Закінчився Шостий Міжнародний Конкурс молодих виконавців на дерев’яних духових інструментах імені Дмитра Біди | Music-Review Ukraine
Головна
Стаття
Закінчився Шостий Міжнародний Конкурс молодих виконавців на дерев’яних духових інструментах імені Дмитра Біди
Закінчився Шостий Міжнародний Конкурс молодих виконавців на дерев’яних духових інструментах імені Дмитра Біди
25 грудня 2013, середа
Поширити у Facebook

З 24 по 28 листопада у Львові відбувся Шостий Міжнародний Конкурс молодих виконавців на  дерев’яних духових інструментах імені Дмитра Біди.

Дмитро Біда (1919-1979) – один із найвідоміших флейтистів ХХ століття, видатний музикант, майстер найвищого рівня, а також педагог, який був відомий і в Європі, і далеко за її межами. Низка звукозаписів за його участі здобули високу оцінку музикантів світу.

Ідея організувати конкурс міжнародного масштабу виникла ще 1979 року, одразу після смерті виконавця, але можливостей тоді не знайшлося. Реалізувати проект вдалося лише у 1990-ті роки. З того часу конкурс проводиться з перервами у 3-4 роки. Власне Шостий Конкурс планували провести в 2012 році, але з різних причин відклали на рік і приурочили 160-тій річниці заснування Львівської музичної академії.

«Відкриття конкурсу імені Д. М. Біди, творчого змагання виконавців на дерев’яних духових інструментах – це справжнє свято, знаменна мистецька подія» - відзначив заслужений діяч мистецтва України, завідувач кафедри духових та ударних інструментів Львівської Національної Музичної Академії ім. М. В. Лисенка В’ячеслав Борисович Цайтц.

У конкурсі взяли участь 158 молодих талановитих виконавців. Представляти свої країни приїхали учасники з Польщі, Білорусії, Росії, Китаю, Японії, Сербії. Конкурсне прослуховування відбувалося з 5 спеціальностей: флейта, гобой, кларнет, фагот, саксофон. Всі секції діяли одночасно.
Різнонаціональним було і журі, яке теж було поділене по секціях. В кожній секції працювало 3 або 4 члени журі.

Флейта: Ворожцова Маріна Владіміровна (Росія), Карпяк Андрій Ярославович (Україна), Кудряшов Олег Сергійович (Україна);
Гобой: Закопець Лев Миронович (Україна), Котичка Єжи (Польща), Нічков Боріс Владзіміравіч (Білорусь), Цайтц В’ячеслав Борисович (Україна), співголова журі конкурсу;
Кларнет: Вовк Роман Андрійович (Україна), Проців Ігор Васильович (Україна), Скараходаŷ Уладзімір Паŷлавіч (Білорусь), співголова журі конкурсу;
Фагот: Апатський Володимир Миколайович (Україна), Каміньскі Кшиштоф (Польща), Федун Микола Миколайович (Україна), відповідальний секретар конкурсу;
Саксофон: Василевич Юрій Володимирович (Україна), Волков Алєксєй Владіміровіч (Росія), Гойсак Володимир Юрійович (Україна), Чуріков Віктор Васильович (Україна).

Змагання відбувалися у два тури. Перший, відбірковий тур, як правило, проходив на місцях в тих навчальних закладах, концертних установах, організаціях, які направляють своїх учасників. Не було виключень і цього разу. У Львові ж був проведений лише другий тур конкурсу.

Для участі в конкурсі великої кількості учасників, а також для об’єктивності результатів цих творчих змагань, всі виконавці були поділені на 3 вікові категорії:
Молодша – віком до 15 років (включно) – це переважно учні музичних шкіл;
Середня – віком до 28 років (включно) – сюди потрапляли студенти музичних училищ та студенти консерваторій, які навчаються на молодших курсах;
Старша – віком до 28 років (включно) – це вже майстри своєї справи або ж студенти консерваторій старших курсів.

Для кожної вікової категорії та для кожної спеціальності був обов’язковий твір для виконання. Програма була підібрана таким чином, щоб виконавці змогли представити твори національних композиторів країни, яку вони представляли. Це дало змогу познайомитися з цікавою сучасною музикою різних країн.

В рамках конкурсу був проведений ряд чудових майстер-класів – польського гобоїста Єжи Котичка, російської флейтистки Маріни Ворожцової, білоруського кларнетиста Уладзіміра Скараходаŷа. Усі майстер-класи користувалися великим успіхом, а творчі наставники дали багато надзвичайно цікавих і цінних зауважень щодо звуковидобування, якості звуку, культури штрихів і розвивання стилістики.

«Конкурс виявився багатий і на враження, і на підсумки, адже Львів в сумі дістав 27 нагород –лауреатських премій і дипломів», - відзначив В. Б. Цайтц. «Не пройшли марно ці змагання і для Музичної Академії і як результат – 10 лауреатських місць та 3 дипломи. Також отримали дипломи і всі концертмейстери, оскільки деякі акомпанементи – це справжні шедеври. Звичайно ж, 10 премій – це ще не межа, адже були в історії конкурсу такі роки, коли Музична Академія завойовувала 14 лауреатських місць. Але і результат цьогорічного конкурсу говорить про те, що ми не здаємо своїх позицій і всі залишилися задоволені. Та які б не були конкурси, треба завжди пам’ятати, що для нас найголовніше – навчальний процес, а конкурси і успіхи на них є результатом успішного або неуспішного навчального процесу».


Автор: Олена Нагорна
Навчальний заклад: Львівська національна музична академія ім. М. В. Лисенка
Конкурс (фестиваль): Міжнародний конкурс молодих виконавців на дерев'яних духових інструментах ім. Д. Біди
Джерело: conservatory.lviv.ua



Інші:

Станція, або розклад бажань: друга прем’єра за тиждень
Проєкт «Спадок» спільно з Музеєм Ханенків представляє альбом романсів на тексти класиків і обробки народних пісень ХХ століття
Королева українського театру. Як Марія Заньковецька "поставила на місце" Росію ще в XIX столітті і відреклася від родини заради сцени
Актор та керівник головного столичного театру звернувся до українців за кордоном
У Києві відбулася світова прем’єра першої опери Бортнянського, яка вважалася втраченою
«Театральна вечірка non stop»
Закарпатський народний хор увійшов у свій 79-й концертний сезон і розпочав підготовку до 80-літнього ювілею
НОВАТОРСЬКА ОПЕРА-КАБАРЕ «ТГШ. ПОДОРОЖ У ЧАСІ»
ДО 100-РІЧЧЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ КОРИФЕЯ УКРАЇНСЬКОГО ОПЕРНО-ХОРОВОГО МИСТЕЦТВА ЛЬВА МИКОЛАЙОВИЧА ВЕНЕДИКТОВА (1924 – 2017)
Станіслав Людкевич і Василь Барвінський, які не дали затихнути українській музиці
Духовність Центральної Європи в музиці: від Пендерецького до Пярта
Мистецтво неможливого
Пам’яті тої «Рути»
«Арсенал» Довженка в Берліні: Історія, яка резонує і через століття
Мельпомена Таврії
Зараз 11 наших людей у війську, - очільник Національної оперети Струтинський
Полон в росії замість фестивалю в США: музиканти з миколаївської 36-ї бригади перебувають у неволі
10 мудрих цитат легендарного актора Богдана Ступки про життя, любов та Україну
Ярослав та Інгігерда. Тисячолітня українсько-шведська історія кохання на фестивалі Bouquet Kyiv Stage- 16 серпня
”ВІД СЯНУ до ДОНУ”
Геніальний тенор
Змушували відкопувати тіла вбитих маріупольців: історія музиканта військового оркестру
Ukrainian Freedom Orchestra втретє зазвучить у світі
У музеї на Кіровоградщині діє виставка, присвячена ювілею відомого композитора і диригента
Опера «Тарас Бульба» лютого патріота Миколи Лисенка. Як її подати світові у час війни з росією?
Українсько-польські музичні мости Фонду “Pro Musica Viva”
ОПЕРА В ЕПОХУ ЗЛОДІЙСТВА
ЄВРОБАЧЕННЯ - МУЗИКА І НЕ ТІЛЬКИ
Правила ринку: агент Линів пояснив, чому диригенти виконують твори російських композиторів
В Мюнхені запрошують на «Страту» та «Дванадцяту ніч»
Національна опера України поставить оперу "Конотопська відьма"
Українська опера Chornobyldorf виборола Премію Королівського філармонічного товариства
А ви знали, що Шевченко міг би стати й відомим музикантом?
Премʼєри в імʼя Перемоги
ЛІТЕРАТУРА З МУЗИКИ, МУЗИКА З ЛІТЕРАТУРИ
«Незламні»: музичне послання українців у другу річницю початку повномасштабної війни
«Десять років чекаємо на перемогу»: історія оркестру, який двічі з дому вигнала війна
Найкращий концерт Кіровоградської філармонії - попереду. Він буде присвячений Дню перемоги!
Музичні інструменти змінили на автомати: історії артистів театру Одеси
Оновлений репертуар, літній фестиваль та інтерактивна "Ластівка Щедрика": майбутнє Івано-Франківської філармонії в баченні Володимира Рудницького
      © 2008-2024 Music-review Ukraine






File Attachment Icon
119.jpg