| Інтерв'ю |
|
|
|
|
Директор рівненської філармонії Олександр Тарасенко: “Чим більше звучатиме класичної музики в наших залах, тим краще!”
29 лютого 2012, середа
Поширити у Facebook
 Не секрет, що Рівненська обласна філармонія є центром музичного мистецтва нашого міста.
Зі сцени органного залу неодноразово звучали всесвітньо відомі музиканти.
І кожного разу їх виступ завершувався справжньою феєрією.
Директор Рівненської філармонії Олександр Тарасенко ділиться унікальним досвідом та розповідає про вражаючі перспективи академічної музики.
- Розкажіть про історію становлення філармонії. З чого все починалося?
- Філармонія заснована у 1939 році, має досить давню історію. Базовим концертним залом, де проходять виступи наших колективів та гастролерів є зал камерної та органної музики Рівненської обласної філармонії. 7 травня 1987 року він був введений в експлуатацію. За цей час ми гостинно прийняли і слухали виступи зіркових виконавців з різних куточків світу.
- Чи приймали зірок світового масштабу?
- Так, і неодноразово. Важко виділити когось одного. Ще за радянських часів пригадуються видатні піаністи, вокалісти, скрипалі, серед яких блискучими музикантами залишаються й дотепер Віра Горностаєва (Росія), Дмитро Башкіров (Росія), Микола Сук (США), Рубін Абдулін, Шульц Сштьокігт (Німеччина), Летіція Морено (Іспанія), Олег Криса, Богодар Которович, Національна хорова капела України "Думка".
Зараз маємо можливість насолоджуватись блискучою грою музикантів з України та Європи в нашому рівненському органному залі. До речі, зірки класичної музики не є такими капризними щодо гонорарів, як зірки естрадної музики.
Тут можна згадати про Атіса Степіньша – пречудову, талановиту і надзвичайно скромну людину, який попри свою величезну зайнятість, погодився приїхати на наш фестиваль. Це один із кращих органістів “Домського Собору” в Ризі.
До сьогодні цей Собор є мистецькою меккою для любителів органної музики. 27 березня в органному залі відбудеться справжнє свято, адже на нашому фестивалі гратиме один із найкращих органістів світу - професор Ризької консерваторії, головний органіст Домського собору в Ризі Атіс Степіньш. Програму виступу маестро ми так і назвали "Домський собор у Рівному". Це стане знаковою подією для міста і всіх шанувальників Вічної музики.
- А як щодо нових колективів? В яких жанрах вони працюють?
- Базовим колективом нашої філармонії є Академічний камерний оркестр, який відсвяткував уже свій 35-річний ювілей і зараз успішно працює. Колектив складається з талановитих солістів та музикантів. На сьогодні стикаємося з проблемою: немає притоку нових кадрів з консерваторій. Тому зараз ми в активному пошуку. Філармонія дуже розраховує на випускників музичних академій та консерваторій.
- Кого з артистів естрадного жанру хотілося б відзначити?
- Найперше — це народний артист України Степан Гіга. Це справжня зірка нашої філармонії, добре знаний і талановитий виконавець.
- Розкажіть про окрасу концертного залу – орган.
- Про нього можна говорити годинами (сміється - авт.). Орган з’явився у нас за два роки після введення залу в експлуатацію. Його виготовила чеська фірма спеціально на наше замовлення. Важливо, щоб і орган, і, власне, саме приміщення співіснували як одне ціле. Тоді й звучання буде відповідним. У костелах, органи, як правило, встановлюють на хорах, а в нас він прямо на сцені.
Це потужний інструмент, в ньому біля чотирьох тисяч звучащих труб різної величини. Це, по суті, живий організм, що реагує на клімат. Орган має дихати чистим повітрям, електроніка повинна перебувати в ідеальному стані.
Якщо торкнутися його труби рукою, то вона може змінити навіть саме звучання. Незважаючи на помпезність і пафосність зовні, це дуже ніжний і тонкий інструмент. Деякі органісти з ним навіть розмовляють. У нас працює один із кращих органних майстрів України, він за ним і доглядає. Лімітна вартість органу — майже мільйон доларів. Однак близько 50 тис. гривень потрібно на його реставрацію вже сьогодні. Зараз ми в змозі підтримувати орган в належному стані лише на відсотків 70. Ми сподіваємося, що уже найближчим часом на ремонт органу нам будуть виділені необхідні кошти.
- Хто є слухачем у залі органної музики?
- Ви не уявляєте, скільки молодих людей відвідують сьогодні філармонію. Вони приходять і слухають романси, інші програми. Після концерту із зали виходять абсолютно інші люди: вони просто світяться від щастя. Це дуже зворушлива картина.
Власне, щодо залучення глядачів маємо цілу просвітницьку концепцію. У цьому сезоні за підтримки Галини Кульчинської (заступник міського голови міста Рівне з гуманітарних питань - авт.) ми запланували і з великим успіхом проводимо цикл із семи концертів для наших наймолодших меломанів. Розробили своєрідну історію Музики протягом семи концертів.
Результат перевершив усі наші сподівання. Дитина може прийти з будь-ким зі своїх рідних, і навіть не один раз, а декілька, в різні дні. Діти насолоджуються співом, звуками оркестру, органу, роялю, скрипки, гітари. Цей цикл концертів проводимо також і в Здолбунові, є домовленість з Гощанською школою мистецтв. Дитячі концерти в нас "пішли на ура". Надіємось, що це наша майбутня публіка, яку ми зараз і виховуємо.
Запровадили навіть конкурс малюнків “Колір і звуки”. Діти передають це по-особливому, по-своєму і це дуже цікаво! За кращими роботами сформуємо календарик і переможці конкурсу отримають квитки на наступний сезон.
Студентів музичних училищ також долучаємо, але на сьогодні з ними також треба працювати.
- Розкажіть про 25-ту річницю з дня відкриття органного залу.
- 23 лютого було відкриття урочистих заходів до ювілею. Фестиваль “Органний Собор 2012” триватиме місяць. У рамках цього фестивалю пройде п’ять концертів найкращих органістів України і Європи. 7 травня ми запрошуємо всіх на Урочистий гала-концерт, присвячений 25-річному ювілею улюбленого залу рівненських меломанів.
Адже саме 7 травня 1987 року було введено в експлуатацію Зал камерної та органної музики Рівненської обласної філармонії. І взагалі, весь цей сезон присвячено ювілею. Ми готуємо прем'єру камерної опери, балет на музику Вівальді. Програма буде називатися "Камерний театр у філармонії", в цьому році відзначаємо знакову подію – 170-ту річницю з дня народження основоположника Української класичної музики Миколи Лисенка.
- Хто підтримує та сприяє організації Ваших мистецьких заходів?
- Обласне управління культури і туризму є співорганізатором нашого фестивалю. 40 відсотку бюджету фестивалю ми отримали від управління культури. Решту - 60% - забезпечили наші спонсори. Ми особливо вдячні нашому генеральному спонсору "Укргазбанку". Виступи виконавців дуже вартісні, в принципі, як і сама організація заходів.
Але, повірте, воно того варте. Андрій Прахт, для прикладу, з Одеси привозить два клавесини ренесансної доби. Це просто унікальні інструменти. Трохи більше години публіка може насолодитися ні з чим незрівнянними звуками клавесинів у супроводі нашого органу, поринути в атмосферу прекрасного. Така музика відкриває не тільки нові часи, але й нові країни, дарує нові враження.
- З якими проблемами стикаєтесь?
- Як і кожний ювіляр ми сподіваємося на подарунки. 25 років тому місто спромоглося для меломанів подарувати чудовий зал. Він і до сьогодні відкритий для видатних музикантів. Нам потрібен новий рояль, адже це також механізм, який постійно зношується. Якби нам влада зробила такі подарунки, ми були б дуже щасливі. Серйозною проблемою залишаються і придбання нового інструментарію.
- Якими новинками радуєте ще?
- Нещодавно ми започаткували новий проект: гастролі повного складу артистів філармонії по районних будинках культури. Це справжня подія для місцевих громад, адже до них приїжджає ціла філармонія. Пригадую наші виступи в Дубровиці. У зал урочисто входять лікарі, вчителі, інтелігенція міста... Урочиста картина! Півтори години виступу наших солістів — кожен номер просто "на ура". Люди не стримували емоції, вимагали повтору “На біс!”, вигукували “Браво!”, прислуховувались до кожного акорду оркестру і соліста. Оплески, оберемки квітів, усміхнені обличчя глядачів — це найвища похвала для будь-якого артиста.
-Що входить у найближчі плани?
- Прагнемо розширювати пропаганду академічної музики. Не секрет, що сучасна естрада — це, як правило, бізнес-проекти, які не потребують державної підтримки. У них є свій виконавчий директор, продюсерський центр, апаратура, організаторський колектив. Зважаючи на “формат” музики, що звучить сьогодні з екранів телевізорів та радіостанцій, нашим обов'язком є не боротися з цим, чесно кажучи, низько мистецькими явищами, бо побороти нам це вже не вдасться, а от протистояти ми цьому можемо. Чим білье звучатиме класичної музики в наших залах тим краще! Ось наші завдання.
Автор: Катерина Савич
Концертна організація: Рівненська обласна філармонія
Концертний зал: Зал камерної та органної музики Рівненської обласної філармонії
Джерело: www.ogo.ua/
|