| Стаття |
|
|
|
|
Музичні інструменти змінили на автомати: історії артистів театру Одеси
18 лютого, неділя
Поширити у Facebook
Одеська опера з перших днів великої війни стала одним із символів українського спротиву.
Музичні інструменти вони змінили на автомати, а балетки - на армійські берці: поруч з професійними військовими країну на фронті захищають і артисти українських театрів. В Одесі до лав ЗСУ приєдналося чимало працівників місцевого оперного театру. І, на жаль, дехто вже ніколи не почує глядацьких овацій.
Про життя Одеської опери під час великої війни - далі.
Юрій Кусяк - фаготист Одеського оперного театру. Репетує концерт, який з оркестром вже скоро даватимуть у парламенті Італії. А ще нещодавно він тримав у руках гранатомет. До слова, одна з модифікацій такої зброї так і називається "Фагот".
Юрій Кусяк, фаготист, учасник бойових дій:
Я кажу: я фаготист! Я знаю, що у вас є такі штуки, як "Джавеліни", він каже: є, ще є і NLAW - каже, класна штука: хочеш? - Звичайно! Ха-ха-ха! І так і пішов шлях!
До військкомату музикант прийшов у перші ж дні великої війни: на фронт вирушив добровольцем. Хоча, каже, подібні думки були ще з чотирнадцятого року.
Повномасштабна війна вже поставила нас перед фактом: ми або захищаємося, або ми стаємо рабами. А це не наш шлях, це точно, рабський шлях - не наш, і ми пішли захищати.
Юрій служив прикордонником у підрозділі швидкого реагування: стримував ворога на сході та півночі, пережив чимало боїв. Найскладніше, каже, було на початку: коли лише налаштовувався на бойові дії.
Юрій Кусяк, фаготист, учасник бойових дій:
Тому що, наприклад, мій інструмент фагот - в ньому беруть участь всі десять пальців на руках. І, наприклад, травма любого з пальців вже призведе до дискомфорту, а якщо там втрата якоїсь фаланги пальця, то це вже закінчення кар'єри фаготиста.
Служив би й далі, але нещодавно Юрій став багатодітним батьком. До хлопчика, який вже був у родині, дружина народила ще двох доньок. Тож за сімейними обставинами чоловік звільнився з війська. Каже, це рішення далося нелегко.
Ви самі розумієте, що таке малі діти, і який їм потрібен догляд, а тут двійня! Двійня дівчат - це, звичайно, велике щастя для мене, от звичайно, кожної хвилини я згадую своїх побратимів і переживаю за них.
Одеська опера з перших днів великої війни стала одним із символів українського спротиву: фото театру в оточенні їжаків (як у часи Другої світової) облетіло весь світ. Артисти волонтерили, давали концерти для бійців, служили, а деякі поклали голови під Бахмутом. Минулої осені, під час боїв з ворогом, загинув інженер театру Сергій Архіпов: йому було тридцять дев'ять. А ще раніше на щиті повернувся соліст балету Ростислав Янчишен. Ростік, як його називає керівник трупи, пішов добровольцем у перші дні великої війни.
Гаррі Севоян, завідувач балетної трупи Одеського національного академічного театру опери та балету:
Йому казали, що зараз танцюристи не потрібні, а він пішов до тероборони. Він був мотоснайпер, і коли вони просувались на позицію, попали під обстріл мінометний.
Більше десяти років Ростислав сяяв на сцені Одеської опери. Багато гастролював по світу і за кордоном отримав визнання.
Гаррі Севоян, завідувач балетної трупи Одеського національного академічного театру опери та балету:
Він мені говорив, що йому пропонують залишитися в Канаді напостійно, але він повернувся додому: сказав, мабуть, згодом я погоджусь переїхати до Канади, але зараз я потрібен Україні.
Загалом у лавах Збройних Сил зараз 14 працівників Одеського театру опери та балету.
Анатолій Пастухов, голова профспілки Одеського національного академічного театру опери та балету:
З них четверо артисти оркестру: перший гобой, трубач, ударник. Артисти хору, артисти балету, з технічних цехів. Словом, люди, без яких нам, безумовно, тяжко, але вони нас захищають і ми їм дуже вдячні за це.
Тож театр продовжує працювати. Нові й старі вистави. Якщо тривога - є укриття. Серед глядачів чимало військовослужбовців.
Ігор Чернецький, диригент Одеського національного академічного театру опери та балету:
І можу сказати, коли до нас зараз приїжджають іноземці-музиканти, то вони говорять, що вам треба аплодувати стоячи, тому що у вас ідуть вистави, у вас глядачі, сирени. Кажуть: у нас при всьому цьому деколи глядачів в залі менше, ніж у вас, хоча життя таке складне і війна іде.
А культура, кажуть у театрі, багато в чому визначає ідентичність нашої нації. Те, заради чого Україна сьогодні й воює з російською навалою.
Автор: Анастасов Андрій
Концертна організація: Одеський Національний академічний театр опери та балету
Джерело: Подробиці.ua
|