До 150-річчя від дня народження Євгена Купчинського | Music-Review Ukraine
Головна
Стаття
До 150-річчя від дня народження Євгена Купчинського
До 150-річчя від дня народження Євгена Купчинського
23 серпня 2017, середа
Поширити у Facebook

Цьогоріч минуло 150 років від дня народження священика, громадсько-культурного діяча, композитора і дириґента Євгена Купчинського, котрий доклав великих зусиль на прославу української пісні. Народився він 19 червня 1867 року в селі Оглядів на Львівщині в родині греко-католицького священика. Був це давній священичий рід, із якого походив відомий композитор і музичний виконавець, котрий немало прислужився українству. Після закінчення початкової школи юнак вступив на навчання до Бернардинської німецької, а згодом до Академічної гімназії у Львові.



В гімназії брав активну участь у музичному житті як співак (у складі хору й квартету під керуванням майбутнього відомого композитора Остапа Нижанківського). До того ж вправлявся у грі на цитрі та фортепіано. Завдяки підтримці батька о. Івана, котрий сам грав на різних інструментах, та матері Олени з роду Авдиковських, розвинувся в юнака ще музичний талант.

Однозначну перевагу віддав цитрі — одному з улюблених інструментів домашнього аматорського музикування, популярного серед представників галицької міської та сільської інтелігенції кінця XIX ст. та першої третини ХХ ст. Згодом І. Франко, С. Людкевич, В. Садовський писали у галицькій пресі про цитриста «з Божої ласки», котрий «гіпнотизував» публіку своїм майстерним виконанням, усюди збирав гучні оплески, знову й знову виходив «на біс» не лише в концертних залах, але й на імпровізованих сценах у сільських садках, дворах чи зумисне уряджених стодолах.

Після закінчення гімназії Євген вступив у Львівську духовну семінарію, де співав у хорі. Закінчив її 1891 року і був висвячений митрополитом Симбратовичем. Доводилося молодому священику працювати на різних парафіях Галичини, згодом у с. Сороцькому на Теребовлянщині, проте він не припиняв своєї участі в Академічному братстві. У 1889-1892 рр. цей колектив часто виступав у Львові й інших містах і селах Галичини. З роками о. Купчинський досяг справжніх висот професіоналізму в грі на цитрі та великої популярності. Він із великим успіхом виступав під час «Артистичних прогульок» і хору «Дванайцятка». Ці концерти українських виконавців у кожній місцевості ставали справжньою культурною подією. Поступово до програм концертів о. Євген додавав чеські, сербські та польські народні пісні, а також твори польських композиторів.

Із часом у Галичині стають відомими та здобувають популярність твори Миколи Лисенка, які цитрист одразу ж опрацьовував для свого інструмента. У концертній діяльності пам’ятними були виступи у концертах разом із тоді ще зовсім молодою, а згодом майбутньою оперною співачкою Соломією Крушельницькою. Обоє «чарували публіку» на Шевченківському концерті у Львові 5 травня 1894-го, 1895-го і 1902 року. Саме на популярному святі Кобзаря у Львові 1894-го учасникам концерту — С. Крушельницькій, О. Мишузі та Є. Купчинському — за майстерне виконання творів М. Лисенка і М. Вербицького та народних пісень В. Шухевич, голова товариства «Боян», вручив лаврові вінки з почесним написом і про їхню співочу майстерність заговорила тодішня преса.


Хор «Просвіти» с. Сороцьке Скалатського повіту. В центрі — дириґент о. Є. Купчинський

1905 року у Львові було створено співоче товариство у хорі «Бандурист» (1905-1913). Програми його виступів насамперед заповнювала українська пісня. Водночас часто виконував особисто о. Євген перекладені на цитру арії з опер австрійських, німецьких і польських композиторів. Душею цього колективу став Євген Купчинський, а його дім був місцем зустрічей хористів і проб колективу. Особливо о. Купчинський феноменально розумів, що саме ніжністю та силою пісні можна оновити суспільство. Тим більше, що ніде в жодного народу немає ніхто такого духовного багатства пісенних плодів, якими обдаровані українці.

Євген Купчинський належить до грона тих, хто 1912 року організували одне з найбільших турне «Бандуриста», до участі в спектаклі приєднався і Станіслав Людкевич. Цей колектив активно виступав в роки війни. Його активність дещо знизилась у другій половині 1920-1930-х рр. через тривалу хворобу о. Купчинського. Однак на запрошення Кир. Йосифа Сліпого узимку 1926-го він приїхав із цитрою до Львова, щоб узяти участь в урочистому концерті, в якому з почестями вшанували 60-річчя від народження митрополита Шептицького.

Однак в основному о. Євген найчастіше виступав на тлі сільських співочих колективів. Багато праці вклав в хорові колективи у селах Сороцьке і Ріпнів. В останньому Євген Купчинський пропрацював 33 роки.
Варто зазначити, що о. Купчинський відзначився як обдарований проповідник-духівник, та патріот і провідний громадський діяч в Галичині. Його творча спадщина нараховує музичних 70 творів. Із них 64 — для цитри. Палітра його творчості відзначається багатством жанрів: музичними партіями, маршами, фантазіями, польками, вальсами, полонезами, романсами, танцювальними п’єсами, піснями для мішаного хору. Твори о. Купчинського для цитри — концерт на теми з опери М. Лисенка «Наталка Полтавка», фантазія на теми «Різдвяної ночі» та концерт-фантазія «Ні звідки потіхи», марші «За вітчизну» та «Зелена рута», твори жанрово-побутової музики «Життя», «Чом ти, Галю, не танцюєш», музична картина «У своїй хаті», сюїта «Весілля» та ряд інших. Він видав збірку своїх творів «Три пісні», десять випусків «Композиції на цитру».

Твори для цитри часто входили до репертуару багатьох концертів, що їх організовували різні музичні товариства й ентузіасти музичної просвіти серед населення. Важливу роль у популяризації інструмента відіграла участь цитристів в «артистичних мандрівках» хору «Академічного братства» під керівництвом Остапа Нижанківського й інших керівників співочих колективів 1889 року за «Галицьким маршрутом» (Стрий-Броди-Золочів-Перемишль-Зборів-Тернопіль). У цьому турне брав участь і о. Купчинський, котрий, маючи прекрасний голос (низький бас), не лише співав у хорі, але і виконував сольні номери на цитрі. Як соліст він часто виступав у селах і містах Галичини, де влаштовували концерти на честь Т. Шевченка, Лесі Українки й інших.

Але Євген Купчинський був не лише обдарованим музичним талантом. Його життя від наймолодших шкільних років, через священичу працю було насичене культурно-освітньою діяльністю, яка була головним дороговказом не лише для українського духовенства, але й мала великий позитивний вплив на загал української інтелігенції.

Особливу активність о. Купчинський проявив в парохії Сороцькій на Поділлі, де він пропрацював більше 30 років. Тут він заснував товариство «Просвіта», яке очолював упродовж довгих років. Заснував читальню, бібліотеку, у якій селяни зичили книжки безкоштовно, організував аматорські хоровий і театральний гуртки, укладав їхній репертуар та дириґував хором і допомагав у роботі драмгуртка. Заохочував сільську молодь створити повноцінний духовий оркестр і відвідувати курси «молодих господинь», підтримував проведення кооперативних свят, організував фестини пісні та танцю, речової лотереї, особисто брав участь у святкових академіях і музично-декламаторських вечорах, присвячених пам’яті Шевченка, Шашкевича, Лесі Українки та Федьковича. Євген Купчинський сприяв поширенню ідей і діяльності товариств «Сільський господар», «Пасічник», «Луг», гуртка «Рідна школа», завжди ставав на захист прав українців, але водночас успішно врегульовував міжнаціональні непорозуміння та конфлікти. Поряд із цією працею о. Євген провадив цінний родинний архів, у якому, зокрема, містилися сотні листів адресатів, із якими кореспондував особисто, серед них: І. Рубчак, Й. Стадник, А. Крушельницький, Й. Кишакевич, М. Кумановський, Я. Вінцковський, Б. Лепкий, О. Барвінський, В. Щурат, К. Студинський.

На жаль, в умовах переслідувань комуністичним режимом майже всі листи, переживши першу радянську та німецьку окупації Галичини, були знищені у перші роки після Другої світової війни. Тоді згоріла й цінна добірка різних рукописів й уся бібліотека о. Купчинського, яку збирали кілька попередніх поколінь нашого ювілята. Творча спадщина о. Купчинського до наших днів дійшла невелика за обсягом та й її треба за будь-яку ціну популяризувати. Про деякі твори відомо лише з відгуків у тогочасній пресі. Не забуваймо, що о. Євген був зразковим греко-католицьким священиком і видатним громадським діячем. Він боровся за справедливість своїми просвітницькими ініціативами, ефект від яких нерідко був, хоча й не блискавичний, але тривалий. Євген Купчинський сприяв поширенню релігійно-національної свідомості серед нашого народу, дбаючи за молоде покоління українців.

Про це заслужене і славне ім’я було заборонено згадувати в часи комуністичного поневолення України. Для української науки була втрачена велика постать і вся бібліотека о. Купчинського, яку збирали кілька його поколінь. До 150-річчя від дня народження о. Купчинського Львівське радіо підготувало радіопередачі, львівська та тернопільська преса розмістила відповідні статті, а в Науковій бібліотеці Львівського національного університету ім. І. Франка відкривається книжково-документальна виставка. Основні святкові урочистості заплановано у Львові та на малій Батьківщині композитора восени. Помер о. Євген 28 серпня 1938 року в с. Сороцькому на Тернопільщині, де й похований.


Автор: Ярослав Стех
Джерело: Міст



Інші:

Правила ринку: агент Линів пояснив, чому диригенти виконують твори російських композиторів
В Мюнхені запрошують на «Страту» та «Дванадцяту ніч»
Національна опера України поставить оперу "Конотопська відьма"
Українська опера Chornobyldorf виборола Премію Королівського філармонічного товариства
А ви знали, що Шевченко міг би стати й відомим музикантом?
Премʼєри в імʼя Перемоги
ЛІТЕРАТУРА З МУЗИКИ, МУЗИКА З ЛІТЕРАТУРИ
«Незламні»: музичне послання українців у другу річницю початку повномасштабної війни
«Десять років чекаємо на перемогу»: історія оркестру, який двічі з дому вигнала війна
Найкращий концерт Кіровоградської філармонії - попереду. Він буде присвячений Дню перемоги!
Музичні інструменти змінили на автомати: історії артистів театру Одеси
Оновлений репертуар, літній фестиваль та інтерактивна "Ластівка Щедрика": майбутнє Івано-Франківської філармонії в баченні Володимира Рудницького
Змінив пуанти на армійські берці: згадаймо артиста балету Ростислава Янчишена
"Музичні вечори у будинку родини Мейтусів"
«Для мене дім – там, де серце» – Віктор Рекало, автор музики до балету про вимушену міграцію «Дім»
Як розтопити «Крижане серце»?
В Одеській опері відновили незвичайну виставу
Хмельницький фаховий музичний коледж ім. В.І.Заремби: 65 років від дня заснування
До дня Соборності: в Національній опері представлять всеукраїнський музичний проєкт
Як доктор мистецтвознавства став... диригентом
Досліджуємо славні сторінки бандурного мистецтва
На Волині в Горохові привітали з 80-річчям відомого композитора
Роман Орленко-Прокопович - ім’я між забуттям і легендами
“Пісні для України” з Лондона
“54 хвилини до Різдва”
Диск "Зимовий шепіт" від піаністки Віоліни Петриченко
Українські переклади лібрето світових опер в Україні
Військовий зі Львова випустив альбом фортепіанної музики, яку створив на передовій
Раду Поклітару - герой книжки
Сенсаційні знахідки та версії Трипільської культури - “ світової колиски”
У Львівській філармонії визначили переможців Конкурсу молодих вокалістів імені Сліпака
Концерт-реконструкція «Гай, Рожество!»
Сторіччя Балетної трупи Одеської опери
Харизматичний диригент українського походження, який втілив "американську мрію": хто такий маестро Леонард Бернстайн
"Вистави ще немає, але є кредит довіри": продюсерка Opera aperta про співпрацю з міжнародним фестивалем O.Festival
В Ужгороді відкрили мініскульптуру на честь графа Нандора Плотені
Понад 200 народних пісень: де шукають і кому співають солістки ансамблю "Антонівчанка" з Прилуччини
8 неочікуваних речей, що носять ім’я Шопена
Фридерик Шопен та Микола Лисенко: точки перетину
Згадуємо Миколу Колессу
      © 2008-2024 Music-review Ukraine