|
Нове життя «Попелюшки»
14 червня Національна опера України запросить справжніх меломанів послухати... казку
13 червня 2014, п'ятниця
Поширити у Facebook
Є чимало версій всесвітньо відомої казки «Попелюшка» французького письменника Шарля Перро, яку ставили на різних сценах театрів світу.
До улюбленого сюжету зверталися і кінематографісти, і телевізійники, але серед класичних версій найвідомішою вважають балет на музику Сергія Прокоф’єва.
Проте існує оригінальна інтерпретація цього відомого сюжету — опера «Попелюшка, або Торжество чесноти», яку написав ще 1817 року знаменитий італійський композитор Джоаккіно Россіні.
Дія відбувається у Салерно в XVIII ст. (лібрето Якопо Ферретті). У цій казці немає кришталевого черевичка, хрещеної матері-феї та злої мачухи, а є старий, багатий скнара вітчим, дві дурні сестри, а також добрий принц і чарівна Анджеліна-Попелюшка, пасербиця дона Маньїфіко...
Чотири роки тому на київській сцені відбулася прем’єра «Попелюшки» Дж. Россіні, яку поставили режисер Італо Нунціата (Італія), диригент Володимир Кожухар, хормейстер Богдан Пліш, сценограф Марія Левитська, художник по костюмах — Наталія Кучеря, а у головній партії виступали по черзі дві солістки (мецо-сопрано) — Тетяна Пімінова й Анжеліна Швачка.
Та вистава, попри феєричну музику, пройшла малопомітною для публіки! Можливо, тому що партитура комічної опери-казки вважається однією з найскладніших у світовому класичному репертуарі. У «Попелюшці» (на відміну від россінівського шедевра — «Севільського цирульника» зі знаменитою арією Фігаро) арій-скоромовок і речитативів багато, складні оркестрові епізоди перегукуються з ансамблями.
Мецо-сопранові, сопранові, тенорові й басові колоратури, колоратурне контральто підвладні лише тим солістам, які знають секрети італійського бельканто. Не всі вокалісти зуміли пройти ці музичні рифи, а тому говорити, що київська «Попелюшка» стала окрасою афіші не доводилося. Виставу не дуже часто грали...
Нове життя постановці вирішили подарувати Посол Італії в Україні Фабріціо Романо (цей дипломат — великий меломан) і директор Італійського інституту культури Никола Франко Баллоні, які запросили в нашу столицю свого співвітчизника, відомого диригента Даніеле Аджімана. Він — професор Міланської консерваторії ім. Дж. Верді, головний диригент Симфонічного оркестру ім. Дж. Россіні в Пезаро (батьківщині композитора-класика). Ім’я цього маестро відоме й українським меломанам. Нагадаємо, він з успіхом виступав у рамках фестивалю AVE VERDI — диригував операми «Ріголетто» і «Бал-маскарад» на сцені Національної опери; його почули і в Донбас Опері, коли в минулому році звучали «Реквієм» і «Маленька урочиста меса» Дж. Россіні, а для молодих диригентів синьйор Аджіман проводив майстер-клас у Харкові.
Роботу з поновлення «Попелюшки» з колективом Національної опери італійський маестро розпочав у лютому, коли в центрі нашої столиці вирували політичні пристрасті й відбувалася Революція гідності, та незважаючи на всі труднощі репетиції все ж проходили. На 20 лютого планувалася прем’єра, але розстріл снайперами майданівців на вул. Інститутській і траурні дні, здавалося, назавжди перекреслили цей українсько-італійський творчий проект...
Та час змінився, і митці знову взялися до праці. За словами солістів, хористів і оркестрантів, на репетиції з Даніеле Аджіманом вони летять, як на крилах, хоча маестро дуже скрупульозний до кожної ноти і слова, та у всіх зайнятих у постановці відчуття, що нова вистава не залишить байдужими серця слухачів, бо народжується з великою любов’ю й повагою до оперного шедевра Джоаккіно Россіні.
Головні партії виконають: Анжеліна Швачка (Анджелна-Попелюшка), Микола Шуляк (Дон Раміро, принц Салерно), Богдан Тарас, (дон Маньїфіко, барон ді Монтеф’ясконе, батько Клорінди та Тізбе), Ігор Мокренко (Дандіні, його камердинер), Олександр Мілєв (Алідоро, філософ, наставник дона Раміро) Ольга Фомічова (Клорінда) і Ольга Нагорна (Тізбе).
Автор: Тетяна Поліщук
Виконавці: Анжеліна Швачка, Ігор Мокренко
Концертна організація: Національний академічний театр опери та балету України імені Т.Г. Шевченка
Концертний зал: Глядачевий зал Національної Опери України
Джерело: Газета "День"
|