|
Музикознавче слово
Про специфіку музичних смислів та ролі музики в світосприйнятті сучасної людини
31 липня 2023, понеділок
Поширити у Facebook
Приблизно так можна означити мету і завдання створеної шість років тому громадської організації «Музикознавці України у світовій культурі».
Ініціаторами її заснування стала група одеських науковців на чолі з проректором Одеської національної музичної академії імені А.В. Нежданової професоркою Олександрою Самойленко.
Завдяки реалізації цієї ініціативи вдалося об’єднати потужний загін спеціалістів, викладачів музичних навчальних закладів з різних регіонів і міст України.
Протягом всіх цих років підсумком різних форм діяльності учасників об’єднання (лекцій, конференцій, майстер-класів, наукових досліджень, участі в різноманітних програмах і проєктах) стає завершальний семінар, який завершує навчальний рік і запрошує до участі як відомих діячів музикознавчої галузі, так і молодь: викладачів українських мистецьких Вишів і коледжів, а також вчителів музичних шкіл.
Участь передбачається як активна, так і пасивна. Слухачі, які прослухали весь насичений триденний цикл виступів різних форматів, одержують сертифікат учасників - свідчення підвищення професійної кваліфікації.
На цьогорічному Шостому семінарі продовжувалося започатковане з самого початку діяльності МУУСКу обговорення широкої проблематики місця музикології, як наукової галузі й навчальної дисципліни у системі сучасного гуманітарного знання. Сучасна доба в культурі одержала визначення яке метамодерн.
Останній виник на перетині та у полеміці з двома своїми попередниками: модернізмом та постмодерном. Загальні риси цієї доби одержали свій відбиток і в музичних явищах, про які йшлося в низці доповідей першого дня семінару.
Конкретизація нових ознак сучасних музичних процесів і музичних практик, а також проблематика їх наукового осмислення стала ключовою темою другого дня. Доповідачі торкалися в різних аспектах і на різному матеріалі питань мовного і смислового тезауруса музичного мистецтва. Адже головним завданням музикознавства як раз і є осягнення смислу музики як особливої мови зі своїми законами й принципами будови.
Нею користується, за її допомогою спілкується homo musicus, людина музична. Але як і для кожної з мов, які існують у світі, вербальних і невербальних, треба мати слухацький досвід для її належного сприйняття і розуміння
Музикознавець не лише вивчає зовнішню структуру і будову цієї мови, правила, за якими вона функціонує. Знання того, як вона влаштована, це лише крок до того, щоб зрозуміти, про що вона розповідає? А це розуміння треба розтлумачити й передати загально прийнятою, всім зрозумілою мовою вербальною. Ось цьому завданню і служить особливе музикознавче слово.
Як і кожна наукова мова, музикознавство має свій термінологічний апарат і свою систему понять. Однак має справу з особливими художніми текстами, і тому повинно виробляти свою поетику і поетичні прийоми. Це нагадує працю перекладачів з іноземних мов поетичних творів. Тут замало лише точно відтворити буквальний смисл, бо ж в поезії смисл ніколи не буває буквальним.
Не менше значення має форма поетичного висловлення, ритм, рими, розташування слів, строфіка.
Перекладач повинен знайти еквіваленти цьому у своїй рідній мові. А це неможливо, якщо він і сам не буде мати поетичного таланту. Так само і музикознавець, якщо він не є музикантом, то ніколи не зрозуміє і не розшифрує смисл складних музичних творів, в який йдеться про Людину і про вічні питання буття.
Цікавою виявилася тематика третього дня семінару. В центрі опинилося питання глибинної екології музики та музикознавчого пізнання, про пов’язані з цим нові системи холістичного мислення.
Війна викликає руйнації не лише в нашому житті, а й в тій, дотичній до людського буття, космічній гармонії, на захисті якої завжди перебувала музика.
Попри різну тематику доповідей цього дня в кінцевому результаті так чи інакше йшлося про захист культури та культурних цінностей як спільного надбання людства. На цей захист стає і музика, яку створюють сьогодні українські композитори.
Програма кожного дня будувалася таким чином, що спо.чатку слово надавалося більш досвідченим ораторам, які могли оприлюднити свої ідеї у відносно розгорнутих лекціях.
В другій половині дня звучали стислі доповіді, в яких могли заявити про себе більш молоді учасники, серед них і дебютанти такого солідного наукового зібрання. Про успіх семінару свідчила активність його слухачів.
Загальне число учасників цього заходу перевищило 300 осіб, що є чималим для серйозного наукового форуму.
Автор: Марина Черкашина-Губаренко
Музикознавці: Марина Черкашина-Губаренко
Навчальний заклад: Одеська державна музична академія імені А. В. Неждановоі
Джерело: odma.edu.ua
|