Яків Гальченко Якось я ділився враженням зі знайомим журналістом про київський концерт марафону «День українського баяна і акордеона».

Наразі він, не надто емоційний і не палкий шанувальник музики, обірвав мене і захоплено вимовив: «Знаєш, а я оце днями по телебаченню почув гру трьох баяністів. Як гарно, віртуозно вони грали!

Я не став перемикати канал і дослухав їх до кінця.

Це було приємно й чудово!

Не сподівався, що в нас є такі прекрасні баяністи і що так милозвучно можуть звучати їхні інструменти!».

Започаткували специфічні, святкові, дні

Так, сьогодні багато таких, хто захоплюється баяном і акордеоном.

Ці відносно молоді інструменти яскраво заявили про себе у XX столітті як повноправні представники світового музичного мистецтва.

Від колись масового використання, переважно самодіяльними виконавцями, твердять одні фахівці, останнім часом вони піднімаються на дедалі вищий академічний рівень.

На них тепер грають усе: фольклор, джаз, класику, сучасну музику, в ансамблях, оперних і симфонічних оркестрах. Композитори пишуть для них сольні й ансамблеві твори. А музиканти, що грають на них, визнаються світом як носії найпередовіших тенденцій у сучасній музиці.

За майстерне, витончене володіння цими інструментами багато виконавців удостоєні звань заслужених і народних артистів України. Імена М. Різоля, В. Бесфамільнова, С. Грінченка, А. Семешка, В. Мурзи, П. Фенюка, А. Нижника, композиторів К. Мяскова, В. Підгорного, В. Власова, А. Гайденка, А. Белошицького, В. Зубицького, В. Рунчака вписали чимало яскравих сторінок в історію не тільки українського, а й світового музичного мистецтва.

Разом з тим існують й інші міркування. Ось одне з них, композитора і диригента, художнього керівника Концертної серії «Нова музика в Україні» Володимира Рунчака:
«Стан функціонування в сучасній Україні баяна і акордеона викликає у мене, як у колишнього баяніста, велике занепокоєння. Скорочуються набори до музичних шкіл та училищ, перенесено увагу у вузах з виконавства в бік наукової, а часто-густо і псевдонаукової діяльності. Вкрай незадовільна ситуація з інструментарієм як для початківців, так і для концертантів. Знижена до мінімуму концертна діяльність, звучання баяна-акордеона в засобах масової інформації чуємо досить рідко. Чого ще чекати?»

Та В. Рунчак не обмежився висловлюванням наведених тривог і постановкою запитання — чого ще чекати? За підтримки Всеукраїнської музичної спілки, асоціації баяністів та акордеоністів при ній Спілки композиторів України цього року організував і провів концерт-марафон «День українського баяна і акордеона». Заувага щодо назви. Може, не треба було ділити на українські і, скажімо, російські чи італійські інструменти. Концерти баяністів-акордеоністів в Україні у різні дні протягом березня-квітня крім Києва, пройшли майже в усіх обласних центрах і деяких містах. Було розпочато процес конкретних заходів з повернення інтересу до цих інструментів, дещо втраченої любові й поваги в суспільстві до них.

Погоджуючись з думкою деяких фахівців-музикантів, що «Золотий вік» баяна і акордеона починається у нинішньому, XXІ ст., можна стверджувати: щорічне проведення в Україні таких «Днів» буде гідним внеском у піднесення авторитету й популярності баянно-акордеонного мистецтва.

А «AccoHolіdaу» відбувся вже вкотре

Утім «Вища ліга метрів світового акордеона» давно не дрімає і не чекає з моря погоди. Ця організація провела нещодавно в Києві вже восьмий міжнародний конкурс-фестиваль «AccoHolіdaу» (Свято акордеона). До речі, у багатьох країнах світу баян теж називають акордеоном, тільки кнопочним, а наш традиційний акордеон — клавішним.

У цьому унікальному мистецькому заході взяли участь кращі професіонали України, Росії, Білорусі, Литви, Казахстану, Чорногорії, Італії, Австралії і навіть Китаю.

— За вісім років про наш конкурс дізнався увесь світ, — каже народний депутат України, президент ліги метрів Ян Табачник. — Багато хто вважає його кращим конкурсом у Європі. А шеф-видавець німецької газети «Інтермюзик» Ульріх Шмюлінг назвав Україну кладом акордеонної музики.

Та головним є те, що наш конкурс дає молодим виконавцям чудову можливість показати свій талант, своє уміння, перспективу свого творчого розвитку, є важливим кроком на шляху визнання його переможців і призерів. І не лише у музикальному і професійному світі, а й на державному рівні. Наприклад, талановитому виконавцеві з Білорусі, який здобув перше місце в одному з наших конкурсів, Президент Лукашенко подарував квартиру.

Між іншим, учасники цього конкурсу-фестивалю проходять жорсткий відбір у своїх країнах. У них велика відповідальність виступати перед такими майстрами, як українці, віце-президенти ліги Володимир Бесфамільнов, Анатолій Семешко (він, до речі, і голова Асоціації баяністів та акордеоністів України), Віктор Власов і італієць Рішар Гальяно та іншими.

Кожен наш форум — це справжній професійний огляд, об’єктивна картина того, яким буде акордеонно-баянне мистецтво завтра, хто прийде на зміну видатним артистам світової і вітчизняної сцени.

Конкурс відкрився концертами заслуженого артиста Росії Юрія Шишкіна та заслуженого діяча мистецтв України Володимира Зубицького і проходив у двох номінаціях «Класична музика» і «Естрада». Цього разу у класичній категорії переможцями визнані Микита Власов і Олександр Коломойцев з Росії, Нікола Пекович (Сербія), Іван Биков (Україна), Андрій Довженко (Білорусь), диплома був удостоєний Мілош Катаніч із Сербії.

У категорії «Естрада», до виконавців якої Ян Табачник підходить особливо вимогливо, перша премія не присуджувалася, а другу й третю вибороли: Дмитро Дитятко, Роман Кудря, Ірина Вірясова і Олександр Туліков, диплом — Валерій Сидоренко. Відрадно, що всі переможці — наші, українці.

Треба сподіватися, що вже традиційне чудове свято акордеонно-баянного мистецтва — міжнародний конкурс «AccoHolіdaу» і молодий, свіжий концерт-марафон «День українського баяна і акордеона» сприятимуть розвитку і продовженню кращих традицій використання цих інструментів, залученню до опанування ними талановиту молодь. І, можливо, найближчим часом зміняться оцінки Володимира Рунчака. А в конкурсах, організованих Яном Табачником, братиме участь більше нових, українських метрів світового баянно-акордеонного мистецтва.

Гордість і слава нашого баянного мистецтва

Як уже зазначалося вище, конкурс «AccoHolіdaу» відкрився концертом виконавця і композитора, заслуженого діяча мистецтв України, лауреата багатьох Всеукраїнських і міжнародних композиторських конкурсів Володимира Зубицького.

Він, нагадаю, — син відомих лікарів-народників Данила і Наталії Зубицьких. Як, бачите, обрав інший життєвий шлях. Та учасники конкурсу не лише слухали його гру, його власні твори, а вітали Володимира з ювілеєм — 60-річчям з дня народження. І це стало третьою на сьогоднішній день значною подією в баянному мистецтві України.

Композитор і виконавець Володимир Зубицький володіє своїм неповторним індивідуальним творчим почерком, в якому, на мій погляд, завжди відчувається ГОЛОС ЖИТТЯ, ГОЛОС І НЕРВ НАШОГО НЕПРОСТОГО СЬОГОДЕННЯ, де тісно поєднуються інтелект і емоції.

Отже, в Україні є на кого рівнятися, з кого брати приклад...


Автор: Яків Гальченко
Композитори:Володимир Рунчак
Джерело: Газета "Голос України"



Інші:

100 років від дня народження видатного українського оперного співака Дмитра Гнатюка
Фестиваль-Премія ГРА оголосив лонгліст
Хореографка Катерина Курман — про нову постановку "Соляріс" у Львові та сучасний балет
Сто п’ять миттєвостей успіху
Повітряні коридори життя
«Два кольори душі Дмитра Гнатюка»
Вінницька дослідниця Лариса Семенко видала унікальну монографію про Леонтовича
«Letters and Notes». Музика Грабовського на Ukrainian Contemporary Music Festival
«І в той момент стався вибух»: нові свідчення про російський авіаудар по драмтеатру у Маріуполі
Як дивитися оперу
26 лютого день пам'яті Костянтина Данькевича
Музиканти Київського симфонічного оркестру стали біженцями у Німеччині, але збирають повні зали на своїх концертах
Як народжується балет «Соляріс» Олександра Родіна?
Що запорожець робив за Дунаєм? Історія культової української опери та її видатного творця
Бетховен присвятив кілька своїх симфоній другу-українцю: хто це був
Ігор Шамо відмітив би ювілей
Олена Михайлівна Потапова відмітила ювілей
ДРУГИЙ ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ КОНКУРС НА НАПИСАННЯ І ПОСТАНОВКУ КАМЕРНОЇ ОПЕРИ У ЛЬВІВСЬКІЙ НАЦІОНАЛЬНІЙ ОПЕРІ
Корифейка української опери
11 лютого 1938 року в селі Довбиші Баранівського району Житомирської області народився видатний український хоровий диригент і композитор, Народний артист України Анатолій Пашкевич
Фільм Анастасії Фалілеєвої «Я померла в Ірпені» отримав нагороду на найбільшому в світі фестивалі короткого метру
Одеська філармонія після обстрілу - масштаби збитків
100 років ХНАТОБу: як театр працює в умовах війни
Леся Українка музикою Франца Шуберта
Новий фільм Катерини Горностай СТРІЧКА ЧАСУ обрано до основного конкурсу 75-го Берлінського міжнародного кінофестивалю
Вона була довершеною гармонією: Соломія Крушельницька в авторській розповіді Олександра Балабка
Пам’ятаємо: Івану Карабицю виповнилось би 80!
«Шароварщина – це не те, що ми маємо показати в Європі»
ТОП-10 вистав 2024 року столичної сцени
130 років Борису Лятошинському: що варто знати про відомого українського композитора
Десять поглядів на Різдво: добірка класичної музики
Кропивницька музична школа імені Юлія Мейтуса відзначила 50-річчя від заснування
Тріумф театру у часи викликів:
Станція, або розклад бажань: друга прем’єра за тиждень
Проєкт «Спадок» спільно з Музеєм Ханенків представляє альбом романсів на тексти класиків і обробки народних пісень ХХ століття
Королева українського театру. Як Марія Заньковецька "поставила на місце" Росію ще в XIX столітті і відреклася від родини заради сцени
Актор та керівник головного столичного театру звернувся до українців за кордоном
У Києві відбулася світова прем’єра першої опери Бортнянського, яка вважалася втраченою
«Театральна вечірка non stop»
Закарпатський народний хор увійшов у свій 79-й концертний сезон і розпочав підготовку до 80-літнього ювілею
      © 2008-2025 Music-review Ukraine






File Attachment Icon
265.jpg