Діалог культур України та Японії: нові обрії розвитку | Music-Review Ukraine
Головна
Стаття
Діалог культур України та Японії: нові обрії розвитку
Ульянов Євген
Ходакова Тамара Анатоліївна
Хакімова Маргарита
Кононова Марія
Симфонічний оркестр Національної опери України ім. Т.Г. Шевченка
Національний президентський оркестр
Пилипчак Василь Григорович
Пилипчак Василь Григорович
Діалог культур України та Японії: нові обрії розвитку
16 березня 2012, п'ятниця
Поширити у Facebook

В Національній опері України з ініціативи Українсько-Японського Центру НТТУ "КПІ", Посольства Японії в Україні за підтримки Міністерства культури України відбулася масштабна мистецька акція з нагоди роковин трагічних подій Фукусіми й Чорнобиля. Водночас великий концерт став своєрідною емблемою українсько-японського музичного діалогу в контексті 20-ої річниці встановлення дипломатичних стосунків між Україною та Японією.

Як зазначив у своєму вступному слові перед концертом, присвяченому цій знаковій події, пан Тоічі Саката – Надзвичайний і Повноважний Посол Японії в Україні, – "Культура – це те, що одкриває душу, а музика відкриває серця людям назустріч одне одному. Саме через музику ми відчуваємо гостріше біль кожного з нас. Це – своєрідний реквієм, який об’єднує дух наших народів.

Проте ми не мусимо в цей день лише сумувати: через музику ми маємо заживляти наші рани та з оптимізмом дивитися у світле майбутнє наших країн". Ці слова пана Тоічі Саката з усією повнотою унаочнилися під час виконання розгорнутої концертної програми. Вона складалася з двох відділень: першого – "українського", де прозвучала музика київського композитора, відомого соліста-валторніста симфонічного оркестру Національної опери, заслуженого артиста України Василя Пилипчака, і "японського", в якому було виконано твори всесвітньо відомого японського композитора, піаніста Кадзунорі Маруями, а за диригентським пультом стояв його співвітчизник флейтист і диригент Токійського симфонічного оркестру «Нова філармонія» - Уено Такасі.

11.03.12. Концертний зал Національного академічного театру опери та балету України імені Т.Г. Шевченка. Диригент Уено Такасі, композитор та піаніст Кадзунорі Маруяма (Японія) та заслужений артист України Василь Пилипчак. Фото: Сергій Пірієв

Перша частина вечора наче акумулювала в собі вишуканий, багатогранний світ природи Японії й національної японської ментальності світосприйняття. Витончені мелодії японського інструменту «кото» (у звуковідображенні на ф-но), ксилофону валторн та інших музичних тембрів, що є відповідниками в музиці насиченої палітри звуків і голосів природи (вокальна сцена «Амаґумо но» В. Пилипчака у виконанні Марії Кононової та камерного ансамблю); відтворення музичними засобами тиші, що особливо шанується японцями, поєднання дзвінких звучань маримби, арфи зі сріблястими голосами дитячого хору (хор хлопчиків Національної музичної академії України ім. П. І. Чайковського під диригуванням Алли Шейко, який виконував музичну новелету «Човен» В. Пилипчака на слова В. Свідзінського) створювали дивовижну атмосферу присутності в залі неповторного японського "звукового клімату". «Арія» для флейти (Маргарита Хакімова), фортепіано (Олена Дибченко), литавр (Леонід Хімчук) і струнних стала драматичною інтерлюдією перед наступними творами.

Справжньою кульмінацією занурення публіки у витончений звуковий світ екзотичних звучань стало виконання Камерної симфонії № 1 для сопрано (Тамара Ходакова), художнього слова (Валентина Бондар), двох дитячх хорів та камерного оркестру "Семі-но oiнорі – Молитва цикад" Василя Пилипчака під диригуванням автора.

Весь простір великої зали немов би заповнили міріади цих дивовижних комах – цикад, що уособлюють собою перемогу світла й життя над смертю й жахіттям. Резонансна прем’єра цього твору, написаного київським композитором на прохання Уено Такасі, відбулася ще минулого року в одному із концертів "КиївМузикФесту" і цього разу прозвучала як нагадування про трагічні події минулої весни на Фукусімі-1.

Драматизм тих днів особливо гостро відчули присутні під час звучання "Постлюдії" – фрагменти з поеми "Чорнобильська мадонна" з поеми Івана Драча пролунали у виконанні Василя Пилипчака під фоновий супровід Президентського оркестру України під орудою Уено Такасі (музика Василя Пилипчака).

Унікальність цьогорічного міжнародного мистецького проекту, що відбувався саме в день роковин трагедії на Фукусімі-1 – 11-го березня – полягала в тому, що більшість виконаних творів стали світовими прем’єрами. Саме до нинішнього концерту готував свій новий шестичастинний твір – "Ясіма – молитва до богів Ямато" – Симфонічний реквієм пам’яті Чорнобиля і Фукусіми Кадзунорі Маруяма, який буквально напередодні, ще перебуваючи в літаку, в дорозі до України, надсилав останні сторінки партитури свого нового опусу київським виконавцям через Інтернет… Нагадаємо, що "Ямато" – "велика гармонія", "світ" – це стародавня назва Японії.

Як зазначив сам маестро, "наші народи зближує однаково трепетне й відповідальне ставлення до своєї національної духовної спадщини, тому у своїй музиці я намагався відтворити глибинну етнічну специфіку традиційної японської музичної культури, зокрема, ритми й інтонації наших старовинних танцювальних жанрів – каґура, з якого розвинулися всі синтоїстські храмові танці, а пізніше – танці знаменитого театру кабукі, а також придворного танцю ґаґаку.

Виношую також ідею на основі цієї музики створити балетну виставу". Особливо яскравий етнічний колорит відчули присутні в симфонічній поемі Кадзунорі Маруями "Танець дракона на небі". Насичене, монолітне звучання симфонічного оркестру Національної опери України під високопрофесійним диригуванням Уено Такасі ніби розгорнуло в акустичному просторі низку яскравих, контрастних картин з життя міфічних створінь – драконів, яких так шанують у Країні Вранішнього сонця. Та справжнім апофеозом концерту стало виконання фінального твору – симфонічної увертюри "Сяюча земля" – глибоко символічного для осмислення філософії буття всього людства – цієї своєрідної "Оди до радості".

Програму концерту було вже вичерпано, та, стоячи в залі, публіка не поспішала розходитися, ніби намагаючись не розплескати ту повінь вражень, отриманих від почутого й занесеного у пам’ять пережитого. І тому "позапланове" виконання на флейті Уено Такасі у супроводі симфонічного оркестру під орудою Василя Пилипчака знаменитої "Мелодії" Мирослава Скорика стало своєрідним емоційним "резюме" цього чудового вечора, актом справжнього духовного єднання всіх присутніх.

Діалог двох народів і культур – України та Японії – вже має свою історію. Українсько-японська творча співпраця В. Пилипчака та Т. Уено розпочалася ще далекого 1993 року, яскравим виявом чого стала організація ними першого спільного міжнародного музичного фестивалю "Цвітень", що відбувся тоді у Національній опері України.

Відповідно, 2003 року у Токіо, в концертній залі Бунка кайкан пройшов перший японсько-український фест, де японська публіка вперше мала нагоду познайомитися з "Камерною симфонією № 1" для флейти та струнних Євгена Станковича. Та, безперечно, нинішня культурна подія в Національній опері додасть нового потужного імпульсу до інтенсифікації культурного взаємообміну між двома країнами, яких об’єднало й зміцнило спільне горе. Стало відомо, що навесні наступного 2013 року заплановано новий японський музичний "десант" до нашої країни, причому не тільки до столиці, а й до інших міст України.

Мимоволі потік пам’яті виносить на поверхню вислів відомого іспанського поета Фредеріко Гарсії Лорки: "Музика – це те річище, за яким біль залишає наше серце …".


Автор: Семененко
Фото: Сергій Пірієв
Колективи: Симфонічний оркестр Національної опери України ім. Т.Г. Шевченка, Національний президентський оркестр
Виконавці: Євген Ульянов, Тамара Ходакова, Маргарита Хакімова, Марія Кононова
Диригенти: Василь Пилипчак
Композитори:Василь Пилипчак
Концертна організація: Національний академічний театр опери та балету України імені Т.Г. Шевченка
Концертний зал: Глядачевий зал Національної Опери України


Фотоальбом:Фотоальбом



Інші:

ДО 100-РІЧЧЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ КОРИФЕЯ УКРАЇНСЬКОГО ОПЕРНО-ХОРОВОГО МИСТЕЦТВА ЛЬВА МИКОЛАЙОВИЧА ВЕНЕДИКТОВА (1924 – 2017)
Станіслав Людкевич і Василь Барвінський, які не дали затихнути українській музиці
Духовність Центральної Європи в музиці: від Пендерецького до Пярта
Мистецтво неможливого
Пам’яті тої «Рути»
«Арсенал» Довженка в Берліні: Історія, яка резонує і через століття
Мельпомена Таврії
Зараз 11 наших людей у війську, - очільник Національної оперети Струтинський
Полон в росії замість фестивалю в США: музиканти з миколаївської 36-ї бригади перебувають у неволі
10 мудрих цитат легендарного актора Богдана Ступки про життя, любов та Україну
Ярослав та Інгігерда. Тисячолітня українсько-шведська історія кохання на фестивалі Bouquet Kyiv Stage- 16 серпня
”ВІД СЯНУ до ДОНУ”
Геніальний тенор
Змушували відкопувати тіла вбитих маріупольців: історія музиканта військового оркестру
Ukrainian Freedom Orchestra втретє зазвучить у світі
У музеї на Кіровоградщині діє виставка, присвячена ювілею відомого композитора і диригента
Опера «Тарас Бульба» лютого патріота Миколи Лисенка. Як її подати світові у час війни з росією?
Українсько-польські музичні мости Фонду “Pro Musica Viva”
ОПЕРА В ЕПОХУ ЗЛОДІЙСТВА
ЄВРОБАЧЕННЯ - МУЗИКА І НЕ ТІЛЬКИ
Правила ринку: агент Линів пояснив, чому диригенти виконують твори російських композиторів
В Мюнхені запрошують на «Страту» та «Дванадцяту ніч»
Національна опера України поставить оперу "Конотопська відьма"
Українська опера Chornobyldorf виборола Премію Королівського філармонічного товариства
А ви знали, що Шевченко міг би стати й відомим музикантом?
Премʼєри в імʼя Перемоги
ЛІТЕРАТУРА З МУЗИКИ, МУЗИКА З ЛІТЕРАТУРИ
«Незламні»: музичне послання українців у другу річницю початку повномасштабної війни
«Десять років чекаємо на перемогу»: історія оркестру, який двічі з дому вигнала війна
Найкращий концерт Кіровоградської філармонії - попереду. Він буде присвячений Дню перемоги!
Музичні інструменти змінили на автомати: історії артистів театру Одеси
Оновлений репертуар, літній фестиваль та інтерактивна "Ластівка Щедрика": майбутнє Івано-Франківської філармонії в баченні Володимира Рудницького
Змінив пуанти на армійські берці: згадаймо артиста балету Ростислава Янчишена
"Музичні вечори у будинку родини Мейтусів"
«Для мене дім – там, де серце» – Віктор Рекало, автор музики до балету про вимушену міграцію «Дім»
Як розтопити «Крижане серце»?
В Одеській опері відновили незвичайну виставу
Хмельницький фаховий музичний коледж ім. В.І.Заремби: 65 років від дня заснування
До дня Соборності: в Національній опері представлять всеукраїнський музичний проєкт
Як доктор мистецтвознавства став... диригентом
      © 2008-2024 Music-review Ukraine






File Attachment Icon
110816_4047.jpg